Рішення

від 11.06.2024 по справі 753/8979/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8979/24

провадження № 2/753/6213/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРАМАКС» про стягнення невиплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 06.05.2024 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просив:

скасувати наказ №83 від 23.02.2022 про надання відпустки без збереження заробітної плати ОСОБА_1 ;

стягнути з ТОВ «МАРАМАКС», код ЄДРПОУ 36019770 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заробітну плату в розмірі 47122 грн. 50 коп.;

стягнути з ТОВ «МАРАМАКС», код ЄДРПОУ 36019770 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн.;

стягнути з ТОВ «МАРАМАКС», код ЄДРПОУ 36019770 судовий збір.

07.05.2024 ухвалою Дарницького районного суду відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Оскільки строк на подання заяв по суті справи минув, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

11.11.2023 позивач, ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «МАРАМАКС» із заявою, повідомив про те, що з 07.10.2020 по 26.06.2023 працював на посаді друкаря, звільнився за угодою сторін, але не отримав заробітної плати за період з березня 2022 року по липень 2022 року, просив виплатити заробітну плату ( а.с 17).

Відповідно до ст. 3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: угода сторін.

Відповідно до наказу №М-20 ОС про припинення трудового договору від 26.06.2023, ОСОБА_1 звільнено за угодою сторін згідно до п.1 ст. 36 КЗпП України на підставі заяви ( а.с. 38).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Я Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Згідно із ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 49 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Згідно із довідкою ТОВ «МАРАМАКС» за вих. №12/02-24 від 22.02.2024, ОСОБА_1 з 07.10.2020 по 26.06.2023 працював на посаді друкар офсетного плоского друкування, дохід з 07.10.2020 по 26.06.2023 склав 261 494 грн. 10 коп. ( а.с. 42).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

26.06.2023 фінансовим директором ТОВ «МАРАМАКС» складено повідомлення про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, а саме 14309 грн. 04 коп. ( а.с. 39).

Згідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

ОСОБА_1 копію наказу №М-20 ОС про припинення трудового договору отримав 26.06.2023 ( а.с. 38).

Згідно із ст. 234 КЗпП України, у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

23.02.2022 ОСОБА_1 звернувся до генерального директора ТОВ «МАРАМАКС» із заявою відповідно до якої просив надати йому відпустку без збереження заробітної плати на період карантину з 24.02.2022 (до закінчення карантину) ( а.с. 34).

Відповідно до Наказу №83 від 23.02.2022 про надання відпустки без збереження заробітної плати, надано ОСОБА_1 відпустку без збереження заробітної плати у період з 24.02.2022 по 31.08.2022 на підставі заяви від 23.02.2022 ( а.с. 35).

Посилання позивача на те, що ним пропущено строк звернення до суду у зв`язку з тим, що про невиплату заробітної плати стало відомо 23.02.2024 є безпідставними та спростовуються доказами, які містяться в справі ( а.с. 34,35), тому строк звернення до суду на підставі ст. 233 КЗпП України не підлягає поновленню.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення невиплаченої заробітної плати за період з лютого 2022 року по червень 2022 року позивач не надав доказів особистого виконання трудових обов`язків за місцем роботи у ТОВ «МАРАМАКС» в період з 23.02.2022 по червень 2022 року включно, тому вимоги про скасування наказу №83 від 23.02.2022 є необгрунтованими.

Відповідно до відповіді ТОВ «МАРАМАКС» на адвокатський запит від 12.02.2024 за вих. №15/02-24 зазначено про те, що на підставі ст. 84 КЗпП України та звернення ОСОБА_1 із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати від 23.02.2022, у період з 24.02.2022 до 31.08.2022 було видано наказ №83 від 23.02.2022 ( а.с. 24).

Згідно до наказу №181 від 29.07.2022 про переривання відпустки без збереження заробітної плати, у зв`язку з виробничою необхідністю виведено на роботу з 01.08.2022 ОСОБА_1 ( а.с. 36).

Таким чином згідно з довідкою ТОВ «МАРАМАКС» за вих. №12/02-24 від 22.02.2024 позивач отримав заробітну плату за період з серпня 2022 року по червень 2023 року, нарахування заробітної плати в період роботи з лютого 2022 року по липень 2022 року згідно довідки ( а.с.42) не відбувалось у зв`язку з перебуванням позивача у відпустці без збереження заробітної плати.

Суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про скасування наказу №83 від 23.02.2022 про надання відпустки без збереження заробітної плати не підлягають задоволенню, оскільки відпустку було надано на підставі заяви ОСОБА_1 від 23.02.2022; позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заробітної плати не підлягають задоволенню, оскільки в період з 24.02.2022 по червень 2022 року позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81,263,265 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовною ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРАМАКС» про скасування наказу, стягнення невиплаченої заробітної плати - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 11.06.2024

Суддя: Комаревцева Л.В.