10.06.2024 Справа № 756/4929/24
Унікальний номер судової справи 756/4929/24
Номер провадження 2/756/2919/24
РІШЕННЯ
Іменем України
06 червня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Луценка О.М.,
за участі секретаря судових засідань Галелюк Т.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємець ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування шкоди,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи підприємець ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування шкоди та просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача майнову шкоду в розмірі 35900,00грн., моральну шкоду в розмірі 3000,00грн. та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 листопада 2023 року позивач звернувся до відповідача для отримання послуг з ремонту ноутбуку ASUS Q507I з серійним номером НОМЕР_1 згідно квитанції К-00000633 виданою ФОП ОСОБА_2 20 листопада 2023 року позивач прийшов до сервісного центру, де надаються послуги з ремонту для уточнення і погодження деталей подальшого ремонту зробив фотографії на якому відображено нормальний зовнішній стан ноутбука. 23 листопада 2023 року в месенджері "Viber" позивач отримав повідомлення з інформацією про те, що ремонт виконаний з доданою фотографією на якій вже було відображено дефект. Того ж дня позивач прийшов до сервісного центру для виконання перевірки ноутбуку. Під час перевірки позивачем було виявлено, що ноутбук вмикається та дефект у вигляді сколу на верхній частині дисплею, про що і був повідомлений відповідач. Сторонам не вдалося досягти домовленості з приводу вирішення ситуації. Позивач звернувся до "Національної поліції України" згідно заяви ЄО №35364 від 23.11.2023. Звернення до поліції не дали результату. 04.01.2024 під наглядом поліції згідно виклику ЄО 715 від 04.01.2024 у присутності поліцейських було отримано ноутбук під розписку, без підпису відповідача, а з підписом співробітниці, до якої додавалися фактичні зображення ноутбука під час передачі його позивачу. Того ж дня позивач звернувся до офіційного сервісного центру компаній "ASUS", Сервісного центру ІП "ЛОГІН", ERC код 38204178, для проведення діагности і отримання заключення про вартість ремонту. 01.02.2024 позивач отримав висновок сервісного центру "ЛОГІН" згідно якого вбачаються наявні механічні пошкодження, а також несправністю є коротке замикання на материнській платі. Згідно висновку сервісного центру по замовленню 1038222 загальна вартість ремонту складає 47 500 грн. Позивач вважає, що з цієї вартості відповідач наніс шкоду майну позивача на вартість у 35 900 грн., а саме відшкодування за дисплейний модуль в зборі з кришкою 31 200 грн., послуги по заміні в 2700 грн. та відновлення плати в 2000 грн. Також позивачу було завдано моральної шкоди через висловлювання та дії відповідача, що затягували правовий процес та переконували позивача у своїй безкарності, що викликали значні хвилювання, неврологічні розлади та порушення сну у позивача.
16.05.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник зазначає, що перед прийняттям ноутбуку на діагностику відповідач повідомив позивачу, що послуга діагностики буде проведена безкоштовно та власними засобами відповідача, та після результатів діагностики ноутбуку позивачу буде повідомлено, що саме є причиною несправності приладу та якою буде вартість послуг з його ремонту. Позивача така умова влаштувала та останній погодився з умовами діагностики зазначеними на квитанції, зокрема про можливі дії з технікою (перепрошивання, перепаювання елементів та ін.), а також про неможливість повернення до початкового стану після проведення вищевказаних дій. Перед здачею ноутбуку на діагностику встановлено, що зовнішній вигляд ноутбуку: «вживаний» і несправність: «без індикації, без ініціалізації, не вмикається». З огляду на той факт, що ноутбук був вживаний та на корпусі була механічне пошкодження, а також перед діагностикою комп`ютер не вмикався, перед прийняттям ноутбуку на діагностику відповідач не міг знати про те, які саме несправності будуть виявлені та яка вартість його ремонту. 23.11.2023 відповідачем проведено діагностику ноутбуку ASUS Q507I з серійним номером НОМЕР_1 , за результатами якої встановлено коротке замикання на материнській платі. Таким чином повідомивши про даний факт позивачу, відповідач зазначив, що вказану проблему можливо усунути шляхом пайки материнської плати, що забезпечить відновлення роботи ноутбуку. Разом з цим, позивачеві повідомлено, що ноутбук вдалося увімкнути за допомогою «обманки на материнській платі» та вартість перепайки материнської плати буде коштувати 4 800 грн. Позивач повідомив, що приїде до сервісного центру для погодження всіх моментів ремонту. Приїхавши до сервісного центру позивач пред`явив відповідачеві претензію в усній формі, що саме з вини останнього виникли пошкодження на ноутбуці, а саме пошкодження екрану та почав схиляти відповідача, що вказане питання можна врегулювати, якщо відповідач за свій кошт відремонтує ноутбук або відповідач викупить його за ті гроші, що заплатив позивач на «Ібей». Та додав, що відповідач має сплатити неустойку за його витрачений час. Вважають такі дії позивача прямо направлені на заволодіння чужими коштами шляхом обману, шахрайство, оскільки ноутбук вже був несправний, а вм`ятина на корпусі екрану була наявна до здачі цього ноутбуку до сервісу відповідача. Відповідач повернув позивачеві ноутбук у тому ж стані, що подавався на діагностику. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.
21.05.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого зазначено, що позивач має фотографії та відеозапис на яких чітко зафіксовано, що в момент перебування ноутбука у відповідача з`явилося пошкодження дисплею. Тому відповідно до ст.. 10 Закону України « Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі( наданій послузі) споживач має право на свій розсуд вимагати - безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;- відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);- безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;- відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; - реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
30.05.2024 року від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що відповідачем пропонувалося позивачеві відремонтувати дисплей безкоштовно, а за ремонт материнської плати необхідно було доплатити. Крім того собівартість такого ж ноутбука в робочому стані із загальних джерел становить 8000 грн., а тому вимога позивача про компенсацію 13350 грн. була неспівмірною. До ІП «Логін» повторно направлено запит щодо надання роз`яснень по цінах саме на час звернення позивача до останніх. В телефонній бесіді з працівниками ІП «Логін» з даного приводу, встановлено, що менеджер, що видав вказаний висновок помилково зазначив ціни на вартість запчастин (ціни завищені). Окрім того ІП «Логін» зазначає ціну запчастини - «дисплейного модуля в зборі з кришкою», натомість дисплейний модуль і кришка це окремі запчастини ноутбука, та можуть бути замінені окремо, а тому і вартість на кожну запчастину може бути різною. Окрім того відповідачем проведено фаховий висновок відповідно до якого першопричиною появою пошкоджень є діяльність чи бездіяльність людей, які її допустили. На підставі викладеного представник відповідача просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.
Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Судом встановлено, що 17 листопада 2023 року позивач звернувся до відповідача для отримання послуг з ремонту ноутбуку ASUS Q507I з серійним номером L9N0CV18M815396 згідно квитанції К-00000633 виданою ФОП ОСОБА_2 .
Перед здачею ноутбуку на діагностику встановлено, що зовнішній вигляд ноутбуку: «вживаний» і несправність: «без індикації, без ініціалізації, не вмикається». З огляду на той факт, що ноутбук був вживаний та на корпусі була механічне пошкодження, а також перед діагностикою комп`ютер не вмикався, перед прийняттям ноутбуку на діагностику відповідач не міг знати про те, які саме несправності будуть виявлені та яка вартість його ремонту.
23.11.2023 відповідачем проведено діагностику ноутбуку ASUS Q507I з серійним номером НОМЕР_1 , за результатами якої встановлено коротке замикання на материнській платі.
Як встановлено в судовому засіданні позивач звернувся до сервісного центру Іноземне підприємство « Логін» для проведення діагностики ноутбуку ASUS Q507I. В результаті діагностики виявлено пошкодження верхньої частини корпусу кришки матриці, матриці і клавіатурного модуля. Для відновлення працездатності пристрою, необхідна заміна дисплейного і клавіатурного модуля в зборі. Коротке замикання на материнській платі (навмисне псування в сторонньому сервісному центрі). Вартість зазначених послуг: клавіатурного модуля 90NB0T12-R31US0 - 11 600 грн.; дисплейного модуля в зборі з кришкою 90NB0T10-R20010 - 31 200 грн.; вартість послуг по заміні - 2 700 грн.;вартість послуг за відновлення плати (коротке замикання на материнській платі) - 2 000 грн. Загальна вартість ремонту на момент складання акту 47 500 грн.
Згідно відповіді на адвокатський запит до Іноземного Підприємства «ЛОГІН» вбачається, що: орієнтовна вартість клавіатурного модуля 90МВ0Т12-КЗШ80 - 3 695,72 грн. (з ПДВ); орієнтовна вартість дисплейного модуля в зборі з кришкою 90КВ0Т10- 1120010 - 11 675, 47 грн. (з ПДВ); вартість послуг по заміні надається по факту виконання діагностики в сервісному центрі; вартість послуг по відновленню плати залежить від складності виконаних робіт. Окрім того вказані у Висновку сервісного центру ціни ймовірно зазначені помилково, оскільки не можуть бути настільки завищеними.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів врегульовані Законом України «Про захист прав споживачів».
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.
Згідно з частиною четвертою ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до ч. 8 ст. Закону України «Про захист прав споживачів» виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Виконавець зобов`язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв`язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг). Виконавець не звільняється від відповідальності, якщо рівень його наукових і технічних знань не дав змоги виявити особливі властивості речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
Таким чином, враховуючи правовідносини сторін та положення діючого законодавства, то фактично між сторонами був укладений договір про негарантійний ремонт ноутбуку, який за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.4 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
На підставі п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач у правовідносинах, що склалися між сторонами, є споживачем виконаних відповідачем не гарантійних ремонтних робіт ноутбуків.
Позивач після діагностики проведено відповідачем виявив, що ноутбук вмикається та дефект у вигляді сколу на верхній частині дисплею.
Відповідно до пункту 12 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Крім того, суд враховує те, що на підставі скарг позивача на некоректну роботу пристрою та наявність дефекту, відповідачі звернулися до фахівця для отримання фахового висновку.
Відповідно до фахового висновку старшого викладача кафедри прикладної радіоелектроніки радіотехнічного факультету університету України « Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського вбачається, що фізичне пошкодження корпусу в зоні екрану є одним із найнебезпечніших пошкоджень, так як напруженості, які виникають в процесі деформації металевих частин створюють напруженість безпосередньо на скляні частини екрану, що може призводити до появи напруженостей та мікротріщин у склі екрану та безпосередньо у матриці, яка формує зображення. Тому наявність прихованих внутрішніх пошкоджень, які можуть бути невидими неозброєним оком при такому фізичному пошкоджені є дуже ймовірним. Мікротріщини та напруженості, які виникають у матриці екрану потенційно можуть призвести до появи вже видимих пошкоджень екрану в процесі знаття зовнішнього напруження, або його зміщення, яке виникає в процесі проведення будь яких операцій, що призводять до зміщення кришки ноутбуку в процесі діагностичного розбирання. Єдиним способом уникнення прояву пошкодження є відсутність будь- якої фізичної взаємодії з ноутбуками, адже навіть, кожне відкривання чи закривання кришки ноутбука може призводити до зміни сили чи напрямку прикладання тиску на матрицю екрану, що в свою чергу призводить до ще більшої руйнації скла та матриці. Повноцінне моделювання дії сил тиску від деформації та сили імпульсу від удару є надскладною задачею, особливо, враховуючи відсутність будь-якої інформації щодо причин появи зовнішньої деформації (різкий удар чи тривала наростаюча зовнішня сила притискання). З дуже високою ймовірністю можна стверджувати, що першопричиною руйнації екрану є дія зовнішньої сили в результаті якої з`явилися видимі деформації корпусу та потенційні напруженості та мікротріщини захисного скла екрану. Тому першопричиною появи пошкоджень є діяльність чи бездіяльність людей, які її допустили.
Відповідно до Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту у продукції», шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Продукція є такою, що має дефект, у разі, коли вона не відповідає рівню безпеки, на яку споживач або користувач має право розраховувати, виходячи з усіх обставин, зокрема пов`язаних з розробленням, виробництвом, обігом, транспортуванням, зберіганням, встановленням, технічним обслуговуванням, споживанням, використанням, знищенням (утилізацією, переробкою) цієї продукції, а також наданням застережень та іншої інформації про таку продукцію.
При цьому на потерпілого покладається обов`язок довести: наявність шкоди, наявність дефекту у продукції, наявність причинно-наслідкового зв`язку між дефектом в продукції та шкодою.
Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови Пленуму від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму від 25.05.2001 № 5, від 27.02.2009 № 1) надав роз`яснення, що спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачене нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
За пунктом 5 частини першої ст. 4 Закону Про захист прав споживачів (у редакції до внесення змін Законом України від 19.05.2011 № 3390-VІ «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції») було розділено підстави відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, у разі заподіяння споживачу шкоди (збитків) дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, він мав право лише на відшкодування майнової шкоди (збитків). А в разі заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією, споживач мав право на відшкодування як майнової, так і моральної (немайнової) шкоди у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону «Про захист прав споживачів», споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
У статті 1 Закону «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції» поняття шкоди визначено як завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров`я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об`єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.
Підстави відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), передбачені § 3 гл. 82 Цивільного кодексу України.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про захист прав споживачів чинне цивільне законодавство передбачає відшкодування моральної шкоди у тих випадках, якщо така завдана майну споживача або шкода завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.
Позивач не посилався на існування таких обставин і судом таких обставин не встановлено.
Позивачем не надано суду жодного доказу наявності в товарі недоліку, яка відбулась саме за вини відповідача.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити наступне.
Згідно із вимогами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
-у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я;
-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім"ї чи близьких родичів;
-у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
-у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішення, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення моральної шкоди позивачка вказує про те, що суть заподіяної позивачу моральної шкоди полягає в душевних та психічних стражданнях, яких позивач зазнав у зв`язку із протиправними діями відповідача, погіршення стану здоров`я.
Але слід зазначити, що належних та допустимих доказів на підтвердження того, що діями відповідача було завдано позивачу моральних страждань, суду надано не було.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди немає.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов є необґрунтованим.
Згідно ч. 1 і ч. 2 ст. 141 ЦПК України, 1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 2. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищенаведене, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»; керуючись ст. 5, 12-13, 76, 81, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи підприємець ОСОБА_2 про захист прав споживачів та відшкодування шкоди- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Луценко
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119640005 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Луценко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні