Ухвала

від 31.05.2024 по справі 757/4778/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4778/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року суддя Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В., матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Релігійної організації «Єврейська Релігійна Громада м. Києва» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Релігійної організації «Єврейська Релігійна Громада м. Києва» (далі - відповідач, РО «ЄРГ м. Києва» про стягнення грошових коштів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Релігійної організації «Єврейська Релігійна Громада м. Києва» про стягнення грошових коштів залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

30.05.2024 року на адресу Печерського районного суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків, позовна заява в новій редакції, а також заява про звільнення від сплати судового збору відповідно до якої, позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», а саме у зв`язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік та на підтвердження цього надає довідки про доходи видані Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан-Трас-Груп» за 2023 рік.

Перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , заяви про усунення недоліків та звільнення від сплати судового збору, суддею встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, позивач в обґрунтування свого скрутного матеріального стану посилається на довідки про доходи видані Товариство з обмеженою відповідальністю «Орлан-Трас-Груп» за 2023 року. Доказів про відсутність інших джерел доходів суду не надано.

Разом з цим, відповідна довідка не є документом, із якого можливо встановити всю суму доходу позивача за попередній календарний рік. Зазначеним документом констатується факт нарахування позивачу заробітної плати за певним місцем працевлаштування. Сам по собі факт отримання такого доходу особою не позбавляє її права та можливості отримувати інші доходи, з яких може бути сплачено судовий збір. При цьому, документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Аналогічна позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у справі № П/9901/6/17 та № П/9901/9/17 та у Постанові КАС Верховного Суду від 29.09.2021 року у справі № 160/12251/20.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначено ЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахування вищевикладеного, клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, позивачем недоліки щодо сплати судового збору, визначені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року, не усунуто.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 слід продовжити та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору, визначеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.01.2024 року у даній справі.

Згідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 127, 175, 177, 185, 260, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Релігійної організації «Єврейська Релігійна Громада м. Києва» про стягнення грошових коштів.

Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 31.05.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко