Рішення

від 27.05.2024 по справі 205/1065/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

27.05.2024 Єдиний унікальний номер 205/1065/24

Номер провадження 2/205/1788/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

27.05.2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого суддіКурбанової Н.М.,

за участю секретаря Галушки А.А.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач заступник керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області Кунда Л. звернулася в інтересах Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.05.2021 р. по справі №265/3555/21 ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено покарання. Так, ОСОБА_1 засуджено за те, що останній 18.03.2021 р. біля 15:16 години, перебуваючи на узбережжі річки Кальміус по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи належного, законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, за допомогою забороненого знаряддя лову - риболовного сіткоснастевого риболовного засобу типу «павук», у порушення п.3.14, 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, п.14 ст.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст.27 Закону України «Про тваринний світ», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою вищевказаного забороненого знаряддя лову-риболовного сіткоснастевого риболовного засобу типу «павук» здійснив незаконний вилов риби виду «піленгас» з річки Кальміус у кількості 32 одиниць. 18.03.2021 р. в період часу з 16:10 години до 16:40 години працівниками поліції в ході проведення огляду місця події біля воріт будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 виявлені та вилучено рибу виду піленгас у кількості 32 одиниць та один сіткоснастевий риболовний засіб типу «павук». Таким чином, ОСОБА_1 незаконно виловив рибу виду піленгас у кількості 32 одиниць, чим завдав державі шкоду у розмірі 21 760 грн. Водночас, питання щодо відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України дотепер не вирішено. При цьому, згідно з ч.1 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явите його в порядку цивільного судочинства. На теперішній час відповідач не виконав зазначений обов`язок, заподіяну шкоду добровільно не відшкодував. Таким чином, шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу, підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишньому природного середовища відповідних рад до місцевого бюджету. Інтереси щодо поповнення місцевого бюджету Маріупольської міської ради Донецької області збігаються з державними інтересами, оскільки кошти місцевого бюджету є складовою бюджетної системи України. Несплата відповідачем шкоди, заподіяної незаконним виловом риби в сумі 21 760 грн., що повинна бути сплачена до бюджету порушує такі основні принципи бюджетної системи, визначені ст.7 Бюджетного кодексу України, як повнота та ефективність, створює перешкоди для фінансування програмних заходів за рахунок вказаних коштів. Таким чином, враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію, політику жорсткої економії бюджетних коштів, дефіцит державного бюджету діями відповідача порушуються інтереси територіальної громади та держави в цілому в частині повного та своєчасного надходження коштів. На Азовське басейнове управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) покладено повноваження звертатися до суду з позовом про стягненню шкоди, заподіяної незаконним виловом риби. Проте, вказані повноваження Управлінням не використано, що свідчить про бездіяльність Управління з цього питання. Нездійснення захисту інтересів держави обумовлено тим, що з часу вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 і дотепер вказаний орган не звернувся до суду з відповідним позовом. За таких обставин, у прокурора, відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратури», є підстави для звернення до суду з позовом та представництва інтересів держави в особі Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства, оскільки компетентний суб`єкт не здійснив належним чином повноваження по захисту інтересів держави. Водночас, згідно з відповіддю від 19.01.2024 р. Азовське басейнове управління державного агентства меліорації та рибного господарства повідомило прокуратуру, що управлінням цивільний позов до ОСОБА_1 не подавався. На даний час з огляду на ситуацію, яка склалася в державі, відсутні кошти на сплату судового збору та на поштові витрати. Також, Азовський рибоохоронний патруль в порядку взаємодії не заперечує проти подання Лівобережною окружною прокуратурою цивільного позову про стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди в сумі 21 760 грн. Таким чином, зазначене свідчить про наявність підстав для вжиття Лівобережною окружною прокуратурою заходів представницького характеру. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради Донецької області суму збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби в розмірі 21 760 грн.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.02.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль), ОСОБА_2 , надала суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи у спрощеному провадженні, а також про необхідність у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують його відзив.

У відповідності до ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_1 своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у спрощеному порядку, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду представника позивача, відповідно до положень частини першоїстатті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах доказами та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 263 ЦПК Українипередбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.05.2021 р. по справі №265/3555/21 ОСОБА_1 , визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. ст.75,76 КК Українизвільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Як вбачається зі змісту вищезазначеного вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.05.2021 року судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджено за те, що останній 18.03.2021 р. біля 15:16 години, перебуваючи на узбережжі річки Кальміус по АДРЕСА_1 , діючи умисно, з метою зайняття незаконним рибним добувним промислом, не маючи належного, законного дозволу на зайняття рибним добувним промислом, виданого компетентним органом, за допомогою забороненого знаряддя лову - риболовного сіткоснастевого риболовного засобу типу «павук», у порушення п.3.14, 3.15 «Правил любительського та спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999, п.14 ст.11 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», ст.27 Закону України «Про тваринний світ», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, за допомогою вищевказаного забороненого знаряддя лову-риболовного сіткоснастевого риболовного засобу типу «павук» здійснив незаконний вилов риби виду «піленгас» з річки Кальміус у кількості 32 одиниць. 18.03.2021 р. в період часу з 16:10 години до 16:40 години працівниками поліції в ході проведення огляду місця події біля воріт будинку АДРЕСА_2 у ОСОБА_1 виявлені та вилучено рибу виду піленгас у кількості 32 одиниць та один сіткоснастевий риболовний засіб типу «павук», яким він незаконно виловив вищевказану рибу, розмір збитків якої відповідно до Додатку 1 допостанови КМУ №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів»становить 21760,00 грн., чим заподіяв навколишньому природному середовищу матеріальну шкоду на суму, що є істотною.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно відповіді Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовського рибоохоронного патруля) від 03.04.2024 року Азовський рибоохоронний патруль не був учасником у справі №265/3555/21 та не отримував копії вироку Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.05.2021 щодо ОСОБА_1 , тому позов до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди у сумі 21760,00 грн. не подавався.

Положеннями ст. ст.13,66 Конституції Українивстановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про тваринний світ»риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі належать до об`єктів тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону.

Статтею 10 Закону України «Про тваринний світ»передбачено, що громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Згідно ізст. 11 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; тощо.

Відповідно дост. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Статтею 27 Закону України «Про тваринний світ»встановлено, що у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно ізст. 34 Закону України «Про тваринний світ»користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу; використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Відповідно дост. 59 Закону України «Про тваринний світ»центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, а на території Автономної Республіки Крим - органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і мисливського господарства та полювання у встановленому законом порядку мають право: контролювати додержання встановленого порядку обліку тварин та обліку їх використання; вимагати від фізичних та юридичних осіб усунення порушень законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу; пред`являти позови про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення об`єктів тваринного світу, тощо.

Пунктами 3.14, 3.15 Правил любительського та спортивного рибальства, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 №19забороняється застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства; перебувати на водоймі або поблизу неї з вибуховими та отруйними речовинами, а також зі знаряддями лову, застосування яких у даний час і в цьому місці заборонено, а також зберігати заборонені знаряддя лову на водоймах або поблизу них; забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження аток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Згідно із пп. 14 п. 11 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженогопостановою КМУ від 18 липня 1998 року №1126, під час здійснення любительського і спортивного рибальства забороняється: лов (добування) водних живих ресурсів: із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову (добування), виготовлених із сіткоснасних чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, способу багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм; у каналах теплоенергоцентралей, підводних або скидних каналах електростанцій; у підводних і магістральних каналах, відводах рибогосподарських та меліоративних систем, в шлюзових каналах тощо; у новостворених водосховищах (до особливого розпорядження); з незареєстрованих плавзасобів або таких, що не мають на корпусі чіткого реєстраційного номера (за винятком веслових човнів); з човнів або інших плавзасобів на промислових ділянках, закріплених за користувачами водних живих ресурсів; на промислових ділянках (тоні, плави, місця встановлення промислових знарядь лову тощо); у водоймах риборозплідних господарств; у верхніх б`єфах гребель на відстані ближче ніж за 500 метрів; поблизу мостів, які охороняються в межах режимних зон охорони; у радіусі 500 метрів навколо риборозплідних господарств.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування, є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ», ч. ч. 4, 5ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону, в зв`язку з чим підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Крім того,ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

За правиламист. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що під час розгляду кримінального провадження судом питання про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів, не по суті не вирішувалося.

Згідно із ч.6ст. 82 ЦПК Українивирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, у відповідності до ч. 6ст. 82 ЦПК Українисуд встановив, що мали місце дії, встановлені вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області, та ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 249 КК України, оскільки він вчинив незаконне зайняття рибним добувним промислом, що заподіяло істотну шкоду, а розмір шкоди (збитків) відповідно до додатку №1 допостанови КМУ №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів біоресурсів»становить 21760,00 грн.

За загальним правилом позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

У діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення, між його діями (протиправною поведінкою) і спричиненою шкодою існує причинно-наслідковий зв`язок, наявна вина відповідача, що у сукупності є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідача.

Статтеюст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»передбачено, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.

Отже, судом встановлено, що при зверненні до суду із вказаним позовом виконуючий обов`язки керівника Лівобережної окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства на виконання вимог ч. 4ст. 56 ЦПК України, в позовній заяві належним чином обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та надав докази не здійснення цим органом захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів.

Таким чином, прокурором при пред`явлені позову було дотримано процедуру доведення необхідності звернення до суду з цим позовом, так як суспільний і державний інтерес беззаперечно присутні.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконним виловом риби, шляхом стягнення з нього в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби в сумі 21760,00 грн., розмір яких визначено у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів №1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

На підставі вищевикладеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги до ОСОБА_4 щодо відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби, та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст.5 ЗУ «Про судовий збір»позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору.

У відповідності до вимог ч. 6ст. 141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, згідно ізст. 141 ЦПК Україниз відповідача в дохід держави повинно бути стягнено судовий збір у справі за майнову вимогу у розмірі 2 684 грн., оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст.22,1166 ЦК України,ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»,ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»,ЗУ «Про тваринний світ», Правилами любительського та спортивного рибальства, ст. ст.2,4,12,13,76-81,89,133,141,206,223,247,259,263-265,273,280,354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов заступника керівника Лівобережної окружної прокуратури Донецької області в інтересах Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом риби- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради Донецької області (отримувач: Донецьке ГУК/Маріуполь. МТГ/24062100, код ЄДРПОУ 37967785, Казначейство України, р/р UА948999980333119331000005686, код платежу 24062100) в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби в сумі 21760 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Курбанова Н. М.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Лівобережна окружна прокуратура Донецької області, ЄДРПОУ 25707002, м.маріуполь, бул.Меотіди, б.1, 87541, фактична адреса: м.Дніпро, вул.Щепкіна, 35, 49011,

в інтересах

Азовського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства (Азовський рибоохоронний патруль), ЄДРПОУ 41157474, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Дачна, 92, 71100,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3