Ухвала

від 10.06.2024 по справі 143/532/24

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/532/24

УХВАЛА

Іменем країни

10.06.2024 року м. Погребище

Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Сич С.М., розглянувши заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, який діє в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним наказу, договору купівлі - продажу, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, повернення земельної ділянки,-

Встановив:

До Погребищенського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області, подана в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним наказу, договору купівлі - продажу, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, повернення земельної ділянки.

У позовній заяві керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області просить:

-визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-1687/15-21-СГ від 26.05.2021 «Про надання у власність» в частині, в якій затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Погребищенської об`єднаної територіальної громади Вінницького району Вінницької області (колишньої Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області);

- усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Погребищенської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090, яка входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Гопчиця», шляхом скасування рішення державного реєстратора від 07.06.2021 (індексний номер 58583467) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та здійсненої на його підставі у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090;

- визнати недійсним Договір купівлі - продажу № 890 земельної ділянки з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090, укладений 14.06.2021 між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 );

-усунути перешкоди власнику - територіальній громаді в особі Погребищенської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090, яка входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення «Гопчиця», шляхом зобов`язання ОСОБА_2 повернути Погребищенській міській раді земельну ділянку із кадастровим номером 0523481600:01:003:0090 площею 2,0000 га;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0523481600:01:003:0090 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, припинивши право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером 0523481600:01:003:0090;

-визнати незаконною та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090 площею 2,0000 га із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, виключивши відповідні відомості щодо земельної ділянки з Державного земельного кадастру.

Разом із позовною заявою керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області подав заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше на території Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області), яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

- заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше територія Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області);

- заборонити відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше територія Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області);

- заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше територія Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області).

В обґрунтування заяви зазначив, що підставою для звернення до суду є порушення вимог закону при вибутті земельної ділянки державної власності у приватну. Наразі власником земельної ділянки, яка вибула з державної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, є ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 , як власник земельної ділянки, може розпоряджатись нею на власний розсуд, в тому числі відчужувати, об`єднувати, здійснювати поділ, змінювати цільове призначення тощо.

Отже, існує очевидна небезпека відчуження земельної ділянки або її подальшої забудови чи зміни природних властивостей, що фактично призведе до неможливості реального поновлення інтересів держави або ускладнить цей процес, а також унеможливить або ускладнить виконання рішення суду.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя.

Отже, на думку прокурора, обставини справи свідчать про наявність дійсного спору між учасниками процесу та реальність загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам держави, яку представляє позивач, яка полягає в тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб земельної ділянки може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв`язку із чим необхідним є накладення арешту на спірну земельну ділянку, запровадження заборони щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію предмету спору: поділу, об`єднання, зміни цільового призначення, передачі в оренду чи на іншому праві користування, відчуження тощо, заборони здійснювати будь-які підготовчі чи будівельні роботи, здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва об`єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію, проводити будь-які дії щодо спірної земельної ділянки.

При цьому прокурор посилається на приписи ст.ст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи та матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Згідно з п.2 ч.1ст.152ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Одночасно судом враховуються висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.06.2021 року по справі № 308/8567/20, відповідно до яких законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті.

У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

За наслідком викладеного, заява про забезпечення позову підлягає негайному розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду, без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч.13ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову, суд дійшов до наступного висновку.

Частинами 1, 2 ст. 149 ЦПК Українипередбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1статті 150 ЦПК Українипередбачено, що позов забезпечується зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з ч.3ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, саме пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відповідно до ч.1ст. 81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної ради від 25.10.1990 № 263 «Про зміни природно - заповідного фонду області» в переліку державних заказників місцевого значення значиться заказник «Гопчиця» с. Гопчиця, Погребищенського району Вінницької області та який взято під охорону.

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області від 15.06.2012 року № 63 «ОД» затверджено «Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Гопчиця», згідно із п.1.12 якого заказник загальною площею 411,3383 га розташований на території Новофастівської, Морозівської та Гопчицької сільських рад Погребищенського району Вінницької області. Зокрема, в межах Гопчицької сільської ради 224,8090 га, із них 49,9 га в кв. АДРЕСА_2 (вид 1-6), знаходиться в користуванні Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс».

Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області 07.09.2014 передано Фермерському господарству « Дружба - Л» для забезпечення режиму охорони та збереження ландшафтного заказника місцевого значення «Гопчиця» під охорону 224,8090 га заказника на території Гопчицької сільської ради, про що складено охоронне зобов`язання, яке зареєстроване у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області № ЛндЗМ 35/555-534.

Таким чином, територія площею 224,8090 га на території Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області набула статусу об`єкту природно - заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення, земельні ділянки, що розташовані в межах зазначеної території є землями природно-заповідного фонду, а отже мають особливий статус.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-10407/15-20-сг від 12.05.2020 «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» на підставі клопотання ОСОБА_1 останньому було видано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення - 01.03).

В подальшому згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-1687/15-21-СГ від 26.05.2021 « Про надання у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та надано у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення державної власності земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 0523481600:01:003:0090 для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

03.06.2021 державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Шуляк А.О. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності вищезазначеної земельної ділянки кадастровий номер 0523481600:01:003:0090 за ОСОБА_1 , індексний номер 58583467 від 07.06.2021, номер відомостей про речове право: 42351362, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2378151805234, яку він на підставі договору - купівлі продажу № 890 від 14.06.2021 відчужив ОСОБА_2 , право приватної власності якого зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.06.2021 , номер запису про речове право 42485201.

Даний факт підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.02.2024 № 364564089, як картографічними матеріалами проекту створення заказнику, так і листом Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації від 19.04.2024.

Із окреслених документів вбачається, що перереєстрація права власності на спірну земельну ділянку із одного суб`єкта на іншого (учасників справи) здійснюється достатньо швидко, а отже, на переконання судді, існує очевидна небезпека об`єднання, здійснення поділу, відчуження земельної ділянки, що фактично може призвести до неефективності обраного прокурором способу захисту інтересів держави, неможливості їх реального поновлення, а також унеможливлення або ускладнення виконання рішення суду у справі.

Законодавець у ч. 1ст. 317 ЦК Українивизначив, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

У п. 20 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07 лютого 2014 року роз`яснено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті151,152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно достатті 976 ЦК(судовий секвестр).

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Отже, враховуючи правомочності власника майна, які визначені у ч. 1ст. 317 ЦК України, прокурор обґрунтовано допускає високу ймовірність відчуження відповідачкою, як власником, належної їй спірної земельної ділянки третім особам, зміни її конфігурації (перетворення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, зміни цільового призначення, тощо).

Зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову дає підстави для висновку, що метою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність збереження правового статусу і стану спірної земельної ділянки у незмінному вигляді, який існує на час виникнення спору.

Вчинення відповідачем дій щодо відчуження спірної земельної ділянки та зміни її конфігурації може у майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Шмалько проти України» одним з аспектів права на суд є доступ до нього, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповіднодо ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно дост. 124 Конституції Українисудові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Крім того судом враховується, що у відповідності до ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Протоколу № 1 доЄвропейської Конвенції з прав людинивстановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовуютьКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі«Пантелеєнко проти України»зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі«Дорани проти Ірландії»Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи«Каіч та інші проти Хорватії»(рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частинирішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; а також встановлений між сторонами по справі спір щодо права власності на належне відповідачеві нерухоме майно, суд вважає, що заявлені заходи забезпечення позову є співрозмірними заявленим вимогам, відносяться до предмету позову в цій справі, а невжиття заходів забезпечення позову може значним чином ускладнити виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача, а відтак й порушить права позивача на судовий захист, з урахуванням того, що до розв`язання виниклого між сторонами по справі спору по суті, відповідачами спірне нерухоме майно може бути відчужене на користь третіх осіб, здійснені додаткові дії з перетворення, поділу, зміни конфігурації чи цільового призначення, на підставі чого суддя доходить до висновку про обґрунтованість заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб.

При вирішенні заяви про забезпечення позову суд враховує положення ст.ст.317,321 ЦК Україниі вважає, що обрані прокурором у заяві про забезпечення позову види забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку та заборону вчинення щодо неї певних дій, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, як власника майна, оскільки це не перешкоджає йому володіти та користуватись нерухомим майном, а лише обмежується можливість ним розпоряджатись та вчинити щодо нього певні дії, пов`язані зі зміною конфігурації земельної ділянки.

Отже, вжиті вказані заходи забезпечення позову на спірне майно до вирішення спору по суті, слугуватимуть заходом запобігання можливих порушень прав держави.

Крім того, вжиття судом вказаних у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення не є тотожними з позовними вимогами, оскільки такі заходи є тимчасовими і застосовуються з метою надання можливості прокурору довести у суді факт порушення прав та законних інтересів держави і їх поновлення в межах одного цього судового провадження, без нових звернень до суду.

Вжиття заявлених заходів забезпечення позову на майно не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

У відповідності до частин 1-3ст.154ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідачами, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Суд погоджується з доводами прокурора у заяві про забезпечення позову, що у випадку відмови прокурору у позові, відповідачем не може бути завдано значних збитків в силу того, що запропоновані заходи забезпечення позову не перешкоджають йому володіти та користуватись належним спірним нерухомим майном.

У зв`язку з чим, станом на час розгляд заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець пов`язує обов`язок суду застосувати зустрічне забезпечення, згідно з частиною 3статті 154 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідач у відповідності до вимогст.154ЦПК України не позбавлений права після застосування судом заходів забезпечення позову на звернення до суду з відповідним клопотанням про вжиття заходів зустрічного забезпечення позову.

Також суддяураховує,що зазмістом абзацутретього ч.1ст.16ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень»у базі даних заяв реєструються судові рішення, заяви власників об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості про заборону вчинення реєстраційних дій, судові рішення про скасування відповідних судових рішень, заяви власників об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, власників спеціального майнового права на об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 25 ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» проведення реєстраційнихдій зупиняєтьсяна підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Отже, запропоновані керівником Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави заходи забезпечення позову узгоджуються із положеннями чинного законодавства, що регламентують здійснення реєстраційних дій щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно, та є співмірними із заявленими вимогами.

З огляду на викладене суддя дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-154,260,353 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області про забезпечення його позову, поданого в інтересах держави в особі Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної військової адміністрації, про усунення перешкод у здійсненні права користування і розпорядження земельною ділянкою шляхом визнання недійсним наказу, договору купівлі - продажу, скасування державної реєстрації права власності, скасування державної реєстрації земельної ділянки, повернення земельної ділянки - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше на території Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області), яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Заборонити органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше територія Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області).

Заборонити відповідачу ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки кадастровий номер 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше територія Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області).

Заборонити державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523481600:01:003:0090, що розташована на території Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області (раніше територія Гопчицької сільської ради Погребищенського району Вінницької області).

Копію ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи та для виконання державному реєстратору речових прав на нерухоме майно Погребищенської міської ради Вінницького району Вінницької області для вжиття відповідних заходів.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Погребищенський районний суд Вінницької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя