Рішення

від 06.06.2024 по справі 151/262/24

ЧЕЧЕЛЬНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 151/262/24

Провадження №2/151/110/24

РІШЕННЯ

іменем України

06 червня 2024 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Моцного В.С.

за участю:

секретаря судових засідань Добровольської М.С.

за участю прокурора ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник, Вінницької області цивільну справу за позовом першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури Ірини Кічук поданої в інтересах держави в особі Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Чечельницьке", треті особи, які не заявляють самостійних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2024 року заступник керівника Гайсинськоїокружної прокуратури І. Кічук звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_2 та ТОВ "Чечельницьке" про витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначено, що Гайсинською окружною прокуратурою виявлені порушення вимог Земельного кодексу України при наданні у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Так, наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 08.02.2019 за № 2-1598/15-19-СГ затверджено документацію із землеустрою та надано земельну ділянку у власність ОСОБА_3 площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:03:000:0720, для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Стратіївської сільської ради (на даний час - Гайсинський район) Вінницької області. На підставі зазначеного наказу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.02.2019 за № 30447775 зареєстровано право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку.

19.08.2019, після виготовлення документації із землеустрою, ОСОБА_3 подано клопотання до Куренівської сільської ради Чечельницького району про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Куренівської сільської ради Чечельницького (нині Гайсинського) району Вінницької області. Разом з тим, указана заява подана ОСОБА_3 після використання ним права безоплатної приватизації та реєстрації за ним права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0525085300:03:000:0720. Таким чином, подаючи зазначену заяву, ОСОБА_3 не повідомив сільську раду про те, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства скористався раніше та отримав уже земельну ділянку у приватну власність безоплатно для ведення особистого селянського господарства площею 2 га.

Рішенням 25 сесії 7 скликання Куренівської сільської ради № 201 від 22.08.2019 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_3 " затверджено проект землеустрою земельної ділянки площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082 із земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення в межах населеного пункту

с. Куренівка на території Куренівської сільської ради Чечельницького району , для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення 01.03).

При цьому, ОСОБА_3 ,подаючи 19.08.2019клопотання прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення вказаноївище земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарства,раніше ужереалізував своєправо набезоплатну приватизаціюземельної ділянкипо даномувиду цільовогопризначення тазареєстрував 21.02.2019право приватноївласності наземельну ділянкуплощею 2,0000га зкадастровим номером0525085300:03:000:0720на підставінаказу ГУДержгеокадастру уВінницькій області08.02.2019№ 2-1598/15-19-сг.Надалі правоприватної власностіна земельнуділянку площею1,0000га зкадастровим номером0525083600:01:002:0082зареєстровано 09.09.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У подальшому ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №1105 від 18.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Хмель Н.О., відчужив право власності на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_5 , за якою зареєстровано цього ж дня право приватної власності.

ОСОБА_5 01.11.2019 та ТОВ "Чечельницьке" укладено договір оренди землі без номера, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082 терміном до 31.12.2029. Право оренди зареєстровано 02.12.2019 (номер запису 34481577).

Надалі 16.06.2020 приватним нотаріусом Новокрещеновою Л.П. посвідчено договір купівлі-продажу № 594 земельної ділянки з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

На підставі зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_5 відчужила земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082 на користь ОСОБА_2 , за якою цього ж дня зареєстровано право приватної власності.

Надалі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 26.02.2021 укладено договір іпотеки № 1102, посвідчений приватним нотаріусом

Шкетовою О.П., предметом якого є земельна ділянка площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082, яка розташована на території Куренівської сільської ради (на даний час територія Чечельницької територіальної громади Гайсинського району).

Спірна земельна ділянка вибула із державної власності внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок територіальної громади в особі Куренівської сільської ради.

Рішення 25сесії 7скликання Куренівськоїсільської ради№ 201від 22.08.2019"Прозатвердження проектуземлеустрою щодовідведення земельноїділянки дляведення особистогоселянського господарствата передачуїї увласність гр. ОСОБА_3 ",яким затвердженопроект землеустроющодо відведенняземельної ділянкиу власність ОСОБА_3 для веденняособистого селянськогогосподарства ізземель запасукомунальної власностісільськогосподарського призначенняв межахнаселеного пунктус.Куренівка натериторії Куренівськоїсільської ради(наданий частериторія Чечельницькоїтериторіальної громади), суперечить

ст. ст. 116, 118 ЗК України і порушує інтереси держави, зокрема, право інших громадян на безоплатне отримання земельної ділянки даної категорії, а тому є незаконним.

ОСОБА_5 набула у власність спірну земельну ділянку в особи, яка з огляду на зазначені вище обставини не мала права її набувати та відповідно відчужувати, та в подальшому розпорядилась нерухомим майном шляхом продажу ОСОБА_2 , яка також набула спірне майно в особи, яка не вправі таке майно відчужувати, а тому дана земельна ділянка підлягає витребуванню в ОСОБА_2 .

Рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Витребування спірної земельної ділянки лише у співвідповідача

ОСОБА_2 не призведе до припинення незаконного володіння цією ділянкою з боку ТОВ "Чечельницьке" та її повернення у фактичне володіння Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, оскільки це не буде ефективним та достатнім способом захисту.

Відтак, належним способом захисту за даним позовом є витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 (як останнього набувача спірної ділянки) та ТОВ "Чечельницьке" (як фактичного користувача спірної земельної ділянки).

Крім того, як зазначено вище, ОСОБА_2 укладено з ОСОБА_4 договір іпотеки, предметом якого є спірна земельна ділянка. Правове регулювання іпотечного договору здійснюється відповідно до ЦК України, законів України«Про заставу»,«Про іпотеку»,«Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Законодавство визначає поняття іпотеки як вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому законом (ст. 1 Закону «Про іпотеку»). У ст. 3 цього Закону зазначено, що іпотека може виникати на підставі договору, закону або рішення суду. Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотека є видом застави, яка своєю чергою є способом забезпечення виконання зобов`язання.

Отже, іпотечний договір є договором про заставу нерухомого майна, способом забезпечення виконання основного зобов`язання боржника перед кредитором. Іпотечний договір є угодою, якою забезпечується основний договір кредитування, а тому він може виникати тільки як додатковий забезпечувальний договір основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 133 ЗК України предметом іпотеки може бути земельна ділянка, що належить іпотекодавцеві на праві власності.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина перша статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов`язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.

Разом з тим, метою віндикаційного позову є не набуття чи перехід права власності на спірне майно, метою такого позову є відновлення порушеного права власника.

Відтак, обов`язки за договором іпотеки не підлягають переходу до Чечельницької селищної ради.

Таким чином, належним способом захисту є витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 та ТОВ "Чечельницьке".

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених у позові та просить їх задовольнити. Крім того, просить стягнути із відповідачів судові витрати по справі.

Представник Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідачі ОСОБА_2 та ТОВ "Чечельницьке" у судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, проте надав суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі, при винесенні рішення покладається на думку суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення повістки за місцем проживання, проте конверт з рекомендованим повідомленням повернувся без вручення адресату з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з таких підстав.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У випадку, встановлених законом, до суду можуть звертатись органи та особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах (ст.4 ЦПК).

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Статтею 121 ЗК України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Так, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства не більше 2,0 гектара; для ведення садівництва не більше 0,12 гектара; для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах не більше 0,25 гектара.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Судом установлено, що ОСОБА_3 на підставі наказу, серія та номер 2-1598/15-19-сг від 08.02.2019 Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га із кадастровим номером 0525085300:03:000:0720, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Стратіївської сільської ради Чечельницького району Вінницької області. Водночас, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 , на підставі рішення органу місцевого самоврядування, 25 сесії 7 скликання від 22.08.2018, серія та номер: 201 отримав у приватну власність (право зареєстровано 09.09.2019 за № 33186797) земельну ділянку площею 1,0000 га (кадастровий номер 0525083600:01:002:0082) для ведення особистого селянського господарства в межах території Куренівської сільської ради (на даний час територія Чечельницької територіальної громади Гайсинського району) Вінницької області.

Таким чином, ОСОБА_3 на час отримання спірної земельної ділянки, на території Куренівської сільської ради (на даний час територія Чечельницької територіальної громади)Чечельницького (на даний час Гайсинського) району Вінницької області, використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації для даного виду використання згідно наказу від 08.02.2019 №2-1598/15-19-сг.

Всупереч вимог ст.ст.116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_3 при зверненні до Куренівської сільської ради із заявою від 19.08.2019 не врахував, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082 для ведення особистого селянського господарства вибула із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Куренівської сільської ради (на даний час територія Чечельницької територіальної громади) Чечельницького (на даний час Гайсинського) району Вінницької області, внаслідок незаконного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника цих земельних ділянок - територіальної громади, від імені якої відповідні повноваження здійснювалися органом місцевого самоврядування.

ОСОБА_3 при зверненні Куренівської сільської ради із заявою про затвердження проекту відведення земельної ділянки не повідомив про те, що він уже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію та зареєстрував 21.02.2019 право приватної власності на земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 0525085300:03:000:0720.

Земельна ділянка з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082, яка розташована на території Куренівської сільської ради (на даний час територія Чечельницької територіальної громади) Чечельницького (на даний час Гайсинського) району Вінницької області була відчужена ОСОБА_5 відповідно до договору купівлі-продажу №1105 від 18.10.2019, посвідченого приватним нотаріусом Гайсинського районного нотаріального округу Вінницької області Хмель Н.О. Також між ОСОБА_5 01.11.2019 та ТОВ «Чечельницьке» укладено договір оренди землі без номера, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082 терміном до 31.12.2029. Право оренди зареєстровано 02.12.2019 (номер запису 34481577). Надалі 16.06.2020 приватним нотаріусом Новокрещеновою Л.П. посвідчено договір купівлі-продажу № 594 земельної ділянки з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . На підставі зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_5 відчужила земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082 на користь ОСОБА_2 , за якою цього ж дня зареєстровано право приватної власності. Надалі між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 26.02.2021 укладено договір іпотеки № 1102, посвідчений приватним нотаріусом Шкетовою О.П., предметом якого є земельна ділянка площею 1,0000 га з кадастровим номером 0525083600:01:002:0082, яка розташована на території Куренівської сільської ради (на даний час територія Чечельницької територіальної громади Гайсинського району).

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

Захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка володіє цим майном, (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача.

Витребування майна від добросовісного набувача залежить від обставин вибуття майна з володіння власника та оплатності (безоплатності) придбання цього майна набувачем.

Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). Якщо в такій ситуації пред`явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, суду під час розгляду справи слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 ЦК. У зв`язку із цим, коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

До вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК) відносяться, зокрема, такі випадки, як вчинення правочину під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника власника з другою стороною, тобто у всіх випадках, коли майно вибуло з володіння поза волею власника (або законного володільця) (п.п. 2 п. 25 наведеної Постанови).

Воля держави як власника земель може виражатись лише в таких діях органу виконавчої влади, які відповідають вимогам законодавства та інтересам держави.

Набуття у власність спірної земельної ділянки здійснено поза волею держави як власника землі, оскільки набувач земельної ділянки ОСОБА_3 не повідомив про використання раніше свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 15.03.2017 у справі №916/2130/15, від 5.10.2016 у справі №916/2129/15, від 25.01.2017 у справі №916/2131/15, у постанові Верховного Суду від 23.01.2019 №916/2130/15.

Також у постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16 Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.11.2019 у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 у справі №910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 у справі № 922/614/19 (пункт 52)).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема до добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, як фактично, тобто повернення його у фактичне володіння, так і у власність цієї особи. При цьому, у випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні або поновленні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Відповідні правові висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові 28.11.2018 у справа № 504/2864/13-ц, у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі № 201/12925/17.

Окрім наведеного, оскільки добросовісне набуття в розумінні статті 388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна власнику з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту (зокрема й такий спосіб захисту як визнання недійсним договору купівлі продажу). У таких відносинах захист прав особи, яка є власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, за наявності підстави, визначеної ст. 388 ЦК України, яка дає право витребувати майно у набувача майна за відплатним договором.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від.10.12.2021 у справі № 924/45/20, від 28.04.2022 у справі № 676/196/20.

Рішення суду про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (п. 10 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Відтак, належним способом захисту за даним позовом є витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_2 (як останнього набувача спірної ділянки) та ТОВ «Чечельницьке» (як фактичного користувача спірної земельної ділянки).

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання про безоплатну передачу земельної ділянки у приватну та повернення у державну власність землі, яка вибула з її власності незаконно.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (пункт 54 рішення). Суспільний інтерес полягає у поверненні у розпорядження держави земельної ділянки, що є умовою реалізації функцій держави з забезпечення громадян правом власності на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, забезпечення рівності можливостей всіх громадян використати своє право на землю.

Відповідно до статтей 387,388 ЦК України власник має право витребувати майно з незаконного володіння набувача, якщо майно придбане в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому позивачем доцільно обрано спосіб захисту порушених прав, шляхом пред`явлення віндикаціного позову, а не позову про визнання договору недійсним.

Згідно п. 26 Постанови від 07.02.2014 № 5, власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Згідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжних інструкцій № 366 від 13 березня 2024 року в сумі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень за заяву про забезпечення позову та № 298 від 04 березня 2024 року в сумі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень за позовну заяву немайнового характеру, підлягає стягненню на користь позивача із ОСОБА_2 та ТОВ "Чечельницьке". (а.с. 62, 88)

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов першого заступника керівника Гайсинської окружної прокуратури Ірини Кічук поданої в інтересах держави в особі Чечельницької селищної ради Гайсинського району Вінницької області до ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Чечельницьке" про витребування земельної ділянки - задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 та у товариства з обмеженою відповідальністю "Чечельницьке" (місцезнаходження: с. Бритавка, вул. Миру, буд. 4, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 34363802, поштовий індекс 24823) на користь Чечельницької територіальної громади в особі Чечельницької селищної ради (місцезнаходження: смт. Чечельник, вул. Героїв Майдану, буд.36, Гайсинського району Вінницької області, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04326247) земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 0525083600:01:002:0082, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Чечельницької територіальної громади Гайсинського району Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (код отримувача ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, рахунок UA568201720343110002000003988) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чечельницьке" (місцезнаходження: с. Бритавка, вул. Миру, буд. 4, Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 34363802, поштовий індекс 24823) на користь Вінницької обласної прокуратури (код отримувача ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, рахунок UA568201720343110002000003988) судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 ) на користь Вінницької обласної прокуратури (код отримувача ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, рахунок UA568201720343110002000003988) судовий збір за подачу заяви про забезпечення позову в сумі 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 10 червня 2024 року.

Суддя Валерій МОЦНИЙ