Рішення

від 06.06.2024 по справі 127/7013/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/7013/24

Провадження № 2/127/863/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іщук Т. П.,

за участі секретаря судового засідання Коваленко Д. І.,

представника позивача адвоката Паламарчук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного малого підприємства «Олександрія», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Першої вінницької державної нотаріальної контори, про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовною заявоюдо КМП«Олександрія» прозняття арештуз нерухомогомайна. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 27 квітня 2022 року. Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, що належало йому при житті, а саме 17/100 частин житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно належало спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 травня 2013 року Першою вінницькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за №4-190. Вона є його спадкоємцем за законом та звернулась до Другої вінницької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про прийняття спадщини за законом їй повідомили, що на спадкове майно 27 березня 2012 року Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року накладено арешт, реєстровий номер 10-41.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивачу стало відомо, що ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року в цивільній справі №212/4892/2012 було накладено арешт на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 . Обтяження зареєстровано 27 березня 2012 року Першою вінницькою державною нотаріальною конторою за реєстраційним номером 10-41 (вх.813/02-32), вид обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12321089.

З матеріалів цивільної справи №212/4892/2012 стало відомо, що 24 березня 2012 року Ленінським районним судом м. Вінниці було розглянуто заяву КМП «Олександрія» про забезпечення позову в справі за його позовом до інших осіб про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 30 жовтня 1992 року, визнання права власності, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11 грудня 1992 року, витребування майна у добросовісних набувачів та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації. За результатами розгляду цієї заяви ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Проте, у зв`язку з тим, що житловий будинок не має квартир, а власники мають лише частки в праві власності на цей житловий будинок, арешт був накладений на весь житловий будинок, в тому числі на спадкове майно.

Позивач зазначає, що ухвала суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно постановлена в рамках цивільної справи № 127/5562/13-ц та саме в межах цієї справи вживались заходи забезпечення позову. За результатом розгляду цієї справи 29 серпня 2014 року Апеляційним судом Вінницької області ухвалене рішення, яке залишене без змін судом касаційної інстанцій, про відмову в задоволенні позову КМП «Олександрія». При ухвалені рішення судом не вирішено питання про зняття арешту. Даний арешт не скасований до цього часу.

Позивач вказує, що станом на даний час відсутні будь-які законні підстави для обтяження майна, що належало спадкодавцю, тому наявність арешту спірного житлового будинку є таким, що порушує її права як спадкоємця при оформлені спадщини. При цьому, особа за заявою якою накладено арешт не має бажання звертатись до суду із заявою про зняття арешту. За таких обставин просить зняти арешт, накладений ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року в цивільній справі №212/4892/2012, що зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Першою вінницькою державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 12321089 від 27 березня 2012 року (номер реєстру 10-41 від 27 березня 2012 року, вх.813/02-32) на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.1-6).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі та залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет, спору на стороні відповідача - Першу вінницьку державну нотаріальну контору.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав.

Третя особа своїм правом, передбаченим положеннями ст. 181 ЦПК України, на подання письмових пояснень не скористалася.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Паламарчук О. А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та не заперечувала щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не надав, а тому суд ухвалив (без винесення окремого процесуального документа із занесенням ухвали до протоколу судового засідання) провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, на адресу суду надана заява про розгляд справи у відсутність представника, при розгляді справи покладаються на думку суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 квітня 2022 року (а.с.12).

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 28 травня 2013 року державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори та зареєстрованого в реєстрі за № 4-190, спадкова справа №1154/2010, належало на праві приватної власності 17/100 часток житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 (а.с.15).

Право власності ОСОБА_2 зареєстроване приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 2642758 від 28 травня 2013 року, номер запису про право власності 1085816, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 червня 2014 року № 23559769. З даного витягу також слідує, що за описом об`єкт нерухомого майна: житловий будинок з підвалом, мансардою та ганками літ. «А», гараж «Б», сарай «б», гараж з сараєм «В», погріб «п/В»(а.с.17).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне померлому майно.

Спадкоємцем за законом після його смерті є позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується копією довідки про коло спадкоємців, виданою 22 лютого 2024 року Другою вінницькою державною нотаріальною конторою за №220/02-14 (а.с.14).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 20 лютого 2024 року № 366654142 слідує, що на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , накладено арешт, номер запису про обтяження 6154921, зареєстрований 27 березня 2012 року Першою вінницькою державною нотаріальною конторою на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року, справа №212/4892/2012. Зміст, характеристика обтяження: 10-41, 27 березня 2012 року, вх.813/02-32, вид обтяження - арешт нерухомого майна (а.с.18-20).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року в справі №212/4892/2012 за позовом КМП «Олександрія»до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,за участітертої особибез самостійнихвимог настороні відповідачів-КП «Вінницькеміське бюротехнічної інвентаризації»,про визнаннядійсним договорукупівлі-продажувід 30жовтня 1992року,визнання прававласності,визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11 грудня 1992 року, витребування майна у добросовісних набувачів та вчинення дій щодо скасування державної реєстрації, заяву КМП «Олександрія» прозабезпечення позову задоволено та до вирішення справи по суті накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Вказану ухвалу суду направлено для виконання в Першу вінницьку державну нотаріальну контору та в КП «Вінницьке міське БТІ» (а.с.21, 22).

З відомостей, які містяться в Єдиному реєстрі судових рішень, що перебуває в загальному доступі, слідує, що рішенням Ленінського районного суду м.Вінниці від 07 липня 2012 року, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, в цій справі позов КМП «Олександрія» задоволений та визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , укладений 30 жовтня 1992 року між КМП «Юзонід» та ОСОБА_3 , визнано за КМП «Олександрія» право власності на квартиру АДРЕСА_2 , визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 11 грудня 1992 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , витребувано в ОСОБА_6 накористь КМП«Олександрія» квартиру АДРЕСА_2 шляхом передачівказаної квартириу володіннята користуванняколективному маломупідприємству «Олександрія»та зобов`язано КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» вчинити дії щодо скасування записів про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2013 року в цій справі рішення суду першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

При новому розгляді цієї справи рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 11 липня 2014 року в справі №127/5562/13-ц (№212/4892/2012) позов КМП «Олександрія» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за участю прокуратури м. Вінниці, третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору: Служби у справах дітей Вінницької міської ради та КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності на 1/6 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 із відповідною часткою господарських будівель, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11 грудня 1992 року, витребування майна у добросовісного набувача, залишено без задоволення.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 29 серпня 2014 року, яке залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2015 року, вказане рішення суду першої інстанції скасоване та в задоволенні позову КМП «Олександрія» відмовлено.

Відомостей про зняття арешту з цього майна в межах вказаної цивільної справи матеріали справи не містять. Натомість, як установлено судом, відповідне обтяження (арешт на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ) на підставі ухвали суду про забезпечення позову в межах цієї цивільної справи зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 12321089.

Позивачка, звертаючись до суду, вказує на порушення її права як спадкоємця.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, зміна правовідношення, припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» зазначив, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадкахособа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване.

Відповідно до п. 9 цієї постанови заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає цивільну справу. При цьому із заявою про скасування заходів забезпечення позову може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже з позовом про право цивільне, пов`язане з належністю майна, на яке накладено арешт звертається особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй і ця особа не була учасником справи в межах якої здійснено забезпечення позову.

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин та відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України розглядаються судом цивільної юрисдикції.

Нормою статті 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися та володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно дост.1296ЦК Україниспадкоємець,який прийнявспадщину,може одержатисвідоцтво проправо наспадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК України).

Відповідно дост.1297ЦК України , спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відсутність свідоцтвапро правона спадщинуне позбавляєспадкоємця правана спадщину(ч.3ст.1296ЦК України ).

Як установлено судом ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 березня 2012 року в межах цивільної справи № 212/4892/2012 (127/5562/13-ц) з метою забезпечення позову був накладений арешт на квартиру АДРЕСА_2 до вирішення справи по суті.

На підставі цієї ухвали Першою вінницькою державною нотаріальною конторою накладено арешт на житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про обтяження 6154921, зареєстрований 27 березня 2012 року.

За результатом розгляду цієї цивільної справи в задоволенні позову відмовлено, однак арешт не знятий.

В той же час, слід звернути увагу, що відповідно до ст.154 ЦПК України ( в редакції чинній на момент ухвалення рішення) якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження в справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання законної сили. Проте суд може одночасно з ухвалення з ухвалення судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Жоден із учасників цієї справи з відповідною заявою не звернувся. При цьому з огляду на відмову в задоволенні позову відсутні підстави для обтяження спірного майна.

Наявність жарешту нанерухоме майно перешкоджає позивачці як спадкоємиці ОСОБА_2 (власника 17/100 часток) в повній мірі реалізувати свої права, такий арешт порушує її права, а тому порушене право підлягає поновленню.

При вирішенні питання щодо захисту порушеного права, суд враховує, що хоча співвласникам належать частки в праві спільної власності на житловий будинок арешт був накладений на весь житловий будинок,

При цьому суд зауважує, що згідно з частиною першоюстатті 356 ЦК Українивласність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Верховний Суд в постанові від 06 листопада 2023 року в справі №707/2516/18 виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна.

З огляду на викладене, зважаючи, що право позивача є порушене, особа в інший спосіб, крім як звернення до суду з позовом про скасування арешту, не має змоги захистити своє порушене право, тому порушене право підлягає судовому захисту шляхом зняття арешту з житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 317, 321, 328, 391, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

Зняти арешт з нерухомого майна - житлового будинку з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , накладений на підставі ухвали Ленінського районного суду м.Вінниці від 24 березня 2012 року в цивільній справі №212/4892/2012, що зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Першою вінницькою державною нотаріальною конторою, реєстраційний номер обтяження 12321089 від 27 березня 2012 (номер реєстру 10-41 від 27 березня 2012 року вх.813/02-32).

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання:

АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 13330963,

Перша вінницька державна нотаріальна контора, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе,7, код ЄДРПОУ 02885735.

Повний текст рішення складений 11.06.2024.

Суддя: