Ухвала

від 10.06.2024 по справі 468/1136/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 468/1136/24

1-кс/468/170/24

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43

УХВАЛА

іменем України

10.06.2024 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника Баштанської міської ради ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна по кримінальному провадженню №42021152030000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №42021152030000004, внесеному 07.04.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 2 КК України, за фактом самовільного зайняття невстановленою групою осіб земельних ділянок державної та комунальної власності на території Баштанського району. Досудове розслідування здійснюється Баштанським РВП ГУ НП в Миколаївській області.

З клопотання та доданих матеріалів вбачається, що ГО «СВК «Мрія-1» 17.02.2011 року з Баштанською райдержадміністрацією був укладений договір оренди ряду земельних ділянок для вирощування кормів, сінокосіння та випасання худоби.

01.05.2021 року між Баштанською міською радою та ГО «СВК «Мрія-1» була укладена додаткова угода, якою змінена сторона орендодавця у вказаному вище договорі з Баштанської райдержадміністрації на Баштанську міську раду.

01.07.2021 року за ГО «СВК «Мрія-1» зареєстроване право оренди відповідних земельних ділянок.

11.11.2021 року Баштанською міською радою прийняте рішення №19, яким ГО «СВК «Мрія-1» наданий дозвіл на зміну цільового призначення земельних ділянок площею 49,3114 га з кадастровим номером 4820610100:06:000:0285, площею 32,1837 га з кадастровим номером 4820610100:06:000:0288, площею 40,0004 га з кадастровим номером 4820610100:09:000:0343 з А1.08 для сінокосіння та випасання худоби на А1.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Прокурор вважає рішення Баштанської міської ради від 11.11.2021 року №19 протиправним.

Проведеним прокурором оглядом встановлено, що вказані земельні ділянки засіяні сільськогосподарськими культурами. Ці земельні ділянки визнані постановою прокурора речовими доказами.

Прокурор вважає, що з метою збереження вказаних земельних ділянок як речового доказу необхідно накласти арешт на такі земельні ділянки, а також заборонити Баштанській міській раді та ГО «СВК «Мрія-1» розпоряджатись та відчужувати їх, зокрема шляхом зміни їх цільового призначення, поділу чи об`єднання, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо них. Також прокурор просив заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок.

Прокурор клопотання підтримав.

Представник Баштанської міської ради заперечив проти задоволення клопотання, оскільки заявлені земельні ділянки перебувають в оренді на підставі відповідних договорів, що спростовую самовільне їх зайняття.

Заслухавши учасників розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання у зв`язку з наступним.

По-перше, відповідно до визначеної в ст. 26 КПК України диспозитивності як загальної засади кримінального провадження слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

При цьому відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За такого слідчий суддя в межах відповідного кримінального провадження уповноважений накласти арешт на відповідне майно виключно у формі позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном і саме такі обмеження є достатніми для фізичного збереження такого майна як речових доказів для інтересів досудового розслідування.

Слідчий суддя при цьому не має повноважень забороняти певним особам вчиняти відповідні реєстраційні дії щодо прав на таке майно, натомість вирішення спорів про речові права вирішується виключно в порядку господарського чи цивільного судочинства, в межах якого суд має відповідні повноваження на заборону вчиняти щодо майна або прав на нього будь-які дії в порядку забезпечення позову.

По-друге, відповідно до ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, визначення кримінального провадження міститься в п. 10 ч.1 ст. 3 КПК України, відповідно до якого кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, і ст. 3 КПК України, і ст. 214 КПК України вказують на кримінально каране діяння, як на підставу внесення відомостей до ЄРДР та здійснення досудового розслідування. За такого, для відмежування одного кримінального провадження від іншого необхідно виходити з його визначення, що міститься в п. 10 ч.1 ст. 3 КПК України, яке, у свою чергу, нерозривно пов`язане з поняттям кримінального правопорушення, визначення якого міститься в ч.1 ст. 11 КК України, відповідно до якого кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення. Тому при виявленні факту вчинення діяння, яке містить ознаки кримінального правопорушення, або встановлення особи, яка вчинила таке діяння такі відомості мають вноситись до ЄРДР, оскільки і саме діяння, і суб`єкт кримінального правопорушення є невід`ємними частинами власне поняття кримінального правопорушення, закріпленого в ч. 1 ст. 11 КК України.

Натомість з матеріалів клопотання слідує, що відомості до ЄРДР в даному кримінальному провадженні були внесені 07.04.2021 року щодо невизначеного кримінального правопорушення в частині його часу, місця вчинення, номерів земельних ділянок, відносно яких здійснене кримінальне правопорушення, натомість відповідні діяння щодо видання рішення Баштанської міської ради від 11.11.2021 року №19 та засівання земельних ділянок, законність яких оспорює сторона обвинувачення, вчинені вже після цього.

Таким чином не є очевидним те, що заявлені в клопотанні земельні ділянки мають будь-яке значення для розслідування саме кримінального провадження №42021152030000004.

Варто також зауважити, що дане кримінальне провадження розслідується більше трьох років без будь-яких результатів, крім того з витягу з ЄРДР в даному провадженні слідує, що станом на червень 2024 року в ньому діє лише один слідчий ОСОБА_5 , який на теперішній час не працює в Баштанському РВП

Також відповідні рішення та правочини щодо майнових прав є правомірними за презумпцією, доки вона не буде спростована у передбаченому законом порядку, а саме в порядку господарського чи цивільного судочинства.

По-третє,прокурор проситьнакласти арештна відповідніземельні ділянки,які визнаніним речовимидоказами покримінальному провадженню.При цьомувідповідно дост.79Земельного кодексуУкраїни земельнаділянка -це частиназемної поверхніз установленимимежами,певним місцемрозташування,з визначенимищодо неїправами.

В контексті цього клопотання прокурора не містить обґрунтування того, яким чином відповідні земельні ділянки як частина земної поверхні можуть бути знищені, приховувані,пошкоджені,зіпсуті,перетворені,відчуженні чи іншим чином втрачені для органу досудового розслідування як речовий доказ по справі, а тому мають бути арештовані для забезпечення їх збереження як речового доказу по справі.

При цьому з матеріалів клопотання слідує, що відповідні земельні ділянки 04.06.2024 року оглянуті прокурором в присутності понятих та відповідними протоколами огляду зафіксований їх стан на момент огляду.

Отже ризик фізичної втрати відповідних земельних ділянок як речових доказів прокурором не доведений.

Натомість відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Отже прокурор не довів ризик того, що відповідні земельні ділянки як такі можуть бути фізично втрачені, що потребувало б їх арешту в межах кримінального провадження, не довів також, що такі земельні ділянки мають будь-яке доказове значення саме для кримінального провадження №42021152030000004,в межахякого поданевказане клопотаннядо слідчогосудді,а такожне довівнаявність услідчого суддіповноважень навжиття іншихзаходів заборони,аніж ті,що прямовизначені вч.1ст.170КПК України.

За такого в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні клопотання прокурора Баштанської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню №42021152030000004 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 2 КК України відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: