Ухвала

від 05.06.2024 по справі 914/2230/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"05" червня 2024 р. Справа №914/2230/23

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Якімець Г.Г.,

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

явка представників сторін:

від позивача Яроша В.В.

від відповідача - Глодан І.М.

розглянув заяву ПП Медичний центр Інтерсоно - адвоката Глодан І.М., №5 від 08.02.2024 (вх. № 01-05/404/24 від 08.02.2024 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в справі № 914/2230/23

в межах розгляду апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Рікоти Андрія Юрійовича, б/н від 22.12.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/3877/23 від 26.12.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.12.2023 (суддя Яворський Б., повний текст рішення складено та підписано 13.12.2023,

м. Львів)

за позовом Фізичної особи - підприємця Рікоти Андрія Юрійовича, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства Медичний центр Інтерсоно, м. Львів

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

20.07.2023 на розгляд Господарського суду Львівської області через систему Електронний суд надійшла позовна заява ФОП Рікоти А.Ю. до ПП Медичний центр Інтерсоно про стягнення 1 077 952,78 грн. заборгованості за договором про надання послуг управління комерційною діяльністю від 18.01.2019 та додатковими угодами до нього.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05 грудня 2023 року у справі № 914/2230/23 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 19.12.2023 у справі №914/2230/23 заяву ПП Медичний центр Інтерсоно про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково; стягнуто з ФОП Рікоти А.Ю. на користь ПП Медичний центр Інтерсоно 55 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 1 077,07 грн. на оплату послуг перекладача; в задоволенні решти вимог за заявою відповідача відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 07 лютого 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Скрипчук О.С., Плотніцький Б.Д.) апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Рікоти Андрія Юрійовича, б/н від 22.12.2023 (вх. № апеляційного суду 01-05/3877/23 від 26.12.2023) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 05 грудня 2023 року у справі №914/2230/23 - залишено без змін; судовий збір за подання апеляційної скарги покладено на ФОП Рікоту Андрія Юрійовича.

Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 914/2230/23 заяву представника ПП Медичний центр Інтерсоно - адвоката Глодан І.М., №5 від 08.02.2024 (вх. № 01-05/404/24 від 08.02.2024 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з ФОП Рікоти А.Ю. на користь ПП «Медичний центр «Інтерсоно» 14 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2024 касаційну скаргу ФОП Рікоти А.Ю. задоволено частково. Додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 у справі № 914/2230/23 скасовано, справу № 914/2230/23 в частині розгляду заяви ПП "Медичний центр "Інтерсоно" про стягнення судових витрат передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

За висновками викладеними в постанові Верховного Суду від 23.04.2024, суд апеляційної інстанції, постановляючи додаткове постанову за результатами розгляду заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не встановив та не зазначив у мотивувальній частині судового рішення про дотримання ПП "Медичний центр "Інтерсоно" порядку, визначеного положеннями статей 124, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, та не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 914/2230/23 передано на розгляд судовій колегії: головуючий суддя Бойко С.М., судді Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 призначено справу № 914/2230/23 (в частині розгляду заяви ПП Медичний центр Інтерсоно за №5 від 08.02.2024 (вх. № 01-05/404/24 від 08.02.2024 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) до розгляду в судовому засіданні на 29.05.2024.

В судовому засіданні 29.05.2024, за згодою учасників справи оголошено перерву до 05.06.2024.

У судове засідання 05.06.2024 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача (заявника) підтримав доводи викладені в заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, просив заяву задоволити.

Представник позивача заперечив проти доводів заяви про стягнення витрат на професійну правничу, просив відмовити в задоволенні такої, покликаючись на висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.04.2024 в цій справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в заяві доводи, та враховуючи вказівки викладені в постанові Верховного Суду від 23.04.2024 в цій справі, колегія суддів вважає, що заява ПП «Медичний центр «Інтерсоно» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом апеляційного розгляду є заява відповідача за вих. №5 від 08.02.2024 про стягнення судових витрат (вх. № апеляційного суду 01-05/404/24 від 08.02.2024), згідно якої відповідач просить стягнути з ФОП Рікоти А.Ю. на користь ПП «Медичний центр «Інтерсоно» витрати на правову допомогу в зв`язку із розглядом справи у Західному апеляційному господарському суді у розмірі 28 000,00 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За положенням частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Питання розподілу між сторонами судових витрат, суд вирішує під час ухвалення рішення суду і зазначає про це в резолютивній частині (пункт 5 частини першої статті 237, пункт 2 частини п`ятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, згідно з частиною першою статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша).

Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом правового висновку викладеного в постанові Верховного Суду від 13.12.2023 в справі № 907/850/22, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, слід враховувати:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21 та від 31.05.2022 у справі №917/304/21);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).

На виконання вказівок Верховного Суду викладених в постанові від 23.04.2024 в цій справі, апеляційним господарським судом досліджено звукозапис судового засідання від 07.02.2024 та протокол судового засідання № 2447085 від 07.02.2024 (т. 2 а.с. 172-174), за змістом яких о 10:03:17 (10 хв. 57 сек. звукозапису судового засідання) представник ПП "Медичний центр "Інтерсоно" Глодан І.М. виступила з промовою (заключним словом) у судових дебатах; о 10:04:21 (11 хв. 28 сек. звукозапису судового засідання) представник ФОП Рікоти А.Ю. Ярош В.В. заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони та о 10:04:30 (11 хв. 34 сек. звукозапису судового засідання) головуючий суддя оголосила про вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Таким чином, апеляційним господарським судом з`ясовано, що представник ПП "Медичний центр "Інтерсоно" до закінчення судових дебатів у справі, не заявляв про те, що відповідач поніс або очікує понести судові витрати(орієнтовний їх розмір) у зв`язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

З цих підстав, спростовуються посилання представника відповідача на те, що ним таке клопотання заявлялося в усній формі під час судових дебатів.

Також, апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи не підтверджують того, що ПП "Медичний центр "Інтерсоно" подавав до прийняття рішення докази, які б підтверджували розмір понесених ним судових витрат, як і не зробив заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як того вимагають приписи чинного процесуального законодавства.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України наведення стороною попереднього розрахунку суми судових витрат не є заявою щодо необхідності їх розподілу, яка (заява) з урахуванням зазначених приписів чинного процесуального законодавства повинна подаватися/заявлятися у належній процесуальній формі.

Таким чином, за відсутності заяви про те, що докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, відсутні підстави для задоволення заяви ПП Медичний центр Інтерсоно за №5 від 08.02.2024 (вх. № 01-05/404/24 від 08.02.2024 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.06.2023 в справі №907/568/22 та від 09.08.2023 в справі №907/850/22, які в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України враховані апеляційним господарським судом.

Посилання відповідача на те, що заяву про намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони ним було зроблено у відзиві на позовну заяву (т. 1 а.с. 81-92), не беруться судом до уваги, оскільки предметом апеляційного розгляду є заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ПП Медичний центр Інтерсоно за №5 від 08.02.2024 (вх. № 01-05/404/24 від 08.02.2024 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви ПП Медичний центр Інтерсоно за №5 від 08.02.2024 (вх. № 01-05/404/24 від 08.02.2024 року) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддяС.М. Бойко

СуддіТ.Б. Бонк

Г.Г. Якімець