Постанова
від 30.05.2024 по справі 916/4659/23
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4659/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

за участю представників учасників у справі про банкрутство:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» - Дяків В.Б.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» - Патько Н.Я.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» - Барила К.В.

Розпорядник майна арбітражний керуючий Козирицький А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +»

та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ»

та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання

по справі №916/4659/23

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ»

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ», посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 24 746 914,99 грн та на положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»; розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» призначено арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №49 від 01.02.2013).

21.11.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. ГСОО №3-836/23) Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 12 334,00 грн в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтуванні заявлених до визнання грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» посилається на наказ Господарського суду Львівської області від 26.10.2023, виданий на примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18.

Відповідно до вказаного наказу суду з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» стягнуто 12 334,00 грн витрат зі сплати судового збору.

27.11.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. ГСОО №3-848/23) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 19 154,00 грн в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування заявлених до визнання грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» послалося на накази Господарського суду Львівської області від 26.10.2023, видані на примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18 (т.2 а.с.16,17).

Відповідно до вказаних наказів суду з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» стягнуто 12 106,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7 048,00 грн витрат зі сплати судового збору. Крім того, апелянтом було понесені витрати у розмірі 4 294,40 грн у зв`язку із сплатою судового збору, сплаченого за заявою з грошовими вимогами до Боржника та які повинні включатися у першу чергу.

Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у визнанні конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 19 154,00 грн та витрат у сумі 4 294,40 грн, понесених у зв`язку із сплатою судового збору, сплаченого за заявою з грошовими вимогами до Боржника відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що третьою особою (Пушанко І.О.), відмінною від Боржника, виконано обов`язок з погашення боргу ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «ОПТІМУС+», що виник на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18, шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора. Таким чином судом встановлено, що зобов`язання було припинено шляхом його виконання третьою особою.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у визнанні конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 12 334,00 грн та витрат у сумі 4 294,40 грн, понесених у зв`язку із сплатою судового збору, сплаченого за заявою з грошовими вимогами до Боржника відмовлено.

Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що третьою особою (Пушанко І.О.), відмінною від Боржника, виконано обов`язок з погашення боргу ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «БРРЕНТ», що виник на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2024, окрім іншого, вирішено:

« 1.Визначити наступні розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово правовий союз»:

87 140,00 грн перша черга задоволення вимог кредиторів;

24 746 914,99 грн четверта черга задоволення вимог кредиторів;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТАЛОН ІНВЕСТ ПЛЮС»:

5 368,00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів;

12 350 000,00 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів;

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛ МІТ»:

5 368,00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів;

7 999 768,00 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів;

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБ ІНЖБУД»:

5 368,00 грн. перша черга задоволення вимог кредиторів;

1 320 000,00 грн. четверта черга задоволення вимог кредиторів.

2. Визначити наступні розмір та перелік не визнаних господарським судом вимог кредиторів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ»: 16 628,40 грн.;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +»: 23 448,40 грн.»

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23.

Апелянт зазначає, що згідно усталеної судової практики з моменту порушення справи про банкрутство стосовно боржника / відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс його юридичних правовідносин (правовий висновок, викладений у постанові ВП ВС від 12.03.2019 у справі №918/420/16 та в низці постанов КГС ВС у справах про банкрутство).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.09.2022 у справі №910/16579/20 зазначила, що якщо кредитор прийняв від іншої особи виконання обов`язку боржника в разі, коли він не мав права приймати виконання, зокрема якщо відповідно до закону таке виконання не допускається до закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, кредитор є таким, що набув майно за рахунок боржника (а не іншої особи, яка незаконно виконала обов`язок боржника) без достатньої правової підстави. У такому разі відповідно до статті 1212 ЦК України кредитор зобов`язаний повернути це майно (зокрема, грошові кошти) потерпілому, яким є боржник (а не інша особа, яка незаконно виконала обов`язок боржника).

Апелянт зазначає, що саме виходячи з цих підстав, він не прийняв від ОСОБА_1 виконання, адже бажає задовольнити свої вимоги у законний спосіб, а не набувати майно за рахунок боржника від іншої особи, яка незаконно виконала обов`язок боржника без достатньої правової підстави. Зазначеного суд першої інстанції не врахував, чим допустив неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

З огляду на викладене вище, апелянт просить

- ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/4659/23 в частині не визнаних господарським судом вимог кредитора ТОВ «ОПТІМУС +» скасувати та прийняти в скасованій частині ухвали нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 19 154, 00 грн. та витрат у сумі 4 294, 40 грн., понесених у зв`язку із сплатою судового збору, сплаченого за заявою з грошовими вимогами до Боржника;

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 у справі №916/4659/23 про відхилення вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 19 154,00 грн. та витрат у сумі 4 294,40 грн., понесених у зв`язку із сплатою судового збору, сплаченого за заявою з грошовими вимогами до Боржника.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23.

Апелянт зазначає, що оскільки в даній справі мало місце виконання Третьою особою ОСОБА_1 , обов`язку Боржника - ТОВ «МАНІ ФЛОУ», то таке розглядається, як виконання обов`язку самим Боржником, відтак є незаконним з огляду на те, що відбулось під час дії мораторію, що у свою чергу породило у ТОВ «БРРЕНТ» обов`язок не приймати відповідне виконання і повернути грошові кошти потерпілому, тобто Боржнику, у зв`язку з чим ТОВ «Бррент» повідомило приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. про неможливість прийняття коштів, які внесені ОСОБА_1 на його депозитний рахунок, та необхідність їх повернення на рахунки ТОВ «МАНІ ФЛОУ».

Апелянт вказує, що застосовані судом першої інстанції висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.12.2023 р. по справі № 924/232/22, сформовані у неподібних до даної справи правовідносинах, адже у даній справі Третя особа - ОСОБА_1 , не з власної ініціативи (як це мало місце у справі № 924/232/22) вжила заходи для погашення грошових вимог ТОВ «БРРЕНТ», натомість вона отримала пряму письмову вимогу про це від Боржника - ТОВ «МАНІ ФЛОУ», датовану 23.11.2023, тобто після введення мораторію, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 41 КУзПБ.

На думку апелянта, в порушення імперативних приписів КУзПБ ТОВ «МАНІ ФЛОУ», як Боржник, не лише не повідомив ОСОБА_1 про те, що стосовно Товариства відкрито провадження у справі про банкрутство та накладено мораторій на задоволення всіх вимог кредиторів, що має наслідком зупинення виконання усіх його грошових зобов`язань, в тому числі й перед ТОВ «БРРЕНТ», а і як визнає сам Боржник у своєму відзиві на заяву ТОВ «БРРЕНТ», - вже після введення мораторію, а саме: 23.11.2023, він звернувся до останньої з письмовою вимогою про виконання нею зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим 06.12.2023 нею були внесені кошти у розмірі 12 334,00 грн. на депозит нотаріуса в рахунок погашення заборгованості ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «БРРЕНТ».

З огляду на дані обставини, ТОВ «БРРЕНТ» посилається на те, що ним не було прийнято від ОСОБА_1 виконання, адже він бажає задовольнити свої вимоги у законний спосіб, а не набувати майно за рахунок Боржника від іншої особи, яка незаконно виконала обов`язок Боржника без достатньої правової підстави.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання у справі № 916/4659/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» в частині відмови у визнані грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» та прийняти в скасованій частині ухвали нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на суму 16 628,40 грн., з яких: 12 334,00 грн. - вимоги четвертої черги та 4 294,40 грн. - вимоги першої черги;

- скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 р. про відхилення вимог кредитора у справі № 916/4659/23 та прийняти нове рішення, яким визнати та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бррент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на суму 16 628,40 грн., з яких: 12 334,00 грн. - вимоги четвертої черги та 4 294,40 грн. - вимоги першої черги.

Короткий зміст відзивів на апеляційній скарги.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23.

Розпорядник майна зазначає, що в даному випадку погашення заявлених до визнання грошових вимог не відбулось, а відбулась саме заміна кредитора у зобов`язанні, що вбачається з висновків, викладених в постанові Верховного суду від 13.12.2023 у справі № 924/232/22.

Арбітражний керуючий вказує, що заборона на індивідуальне погашення конкурсних вимог (крім тих, на які не поширюється дія мораторію згідно з частиною п`ятою статті 41 КУзПБ) розповсюджується саме на боржника. У цьому випадку зі встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що грошові вимоги погашено особою, відмінною від боржника, на яку не розповсюджується заборона, передбачена ч.ч. 1, 3 ст. 41 КУзПБ.

На думку розпорядника майна, ОСОБА_1 маючи право на погашення вимог ТОВ «БРРЕНТ» перед ТОВ «МАНІ ФЛОУ», та виявивши намір здійснила правомірно погашення суми боргу на загальну суму 12 334,00 грн. на виконання умов Договору.

ОСОБА_2 також вказує, що висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, на яку посилається ТОВ «БРРЕНТ» в апеляційній скарзі, не є подібними з правовідносинами у даній справі.

Керуючись викладеним вище, розпорядник майна просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «БРРЕНТ» та залишити оскаржувані ухвали без змін.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Козирицького А.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23.

Розпорядник майна зазначає, що в даному випадку погашення заявлених до визнання грошових вимог не відбулось, а відбулась саме заміна кредитора у зобов`язанні, що вбачається з висновків, викладених в постанові Верховного суду від 13.12.2023 у справі № 924/232/22.

Арбітражний керуючий вказує, що заборона на індивідуальне погашення конкурсних вимог (крім тих, на які не поширюється дія мораторію згідно з частиною п`ятою статті 41 КУзПБ) розповсюджується саме на боржника. У цьому випадку зі встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що грошові вимоги погашено особою, відмінною від боржника, на яку не розповсюджується заборона, передбачена ч.ч. 1, 3 ст. 41 КУзПБ.

На думку розпорядника майна, ОСОБА_1 маючи право на погашення вимог ТОВ «ОПТІМУС +» перед ТОВ «МАНІ ФЛОУ», та виявивши намір здійснила правомірно погашення суми боргу на загальну суму 19 154,00 грн. на виконання умов Договору.

ОСОБА_2 також вказує, що висновки, викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, на яку посилається ТОВ «ОПТІМУС +» в апеляційній скарзі, не є подібними з правовідносинами у даній справі.

Керуючись викладеним вище, розпорядник майна просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «ОПТІМУС +» та залишити оскаржувані ухвали без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4659/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів 1) сплати судового збору у встановленому законом розмірі 2) направлення копії апеляційної скарги листом з описом вкладення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН ІНВЕСТ ПЛЮС" протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якого було долучено докази сплати судового збору у розмірі, встановленому законом. Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" по справі №916/4659/23 та ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.04.2024; призначено справу №916/4659/23 до розгляду на 02.05.2024 о 11:00.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.03.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ", що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якого було долучено докази сплати судового збору у розмірі, встановленому законом. Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" по справі №916/4659/23 та ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 15.04.2024; призначено справу №916/4659/23 до розгляду на 02.05.2024 о 11:30.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 справу №916/4659/23 вирішено розглянути у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/4659/23 до 30.05.2024 о 14:30 год; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: місто Одеса, проспект Шевченка, 29, в залі засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників у справі не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2024 об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 в одне провадження для сумісного розгляду судовому засіданні 30 травня 2024 року о 14:30 год.

30.05.2024 у судовому засіданні прийняли участь представники Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» - Дяків В.Б., Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» - Патько Н.Я., Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» - Барила К.В. та розпорядник майна арбітражний керуючий Козирицький А.С.

Представники інших учасників у справі у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.05.2024, якою повідомлено учасників справи про оголошену перерву у судовому засіданні по справі №916/4659/23 до 30.05.2024 о 14:30 год, була отримана в електронному кабінеті ТОВ "Вел Міт" 03.05.2024, ТОВ "Еталон Інвест Плюс" 03.05.2024, ТОВ "Труб-Інжбуд" 03.05.2024, ТОВ «ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ» - 03.05.2024.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 30.05.2024, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БРРЕНТ" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУС +" та на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 попереднього засідання по справі №916/4659/23 по суті, не дивлячись на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВО ПРАВОВИЙ СОЮЗ» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ», посилаючись на заборгованості останнього у розмірі 24 746 914,99 грн. та на положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.11.2023 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»; призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» арбітражного керуючого Козирицького Андрія Сергійовича (свідоцтво про здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора №49 від 01.02.2013).

06.11.2023 Господарським судом Одеської області в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" в електронній формі було сформовано повідомлення про відкриття провадження у справі №916/4659/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ».

06.11.2023 на офіційному сайті Касаційного господарського суду України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі №916/4659/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (публікація №71792 від 06.11.2023).

1) 27.11.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. ГСОО №3-848/23) Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 19 154,00 грн. в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування заявлених до визнання грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» посилається на накази Господарського суду Львівської області від 26.10.2023, видані на примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18.

Відповідно до вказаних наказів суду з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС +» стягнуто 12 106,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 7 048,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Боржник щодо визнання заявлених грошових вимог заперечує; стверджує, що заявлена ТОВ «ОПТІМУС+» заборгованість оплачена третьою особою і тому підстави для визнання ТОВ «ОПТІМУС +» кредитором відсутні.

Розпорядник майном боржника згідно повідомлення про результати розгляду грошових вимог від 11.12.2023 №02-4/2496 вважає, що обов`язок ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «ОПТІМУС+» виконано третьою особою у повному обсязі, відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, тому відсутні підстави для визнання заявлених вимог ТОВ «ОПТІМУС+».

2) 21.11.2023 до Господарського суду Одеської області надійшла заява (вх. ГСОО №3-836/23) Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» з грошовими вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» у сумі 12 334,00 грн. в межах строку встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтуванні заявлених до визнання грошових вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» посилається на наказ Господарського суду Львівської області від 26.10.2023, виданий на примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18 (т. 1 а.с.187).

Відповідно до вказаного наказу суду з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» стягнуто 12 334,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Боржник щодо визнання заявлених грошових вимог заперечує; стверджує, що заявлена ТОВ «БРРЕНТ» заборгованість оплачена третьою особою і тому підстави для визнання ТОВ «БРРЕНТ» кредитором відсутні.

Розпорядник майном боржника згідно повідомлення про результати розгляду грошових вимог від 11.12.2023 №02-4/2495 вважає, що обов`язок ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «БРРЕНТ» виконано третьою особою у повному обсязі, відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, тому відсутні підстави для визнання заявлених вимог ТОВ «БРРЕНТ».

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника.

Забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Частиною 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника. Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

1) Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 по справі № 914/2150/18, окрім іншого, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» 12 334,00 грн витрат зі сплати судового збору.

26.10.2023 Господарським судом Львівської області було видано наказ про примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 по справі №914/2150/18.

Відповідно до даного наказу необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» 12 334,00 грн витрат зі сплати судового збору.

18.10.2023 між ТОВ «МАНІ ФЛОУ» та ОСОБА_1 на підставі ст. 636 Цивільного кодексу України укладено договір виконання обов`язку на користь третіх осіб.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору ОСОБА_1 зобов`язалась виконати свій обов`язок перед ТОВ «МАНІ ФЛОУ» щодо сплати останнім заборгованості на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ «БРРЕНТ».

Сторони погодили, що під заборгованістю, вказаною у пункті 1.1. Договору, сторони мають на увазі заборгованість, яка може виникнути за результатами будь-яких грошових вимог третьої особи до ТОВ «МАНІ ФЛОУ» (п.1.2.).

Максимальний розмір заборгованості, який ОСОБА_1 зобов`язується сплатити за цим договором на користь третьої особи не може перевищувати 200 000, 00 грн (п.1.3.).

За виконання зобов`язання за вказаним договором ТОВ «МАНІ ФЛОУ» зобов`язується сплатити ОСОБА_1 винагороду, що визначається за погодженням сторін (п. 1.4.).

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «МАНІ ФЛОУ» відкрито Господарським судом Одеської області 06.11.2023.

23.11.2023 ТОВ «МАНІ ФЛОУ» направило ОСОБА_1 відповідно до п.2.1. Договору вимогу №11/23 про необхідність виконання обов`язку щодо оплати на користь ТОВ «БРРЕНТ» заборгованості у розмірі 12 334,00 грн., що виникла з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18.

Згідно платіжних інструкції від 24.11.2023 та 04.12.2023 ОСОБА_1 здійснювала оплату 12 334,00 грн. витрат зі сплати судового збору на користь ТОВ «БРРЕНТ» (т.3 а.с. 112-113).

06.12.2023 ОСОБА_1 направила ТОВ «МАНІ ФЛОУ» повідомлення про виконання зобов`язання на користь ТОВ «БРРЕНТ» шляхом перерахування (двічі) на рахунок ТОВ заборгованості за наказом суду, однак вказані оплати були їй повернуті.

У зв`язку із зазначеним обов`язок було виконано 06.12.2023 шляхом внесення ОСОБА_1 боргу в депозит нотаріуса для передачі ТОВ «БРРЕНТ».

Лист від 06.12.2023 про оплату вказаних грошових вимог було направлено ТОВ «БРРЕНТ».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даному випадку відсутні підстави для кваліфікації договору виконання обов`язку на користь третіх осіб від 18.10.2023 як договору доручення, оскільки у вказаному договорі відсутня одна з кваліфікуючих ознак договору доручення вчинення юридичних дій за рахунок довірителя (забезпечення повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодування повіреному витрат, пов`язаних з виконанням доручення).

Таким чином, до правовідносин у даній справі не підлягає застосуванню як не релевантна зазначена апелянтом правова позиція Верховного Суду з даного питання. У справі №910/16579/20 Суд досліджував правочин, за яким боржник, щодо якого було відкрито провадження у справі про банкрутство, здійснив дії з фактичного відчуженню належного йому майнового (грошового) активу під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто обов`язок був виконаний за рахунок довірителя,

Колегія суддів враховує, що поняття "зобов`язання", безпосередньо визначене у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом зобов`язання є право вимагати та кореспондуючий йому обов`язок вчинити дії майнового характеру; юридичний зміст зобов`язання, як і іншого правовідношення, утворюють правомочності та обов`язки його суб`єктів, але, на відміну від інших правовідносин, правомочність набуває форми права вимоги, а обов`язок - форми боргу.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для визнання судом кредиторських вимог та віднесення їх до відповідної черги реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство є існуюче на момент розгляду судом реальне грошове зобов`язання та надання документів, що таке зобов`язання підтверджують.

Відповідно до ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтями 526-527 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно положень ст. 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам.

У разі ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса. Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит (п.2 ч.1, ч.2 ст. 537 ЦК України).

В той же час, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.12.2023 у справі №924/232/22:

« 32. Мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).

33. Відповідно до положень частини третьої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах, тощо.

34. Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію. Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство (ч. 6 ст. 41 КУзПБ).

35. Разом з тим, Суд зауважує, що відповідно до положень частини сьомої статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства боржник, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, власник корпоративних прав боржника, а у випадках, передбачених законодавством, - третя особа протягом провадження у справі про банкрутство з метою погашення вимог кредиторів та закриття провадження у справі мають право задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені). Для одночасного погашення всіх вимог кредиторів арбітражний керуючий зобов`язаний надати особі, яка виявила намір погасити вимоги кредиторів, реєстр вимог кредиторів. У разі задоволення всіх вимог кредиторів, крім неустойки (штрафу, пені), господарський суд ухвалою закриває провадження у справі про банкрутство. Вимоги щодо неустойки (штрафу, пені) вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі.

36. Положення вказаної норми передбачають можливість погашення одночасно всіх конкурсних вимог відповідно до реєстру вимог кредиторів, а метою такого погашення вимог кредиторів є закриття провадження у справі

37. Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що заборона на індивідуальне погашення конкурсних вимог (крім тих, на які не поширюється дія мораторію згідно з частиною п`ятою статті 41 КУзПБ) розповсюджується саме на боржника.

38. У цьому випадку зі встановлених у цій справі судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що грошові вимоги погашено особою відмінною від боржника, на яку не розповсюджується заборона передбачена ч.ч. 1, 3 ст. 41 КУзПБ.»

Даний висновок Верховного Суду спростовує посилання апелянта на те, що у ОСОБА_1 були відсутні повноваження виконувати обов`язок з погашення боргу ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «БРРЕНТ», оскільки це порушувало б мораторій на задоволення кредиторських вимог.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що третьою особою ( ОСОБА_1 ), відмінною від Боржника, виконано обов`язок з погашення боргу ТОВ «МАНІ ФЛОУ» перед ТОВ «БРРЕНТ», що виник на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 у справі №914/2150/18, шляхом перерахування коштів на рахунок Кредитора.

Оскільки, із суті зобов`язання не випливав обов`язок Боржника виконати зобов`язання особисто, Кредитор був зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за Боржника іншою особою.

Враховуючи перестороги Кредитора щодо належного способу виконання зобов`язання з боку третьої особи та повернення грошових коштів на її рахунок, ОСОБА_1 було використано право на виконання обов`язку шляхом внесення належних з Боржника Кредиторові грошей у депозит нотаріуса.

Про обізнаність Кредитора щодо внесення вказаного депозиту свідчать відзиви Кредитора.

Таким чином, судом першої інстанції, при розгляді грошових вимог ТОВ «БРРЕНТ» до ТОВ «МАНІ ФЛОУ» у сумі 12 334,00 грн. витрат зі сплати судового збору, було вірно встановлено, що зобов`язання було припинено шляхом його виконання третьою особою. З огляду на зазначене, підстави для визнання заявлених грошових вимог відсутні.

Слід відзначити, що кредитор у справі про банкрутство переслідує легітимну мету у вигляді задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника.

Однак, у даному випадку, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» були задоволені у повному обсязі, тобто у апелянта відсутнє порушене право, але йому не подобається спосіб, у який було задоволено його грошові вимоги.

Колегія суддів зауважує на тому, що у даній справі про банкрутство легітимною метою ТОВ «БРРЕНТ» слід вважати не отримання задоволення власних грошових вимог до боржника ТОВ «МАНІ ФЛОУ» на суму 12 334,00 грн, в тому числі шляхом фактичного погашення сумм боргу за рахунок коштів третьої особи ОСОБА_1 , а отримання статусу конкурсного кредитора з метою фактичної участі у процедурі банкрутства по справі №916/4659/23.

В той же час, навіть задоволення кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» після відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» за рахунок майна боржника жодним чином не порушило б майнові права Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», адже такі дії могли виключно порушити права інших кредиторів у справі, оскільки це б зменшило активи боржника та могло б негативно вплинути на задоволення вимог інших кредиторів.

Однак, у даному випадку, кредиторські вимоги ТОВ «БРРЕНТ» було задоволено за рахунок грошових коштів третьої особи, майнові активи боржника де-факто не зменшилися, та жоден з кредиторів у справі (окрім ТОВ «БРРЕНТ») не оскаржив таке задоволення вимог.

Колегія суддів також зазначає, що Велика Палата Верховного Суду визначила наступні критерії подібності правовідносин у розумінні норм процесуального законодавства:

-термін «подібні правовідносини» може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші (пункт 24);

-для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України та пункту 5 частини 1 статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями (пункт 25);

-подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. З огляду на значення слова «подібний» не завжди означає тотожність (пункт 28);

-у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин (пункт 31).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини) (пункт 32 постанови Великої палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

Здійснена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 конкретизація полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39).

Предметом апеляційного перегляду у даній справі є встановлення правомірності виконання зобов`язання Боржника перед ТОВ «БРРЕНТ» третьою особою в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Однак, спір у справі № 910/16579/20 виник через неправильне застосування судами попередніх інстанцій ст.ст. 13, 215, 234 ЦК України при наданні оцінки оскаржуваному позивачем правочину як фраудаторному та фіктивному. Фактично відповідач 2 як афілійована з боржником юридична особа, укладаючи такий договір та виконуючи його умови за рахунок перерахованих йому коштів третьою особою 1, діяв на виконання іншого правочину (задоволення поза межами конкурсного процесу та з порушенням уведеного у процедурі банкрутства у справі № 908/2828/19 мораторію на задоволення вимог конкурсних кредиторів, одним з яких є відповідач 1).

Проаналізувавши висновки, що викладені у постанові Великої палати Верховного суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20, на яку посилається ТОВ «БРРЕНТ» в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у даній справі, тож не повинні прийматись судом до уваги при розгляді даної апеляційної скарги, оскільки в справі про банкрутство ТОВ «МАНІ ФЛОУ» при перегляді ухвали Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 не ставився під сумнів Договір про виконання обов`язку на користь третіх осіб від 18.10.2023 як фраудаторний та фіктивний, на відміну від справи № 910/16579/20.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.02.2024 про відмову у визнанні кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» по справі №916/4659/23 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала залишенню без змін.

2) Щодо кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 по справі № 914/2150/18, окрім іншого, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» 7 048,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2023 по справі № 914/2150/18, окрім іншого, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» 12 106,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

26.10.2023 Господарським судом Львівської області було видано наказ про примусове виконання постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 по справі №914/2150/18.

Відповідно до даного наказу необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» 7 048,00 грн витрат зі сплати судового збору.

26.10.2023 Господарським судом Львівської області було видано наказ про примусове виконання додаткової постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.10.2023 по справі №914/2150/18.

Відповідно до даного наказу необхідно стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» 12 106,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.

Судом встановлено, що 18.10.2023 між ТОВ "МАНІ ФЛОУ" та ОСОБА_1 на підставі ст. 636 Цивільного кодексу України укладено договір виконання обов`язку на користь третіх осіб.

Відповідно до п.п. 1.1. Договору ОСОБА_1 зобов`язалась виконати свій обов`язок перед ТОВ «МАНІ ФЛОУ» щодо сплати останнім заборгованості на користь третіх осіб, у тому числі ТОВ «ОПТИМУС+».

Сторони погодили, що під заборгованістю, вказаною у пункті 1.1. Договору, сторони мають на увазі заборгованість, яка може виникнути за результатами будь-яких грошових вимог третьої особи до ТОВ «МАНІ ФЛОУ» (п.1.2.).

Максимальний розмір заборгованості, який ОСОБА_1 зобов`язується сплатити за цим договором на користь третьої особи не може перевищувати 200 000, 00 грн (п.1.3.).

За виконання зобов`язання за вказаним договором ТОВ «МАНІ ФЛОУ» зобов`язується сплатити ОСОБА_1 винагороду, що визначається за погодженням сторін (п. 1.4.).

Провадження у справі про банкрутство ТОВ «МАНІ ФЛОУ» відкрито Господарським судом Одеської області 06.11.2023.

23.11.2023 ТОВ «МАНІ ФЛОУ» направило ОСОБА_1 відповідно до п.2.1. Договору вимогу №11/23 про необхідність виконання обов`язку щодо оплати на користь ТОВ «ОПІМУС+» заборгованості у розмірі 19 154,00 грн., що виникла з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 та додаткової постанови від 12.10.2023 у справі №914/2150/18.

Згідно платіжної інструкції від 24.11.2023 ОСОБА_1 здійснила оплату 12 106,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 7 048,00 грн. витрат зі сплати судового збору на користь ТОВ «ОПТІМУС+».

06.12.2023 ОСОБА_1 направила ТОВ «МАНІ ФЛОУ» повідомлення про виконання зобов`язання на користь ТОВ «ОПТІМУС+».

Лист від 06.12.2023 про оплату вказаних грошових вимог було направлено ТОВ «ОПТІМУС+», однак вказані оплати були їй повернуті.

У зв`язку із зазначеним обов`язок було виконано 03.01.2024 шляхом внесення ОСОБА_1 боргу в депозит нотаріуса для передачі ТОВ «ОПТІМУС+».