Постанова

від 14.05.2024 по справі 925/811/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. Справа№ 925/811/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

прокурор: Винник О.О.,

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури, м. Черкаси

на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 (повний текст складено 21.03.2023)

у справі № 925/811/22 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури, м. Звенигородка, Черкаська обл.

в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області, м. Ватутіне, Черкаська обл.

до Приватного підприємства фірми "Каменяр", с. Віта-Поштова, Київська обл.

про стягнення 248 092,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень.

У серпні 2022 року перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури (далі прокурор) в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради Черкаської області (далі Ватутінська міська рада, позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства фірми "Каменяр" (далі ПП фірма "Каменяр", відповідач) про стягнення 248 092,82 грн, з яких: 210 378,90 грн заборгованість з орендної плати, 25 308,84 грн пеня, 2 417,92 грн інфляційне збільшення боргу, 9 987,16 грн три проценти річних.

Позовні вимоги мотивовані прокурором тим, що після ухвалення Господарським судом Київської області рішення у справі №911/850/22, яким з відповідача стягнуто заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013 за період серпня-вересня 2018 року та період з листопада 2019 року до січня 2020 року, відповідач продовжує систематично не сплачувати орендну плату за земельну ділянку, внаслідок чого у останнього виникла заборгованості зі сплати орендної плати за період з 31.07.2020 до 28.02.2022 у розмірі 210 378,90 грн. Також прокурор просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні витрати та три проценти річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 позов задоволено частково.

Присуджено до стягнення ПП фірми "Каменяр" на користь Ватутінської міської ради 210 378,90 грн основної заборгованості, 5 175,61 грн пені, 2 417,92 грн інфляційних витрат та 5 240,89 грн трьох процентів річних.

Присуджено до стягнення з ПП фірми "Каменяр" на користь Черкаської обласної прокуратури 3 348,20 грн судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд встановив, що за період користування земельною ділянкою з 01.08.2020 до 28.02.2022 відповідач у визначені у договорі строки плату не вносив, у зв`язку з чим його заборгованість за цей період становить 221 419,12 грн. Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими прокурором доказами, тому суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора у цій частині. У той же час, суд першої інстанції задовольнив вимогу у цій частині в межах заявлених прокурором вимог у сумі 210 378,90 грн.

Крім того, суд першої інстанції встановивши, що розрахунок пені прокурором здійснено невірно, здійснив власний розрахунок згідно з яким до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 5 175,61 грн за період з 31.07.2020 до 28.02.2022.

При цьому, за розрахунками місцевого господарського суду розмір трьох процентів річних за період прострочення оплати за орендну плату за період з 01.08.2020 до 28.02.2022 становить 5 240,89 грн річних, а розмір інфляційних витрат за цей період становить 19 862,70 грн. Таким чином, вимога про їх стягнення підлягає до задоволення у межах заявлених прокурором вимог, тому суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 5 240,89 грн та інфляційних витрат у сумі 2 417,92 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 змінити, задовольнивши позов у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначив, що оскаржуване рішення суду першої інстанції, в частині розрахунку пені та трьох процентів річних, ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновок, викладений у рішенні, не відповідає встановленим обставинам справи.

Також, прокурор надав свій власний розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2023 справу №925/811/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи №925/811/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №925/811/22.

04.05.2023 матеріали справи №925/811/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 15.05.2023 направив до суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22, розгляд справи призначено на 11.07.2023 о 10 год. 40 хв., запропоновано учасникам справи вчинити відповідні процесуальні дії в установлені судом строки.

Враховуючи приписи статті 32 ГПК України щодо сталості складу суду, у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 08.07.2023 по 14.07.2023 у відрядженні, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.07.2023 призначив розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 на 05.09.2023 об 11 год 00 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 04.09.2023 по 08.09.2023 включно, судове засідання призначене на 05.09.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 призначено на 12.10.2023 об 11 год 00 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. та судді Козир Т.П. у відрядженні з 07.10.2023 по 14.10.2023, судове призначене на 12.10.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 призначено на 21.11.2023 об 11 год 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 відкладено на 16.01.2024 об 11 год 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 відкладено на 22.02.2024 об 11 год 00 хв.

У судовому засіданні 22.02.2024, відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 ГПК України, колегією суддів оголошено перерву до 16 год 00 хв 14.03.2024, про що постановлено ухвалу у даній справі.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, судове засідання призначене на 14.03.2024 не відбулось.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 справу №925/811/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2024, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22. Розгляд апеляційної скарги прокурора на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 призначено на 30.04.2024 о 15 год 20 хв.

У судовому засіданні 30.04.2024, відповідно до приписів частин 2, 3 статті 216 ГПК України, колегією суддів оголошено перерву до 14 год 15 хв 14.05.2024, про що постановлено ухвалу у даній справі.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі від 26.05.2023. Однак, зазначене відповідно до приписів частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 14.05.2024 з`явився прокурор.

Позивач та відповідач не забезпечили участь у судовому засіданні своїх представників, хоча були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання не зверталися.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити у повному обсязі, змінити рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22, задовольнивши позов у повному обсязі.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2020 у справі №911/850/20, яке набрало законної сили 07.08.2020, частково задоволено позов прокурора в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради. Стягнуто з ПП фірми "Каменяр" на користь місцевого бюджету Ватутінської міської ради 31 007,40 грн основного боргу за договором оренди земельної ділянки від 25.04.2013, 2 863,75 грн пені, 620,87 грн процентів річних та 842,60 грн інфляційних втрат. Також стягнуто з ПП фірми "Каменяр" на користь Прокуратури Черкаської області 2 102,00 грн судового збору.

Наведеним вище рішенням встановлені такі факти.

25.04.2013 між Ватутінською міською радою (орендодавець) та ПП фірмою "Каменяр" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Ватутінської міської ради від 29.11.2012 №28-20/VI надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що за цільовим призначенням відноситься до земель для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (категорія землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що знаходиться за адресою: вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне Черкаської області (7110200000:02:002:0028).

В оренду передається земельна ділянка площею 3,8210 га для обслуговування існуючих виробничих приміщень по вул. Транспортна, 1. За видом використання земельної ділянки: землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості код КВЦПЗ 11.02 (пункт 2 договору).

Договір укладено на 49 років (пункт 8 договору).

За оренду земельної ділянки орендарі сплачують орендну плату у грошовій формі. Розрахунок орендної плати: грошова оцінка земельної ділянки згідно розрахунку розміру орендної плати від 11.04.2013 №10 за використання земельної ділянки складеної відповідно до рішення міської ради від 03.12.2004 №23/8 "Про затвердження матеріалів по розрахунку нормативної грошової оцінки земель по м. Ватутіне", рішення сесії міської ради від 29.11.2012 №28-20/VI та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 27.02.2013 складає 2 480 593,20 грн; річна орендна плата за користування земельною ділянкою виділеною для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне встановлюється у розмірі 3,0%, від її нормативної грошової оцінки і становить 74 417,80 грн, в тому числі за місяць 6 201,48 грн (пункт 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженим Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (пункт 10 договору).

Орендна плата за землю вноситься орендарем щомісячно до 30-го числа місяця наступного за звітним (пункт 11 договору).

Умови цього договору про розмір орендної плати можуть переглядатися також у наступних випадках із моменту: зміни цільового призначення; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, у тому числі інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки; зміни коефіцієнтів індексації; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України (пункт 13 договору).

За несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, з який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку (пункт 14 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (пункт 34 договору).

Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 25.08.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку площею 3,82510 га для обслуговування існуючих виробничих будівель по вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне.

Крім того, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.10.2017 у справі №925/969/17, яке набрало законної сили 24.11.2017, задоволено позов Ватутінської міської ради та визнано внесеними зміни до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7110200000:02:002:0028, який укладений між Ватутінською міською радою та ПП фірма "Каменяр" 25.04.2013.

Цим рішенням внесені зміни у пункт 5 договору та визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5 610 103,13 грн.

За оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі. Розрахунок орендної плати: грошова оцінка земельної ділянки згідно з розрахунком розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, складеного відповідно до рішення міської ради №36-30/VI від 10.04.2013 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Ватутіне та с. Скаливатка" та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 25.05.2017 складає 5 610 103,13 грн. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і становить 168 303,09 грн, в тому числі за місяць 14 025,26 грн (пункт 9 договору).

Обчислення розміру орендної плані за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв`язку з: зміною нормативної грошової оцінки земель; проведенням щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель; зміною вимог діючого законодавства.

У таких випадках розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору з моменту набрання чинності правового акту, яким вносяться зміни до порядку визначення розміру орендної плані (пункт 10 договору).

За приписами частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Після стягнення заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2020 у справі №911/850/20, відповідач не сплачує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість перед Ватутінською міською радою.

При цьому, згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №195 від 12.02.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 3,8210 га з кадастровим номером 7110200000:02:002:0028, що знаходиться за адресою вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне, станом на 2021 рік становить 4 322 650,54 грн.

За розрахунком фінансового управління Ватутінської міської ради від 14.06.2022 №218/01-11, заборгованість ПП фірми "Каменяр" за орендну плату за користування земельною ділянкою, що знаходиться за адресою вул. Транспортна, 1, м. Ватутіне за період з 31.07.2020 до 28.02.2022 становить 210 378,90 грн.

Таким чином, несплата відповідачем орендної плати і стала підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати разом із пенею, інфляційними витратами та трьома процентами річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Перевіривши доводи учасників справи та дослідивши матеріали справи, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову прокурора в повному обсязі, зважаючи на таке.

Відносини, які виникли між сторонами за договором оренди є відносинами з оренди земельної ділянки, які врегульовано положеннями Земельного кодексу України, Податкового кодексу України в частині внесення орендної плати за землю, Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки (статті 14, 15 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У той же час, у разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, за положенням частини 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі", визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

За змістом частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору оренди землі.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, платник орендної плати орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

За змістом статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Пунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок це капіталізований рентний дохід з земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За приписами частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років (частини 1, 2 статті 18 Закону України "Про оцінку земель").

Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України (вказана правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема в постановах від 17.05.2018 та від 08.08.2018 у справах №916/2344/17 та №916/2956/17 відповідно).

Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Закону України "Про оцінку земель" та Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що зазначені законодавчі акти не встановлюють конкретного розміру орендної плати за земельну ділянку, який має бути зазначено в договорі оренди. Податковий кодекс України передбачає порядок визначення орендної плати за землю, а тому саме у договорі оренди визначаються розмір та умови сплати орендної плати.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач у порядку та на підставах визначених наведеним правовими нормами отримав у строкове платне користування земельну ділянку, яка належить до комунальної власності. Правовідносини з користування цієї земельною ділянкою орендар та орендодавець урегулювали шляхом укладення договору оренди, у якому між ними досягнуто згоди з усіх істотних умов для такого виду договору, зокрема, визначено права та обов`язки сторін, строки, розмір та порядок внесення орендної плати, а також підстави та наслідки припинення договору оренди.

Порядок та умови сплати орендної плати за користування земельною ділянкою визначені у договорі оренди (з урахуванням рішення Господарського суду Черкаської області від 03.10.2017 у справі №925/969/17) відповідно до якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 5 610 103,13 грн, а річна орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки і становить 168 303,09 грн, в тому числі за місяць 14 025,26 грн.

При цьому, рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.10.2017 у справі №925/969/17 змінено пункт 10 договору, відповідно до якого розмір орендної плати не є сталим і змінюється у зв`язку, зокрема, зі зміною нормативної грошової оцінки земель. При цьому розмір щорічної орендної плати змінюється без внесення змін та доповнень до цього договору з моменту набрання чинності правового акта, яким вносяться зміни до порядку визначення розміру орендної плані.

Так, предметом даного позову є стягнення заборгованості за оренду земельної ділянки за період з 31.07.2020 до 28.02.2022.

З урахуванням наведених положень договору та доказів, які містяться у справі, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що у 2020 році нормативно-грошова оцінка спірної земельної ділянки становила 5 610 103, 13 грн, у 2021 році 4 322 650,54 грн, що підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.02.2021 №195.

Таким чином, місячний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою, у 2020 році становив 14 025,26 грн, за 2021, 2022 роки 10 806,63 грн.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про оренду землі" передбачено обов`язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Такі ж зобов`язання орендаря визначені і умовами договору, за якими відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату щомісяця до 30-го числа місяця наступного за звітним.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати орендної плати за оренду земельної ділянки на умовах договору. За період користування земельною ділянкою з 01.08.2020 до 28.02.202 відповідач у визначені у договорі строки плату не вносив, його заборгованість за цей період становить 221 419,12 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача підтверджується поданими прокурором доказами, у зв`язку з чим судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимоги в цій частині у межах розміру позовних вимог у сумі 210 378,90 грн.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського кодексу України).

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з пунктом 14 договору за несвоєчасне внесення орендної плати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, з який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше визначеної законом ставки пені за несвоєчасну сплату земельного податку.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 Господарського кодексу України).

Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано. Інше договором між сторонами не встановлено.

Так, за розрахунками прокурора розмір пені за невчасну оплату відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою становить 25 308,84 грн за період з 31.07.2020 до 28.02.2022.

Разом із тим, місцевий господарський суд слушно зазначив, що право на нарахування за період за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу починаючи з 01 числа кожного місяця і протягом шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив, що розрахунок пені прокурором здійснено невірно, без врахування вищевказаних правових норм.

Оскільки прокурором самостійно визначено строк протягом якого ним проведені нарахування штрафних санкцій, колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції, згідно з яким розмір пені за період з 31.07.2020 до 28.02.2022 становить 5 175,61 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Так, прокурор нарахував відповідачу 9 987,16 грн трьох процентів річних та 2 417,92 грн інфляційних витрат за період з 01.08.2020 до 28.02.2022, виходячи із загальної суми заборгованості відповідача у розмірі 210 378,90 грн.

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що прокурором невірно використані вихідні дані для проведення цього розрахунку, оскільки на початок періоду, з якого прокурор здійснив розрахунок інфляційних та річних у відповідача була відсутня заборгованість у розмірі 210 378,90 грн. Як і для нарахування пені судом першої інстанції було враховано те, що право на нарахування цих сум вираховується за період за кожним з прострочених щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок вищенаведених компенсаційних виплат, погоджується з судом першої інстанції, що розмір трьох процентів річних за період прострочення оплати за орендну плату за період з 01.08.2020 до 28.02.2022 становить 5 240,89 грн річних, а розмір інфляційних витрат за цей період становить 19 862,70 грн.

Таким чином, вимога про їх стягнення підлягає задоволенню у межах заявлених прокурором вимог, тому до стягнення з відповідача підлягають три проценти річних у сумі 5 240,89 грн та інфляційних витрат у сумі 2 417,92 грн.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи учасників справи, дійшов висновку, що судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне та вмотивоване рішення на підставі належних та допустимих доказів, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про часткове задоволення позову прокурора, пред`явленого в інтересах держави в особі Ватутінської міської ради до ПП фірми "Каменяр".

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його зміни не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати.

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 278, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Черкаської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 07.03.2023 у справі №925/811/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи №925/811/22 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст складено 10.06.2024.

Головуючий суддяГ.А. Кравчук

СуддіГ.П. Коробенко

К.В. Тарасенко