Постанова

від 14.05.2024 по справі 910/14606/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2024 р. Справа№ 910/14606/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Коробенка Г.П.

при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Лучковський В.В., адвокат,

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем"

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 (повний текст складено 01.12.2023)

у справі № 910/14606/23 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроавтотракт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем"

про стягнення 1 331 943,99 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Залем" (далі - ТОВ "Євроавтотракт", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" (далі - ТОВ "Залем", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1 331 943,99 грн, з яких: 970 000,00 грн - основний борг, 194 000,00 грн - штраф, 138 191,78 грн - пеня, 21 451,70 грн - інфляційні втрати, 8 291,51 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу від 07.03.2023 №947, в частині повної та своєчасної оплати придбаного ним транспортного засобу, а саме: напівпричепу Schmitz моделі SCS 24, 2017 року випуску, з ідентифікаційним номером кузова/шасі: НОМЕР_1 .

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі 910/14606/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з ТОВ "Залем" на користь ТОВ "Євроавтотракт" 970 000,00 грн основного боргу, 194 000,00 грн штрафу, 138 191,78 грн пені, 21 451,70 грн інфляційних втрат, 8 291,51 грн трьох процентів річних, а також 19 979,02 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції встановивши, що загальна сума основного боргу відповідача за спірним договором, яка складає 970 000,00 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Євроавтотракт" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов в цій частині підлягає задоволенню. Крім того, перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафних санкцій та компенсаційних виплат, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 138 191,78 грн пені, 194 000,00 грн штрафу, 8 291,51 грн трьох процентів річних та 21 451,70 грн інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Залем" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також неправильного застосування норм матеріального права.

Так, відповідач вказує, що суд першої інстанції здійснював розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що прямо суперечить характеру виникнення спірних правовідносин.

Також, за твердженням апелянта, місцевим господарським судом проігноровано надане відповідачем клопотання про відкладення судового засідання з вагомих причин, які суттєво могли б вплинути на перебіг розгляду справи.

Крім того, у скаржника виникло питання про юридичну силу договорів, які надані позивачем у підтвердження своїх позовних вимог, що в свою чергу проігноровано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.12.2023 справу №910/14606/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14606/23.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою ТОВ "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14606/23.

04.01.2024 матеріали справи №910/14606/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23, справу №910/14606/23 призначено до розгляду на 28.02.2024 о 14 год 30 хв, запропоновано учасникам справи надати відзив на апеляційну скаргу та відповідь на відзив в установлені судом строки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2024 задоволено клопотання представника ТОВ "Євроавтотракт" адвоката Заблоцького О.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено проводити судове засідання, що призначене на 28.02.2024 о 14 год 30 хв, в режимі відеоконференції, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Євроавтотракт" адвокат Заблоцький Олександр Володимирович (логін - ІНФОРМАЦІЯ_1 ), попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 26.02.2024 по 08.03.2024 включно, судове засідання у призначений час не відбулось.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 09.03.2024 по 18.03.2024 включно, процесуальні дії по справі не здійснювались.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 справу №910/14606/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2024 вищезазначеною колегію суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23, розгляд апеляційної скарги ТОВ "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23 призначено на 14.05.2024 о 15 год 00 хв., постановлено проводити судове засідання в режимі відеоконференції, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Євроавтотракт" адвокат Заблоцький Олександр Володимирович (логін - ІНФОРМАЦІЯ_1 )

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 задоволено заяву представника ТОВ "Євроавтотракт" адвоката Лучковського В.В. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, постановлено проводити судове засідання, що призначене на 14.05.2024 о 15 год 00 хв, в режимі відеоконференції, визначено особу, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду: представник ТОВ "Євроавтотракт" адвокат Лучковський Валентин Вікторович (логін - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), попереджено сторін, що відповідно до вимог частини 5 статті 197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

Позиції учасників справи

Позивач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі від 09.01.2024. Однак, зазначене відповідно до приписів частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 14.05.2024 з`явився представник позивача.

Відповідач не забезпечив участь у судовому засіданні свого представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, із заявами до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки представника у судове засідання не звертався.

Враховуючи наведене, висновки Європейського суду з прав людини у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив вимоги апеляційної скарги, просив у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається з матеріалів справи, 07.03.2023 між ТОВ "Залем" (покупець) та ТОВ "Євроавтотракт" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №947, за умовами якого продавець передає у власність належний йому транспортний засіб: напівпричіп Schmitz моделі SCS 24, а покупець приймає його і проводить розрахунок із продавцем.

Наведений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печаткою позивача.

Пунктами 1.2, 1.3 договору встановлено, що транспортний засіб за цим договором вважається переданим та переходить у власність покупця після остаточного розрахунку покупцем перед продавцем та після підписання акта прийому-передачі майна. Після підписання покупцем акта прийому-передачі майна будь-які претензії покупця щодо кількості, якості, стану та будь-яких інших характеристик транспортного засобу продавцем не розглядаються.

У пунктах 2.1-2.4 договору сторони погодили наступні права і обов`язки продавця:

- передати транспортний засіб: напівпричіп Schmitz моделі SCS 24, 2017 року випуску, ідентифікаційним номер (номер кузова/шасі) - НОМЕР_1 , колір сірий, номер вантажно-митної декларації (електронної декларації) 23UA400040010154U6 від 21.03.2023 року Державною митницею України не пізніше дати проведення остаточного розрахунку покупцем із продавцем (пункт 2.1);

- провести передпродажну підготовку транспортного засобу (пункт 2.2);

- провести документальне оформлення транспортного засобу з видачею повного пакету документів, необхідного для реєстрації згідно діючого законодавства України (пункт 2.3);

- видано транзитні номерні знаки для разових поїздок 23АО9235 (пункт 2.4).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2 договору покупець зобов`язаний ознайомитись, оглянути, перевірити та прийняти вказаний транспортний засіб згідно його комплектації, а також своєчасно та у повному обсязі провести розрахунок із продавцем за транспортний засіб.

Згідно з пунктом 4.1 договору вартість транспортного засобу становить 970 000,00 грн, у тому числі ПДВ - 161 666,67 грн.

За умовами пункту 4.2 договору покупець сплачує вартість транспортного засобу шляхом 100% передплати на розрахунковий рахунок продавця не пізніше дати укладання цього договору.

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу напівпричіп Schmitz моделі SCS 24 загальною вартістю 970 000,00 грн, що підтверджується копією підписаного між сторонами акта прийому-передачі майна від 21.03.2023. Крім того, у матеріалах справи наявні копії: заяви відповідача від 22.03.2023 №1135203852 на проведення операції "100 - Первинна реєстрація Б/В ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону"; акта огляду реалізованого на підставі договору транспортного засобу від 21.03.2023 №8125/23/000122; акта технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №8125/23/1/000921 від 21.03.2023; листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) від 08.06.2023 №31/26-335аз, згідно з яким за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів 22.03.2023 здійснено державну реєстрацію транспортного засобу Schmitz моделі SCS 24/L-13, напівпричіп, 2017 року випуску, номер шасі (vin) НОМЕР_1 , за ТОВ "Залем" на підставі договору.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань з передачі у власність відповідачу погодженого між цими контрагентами транспортного засобу свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення продавцем своїх зобов`язань за договором.

Як зазначає позивач, відповідач взятий на себе обов`язок з оплати вартості напівпричепу Schmitz моделі SCS 24 у встановлений договором строк не виконав, заборгувавши таким чином ТОВ "Євроавтотракт" 970 000,00 грн.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати вартості напівпричепу Schmitz моделі SCS 24, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 194 000,00 грн штрафу, 138 191,78 грн пені, 21 451,70 грн інфляційних втрат та 8 291,51 грн трьох процентів річних.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Статті 626, 628, 629 ЦК України визначають, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав у власність відповідачу напівпричіп Schmitz моделі SCS 24 загальною вартістю 970 000,00 грн, що підтверджується копією підписаного між сторонами акта прийому-передачі майна від 21.03.2023.

Крім того, у матеріалах справи наявні копії: заяви відповідача від 22.03.2023 №1135203852 на проведення операції "100 - Первинна реєстрація Б/В ТЗ придбаного в торгівельній організації, який ввезено з-за кордону"; акта огляду реалізованого на підставі договору транспортного засобу від 21.03.2023 №8125/23/000122; акта технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер №8125/23/1/000921 від 21.03.2023; листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) від 08.06.2023 №31/26-335аз, згідно з яким за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів 22.03.2023 здійснено державну реєстрацію транспортного засобу Schmitz моделі SCS 24/L-13, напівпричіп, 2017 року випуску, номер шасі (vin) НОМЕР_1 , за ТОВ "Залем" на підставі договору.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача за договором, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "Євроавтотракт" до відповідача про стягнення 970 000,00 грн основного боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині оплати вартості напівпричепу Schmitz моделі SCS 24, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 194 000,00 грн штрафу, 138 191,78 грн пені, 21 451,70 грн інфляційних втрат та 8 291,51 грн трьох процентів річних.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 ГК України).

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 2 статті 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до частини 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

За приписами статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 договору за несвоєчасну оплату вартості транспортного засобу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф у розмірі 20% вартості.

Здійснивши перевірку розрахунків заявлених до стягнення розмірів штрафних санкцій, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 138 191,78 грн та штрафу в сумі 194 000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення компенсаційних виплат за заявлений позивачем період, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 21 451,70 грн інфляційних втрат та 8 291,51 грн трьох процентів річних.

Відтак, з огляду на встановлені обставини, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги повністю.

Посилання відповідача щодо дійсності спірного договору колегія суддів відхиляє, оскільки останній містить підпис директора відповідача ОСОБА_1 , стосовно якого відсутні докази про те, що вказаний підпис вчинено іншою особою, та спростовується іншими матеріалами справи.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції здійснював розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що прямо суперечить характеру виникнення спірних правовідносин, відхиляються колегію суддів з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 3 статті 12 ГПК України).

Відповідно до частини 1 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

За змістом частини 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 2 статті 247 ГПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями частини 5 статті 252 ГПК України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що ціна позову в даній справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі свідчать про її незначну складність, а відтак для повного та всебічного встановлення обставин справи відсутня необхідність у проведенні судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, тому з метою економії процесуального часу учасників справи та виконання завдань господарського судочинства, визначених у статті 2 ГПК України, в тому числі щодо забезпечення своєчасного вирішення судом спору, суд першої інстанції на підставі частини 5 статті 252 ГПК України дійшов правомірного висновку про розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд також дійшов вірного висновку про необґрунтованість клопотання про відкладення розгляду справи та відсутність правових підстав для його задоволення, а також звернув увагу відповідача, що розгляд справи №910/14606/23 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, а відтак судове засідання у цій справі не проводиться.

Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки місцевий господарський суд, на переконання судової колегії, діяв у межах положень встановлених чинним ГПК України.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Доводи скаржника не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залем" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2023 у справі №910/14606/23 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/14606/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 10.06.2024.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді К.В. Тарасенко

Г.П. Коробенко