Постанова
від 05.06.2024 по справі 906/844/23
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року Справа № 906/844/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінковське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2024 у справі № 906/844/23 (суддя Кудряшова Ю.В., повний текст рішення складено 08.03.2024)

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: 1) Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області; 2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до відповідачів: 1) Колективного сільськогосподарського підприємства "Барвінківське"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінковське"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фером Барвінки"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

прокурор - Гарбарук В.А.;

позивача - 1 - не з`явився;

позивача - 2 - не з`явився;

відповідача - 1 - не з`явився;

відповідача - 2 - не з`явився;

відповідача - 3 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Керівник Коростенської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Чоповицької селищної ради Малинського району Житомирської області (далі - позивач - 1, Селищна Рада) та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - позивач - 2, ГУ Держгеокадастру) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Барвінківське" (далі - відповідач-1, КСП "Барвінківське"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінковське" (далі - відповідач - 2, ТОВ "Барвінковське") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фером Барвінки" (далі - відповідач - 3, ТОВ "Фером Барвінки") про витребування у відповідачів земельних ділянок згідно переліку у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що КСП "Барвінківське" без будь-яких правових підстав набуло право приватної власності на земельні ділянки площею 741,2709 га, власником яких є територіальна громада Чоповицької селищної ради та в подальшому згідно розподільчого балансу в листопаді 2021 передало 105 земельних ділянок в статутний фонд ТОВ "Барвінківське". В подальшому, згідно договору оренди від 01.09.2021, дві земельні ділянки (на які право власності набуто без правових підстав) КСП "Барвінківське" передало в користування ТОВ "Фером Барвінки" строком на 10 років. За фактом неправомірного заволодіння земельними ділянками слідчим відділенням поліції № 1 Коростенського РУП ГУ Національної поліції в Житомирській області розслідується кримінальне провадження № 42022062350000204 від 14.10.2022 за ч. 4 ст.190 КК України. На думку прокурора, вищевказані обставини свідчать про вибуття спірного майна (земельних ділянок) поза волею власника та є підставою для витребування такого майна у відповідачів згідно зі статтями 387, 388 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.02.2024 витребувано у відповідачів земельні ділянки згідно резолютивної частини рішення суду; здійснено розподіл судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції зазначив наступне:

- прокурор, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду;

- з належних членам СВАТ "Барвінківське" на праві колективної власності земель 1971,5 га (без урахування 187,3 га земель загального користування), з яких 1515,04 га пайовий фонд, 444,37 га - передано до земель запасу Барвінківської сільської ради, 12,05 га - віднесено до земель загального користування (запроектовані дороги). А тому суд першої інстанції дійшов висновку, що відносно всіх земель СВАТ "Барвінківське", що не увійшли до пайового фонду, членами СВАТ прийнято вичерпне рішення з подальшим прийняттям відповідного розпорядження Малинської РДА;

- передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок;

- досліджуючи питання правонаступництва КСП "Барвінківське" за СВАТ "Барвінківське", яким обґрунтовується наявність права на спірні земельні ділянки, суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять розподільчих та передавальних актів від СВАТ до КСП; збереження того ж ідентифікаційного коду за КСП "Барвінківське", що і у СВАТ "Барвінківське" також не може бути підставою виникнення правонаступництва; також навіть при наявності записів в статутах підприємств про те, що КСП "Барвінківське" є правонаступником СВАТ "Барвінківське" не може вважатись законною підставою для виникнення правонаступництва та не може бути підставою для реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки, що були частиною земель, які згідно державного акту належали на праві колективної власності на землю членам СВАТ "Барвінківське";

- земельнi ділянки, що були переданi до земель запасу Барвінківської сільської ради паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власностi не залишалися, вiдповiдно і у власність відповідача-1 не могли бути передані. За таких обставин, у 2021 році відповідач-1 неправомірно зареєстрував право приватної власності на спірні земельні ділянки комунальної власності, так як і в подальшому відповідач-2 (ТОВ "Барвінковське"). Також, виходячи з наведених висновків, неправомірною є і передача згідно договору оренди від 01.09.2021 в користування ТОВ "Фером Барвінки" строком на 10 років земельних ділянок за кадастровими номерами 1823480400:04:000:0218 та 1823480400:04:000:0230;

- щодо заперечень відповідачів відносно визнання Господарським судом Житомирської області в постанові від 06.09.2007 у справі № 6/1675 факту правонаступництва від СВАТ до КСП, то суд першої інстанції зазначив, що вказана постанова не є преюдицією для розгляду даної справи, оскільки вона не містить встановлених судом обставин щодо обсягу та складових набутих прав, обставини правонаступництва на підставі первинних документів не досліджувалися, а однаковість ідентифікаційних кодів СВАТ та КСП та наявність відповідного запису в статуті СВАТ, згідно правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, не є підтвердженням правонаступництва;

- постанова Господарського суду Житомирської області від 06.09.2007 у справі № 6/1675 не має преюдиційного значення, оскільки така постанова суду передусім є наслідком надання судом правової оцінки певному факту при розгляді іншої справи, але не свідчить про встановлення фактів, що мають преюдиціальне значення в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України.

До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ "Барвінковське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2024 у справі № 906/844/23, в якій відповідач-2 просить скасувати рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступних аргументів:

- подаючи позов, орган прокуратури зазначив одним із позивачем ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, про порушення прав якого жодним чином не йшлось у позовній заяві;

- апелянт вказує про незаконність оскаржуваного рішення суду, вважаючи, що процес реорганізації СВАТ у КСП здійснювався під контролем держави, до правонаступника перейшла вся сукупність прав і обов`язків, в тому числі збережено ідентифікаційний код підприємства, а тому право власності на земельні ділянки набуто законно;

- факт перереєстрації СВАТ під час перетворення у КСП підтверджується документами, що знаходяться у матеріалах справи. Апелянт також посилається на постанову Господарського суду Житомирської області від 06.09.2007 по справі № 6/1675, в якій суд визнав факт правонаступництва СВАТ за КСП на підставі наданих прокурором документів про правонаступництво; замінив відповідача - СВАТ "Барвінківське" правонаступником - КСП "Барвінківське";

- апелянт вказує, що якщо б СВАТ "Барвінківське" було ліквідовано, були б створені відповідна комісія та документи, передбачені для процесу ліквідації. Проте, в даному випадку, СВАТ "Барвінківське" було реорганізовано шляхом перетворення, на підтвердження чого зберігся ідентифікаційний код. Посилання суду на п. 21 Перехідних положень Земельного кодексу України є безпідставним при розгляді зазначених правовідносин;

- станом на 2005 рік СВАТ "Барвінківське" не було реорганізовано, а ст. 140 ЗК України (в редакції від 01.01.2005), визначала підстави припинення права власності на земельну ділянку. Жодна з умов ст. 140 ЗК України не знайшла свого відображення;

- оскільки акціонери СВАТ "Барвінківське" вирішили здійснити реорганізацію СВАТ у КСП із землею колективної власності, яка за своєю суттю є землею приватної власності колективу, від імені якого розпоряджається вищий орган, то КСП "Барвінківське" мало повне право розпоряджатись нею, адже Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" гарантує недопустимість втручання держави у здійснення господарських функцій колективного сільськогосподарського підприємства, обмеження його права та інтересів з боку органів державної влади і управління. А відповідно до ст. 8 вищевказаного Закону підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами власності через загальні збори членів підприємства. Тому всі наступні дії КСП були законними і вчинені у передбаченому порядку.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Петухов М.Г., суддя Мельник О.В.

Листом від 03.04.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

16.04.2024 до суду надійшли матеріали справи.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 30.04.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Барвінковське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2024 у справі № 906/844/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.06.2024 о 15:30 год.

Коростенська окружна прокуратура надіслала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Прокурор зазначає наступне:

- невжиття компетентним органом передбачених законом заходів для захисту інтересів держави у справі про незаконне набуття права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення надає підстави визначення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (позивачем у вказаній справі), як того вимагає позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, оскільки набуття права на земельні ділянки здійснено в результаті правопорушення;

- не заслуговують на увагу суду посилання апелянта, як на підставу виникнення правонаступництва, на положення п. 1.4. статуту КСП "Барвінківське", в якому зазначено, що КСП є правонаступником СТОВ, з огляду на те, що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону; наявність єдиного коду ЄДРПОУ, посилання в статутних документах на перереєстрацію КСП та правонаступництво не свідчать про набуття правонаступництва на земельні ділянки, оскільки кількісний склад засновників (акціонерів) правонаступника не відповідає кількісному складу членів КСП. Так, ідентичність кодів ЄДРПОУ не свідчить про правові підстави виникнення правонаступництва;

- фактично розпаювання земель, які підлягали розпаюванню між акціонерами СВАТ відбувалось ще у 2005 році до реєстрації КСП "Барвінківське". Отже, землі на території Барвінківської сільської ради, які передавались відповідно до Державного акту серії ЖТ № 17-01-000001 від 28.12.1998 на право колективної власності на землю СВАТ "Барвінківське" та підлягали паюванню, відповідно до проектно - технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі власникам сертифікатів СВАТ "Барвінківське", розпайовані у 2005 році між акціонерами товариства, а на землі, які не підлягали паюванню, право колективної власності припинено та передано до земель запасу Барвінківської сільської ради. З вищевикладеного вбачається, що уся площа земель, яка відповідно до вимог чинного на той час, законодавства підлягала розпаюванню між членами СВАТ "Барвінківське" розпайована, інша частина земель передана до земель запасу Барвінківської сільської ради, в тому числі тих, які не підлягають використанню у сільськогосподарському обороті. Навіть за умови наявності правонаступництва, земельні ділянки, зареєстровані на праві власності КСП, не підлягали і наразі не підлягають використанню в сільськогосподарському обороті;

- зважаючи на те, що постанова Господарського суду Житомирської області від 06.09.2007 у справі № 1/1675 не є підтвердженням правонаступництва, а інших обставин, які б це підтверджували, апелянтом не надано, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази в підтвердження посилання апелянта;

- як зазначає апелянт у апеляційній скарзі, СВАТ "Барвінківське" було реформовано шляхом перетворення у КСП "Барваінківське". Натомість відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. За таких обставин вказані посилання апелянта є безпідставними;

- СВАТ "Барвінківське", як юридична особа, ніколи не було й не могло бути власником (приватним власником) земель, наданих у колективну власність, оскільки вони належать на праві спільної часткової власності його членам;

- починаючи з моменту отримання СВАТ "Барвінківське" землі у колективну власність, а також станом на момент реєстрації КСП "Барвінківське" та реєстрації права приватної власності відповідача на спірні земельні ділянки залишалися чинними положення ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", якими передбачено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Відповідач, реєструючи право власності на підставі державного акту про право колективної власності на землю, виданого СВАТ "Барвінківське", не дотримався порядку, передбаченого ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а саме прийняття загальними зборами членів підприємства, зборами уповноважених або створеним ними органом управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном, рішення про передання землі, що залишилась у колективній власності підприємства, саме у приватну власність та саме відповідачу;

- посилання апелянта на положення ст. ст. 140, 142 ЗК України про процедуру відмови підприємства від земель є неспроможним, оскільки спірні землі ніколи не належали КСП і належати не могли;

- реорганізація СВАТ "Барвінківське" шляхом перетворення у КСП не відбувалася, оскільки було проведено реєстрацію нового підприємства - ТОВ "Барвінковське", яке заволоділо на праві приватної власності земельними ділянками, що не можуть належати юридичній особі, оскільки передавались у колективну власність членам СВАТ "Барвінківське" на підставі державного акта. В матеріалах апеляційної скарги відсутні і представником відповідача суду не наведено, що загальними зборами колективу співвласників земельних ділянок, переданих їм на підставі Державного акту ЖТ № 17-01-000001 від 28.12.1998, приймались рішенням про передачу у приватну власність КСП "Барвінківське" земель колективної власності.

Чоповицька селищна рада надіслала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник КСП "Барвінківське" - адвокат Кобилянський В.А. надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю з`явитися у судове засідання через зайнятість у іншому судовому розгляді.

Розглянувши в судовому засіданні 05.06.2024 клопотання представника КСП "Барвінківське" - адвоката Кобилянського В.А. про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Подаючи до суду клопотання про відкладення розгляду справи, представник КСП "Барвінківське" жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують особистої його явки в судове засідання. Одночасно, відповідач-1 мав достатньо часу для подання до суду всіх необхідних доказів та пояснень для спростування доводів прокурора.

Також суд вказує, що господарський суд із урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що інші представники відповідача (з числа як його працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами) не були позбавлені права взяти участь у судовому засіданні, зокрема і в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Також представник відповідача-1 у клопотанні про відкладення розгляду справи посилається на те, що він буде зайнятий у іншій судовій справі № 362/542/13-ц, розгляд якої призначено на 05.06.2024 о 12:00 год. Натомість будь - яких доказів в підтвердження вказаних обставин суду не надає. Разом з тим, суд вказує, що розгляд справи № 906/844/23 призначено судом на 05.06.2024 о 15:30 год., а тому представник відповідача-1 не був позбавлений права взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Отже, встановивши дані обставини, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, а також беручи до уваги відсутність будь - яких інших обґрунтованих доводів необхідності відкладення розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання представника КСП "Барвінківське" - адвоката Кобилянського В.А. про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 05.06.2024 прокурор заперечив доводи апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, заслухавши в судовому засіданні прокурора, зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, Насінницький радгосп ім. Тараскіна (Житомирська обл., Малинський район, с. Барвінки, вул. Тараскіна, 4, код 05396072) згідно рішення Малинської РДА від 26.02.1998№ 6 перереєстровано у СТОВ "Барвінківське" (а. с. 204, т. 2).

Відповідно до Державного акту серії ЖТ № 17-01-000001 від 28.12.1998 на право колективної власності на землю, СВАТ "Барвінківське" передано у колективну власність для сільськогосподарського використання всього 2158,8 га земель на території Барвінківської сільської ради Малинського району (а. с. 59-62, т. 1). Згідно з Додатком № 1 до вищевказаного державного акта, до списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства включено - 676 осіб.

Відповідно до документації по визначенню земель колективної власності СВАТ "Барвінківське", розробленої в 1998 році Інститутом землеустрою Української академії аграрних наук, до земель колективної власності включено за експлікацією угідь всього 2158,8 га, з них: ріллі 1345,0 га, сад 3,7 га, сіножаті 135,4 га, пасовища 303,3 га. Також до земель колективної власності включено 187,3 га земель загального користування з них: 28,0 га лісових площ; 7,2 га деревинно-чагарникових насаджень, 43,4 га боліт; 16,8 га під водою; 41,0 га під шляхами; 47,6 га під вулицями; 3,3 га інших угідь.

Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки від 03.12.1999 № 1529/99 передбачено реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 КСП на засадах приватної власності на землю та майно шляхом забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями), майновими паями та створення на їх основі приватних підприємств, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Процес розпаювання земель СВАТ "Барвінківське" між акціонерами відбувався впродовж 2004-2005 років.

Розпорядженням № 272 від 04.06.2004 голови Малинської РДА надано дозвіл НВФ "Нові Технології" на розробку проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) СВАТ "Барвінківське".

Згідно акту обстеження земельних угідь СВАТ "Барвінківське" Барвінківської сільської ради Малинського району Житомирської області від 25.02.2005 вбачається, що до сільськогосподарських угідь, які передано у колективну власність членам СВАТ "Барвінківське" належить 1971 га (без урахування 187,3 га земель загального користування) в результаті нового геодезичного обстеження розробником встановлено, що площа сільськогосподарських угідь становить 1527,09 га. На підставі встановлених змін, в складі сільськогосподарських угідь СВАТ "Барвінківське" комісією запропоновано вилучити із земель переданих у колективну власність 444,37 га земель та передати їх до земель запасу Барвінківської сільської ради (а. с. 70-71, т. 1).

Рішенням загальних зборів власників земельних часток (паїв) СВАТ "Барвінківське" від 01.03.2005 затверджено вищевказаний акт обстеження угідь, вирішено вилучити з земель, переданих у колективну власність, земельні ділянки площею 444,37 га; втому числі: чагарники на площі 177,44 га, болота - 170,16 га, ділянки під громадський випас 56,90 га, малопродуктивні землі 12,49 га, під прибережні захисні смуги 24,38 га, в тому числі ріллі 18,50 га, сіножаті 5,88 га і передати їх до земель запасу Барвінківської сільської ради (а. с. 73 (зворот) - 74, т. 1).

Рішенням Барвінківської сільської ради від 05.08.2005 погоджено розроблену технічну документацію щодо організації територій земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель СВАТ "Барвінківське", якою передбачено, що площа сільськогосподарських угідь, яка підлягає розпаюванню складає 1515,04 га, в тому числі ріллі - 1181,54 га, багаторічних насаджень - 3,70 га, сіножаті - 200,43 га, пасовища - 129,3 га. Вказаним рішенням сільської ради погоджено припинення права колективної власності на земельні ділянки загальною площею 456,46 га (в тому числі 12,05 га під проектування під`їзних шляхів) та передано до земель запасу сільської ради 444, 41 га (а. с. 63, т. 1).

Розпорядженням голови Малинської РДА від 23.08.2005 № 305, зокрема, п. 5 погоджено проектно - технічну документацію із землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого сільськогосподарського підприємства СВАТ "Барвінківське" та п. 6 розпорядження згідно з Додатком № 4, припинено право колективної власності на загальну площу 456, 46 га, в тому числі: рілля - 163,46 га; сіножаті - 119, 07 га, пасовища - 173, 93 га; з них передано до земель запасу Барвінківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 444,37 га, в тому числі: 177,44 га - чагарники; 170,16 га - боліт; 59,90 га - громадський випас; 12,49 га землі, які недоцільно використовувати, 18,50 га - ділянок ріллі, 5,88 га - сіножатей під прибережні захисні смуги (згідно акту обстеження) та віднесено до земель загального користування запроектовані дороги площею 12,05 га (а. с. 159-169, т. 1).

Рішенням зборів власників сертифікатів на земельні частки (паї) СВАТ "Барвінківське" Барвінківської сільської ради від 25.08.2005 затверджено проектно - технічну документацію із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель СВАТ "Барвінківське" Барвінківської сільської ради, яким передбачено до розпаювання 1515,04 га, в тому числі: 1181,54 га - ріллі, 200,43 га - сіножатей, 129,37 га - пасовищ, 3,7 га - багаторічних насаджень. Кількість громадян, які мають право на земельну частку (пай) складає 676 осіб.

Також вказаним рішенням, вирішено 200,43 га сіножатей, 129,37 - га пасовищ, 3,70 га багаторічних насаджень з пайового фонду, а всього 333,5 га оформити через представника у спільну часткову власність (а. с. 103-104, а. с. 108-126, т. 1).

Рішенням Барвінківської сільської ради від 15.09.2005, затверджено протокол загальних зборів співвласників земельних часток паїв від 25.08.2005, погоджено виділення в натурі на місцевості та видачу державних актів на земельні ділянки відповідно до затвердженого розподілу, власникам земельних часток (паїв) СВАТ "Барвінківське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а. с. 158, т. 1).

Розпорядженням голови Малинської РДА від 20.09.2005 № 344 затверджено протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) СВАТ "Барвінківське" (а. с. 144 зворот - 156, т. 1).

Отже, землі на території Барвінківської сільської ради, які передавались відповідно до Державного акту серії ЖТ № 17-01-000001 від 28.12.1998 у колективну власність СВАТ "Барвінківське" та підлягали паюванню, відповідно до проектно - технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі власникам сертифікатів СВАТ "Барвінківське", розпайовані у 2005 році між акціонерами товариства, а на землі, які не підлягали паюванню, право колективної власності припинено та передано до земель запасу Барвінківської сільської ради.

У відповідності до Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки від 03.12.1999 № 1529/99 та згідно протоколу загальних зборів акціонерів СВАТ "Барвінківське" від 07.11.2005 № 1, СВАТ реорганізовано в КСП "Барвінківське" (код ЄДРПОУ 05396072). З вказаного протоколу вбачається, що до складу членів акціонерів входило 667 осіб.

Таким чином, фактично розпаювання земель, які підлягали розпаюванню між акціонерами СВАТ відбувалось ще у 2005 році до реєстрації КСП "Барвінківське".

Згідно інформації з ГУ статистики у Житомирській області, установлено, що Насінницький радгосп ім. Тараскіна на підставі рішення Малинської РДА від 26.02.1998 № 6 перереєстровано у СВАТ "Барвінківське" (а. с. 204, т. 2).

Також з матеріалів реєстраційної справи СВАТ "Барвінківське" (код ЄДРПОУ 05396072) вбачається наступне.

07.11.2005 проведено загальні збори акціонерів СВАТ "Барвінківське". Згідно вказаного протоколу всього акціонерів 667 чоловік, присутні - 250 чоловік, 25 чоловік за дорученням. Загальними зборами прийнято рішення про реорганізацію СВАТ в колективну форму господарювання КСП (а. с. 37-43, т. 2). Разом з тим, державну реєстрацію юридичної особи КСП "Барвінківське" проведено лише 16.04.2007.

21.03.2008 відбулося засідання загальних зборів КСП "Барвінківське" згідно протоколу загальних зборів прийнято рішення про ліквідацію господарства (а. с. 59-61, т. 2).

В матеріалах реєстраційної справи наявні повідомлення про наявність заперечення проти проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця) Малинської МДПІ, у зв`язку із наявною податковою заборгованістю та відсутністю повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків такого платника податків (а. с. 83-86, т. 2).

В матеріалах реєстраційної справи (а. с. 22-122, т. 2) наявна заява ОСОБА_1 про вихід з членів КСП "Барвінківське". Разом з тим, вже 21.07.2021 КСП в особі голови правління Фещенка М.. подано заяву про проведення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційної дії "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" про зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; зміна кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника. Згідно вказаної заяви внесено зміни щодо учасників КСП, які складаються з 198 осіб.

Згідно протоколу № 4 загальних зборів членів КСП "Барвінківське" від 11.04.2021, в члени КСП прийнято ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а. с. 101-104, т. 2).

Згідно протоколу загальних зборів членів КСП "Барвінківське" № 5 від 17.05.2021, прийнято рішення про виділення з КСП "Барвінківське" окремої юридичної особи. Також, прийнято рішення при розподілі майна новоствореній юридичній особі передати частину земельних ділянок, що на праві власності належать КСП "Барвінківське", відповідно до розподільчого балансу, всі інші активи залишити за КСП "Барвінківське". Так, за результатами засідання прийнято рішення створити нове підприємство ТОВ "Барвінковське" шляхом виділу з КСП "Барвінківське".

24.05.2021 на підставі розподільчого балансу передано новоствореній юридичній особі ТОВ "Барвінковське" (код ЄДПОУ 44313648) спірні земельні ділянки площею 348,4714 га. Проте, зареєстровано ТОВ "Барвінковське" (код ЄДПОУ 44313648) 11.08.2021.

Крім того, суд встановив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 з однієї сторони та ОСОБА_5 , з іншої сторони, у зв`язку із укладенням договорів купівлі - продажу часток в статутному капіталі ТОВ "Барвінковське" від 10.01.2022 уклали акт приймання - передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Барвінковське" від 11.01.2022. Згідно вказаного акта ОСОБА_4 передав, а ОСОБА_5 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ "Барвінковське" у розмірі 99%, а також ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_5 прийняла частку у статутному капіталі ТОВ "Барвінковське" у розмірі 1 %.

З огляду на викладене, вбачається, що ТОВ "Барвінковське" створено шляхом виділу з КСП "Барвінківське". Бенефіціарними власниками ТОВ "Барінковське" стали лише 2 особи, які у подальшому відчужили частки на користь однієї особи - ОСОБА_5 , яка не була членом СВАТ "Барвінківське" та не мала права на земельний пай.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав, на даний час за КСП "Барвінківське" зареєстровано право приватної власності на 20 земельних ділянок на території Чоповицької селищної ради (раніше Барвінківської сільської ради Малинського району Житомирської області) з кадастровими номерами: 1) 1823480400:06:000:0317, площею (га) 1.5 га; 2) 1823480400:06:000:0315, площею (га) 1.5 га; 3) 1823480400:06:000:0347, площею (га) 1.5 га; 4) 1823480400:06:000:0336, площею (га) 1.5 га; 5) 1823480400:06:000:0356, площею (га) 1.5 га; 6) 1823480400:06:000:0388, площею (га) 1.5 га; 7) 1823480400:06:000:0305, площею (га) 1.5 га; 8) 1823480400:04:000:0218, площею (га) 1.5 га; 9) 1823480400:04:000:0230, площею (га) 1.5 га; 10) 1823480400:04:000:0240, площею (га) 1.5 га; 11) 1823480400:04:000:0239, площею (га) 1.5 га; 12) 1823480400:07:000:0220, площею (га) 1.5 га; 13) 1823480400:07:000:0218, площею (га) 1.5 га; 14) 1823480400:05:000:0207, площею (га) 1.5 га; 15) 1823480400:07:000:0248, площею (га) 1.5 га; 16) 1823480400:07:000:0256, площею (га) 1.5 га; 17) 1823480400:05:000:0191, площею (га) 1.5 га; 18) 1823480400:05:000:0197, площею (га) 1.5 га; 19) 1823480400:05:000:0177, площею (га) 1.5 га; 20) 1823480400:07:000:0226, площею (га) 1.5 га.

Підставою реєстрації права приватної власності на вищевказані земельні ділянки за КСП "Барвінківське" є клопотання власника КСП "Барвінківське", витяги з Державного земельного кадастру (а. с. 209-215, т. 2).

Разом з цим, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Виконавчого комітету Овруцької міської ради внесені зміни про право власності раніше зареєстрованих за КСП "Барвінківське" земельних ділянок, а саме: зареєстровано право приватної власності за ТОВ "Барвінковське" на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1) 1823480400:06:000:0341, площею 0.34 га; 2) 1823480400:06:000:0365, площею 0.61 га; 3) 1823480400:06:000:0306, площею 1.34 га; 4) 1823480400:05:000:0165, площею 0.66 га; 5) 1823480400:05:000:0183, площею 1.5 га; 6) 1823480400:04:000:0216, площею 1.5035 га; 7) 1823480400:04:000:0225, площею 0.66 га; 8) 1823480400:04:000:0246, площею 1.32 га; 9) 1823480400:04:000:0237, площею 1.16 га; 10) 1823480400:07:000:0234, площею 1.22 га; 11) 1823480400:07:000:0228, площею 0.7 га; 12) 1823480400:07:000:0251, площею 0.5 га; 13) 1823480400:05:000:0196, площею 0.34 га; 14) 1823480400:05:000:0203, площею 1.45 га; 15) 1823480400:05:000:0164, площею 1.5 га; 16) 1823480400:05:000:0163, площею 1.5 га; 17) 1823480400:05:000:0162, площею 1.5 га; 18) 1823480400:05:000:0161, площею 1.5 га; 19) 1823480400:05:000:0160, площею 1.5 га; 20) 1823480400:05:000:0158, площею 1.5 га; 21) 1823480400:05:000:0182, площею 1.5 га; 22) 1823480400:05:000:0181, площею 1.5 га; 23) 1823480400:05:000:0180, площею 1.5 га; 24) 1823480400:05:000:0179, площею 1.5 га; 25) 1823480400:05:000:0178, площею 1.5 га; 26) 1823480400:05:000:0176, площею 1.5 га; 27) 1823480400:05:000:0175, площею 1.5 га; 28) 1823480400:05:000:0174, площею 1.5 га; 29) 1823480400:05:000:0173, площею 1.5 га; 30) 1823480400:05:000:0172, площею 1.5 га; 31) 1823480400:05:000:0171, площею 1.5 га; 32) 1823480400:05:000:0170, площею 1.5 га; 33) 1823480400:05:000:0169, площею 1.5 га;34) 1823480400:05:000:0168, площею 1.5 га; 35) 1823480400:05:000:0167, площею 1.5 га; 36) 1823480400:05:000:0166, площею 1.5 га; 37) 1823480400:07:000:0215, площею 4 га; 38) 1823480400:07:000:0214, площею 2.6845 га; 39) 1823480400:03:001:0436, площею 2 га; 40) 1823480400:03:001:0435, площею 0.4902 га; 41) 1823480400:03:001:0434, площею 2 га; 42) 1823480400:03:001:0433, площею 0.4902 га; 43) 1823480400:07:000:0213, площею 2.8609 га; 44) 1823480400:07:000:0212, площею 2.8792 га; 45) 1823480400:07:000:0211, площею 1.8075 га; 46) 1823480400:07:000:0210, площею 0.7816 га; 47) 1823480400:07:000:0208, площею 7.6159 га; 48) 1823480400:07:000:0206, площею 2.1166 га; 49) 1823480400:07:000:0205, площею 1.2384 га; 50) 1823480400:07:000:0204, площею 1.7798 га; 51) 1823480400:07:000:0209, площею 2.7856 га; 52) 1823480400:07:000:0207, площею 3.3422 га; 53) 1823480400:06:000:0291, площею 4.8969 га; 54) 1823480400:06:000:0290, площею 4.392 га; 55) 1823480400:06:000:0289, площею 6.7417 га; 56) 1823480400:06:000:0288, площею 10.7926 га; 57) 1823480400:06:000:0287, площею 1.1392 га; 58) 1823480400:06:000:0286, площею 14.4611 га; 59) 1823480400:06:000:0285, площею 2.6929 га; 60) 1823480400:06:000:0284, площею 43.9051 га; 61) 1823480400:06:000:0283, площею 15.5954 га; 62) 1823480400:06:000:0282, площею 6.52448 га; 63) 1823480400:06:000:0281, площею 4.6721 га; 64) 1823480400:05:000:0157, площею 2.9754 га; 65) 1823480400:05:000:0156, площею 10.5832 га; 66) 1823480400:05:000:0155, площею 2.2317 га; 67) 1823480400:05:000:0154, площею 30.5194 га; 68) 1823480400:05:000:0153, площею 15.0651 га; 69) 1823480400:05:000:0152, площею 11.2399 га; 70) 1823480400:05:000:0151, площею 1.9021 га; 71) 1823480400:05:000:0150, площею 2.6859 га; 72) 1823480400:04:000:0215, площею 7.7335 га; 73) 1823480400:04:000:0214, площею 5.3656 га; 74) 1823480400:04:000:0213, площею 14.6812 га; 75) 1823480400:04:000:0212, площею 2.6973 га; 76) 1823480400:04:000:0211, площею 5.6186 га; 77) 1823480400:04:000:0210, площею 1.0254 га; 78) 1823480400:04:000:0209, площею 9.8163 га; 79) 1823480400:04:000:0207, площею 21.8409 га; 80) 1823480400:04:000:0203, площею 1.5 га.

Водночас, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відкриття розділу та реєстрація права приватної власності КСП "Барвінківське" на вказані земельні ділянки здійснена державним реєстратором на підставі Державного акту на право колективної власності на землю СВАТ "Барвінківське" від 28.12.1998 серія ЖТ № 17-01-000001, витягів та відомостей з ДЗК, а у подальшому, на підставі розподільчого балансу від 24.05.2021, протоколу серія та номер 1 від 24.05.2021, видавник, сторони, протокол, серія та номер 6 від 24.05.2021, видавник сторони, якими спірні земельні ділянки передано ТОВ "Барвінковське" (код ЄДРПОУ 44313648), державним реєстратором внесено зміни про реєстрацію набуття права на них товариством.

Під процесуальним керівництвом Коростенської окружної прокуратури СВ відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області розслідується кримінальне провадження № 42022062350000204 від 14.10.2022 за ч. 4 ст. 190 КК України за фактом заволодіння у квітні 2021 року невстановленими посадовими особами КСП "Барвінківське" (код ЄДРПОУ 05396072), шляхом обману 280 земельними ділянками площею 741,2709 га, та подальшої передачі тими ж особами в листопаді 2021 року 105 земельних ділянок площею 396,2714 га за розподільчим балансом в статутний фонд ТОВ "Барвінковське" (код ЄДРПОУ 44313648), чим заподіяно значної шкоди Чоповицькій територіальній громаді в особливо великому розмірі.

Також з Інформації з Державного реєстру речових прав (а. с. 38-43, т. 3) вбачається, що згідно договору оренди від 01.09.2021 передано в користування ТОВ "Фером Барвінки" (код ЄДРПОУ 37869444) строком на 10 років земельні ділянки за кадастровими номерами 1823480400:04:000:0218 та 1823480400:04:000:0230.

Предметом позову у дані справі є вимоги прокурора в інтересах позивачів до відповідачів про витребування земельних ділянок згідно переліку у прохальній частині позовної заяви на підставі статтей 387, 388 ЦК України.

Щодо підстав звернення прокурора до суду із позовом в інтересах позивачів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію, за якою: прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7); бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38); звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39); невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40); прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

Розпорядженням КМ України від 12.06.2020 №711-р визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Житомирської області. Відповідно до цього розпорядження затверджено Чоповицьку територіальну громаду у складі Чоповицької, Барвінківської, Владівської, Головківської, Йосипівської, Скуратівської, Шевченківської територіальних громад.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі - Положення), Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, у частині родючості ґрунтів, у частині проведення планових та позапланових перевірок (п.п. 33 п. 4 Положення).

Наведеним підтверджується, що органи Держгеокадастру можуть виконувати: 1) функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист права власності; 2) функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зробила висновок про те, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився. Таку позицію підтримано і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19.

Позов у справі, судове рішення в якій переглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області та Чоповицької селищної ради як органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних відносинах прокурор обґрунтував бездіяльністю позивачів щодо захисту належним чином інтересів держави.

На думку прокурора порушення інтересів держави полягає у незаконному, поза волею власника, вибуттям із власності територіальної громади Чоповицької селищної ради земельних ділянок, що є підставою для витребування такого майна (земельних ділянок) у відповідачів згідно зі статтями 387, 388 ЦК України.

Як встановлено апеляційним судом, на виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Коростенською окружною прокуратурою позивачам надіслано повідомлення з проханням повідомити, чи мають вони намір вжити заходи щодо поновлення порушених прав та інтересів територіальних громад області, в тому числі шляхом пред`явлення відповідного позову до суду.

Разом з тим, позивачі повідомили Коростенську окружну прокуратуру, що не мають коштів для сплати судового збору; заперечень щодо представництва інтересів держави в їх особі не висловили.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що прокурор обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також правильно визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор у порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову звернувся до позивачів для надання їм можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.

Разом з тим, органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили жодних дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій.

Не вжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення із позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.

Щодо доводів апелянта про те, що подаючи позов прокурор зазначив одним із позивачем ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, про порушення прав якого жодним чином не йшлось у позовній заяві, то суд апеляційної інстанції зазначає, що невжиття компетентним органом передбачених законом заходів для захисту інтересів держави у справі про незаконне набуття права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення надає підстави визначення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позивачем у вказаній справі, як того вимагає позиція Верховного Суду, висловлена у постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, оскільки набуття права на земельні ділянки здійснено в результаті правопорушення.

Щодо суті спору суд зазначає наступне.

Частинами 1, 4 ст. 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, згідно з якими власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Приписами ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється у передбачений законом спосіб.

Статтею 387 ЦК України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зі ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що власник майна, який фактично позбавлений можливості володіти й користуватися майном в результаті його незаконного вибуття з володіння за наявності певних умов має право витребувати таке майно із чужого володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник, а відповідачем має бути незаконний володілець майна власника, який може і не знати про неправомірність свого володіння та утримання такого майна. При цьому незаконними володільцями вважаються як особи, які безпосередньо неправомірно заволоділи чужим майном, так і особи, які придбали майно не у власника, тобто у особи, яка не мала права ним розпоряджатися.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у п. 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 911/3749/17, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 21.11.2018 у справі № 444/1786/15).

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Верховним Судом також викладено правову позицiю про те, що для задоволення чи вiдмови у позові про витребування майна з чужого незаконного володіння, в першу чергу, необхідно встановити наявність чи вiдсутнiсть правових підстав для набуття права власностi на спірну земельну дiлянку у першого власника, а не наявність чи вiдсутнiсть скасування реєстрації права на земельну дiлянку (постанова Верховного Суду вiд 09.07.2018 у справі № 910/3513/17).

КСП "Барвінківське" доводить суду те, що воно є правонаступником СВАТ "Барвінківське", а тому до нього перейшли усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства, в тому числі і право власності на спірні земельні ділянки.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 3 ЗК України (тут і далі в редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю були колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (ст. 5 ЗК України).

Відповідно до ст. ст. 22, 23 ЗК України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки (ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Положення ч. 2, 3 ст. 8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

З огляду на вищевикладені норми права, можна дійти висновку, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалося як суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак, власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 906/987/21.

Статтею 28 Закону України Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі, добровільної відмови від земельної ділянки; відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу.

Редакція ЗК України, яка набула чинності 01.01.2002, передбачала, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Із набранням чинності ст. 140 ЗК України підставами припинення права власності на земельну ділянку є: добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; відчуження земельної ділянки за рішенням власника; звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Суд вказує, що починаючи з моменту отримання СВАТ "Барвінківське" землі у колективну власність, а також станом на момент реєстрації КСП "Барвінківське" та реєстрації права приватної власності відповідача на спірні земельні ділянки залишалися чинними положення статті 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", якими передбачено, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Водночас, відповідач, реєструючи право власності на підставі державного акту про право колективної власності на землю, виданого СВАТ "Барвінківське", не дотримався порядку, передбаченого ст. 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а саме прийняття загальними зборами членів підприємства, зборами уповноважених або створеним ними органом управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном, рішення про передання землі, що залишилась у колективній власності підприємства, саме у приватну власність та саме відповідачу.

Окрім того, відповідно до п. 1, 2 Указу Президента України №720/95 від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно п. 5, 6 даного Указу видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

За змістом ст. 1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (тут і далі - у редакції, чинній у період здійснення паювання) право на земельну частку (пай) мають, зокрема: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи міститься Список громадян Барвінківської сільської ради, яким необхідно виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки взамін сертифікатів на земельні частки (паї) із земель СВАТ "Барвінківське", в якому вказано 678 членів СВАТ із зазначенням серій і номерів сертифікатів на земельні ділянки, та який затверджений головою Барвінківської сільської ради (а. с. 108 зворот - 126, т. 1).

В той же час, статтею 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено повноваження сільських, селищних, міських рад та районних державних адміністрацій щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Як зазначалося раніше, розпорядженням № 272 від 04.06.2004 голови Малинської РДА надано дозвіл НВФ "Нові Технології" на розробку проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) СВАТ "Барвінківське".

Розпорядженням голови Малинської РДА від 23.08.2005 № 305, зокрема пунктом 5, погоджено проектно-технічну документацію із землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) та складання державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам із земель реформованого сільськогосподарського підприємства СВАТ "Барвінківське" та пунктом 6 розпорядження згідно з додатком № 4, припинено право колективної власності на загальну площу 456, 46 га, в тому числі: рілля - 163,46 га; сіножаті - 119, 07 га, пасовища - 173, 93 га; з них передано до земель запасу Барвінківської сільської ради земельні ділянки загальною площею 444,37 га, в тому числі: 177,44 га - чагарники; 170,16 га - боліт; 59,90 га - громадський випас; 12,49 га землі, які недоцільно використовувати, 18,50 га - ділянок ріллі, 5,88 га - сіножатей під прибережні захисні смуги (згідно акту обстеження) та віднесено до земель загального користування запроектовані дороги площею 12,05 га (а.с. 159-169 том 1).

З огляду на викладене, колегія суддів вказує, що з належних членам СВАТ "Барвінківське" на праві колективної власності земель 1971,5 га (без урахування 187,3 га земель загального користування), з яких 1515,04 га - пайовий фонд, 444,37 га - передано до земель запасу Барвінківської сільської ради, 12,05 га - віднесено до земель загального користування (запроектовані дороги). Тобто відносно всіх земель СВАТ "Барвінківське", що не увійшли до пайового фонду, членами СВАТ прийнято вичерпне рішення з подальшим прийняттям відповідного розпорядження Малинської РДА.

Також суд відзначає, що передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок. Подібні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19.

Окрім того, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018 №2498-VIII, розділ Х "Перехідні положення" Земельний кодекс України доповнено пунктом 21, яким встановлено, що з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Досліджуючи питання правонаступництва КСП "Барвінківське" за СВАТ "Барвінківське", яким обґрунтовується наявність права на спірні земельні ділянки, суд встановив слідуюче.

За приписами ст. 37 ЦК Української РСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Згідно положень ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004) колективне підприємство визначено як вид підприємств в Україні, ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Статтею 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" встановлено, що реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Верховний Суд у п. 6.19 постанови від 19.07.2023 у справі № 906/987/21 дійшов висновку, що відповідно до ст. 37 ЦК УРСР, ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

Проте, матеріали справи не містять розподільчих та передавальних актів від СВАТ до КСП.

Також слід відзначити, що в постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №925/461/21 міститься висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (ст. 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (ст. 316-319 ЦК України (подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі № 924/250/19).

Колегія суддів вказує, що збереження того ж ідентифікаційного коду за КСП "Барвінківське", що і у СВАТ "Барвінківське" також не може бути підставою виникнення правонаступництва, оскільки відповідно до п. 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 за № 118, ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. У разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом. В інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 з аналогічними спірними правовідносинами, від 21.12.2021 у справі № 917/258/19, від 21.09.2021 у справі № 925/1176/20.

Суд вказує, що навіть при наявності записів в статутах підприємств про те, що КСП "Барвінківське" є правонаступником СВАТ "Барвінківське" також не може вважатись законною підставою для виникнення правонаступництва та не може бути підставою для реєстрації права приватної власності на спірні земельні ділянки, що були частиною земель, які згідно державного акту належали на праві колективної власності на землю членам СВАТ "Барвінківське". Статут підприємства є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою для правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону. Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 01.09.2020 у справі № 907/29/19. А відтак, є безпідставними доводи апелянта, як на підставу виникнення правонаступництва, на положення п. 1.4. статуту КСП "Барвінківське", в якому зазначено, що КСП є правонаступником СТОВ.

Також як зазначає апелянт у апеляційній скарзі, СВАТ "Барвінківське" було реформовано шляхом перетворення у КСП "Барвінківське". Натомість відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. За таких обставин вказані посилання апелянта є безпідставними. Реорганізація СВАТ "Барвінківське" шляхом перетворення у КСП не відбувалася, оскільки було проведено реєстрацію нового підприємства - ТОВ "Барвінковське", яке заволоділо на праві приватної власності земельними ділянками, що не можуть належати юридичній особі, оскільки передавались у колективну власність членам СВАТ "Барвінківське" на підставі державного акта.

Щодо доводів скаржника відносно визнання Господарським судом Житомирської області факту правонаступництва від СВАТ до КСП в постанові від 06.09.2007 у справі № 6/1675, то суд зазначає, що дана постанова не є преюдицією для розгляду даної справи, оскільки вона не містить встановлених судом обставин щодо обсягу та складових набутих прав, обставини правонаступництва на підставі первинних документів не досліджувалися, а однаковість ідентифікаційних кодів СВАТ та КСП та наявність відповідного запису в Статуті СВАТ, згідно правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, не є підтвердженням правонаступництва.

Відповідно до ч. ч. 4, 7 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи (аналогічну правову позицію викладено у пункті 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

Велика Палата Верховного Суду в пункті 7.10 постанови від 01.09.2020 у справі №907/29/19, формулюючи висновок щодо необхідності чіткого розмежування обставин, що мають преюдиціальне значення, та правової оцінки судом обставин, зазначила, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова Господарського суду Житомирської області від 06.09.2007 у справі № 6/1675 не має преюдиційного значення, оскільки така постанова суду передусім є наслідком надання судом правової оцінки певному факту при розгляді іншої справи, але не свідчить про встановлення фактів, що мають преюдиціальне значення в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Беручи до ваги викладене, суд не встановив обставин правонаступництва від СВАТ "Барвінківське" до КСП "Барвінківське".

Отже, враховуючи викладені вище обставини в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що земельнi ділянки, що були переданi до земель запасу Барвінківської сільської ради паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власностi не залишалися, вiдповiдно і у власність КСП "Барвінківське" не могли бути передані.

За таких обставин, у 2021 році КСП "Барвінківське" неправомірно зареєструвало право приватної власності на спірні земельні ділянки комунальної власності, так як і в подальшому відповідач-2 - ТОВ "Барвінковське".

А тому, виходячи з наведених висновків, неправомірною є передача згідно договору оренди від 01.09.2021 в користування ТОВ "Фером Барвінки" строком на 10 років земельних ділянок за кадастровими номерами 1823480400:04:000:0218 та 1823480400:04:000:0230.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог прокурора про витребування земельних ділянок згідно переліку у прохальній частині позовної заяви на підставі статтей 387, 388 ЦК України.

У справі, яка розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини та застосовані правові норми, не вбачається невідповідності втручання держави у право власності відповідачів критеріям правомірного втручання у право на мирне володіння майном.

Суд вказує, що витребування спірних земельних ділянок, які незаконно вибули з комунальної власності спрямоване на досягнення легітимної мети захисту "суспільного інтересу", який полягає у відновленні законності, та у поверненні у власність територіальної громади комунального майна - земельних ділянок, яке відповідно до Конституції України належить народу та щодо яких законами України встановлено спеціальний режим набуття у власність, що не є непропорційним втручанням у право на мирне володіння майном, та не покладає на відповідачів надмірний індивідуальний тягар, з огляду на доведену незаконність і безпідставність вибуття земельних ділянок із комунальної власності, недоведеність факту правомірного набуття відповідачами права власності на земельні ділянки.

З огляду на викладене, позовні вимоги про витребування спірних земельних ділянок не порушують §1 ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, через дотримання принципу законності втручання у право власності, відповідності такого втручання суспільному інтересу, його пропорційності.

Посилання апелянта на положення ст. ст. 140, 142 ЗК України про процедуру відмови підприємства від земель є неспроможним, оскільки спірні землі ніколи не належали КСП "Барвінковське".

Колегія суддів вказує, що апелянтом, в порушення вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, висновків суду першої інстанції не спростовано, а його посилання, викладені в апеляційній скарзі є такими, що зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Суд вказує, що ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2024 у справі № 906/844/23 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Барвінковське" - без задоволення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Барвінковське" на рішення Господарського суду Житомирської області від 23.02.2024 у справі № 906/844/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складено 11 червня 2024

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.


Суд	Північно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	05.06.2024
Оприлюднено	13.06.2024
Номер документу	119645769
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —906/844/23

Постанова від 22.10.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 07.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 17.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Постанова від 05.06.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 30.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 19.04.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Олексюк Г.Є.

Ухвала від 11.03.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 11.03.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Рішення від 26.02.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

Ухвала від 18.01.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кудряшова Ю.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 05.06.2024 по справі 906/844/23ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —906/844/23

Постанова від 05.06.2024

Постанова
від 05.06.2024 по справі 906/844/23
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД