Рішення

від 06.06.2024 по справі 902/525/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2024 р. Cправа № 902/525/24

за позовом:Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (проспект Коцюбинського, буд. 26, вул. Замостянська, м. Вінниця, 21009)

до:Мурованокуриловецької селищної ради (вул. Соборна, буд.45, смт. Муровані Курилівці, Могилів - Подільський район, Вінницька обл., 23400)

про стягнення 240463,29 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників сторін:

позивача: Плат Ірина Сергіївна

відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

03.05.2024 Комунальна організація "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Мурованокуриловецької селищної ради про стягнення 240463,29 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/525/24 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою суду від 06.05.2024 відкрито провадження у справі 902/525/24. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 06.06.2024

На визначену судом дату у судове засідання з`явився представник позивача.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відзиву на позов відповідачем до суду не подано.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

У судовому засіданні відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що у зв`язку із невиконанням відповідачем умов мирової угоди в строки, передбачені цією угодою, а також неможливістю примусового виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року про закриття провадження у справі № 902/1077/20, оскільки остання не відповідає статусу виконавчого документа позивач змушений звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення з Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області заборгованості в розмірі 240 463,29 грн.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/1077/20 за позовом Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Комунального підприємства "Розвиток" та Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області про стягнення 416 119,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року про закриття провадження у справі № 902/1077/20 затверджено мирову угоду, укладену між Комунальною організацією "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" та Мурованокуриловецькою селищною радою Могилів-Подільського району Вінницької області.

Умовами мирової угоди сторони передбачили погашення суми заборгованості на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" відповідно до погодженого сторонами графіку.

Так, згідно пункту 4 резолютивної частини мирової угоди, відповідач 2 - Мурованокуриловецька селищна рада Могилів-Подільського району Вінницької області взяла на себе зобов`язання здійснити погашення заборгованості по кредитному договору № 13пв-7-2-514 від 03.09.2018 року у розмірі 416 119, 50 гривень та судові витрати в сумі 8 343, 79 гривень у наступному порядку:

1) до 25.04.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

2) до 25.05.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

3) до 25.06.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

4) до 25.07.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

5) до 25.08.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

6) до 25.09.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

7) до 25.10.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

8) до 25.11.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

9) до 25.12.2021 року в сумі 23 000 грн. 00 коп.,

10) до 25.01.2022 року в сумі 19000 грн. 00 коп.,

11) до 25.02.2022року в сумі 19000 грн. 00 коп.,

12) до 25.03.2022 року в сумі 19 000 грн. 00 коп.

13) до 25.04.2022року в сумі 19000 грн. 00 коп.,

14) до 25.05.2022 року в сумі 19 000 грн. 00 коп.,

15) до 25.06.2022 року в сумі 19 000 грн. 00 коп.,

16) до 25.07.2022 року в сумі 19 000 грн. 00 коп.,

17) до 25.08.2022 року в сумі 19 000 грн. 00 коп.,

18) до 25.09.2022 року в сумі 19 000грн. 00 коп.,

19) до 25.10.2022 року в сумі 19 000грн. 00 коп.,

20) до 25.11.2022 року в сумі 19 000 грн. 00 коп.,

21) до 25.12.2022 року в сумі 8 463 грн. 29 коп.

Як зазначає позивач, зобов`язання щодо добровільного погашення заборгованості згідно затвердженого графіку на умовах затвердженої мирової угоди відповідачем не виконуються.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов мирової угоди, 10 серпня 2021 року позивач звернувся до Управління Державної казначейської служби в Україні у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області із заявою № 01-02/678 про прийняття до виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20, якою було затверджено мирову угоду.

Листом від 18.08.2021 року № 02-60-10/336 Управління Державної казначейської служби в Україні у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області повернуло позивачу ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20 без прийняття до виконання, посилаючись на те, що вказаний виконавчий документ не відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", зокрема резолютивна частина рішення не передбачає заходи примусового виконання рішення та вказаним виконавчим документом не передбачено стягнення коштів.

Не погодившись з поверненням виконавчого документу без виконання, позивач звернувся до Державної казначейської служби України.

У відповідь на звернення Державна казначейська служба України листом від 22.10.2021 року № 5-06-06/21593 з посиланням на статтю 4 Закону України "Про виконавче провадження" повідомила позивача про те, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20 про затвердження мирової угоди містить описки у реквізитах коду ЄДРПОУ боржника та стягувача, вказана ухвала не передбачає заходів примусового виконання рішення, а саме не передбачає стягнення коштів з Мурованокуриловецької селищної ради, окрім того за платежами за якими не сплинув строк виконання, заява подана передчасно.

У цьому ж листі Державна казначейська служба України констатувала, що за результатами розгляду надісланих позивачем документів, Управління Державної казначейської служби в Україні у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області листом від 18.08.2021 року № 02-60-10\336 обґрунтовано повернуло ухвалу Господарського суду Вінницької області без виконання у зв`язку з тим, що вказаний виконавчий документ не передбачає заходів примусового виконання рішення, ухвала не передбачає стягнення коштів та не відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі заяви позивача, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.02.2022 року у справі № 902/1077/20 внесено виправлення до ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 р. у справі № 902/1077/20 про закриття провадження у справі, шляхом зазначення коду ЄДРПОУ - стягувача Комунальної організації "Обласного фонду сприяння інвестиціям та будівництву"- "24893824" та шляхом зазначення коду ЄДРПОУ - боржника Мурованокуриловецької селищної ради Могилів -Подільського району Вінницької області - "04325974".

Після виправлення описки у виконавчому документі, позивач повторно звернувся до Управління Державної казначейської служби в Україні у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області із заявою від 23.02.2022 року № 01-02/194 про прийняття до виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20, якою було затверджено мирову угоду.

Листом від 07.03.2022 року № 02-60-10/116 Управління Державної казначейської служби в Україні у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області повернуло позивачу ухвалу Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20 без прийняття до виконання, посилаючись на те, що вказаний виконавчий документ не відповідає вимогам до виконавчого документа, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження", зокрема резолютивна частина рішення не передбачає заходи примусового виконання рішення та вказаним виконавчим документом не передбачено стягнення коштів.

Судом також встановлено, що 22 лютого 2022 р. Вінницьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення у справі № 120/14798/21-а за позовом Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Управління державної казначейської служби України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, яким у задоволенні адміністративного позову Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" до Управління державної казначейської служби України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовлено. 25.03.2022 вказане рішення суду набрало законної сили.

Як слідує з рішення суду, Комунальна організація "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної казначейської служби України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідача що полягають у поверненні без виконання ухвали Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/14798/21-а встановлено, що Управлінням державної казначейської служби України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області повернуто виконавчий документ стягувачу, з тих підстав, що резолютивна частина рішення, не передбачає заходи примусового виконання рішень, тобто вказаним виконавчим документом не передбачено стягнення коштів.

Ухвалюючи рішення у справі, Вінницький окружний адміністративний суд прийшов до висновку, що оскільки резолютивна частина ухвали Господарського суду від 15.03.2021 року про закриття провадження у справі № 902/1077/20 не передбачає заходи примусового виконання рішень, відсутні підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача щодо повернення позивачу виконавчого листа, а саме ухвали з цих підстав.

З огляду на те, що зобов`язання відповідача на умовах мирової угоди в частині сплати періодичних платежів за період з 25.12.2021 по 25.12.2022 не виконані, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20 про затвердження мирової угоди не відповідає статусу виконавчого документа, позивач звернувся до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення з Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області заборгованості в розмірі 240 463,29 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Одним зі способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав та обов`язків сторін щодо предмета позову. Право сторін на укладання мирової угоди встановлено Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

Відповідно до вимог частин 1, 4 статті 192 ГПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.

Положеннями статті 193 ГПК України передбачено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 р. у справі № 916/661/20 викладено правову позицію, що мирова угода у позовному провадженні - це письмова домовленість між сторонами спору про його вирішення, яка укладається в добровільному порядку з метою припинити спір на погоджених сторонами умовах. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт самостійним (без державного примусу) врегулюванням розбіжностей на погоджених умовах. Спір може бути врегульовано укладенням мирової угоди на будь-якій стадії господарського процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення.

На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.

Відповідно до статті 326 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом віднесено до виконавчих документів, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (вимоги до виконавчого документа) у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

За змістом статті 10 цього Закону заходами примусового виконання рішень є зокрема, звернення стягнення на кошти боржника.

Частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Положеннями підпункту 1 пункту 9 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", затвердженого Постановою КМ України від 3 серпня 2011 р. № 845 передбачено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачу у разі, коли виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 5.5. Постанови Верховного Суду від 05 серпня 2021 року у справі № 911/1070/20 зазначено, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов`язків за цією угодою: якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у Законі України "Про виконавче провадження", то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Аналогічна права позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №914/2699/15, від 03.07.2018 у справі №903/644/16.

З урахуванням викладеного, суд встановив, що ухвала Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 у справі № 902/1077/20 про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, яким має відповідати виконавчий документ, оскільки її резолютивна частина не передбачає заходи примусового виконання рішення в частині стягнення з боржника коштів, така ухвала не має статусу виконавчого документа, а тому сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання умов мирової угоди.

Предметом спору цій справі є вимоги про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 240 463,29 гривень, що складається із суми періодичних платежів, які мали бути погашені відповідачем за мировою угодою за період з 25.12.2021 по 25.12.2022 року.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 917/672/17 викладено правову позицію, що мирова угода підпадає під ознаки зобов`язання у цивільно-правовому розумінні з усіма наслідками, що з цього випливають. Наступне затвердження мирової угоди судом не змінило правового характеру цієї угоди, оскільки зазначені процесуальні дії суду були лише однією з форм завершення розгляду справи судом і ніяк не позначалися на правовій природі укладеної сторонами мирової угоди.

Таким чином, після укладення та підписання сторонами мирової угоди, остання набуває ознак правочину та є підставою виникнення прав та обов`язків для сторін, що її уклали.

За приписами статей 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки умови мирової угоди встановлюють зобов`язання відповідача здійснити погашення заборгованості частинами згідно погодженого сторонами графіку, то право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу.

Приписами частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 статті 76 ГПК України).

Згідно вимог частини 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем наявність заявленої до стягнення суми заборгованості жодним чином не спростована, доказів виконання умов мирової угоди та погашення на користь позивача спірної заборгованості у розмірів 240 463,29 гривень, що складається із суми періодичних платежів, які мали бути погашені відповідачем за мировою угодою за період з 25.12.2021 по 25.12.2022 року суду не надано.

Відповідно до вимог статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 у справі Шмалько проти України (заява N 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Згідно частини1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб передбачений частиною 2 цієї статті. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Положеннями статті 5 ГПК України визначено, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не виконано зобов`язання за мировою угодою по сплаті періодичних платежів, за якими наступив строк оплати, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 15.03.2021 року у справі № 902/1077/20 про закриття провадження, якою затверджено мирову угоду не відповідає вимогам до виконавчого документа, внаслідок чого не виконується у примусовому порядку, позивач має право на захист свої порушених прав шляхом звернення до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості за нею.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак позовні вимоги про спонукання відповідача виконати умови мирової угоди шляхом стягнення з останнього заборгованості за період з 25.12.2021 по 25.12.2022 року в сумі 240 463,29 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги про спонукання до виконання мирової угоди шляхом стягнення 240 463,29 грн задовольнити.

2. Стягнути з Мурованокуриловецької селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області (23400, Вінницька область, смт Муровані Курилівці, вул. Соборна, 45, ідентифікаційний код юридичної особи 04325974) на користь Комунальної організації "Обласний фонд сприяння інвестиціям та будівництву" (21009, м. Вінниця, вул. Замостянська/ просп. Коцюбинського, 26/58, ідентифікаційний код юридичної особи 24893824) 240 463,29 грн заборгованості та 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: fondsib@gmail.com, mksr2@ukr.net.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 червня 2024 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (проспект Коцюбинського, буд. 26, вул. Замостянська, м. Вінниця, 21009)

3 - відповідачу ( АДРЕСА_1 )