Рішення

від 29.05.2024 по справі 903/79/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 травня 2024 року Справа № 903/79/24

Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот Агро

про визнання договору укладеним,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: Левчук А. А., довіреність № 13/18-1176 від 01.01.2024;

від відповідача: Масюк Г. С., адвокат, ордер серія АС № 1093738 від 08.05.2024.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: 22.01.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго до Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот Агро про визнання договору про спільне використання технологічних електричних мереж укладеним у запропонованій позивачем редакції.

При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що 02.10.2023 відповідачу було направлено два примірники договору № 19/23-529 від 21.09.2023 для обов`язкового підписання в силу ч.3 ст. 49 Закону України "Про ринок електричної енергії" та п.2.5.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, однак відповідач не повернув даний договір.

Ухвалою суду від 29.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 27.02.2024; запропоновано відповідачу надати відзив на позов, заперечення на відповідь на відзив; позивачу відповідь на відзив.

23.02.2024 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову. При цьому вказує, що спірний проект договору, тобто сама редакція позивача не відповідає типовому договору затвердженого Кабінетом Міністрів України, оскільки такі додатки, як Довідка про обсяги переданої електричної енергії за базовий період, Перелік об`єктів і точок обліку та Перелік обладнання, що використовується спільно не передбачені типовим договором, ПРРЕЕ взагалі не містять посилань на вказані додатки. Звертає увагу суду, що відповідач належним чином не був повідомлений про намір позивача укласти відповідний договір, оскільки відповідач не отримував проекту договору, а наявний в матеріалах справи лист № 23-21-6041 від 02.10.2023 року, жодним чином не підтверджує вчинення позивачем дій щодо пропозиції укладення відповідного договору, а також його надсилання відповідачу, та зводиться виключно до припущення позивача про відмову відповідача у підписанні договору Відтак на переконання відповідача, обставини, які свідчили б про ухилення відповідача від укладання та підписання договору у досудовому порядку відсутні. Також зазначає, що відповідач не відмовляється від укладання договору про спільне використання технологічних електричних мереж, однак за умови проведення попереднього узгодження умов даного договору та проведення перемовин між сторонами. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні 27.02.2024 оголошено перерву до 19.03.2024.

18.03.2024 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав додаткові пояснення від 18.03.2024.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина друга статті 161 ГПК України).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина п`ята статті 161 ГПК України).

Відповідач не просив дозволу подати письмові пояснення, а суд дозволу учаснику справи подати додаткові пояснення не надавав та не визнавав їх подання необхідними, тому ці пояснення суд ухвалив на місці залишити без розгляду.

19.03.2023 позивач через систему «Електронний суд» подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надсилання відповідачу проекту договору, також просив відкласти підготовче засідання для надання можливості мирно врегулювати спір. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19.03.2024 повідомлено сторони про те, що в судовому засіданні 19.03.2024, суд ухвалив на місці продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів по 29.04.2024 та відкласти підготовче засідання, за клопотанням позивача на 16.04.2024.

В судовому засіданні 16.04.2024, суд на виконання вимог ст. 195 ГПК України, враховуючи строки розгляду справи, ухвалив на місці закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 09.05.2024.

Ухвалою суду від 16.04.2024 повідомлено сторони про те, що розгляд справи по суті відбудеться 09.05.2024.

В судовому засіданні 09.05.2024 оголошено перерву до 29.05.2024.

23.05.2024 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, яке суд на місці ухвалив залишити без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України, оскільки дане клопотання подано з пропуском процесуального строку.

В судовому засіданні 29.05.2024 представник позивача позов підтримала з підстав наведених у ньому, представник відповідача просила в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго» є суб`єктом господарювання, що здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії, виданої відповідно до Постанови НКРЕКП від 27.11.2018 № 1535.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, зобов`язують позивача як ліцензіата укладати з основними споживачами договір про спільне використання технологічних електричних мереж відповідно до кодексу систем розподілу та правил роздрібного ринку електричної енергії (за типовою формою, затвердженою НКРЕКП).

Відповідно до п. 1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот Агро» відповідає за експлуатацію, зокрема таких електричних мереж та обладнання: відгалуження ПЛ 10 кВ від опори № 37 Л-81 до опори № 55, КЛ-10 кВ з опори № 47 до опори № 48; КТП-10/0,4 кВ № 566/250 кВА в комплекті з роз`єднувачем, прилад та засоби обліку та КЛ-0,4 кВ з приєднаними електроустановками СТО, що підтверджується актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що використовуються для розподілу електричної енергії іншим споживачам до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 19/23-529 від 21.09.2023.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот Агро» у розумінні п. 1.1 ПРРЕЕ є основним споживачем, оскільки його електричні мережі використовуються оператором системи (ПрАТ «Волиньобленерго») для транспортування електричної енергії іншим споживачам.

Позивач 02.10.2023 разом із супровідним листом № 23/21-6041 направив відповідачу проєкт Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 19/23-529 від 21 вересня 2023 року для підписання та скріплення печатками, проте відповідач договір про спільне використання технологічних електричних мереж не підписав, відповіді не надав.

Враховуючи, що відповідач ухиляється від підписання договору, позивач просить суд визнати договір про спільне використання технологічних електричних мереж укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії у відповідній редакції позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.

У ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить і визнання права.

Зазначений в ч. 2 ст. 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Примусовий порядок укладання господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 648 ЦК України.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Об`єднаної палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського від 25.05.2018 у справі № 61/341.

Згідно зі ст. 649 ЦК України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електроенергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

За приписами ч. 3 ст. 49 Закону України "Про ринок електроенергії" основний споживач зобов`язаний укласти з оператором системи розподілу, на території здійснення ліцензованої діяльності з розподілу якого розташовані його мережі, договір про спільне використання електричних мереж за типовою формою, затвердженою Регулятором.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Пунктом 1.1.2 Правил визначені значення, зокрема, таких термінів:

основний споживач - це споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи;

договір про спільне використання технологічних електричних мереж - це домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи розподілу та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача, що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою.

Відповідно до п. 2.5.1 та п. 2.5.2 Правил для забезпечення розподілу електричної енергії споживачам, а також для транспортування електричної енергії в мережі ОСР електричними мережами, що не належать цьому ОСР, укладається договір на основі Типового договору про спільне використання технологічних електричних мереж (додаток 1 до цих Правил) між ОСР та власником цих мереж (споживачем, у т. ч. основним споживачем, ОМСР), приєднаним до цього ОСР. Основний споживач не має права відмовити оператору системи, на території здійснення ліцензованої діяльності якого розташовані його мережі, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Згідно з п. 2 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідач є власником технологічних електричних мереж, які використовуються позивачем для розподілу електроенергії ряду субспоживачів, а відтак укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж є не правом, а обов`язком відповідача.

Разом з тим, договір повинен бути розроблений та відповідати типовому договору, який затверджується компетентним органом. Законодавець забороняє відступати від змісту типового договору, затвердженого органом державної влади, сторони наділені правом тільки конкретизувати його умови (ч. 4 ст. 179 ГК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 904/2258/18, від 12.04.2018 у справі № 906/316/17 та від 11.12.2018 у справі № 921/375/17-г/14.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджений Типовий договір про спільне використання технологічних електричних мереж, який є Додатком №1 до Правил.

Запропонований позивачем проект договору про спільне використання технологічних електричних мереж від відповідає умовам Типового договору, за виключенням додатків № 4,6,7.

Відповідно до п. 2.5.6 Правил обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються основному споживачу відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності.

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж базового періоду. До надання основним споживачем погодженого в установленому порядку кошторису витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для розподілу (передачі) та/або транспортування електричної енергії, ці технологічні витрати покладаються на основного споживача.

У разі використання оператором системи на своїй території здійснення ліцензованої діяльності електричних мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат зі структурним підрозділом Регулятора на відповідній території.

Узгоджений зі структурним підрозділом Регулятора на відповідній території кошторис витрат є невід`ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж.

Згідно з п. 1.8, 2.5.6 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (базовий період) основний споживач складає кошторис витрат (без податку на додану вартість) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній базовий період.

Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання з обґрунтуванням щодо кожної статті витрат та розрахунок плати за спільне використання технологічних електричних мереж подаються основним споживачем щороку на погодження до відповідного структурного підрозділу НКРЕКП на території.

Отже, виходячи із системного аналізу положень Правил та вказаної Методики, обов`язок складення кошторису витрат, що є додатком до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж та відповідно до якого відшкодовуються фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж основному споживачу, покладено саме на власника мереж.

Вказаний позивачем у додатку №5 "Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж" кошторис витрат на утримання електричних мереж в сумі 1,00 грн складений з метою заповнення всіх необхідних реквізитів додатку, при цьому відповідач не позбавлений можливості скласти кошторис витрат та врегулювати решту умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж, зокрема додатків до вказаного договору, шляхом укладення між сторонами відповідних додаткових угод, оскільки предметом спору в даній справі було укладення договору відповідно до типового договору, як спосіб захисту майнового права позивача у передбаченому законодавством порядку.

Водночас, сторони зобов`язані врегулювати усі істотні умови даного виду договору шляхом переговорів та укладення додаткових угод, а за відсутності згоди - в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 914/31/18, від 12.04.2018 у справі № 906/316/17, від 07.05.2019 у справі №914/1002/18.

Таким чином, враховуючи обов`язковість для сторін укладення договору про спільне використання технологічних електричних мереж і часткову відповідність запропонованої позивачем редакції проекту такого договору Типовому договору, суд приймає доводи відповідача, приведені ним в обґрунтування заперечень проти позову, як такі, що мають значення для вирішення даного спору, і вважає за необхідне частково задовольнити позов шляхом визнання укладеним між сторонами договору про спільне використання технологічних електричних мереж в редакції, запропонованій позивачем без додатків № 4, № 6, № 7 до нього, у відповідності до положень Типового договору.

Судом відхиляються заперечення відповідача щодо відсутності повідомлення про намір позивача укласти відповідний договір через не отримання ними проекту договору, з огляду на таке.

Однак, як стверджує позивач та встановлено судом, 02.10.2023 було направлено на юридичну адресу відповідача: Волинська область, с.Струмівка, вул.Рівненська, 80а спірний договір в 3-х екземплярах(а.с.72).

При цьому, в контексті наведеного, суд враховує, що направлення 02.10.2023 цінного листа №0505112375672 з описом вкладення кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Крім того, суд зазнчає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот Агро є: 45603, Волинська обл., село Струмівка, Луцький район, вулиця Рівненська, будинок 80 А.

Проект спірного договору №19/23-529 від 21.09.2023 надсилався на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот Агро.

Враховуючи наведене, не отримання відповідачем кореспонденції, яку було надіслано за належною адресою, є обставиною, яка зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу, відповідно, відповідач несе ризики такої своєї поведінки, що цілком залежала від його волі.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України у справі №914/866/17 від 24.04.18.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.9 ст. 238 ГПК України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобовязані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Враховуючи те, що позивач просить суд визнати укладеним Договір про спільне використання технологічних електричних мереж на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії, з огляду на положення ч.3 ст.184 ГК України та Додаток №1 до постанови НКРЕКП, в якому викладено Типовий договір про спільне використання технологічних електричних мереж, суд вважає, що у резолютивній частині рішення слід викласти його умови без викладення Додатків №№1,2,3,5 до такого договору, що також відповідає змісту Типового договору.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2020 у справі №914/31/18 та від 17.05.2019 у справі №914/1002/18, на які покоикається сам позивач.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при укладені, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної сторони.

У зв`язку із частковим задоволенням позову судові витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на відповідача - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеним договір про спільне використання технологічних електричних мереж між Приватним акціонерним товариством «Волиньобленерго» (вул. Єршова 4, м.Луцьк, код ЄДРПОУ 00131512) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Патріот Агро» (вул.Рівненська, 80а, с.Струмівка, Луцький район, Волинська область, код ЄДРПОУ 39922735) в такій редакції:

ДОГОВІР №19/23-529

про спільне використання технологічних електричних мереж

м. Луцьк «21» вересня 2023р.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПАТРІОТ АГРО" (основний споживач), що здійснює діяльність на підставі Статуту (ліцензія, установчі документи) (далі Основний споживач), в особі директора Смолки Катерини Іванівни (посада, прізвище, ім`я та по батькові), що діє на підставі Статуту (довіреність або установчі документи Основного споживача) та

Приватне акціонерне товариство «Волиньобленерго», що здійснює діяльність на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії виданої на підставі Постанови НКРЕКП № 1535 від 27.11.2018р. (далі Оператор системи), в особі директора комерційного Дмитроци І.С., що діє на підставі довіреності № 13/18-1076 від 02.01.2023 року (далі - Сторони), уклали цей договір про спільне використання технологічних мереж (далі - Договір) про таке.

1. Предмет Договору

1.1. Основний споживач зобов`язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, а Оператор системи своєчасно сплачувати вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.

1.2. Доставка електричної енергії забезпечується відповідно до Однолінійної схеми, який є додатком 1 до цього Договору, наданого Основним споживачем, з обов`язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії. Основний споживач забезпечує доставку електричної енергії до межі балансової належності належних йому електричних мереж, визначених Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який є додатком 2 до цього Договору.

2. Обов`язки Основного споживача

2.1. Основний споживач зобов`язаний:

1) утримувати технологічні електричні мережі спільного використання у належному технічному стані, формувати електричну схему цих мереж відповідної пропускної здатності та забезпечувати технічну можливість для доставки електричної енергії до межі балансової належності електроустановок Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи;

2) забезпечувати на межі балансової належності технологічних електричних мереж підтримання параметрів якості електричної енергії та узгодженого рівня надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, згідно з Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 310, та Кодексом системи передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 309 (рівень надійності електропостачання відповідно до категорії струмоприймачів суб`єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, не може бути вищим ніж існуюча категорія надійності електропостачання Основного споживача);

3) забезпечувати виконання графіка попереджувальних ремонтів та обсягів робіт, визначених технологічними картами ремонту, збереження елементів обладнання, встановлених на території Основного споживача;

4) щомісяця до 10-го дня розрахункового періоду надавати Оператору системи рахунок на оплату послуг за спільне використання технологічних електричних мереж та два примірники Акта прийому-передачі наданих послуг, який є додатком 3 до цього Договору, оформлені Основним споживачем;

5) упродовж 3 робочих днів з дня переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи повідомити про це Оператора системи;

6) забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників Оператора системи до власних електричних установок для проведення технічної перевірки, контролю за рівнем споживання електричної енергії;

7) забезпечити безперешкодний доступ (за службовим посвідченням) відповідальних представників Оператора системи для виконання Оператором системи відключення або обмеження споживання електричної енергії суб`єктам господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, відповідно до порядку, встановленого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року N 312 (далі - Правила роздрібного ринку), або за обґрунтованою письмовою вимогою Оператора системи припиняти чи обмежувати обсяг передачі електричної енергії;

8) своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень;

9) у разі розподілу (передачі) електричної енергії в електричні мережі інших суб`єктів господарювання забезпечити складення балансу електричної енергії у власних технологічних електричних мережах для проведення комерційних розрахунків;

10) оперативно повідомляти Оператора системи та інших суб`єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, про порушення, що пов`язані з перериванням електропостачання, їх причини і терміни/строки відновлення режиму електропостачання, про виведення в ремонт, а також введення в дію після ремонту технологічних електричних мереж, якими здійснюється розподіл (передача) електричної енергії;

11) забезпечувати відповідно до акта про пломбування збереження і цілісність встановлених на території (у приміщенні) Основного споживача розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр);

12) припинити надання послуг із спільного використання технологічних електричних мереж на вимогу Оператора системи;

13) не допускати безоблікове споживання електричної енергії від технологічних електричних мереж Основного споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані Оператору системи, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж Основного споживача.

3. Права Основного споживача

3.1. Основний споживач має право:

1) на отримання від Оператора системи плати за спільне використання технологічних електричних мереж, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12 червня 2008 року № 691, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2008 року за № 732/15423 (із змінами) (далі Методика обрахування плати);

2) на доступ до розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об`єктах Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, для зняття показів;

3) вимагати від Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, дотримання на належному рівні показників якості електричної енергії на межі балансового розподілу електромереж відповідно до умов цього Договору;

4) на припинення спільного використання технологічних електричних мереж Основного споживача у випадках та порядку, передбачених главою 6 цього Договору.

4. Обов`язки Оператора системи

4.1. Оператор системи зобов`язується:

1) здійснювати оплату за використання технологічних електричних мереж Основного споживача за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання технологічних електричних мереж Основного споживача здійснюється згідно з Порядком обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, який є додатком 5 до цього Договору;

2) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених осіб Основного споживача до систем та засобів обліку і засобів контролю потужності та якості електричної енергії, а також для контролю встановлених режимів споживання електричної енергії.

5. Права Оператора системи

5.1. Оператор системи має право:

1) не сплачувати за використання технологічних електричних мереж за час перерви в електропостачанні, якщо перерва відбулася не з вини Оператора системи;

2) на отримання від Основного споживача інформації щодо якості електричної енергії, порядку визначення плати за використання технологічних електричних мереж Основного споживача, умов та режимів передачі електричної енергії;

3) на відшкодування згідно з законодавством України збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав;

4) на доступ до електроустановок, розрахункових засобів та систем обліку електричної енергії, що розташовані на об`єктах Основного споживача і враховують обсяг електричної енергії, для зняття показів, та на перевірку схеми приєднання струмоприймачів Основного споживача, які беруть участь у регулюванні навантаження в електромережі, а також на перевірку працездатності установлених у Основного споживача пристроїв протиаварійної автоматики та інших пристроїв, що забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі.

6. Порядок обмеження та припинення спільного використання

технологічних електричних мереж

6.1. Спільне використання технологічних електричних мереж може бути припинене або обмежене Основним споживачем:

1) без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках Основного споживача на час, що не перевищує визначеного Правилами улаштування електроустановок, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 21 липня 2017 року № 476, для струмоприймачів відповідної категорії Оператора системи;

2) на виконання припису державних органів;

3) у разі відсутності резервного живлення з повідомленням не пізніше ніж за 10 днів для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках оператора системи, Основного споживача або для приєднання нових споживачів;

4) на вимогу оператора системи у зазначені в цій вимозі терміни (строки).

7. Порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж

7.1. Розрахунковим вважається період з 01 числа розрахункового місяця до такого самого числа наступного місяця.

7.2. Вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання визначається відповідно до Порядку обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, який є додатком 5 до цього Договору, розробленому відповідно до Методики обрахування плати.

Сторони забезпечують доступ Оператора системи до розрахункових засобів обліку електричної енергії Основного споживача та інших суб`єктів господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача, у терміни (строки), встановлені договорами про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, укладеними між Оператором системи та Основним споживачем і між Оператором системи та іншими суб`єктами господарювання, електроустановки яких приєднані до технологічних електричних мереж Основного споживача.

7.3. Оплата Оператору системи послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого Основним споживачем рахунка та оформленого Акта прийому-передачі наданих послуг у десятиденний строк з дати отримання рахунка.

8. Відповідальність Сторін

8.1. У разі погіршення передбачених умовами договору про постачання електричної енергії показників якості електричної енергії з вини Основного споживача останній відшкодовує Оператору системи завдані збитки відповідно до вимог чинного законодавства.

8.2. Основний споживач мереж не несе відповідальності за порушення вимог пункту 8.1 цієї глави у разі порушення Оператором системи вимог розділу 4 цього Договору.

8.3. Основний споживач не несе матеріальної відповідальності перед Оператором системи за обмеження (припинення) розподілу (передачі) електричної енергії, яке викликане: 1) некваліфікованими діями персоналу Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передача) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи 2) умовами обмеження або припинення постачання електричної енергії у випадках, передбачених Правилами роздрібного ринку; 3) автоматичним відключенням лінії живлення внаслідок пошкодження устаткування або дій Оператора системи, які викликали спрацювання автоматики за умови справності системи автоматичного відключення; 4) діями оператора системи.

8.4. У разі невиконання обґрунтованих вимог Оператора системи щодо відключення субспоживачів Основний споживач відшкодовує завдані ним збитки іншим суб`єктам відповідно до чинного законодавства.

8.5. На підставі складеного акта про пломбування Основний споживач відповідає за збереження розташованих на його об`єктах засобів обліку, які належать Оператору системи або іншим суб`єктам господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, а також за збереження відповідних пломб (відбитків їх тавр), установлених на розрахункових приладах обліку.

8.6. За внесення платежів, передбачених підпунктом 1 пункту 4.1 глави 4 цього Договору, з порушенням терміну (строку), визначеного додатком 5 до цього Договору, Оператор системи сплачує Основному споживачу пеню у розмірі 0,01 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

9. Обставини непереборної сили

9.1. Сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно є результатом дії обставин непереборної сили. До обставин непереборної сили належать: виняткові погодні умови і стихійне лихо (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту); непередбачувані ситуації, викликаними діями сторони, що не є стороною відповідного договору (страйк, локаут, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух), що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково; умови, регламентовані державними органами керування, а також пов`язані з ліквідацією наслідків, викликаних винятковими погодними умовами і непередбачуваними ситуаціями, що перешкоджають виконанню договірних зобов`язань у цілому або частково.

Термін (строк) виконання зобов`язань за цим Договором у такому разі відкладається на період дії обставин непереборної сили.

9.2. Сторона, для якої виконання зобов`язань стало неможливим внаслідок дії обставин непереборної сили, має письмово повідомити іншу Сторону про початок, тривалість та ймовірну дату припинення дії обставин непереборної сили.

9.3. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідною довідкою, виданою Торгово-промисловою палатою України.

10. Строк договору

10.1. Цей Договір укладається на строк до 31 грудня 2023 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд.

10.2. Договір може бути розірвано і в інший термін (строк) за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, встановленому чинним законодавством. У разі переходу права власності (права господарського відання) на технологічні електричні мережі до іншої особи цей Договір втрачає чинність з моменту набуття права власності (права господарського відання).

11. Інші умови

11.1. За наявності у Сторін суміжних електроустановок межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначається актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

11.2. Строки проведення ремонтних робіт в електромережах Основного споживача, під час яких електроустановки Оператора системи або інших суб`єктів господарювання, розподіл (передача) електричної енергії яким забезпечує Оператор системи, будуть відключені або буде знижена надійність електропостачання інших споживачів, доводяться до відома заінтересованих сторін письмовим повідомленням Основного споживача, узгодженим з оператором системи.

11.3. Усі суперечки, що випливають з цього Договору, вирішуються шляхом переговорів між Сторонами. У випадку, якщо їх неможливо вирішити шляхом переговорів між Сторонами, вони вирішуються в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.

11.4. Додатки до цього Договору є його невід`ємними частинами, в.т.ч.

Додаток №1 «Однолінійна схема»

Додаток №2 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (копія)

Додаток №3 «Акт прийому-передачі наданих послуг»

Додаток №5 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж»

11.5. Сторони зобов`язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін.

11.6. Цей Договір укладений у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у Основного споживача, другий - у Оператора системи.

12. Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін

Основний споживач:

ТОВ "ПАТРІОТ АГРО"

Адреса: Волинська обл., Луцький р-н,

с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 80а

ЄДРПОУ 39922735

ІПН 399227303130

Директор

---

К.І. Смолка

«___»

---

20__р.

Оператор системи:

ПрАТ «Волиньобленерго»

43023 м.Луцьк, вул.Єршова,4

Код ЄДРПОУ 00131512

UA343033980000026005303697902

Філія Волинське ОУ АТ «Державний ощадний банк України»,

МФО 303398

Директор комерційний

ПрАТ «Волиньобленерго»

---

Дмитроца І.С.

«___»

---

20__р.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Патріот Агро (вул. Рівненська, буд.80а, с.Струмівка, Луцький р-н, Волинська обл., код ЄДРПОУ 39922735) на користь Приватного акціонерного товариства Волиньобленерго (вул.Єршова,4, м.Луцьк, Волинська обл, 43023, код ЄДРПОУ 00131512) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

10.06.2024.

СуддяА. С. Вороняк