Рішення

від 10.06.2024 по справі 904/4726/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024м. ДніпроСправа № 904/4726/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін справу:

за позовом Криворізької міської ради, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСТРОЙІНВЕСТ КР", Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 105 586,31 грн.

ПРОЦЕДУРА

Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСТРОЙІНВЕСТ КР" кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026, по вулиці Прокатників, 1В, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 105 586,31 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплату судового збору у сумі 2 684,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду від 04.09.2023 усунути недоліки позовної заяви , а саме надати опис вкладення у цінний лист (номер поштового відправлення), який підтверджує факт відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

08.09.2023 від Криворізької міської ради до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заяву про усунення недоліків.

Таким чином позивачем вимоги ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.09.2023 виконано.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2023 запропоновано учасникам справи подати до суду документи, але станом на 27.10.2023 вказані документи поданні не були.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2023 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.

Про розгляд справи відповідач повторно повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвал суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами (надалі Закон № 2396-VIII).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст. 26 Закону № 2396-VIII).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та відповідачем не укладено, право оренди відповідно до закону не зареєстровано. А отже у заявлений період з 01.01.2022 до 31.12.2022 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХСТРОЙІНВЕСТ КР" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026, по вулиці Прокатників, 1В, та відповідач користувався вказаною земельною ділянкою без укладення договору оренди земельної ділянки не сплачуючи при цьому орендну плату та фактично збільшуючи свої доходи. При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Криворізьку міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї ділянки дохід у розмір орендної плати.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХСТРОЙІНВЕСТ КР" як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026, по вулиці Прокатників, 1В, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

20.06.2013 відповідач - ТОВ ТЕХСТРОЙШВЕСТ КР набув право власності на 45/100 часток комплексу будівель і споруд по вул. Цимлянська, 1 В у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. А 03.09.2020 - на 55/100 часток цього ж комплексу за вказаною адресою (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності від 12.06.2023 - арк.с. 14-16).

За інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.06.2023 за вих.№23040/5/04-36-04-12-14 ТОВ ТЕХСТРОЙІНВЕСТ за користування земельною ділянкою у 2022 році задекларовано і сплачено 56 312,91 (арк.с. 19), із необхідних 161 899,22 грн.

Як видно з наданої інформаційної довідки, зазначений об`єкт нерухомого майна розміщений на розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026 та складається з адміністративно-побутового корпусу літ А, загальною площею 288.3 кв.м. склада літ.Б основною площею 128,6 кв.м., навіса основною площею 226,8 кв.м., огорожі, воріт, замощення.

Відповідач правоустановлі документи на землю не оформив, договір оренди з позивачем не уклав, плату за землю сплачує у неповному обсязі.

Листом департамента регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин Виконкому Криворізької міської ради за вих.№20/02-07/2098 від 03.07.2023 відповідачу пропонувалося добровільно сплатити існуючу заборгованість (арк.с.17), проте таке прохання залишилось без задоволення і реагування.

При цьому, використання означеної земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення позбавило Позивача права отримувати від спірної земельної ділянки дохід у розмірі орендної плати.

У зв`язку з цим відповідач має надати позивачу збережені (недоплачені) кошти в судовому порядку.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд констатує, що предметом даного спору є сума, нарахована позивачем, як доходи, отримані або які можна було б отримати від безпідставно набутого майна, в порядку статей 1212, 1213, 1214 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України (надалі ЗК України), суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

В силу статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Згідно частини 1 статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За змістом частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини 1 статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташовано цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Отже на підставі вищевикладеного, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно кадастровий номер, без оформлення договору оренди, власник земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку ст. 1212 ЦК України.

Судом встановлено, що земельній ділянці 0,2807 га, за користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати), по АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 1211000000:02:171:0026 і вона вважається сформованою з 12.04.2013, як то підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.06.2023 №НВ-0001088372023 (арк.с.12, 13).

Окрім того, як то вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 12.06.2023 №335356080, відомості щодо означеної земельної ділянки внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 88186812110 (арк.с. 14).

Разом з тим, як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2023 №335356080, на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований об`єкт нерухомого майна - адміністративно-побутового корпусу літ А, загальною площею 288.3 кв.м. склада літ.Б основною площею 128,6 кв.м., навіса основною площею 226,8 кв.м., огорожі, воріт, замощення, та 20.06.2013 відповідач - ТОВ ТЕХСТРОЙШВЕСТ КР набув право власності на 45/100 часток комплексу будівель і споруд по вул. Цимлянська, 1 В у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. А 03.09.2020 - на 55/100 часток цього ж комплексу за вказаною адресою.

За змістом частини першої статті 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать Відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. А тому, у зв`язку з користуванням Відповідачем нежитловою нерухомістю, розташованою за адресою: вул. Цимлянська, 1 В у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, презюмується користування усією спірною земельною ділянкою (правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 922/1646/20).

Статтею 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, крім іншого, віднесено надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026 , зокрема, укладення відповідного договору оренди з відповідачем та державної реєстрації такого права.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.12.2019 в справі№917/1739/17, від 23.05.2018 в справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 в справі №922/3412/17.

Таким чином, ТОВ "ТЕХСТРОЙШВЕСТ КР" як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 по 31.12.2022, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Щодо обчислення розміру плати за земельну ділянку (нарівні орендної плати).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (надалі-ПК України) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок- це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст.20 Закону України Про оцінку земель).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17 (п.71).

Разом з тим, у відповідності до статті 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України Про оцінку земель).

Так, рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, яке набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу (арк.с. 20).

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок," сформованого Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 19.06.2023 (далі - Витяг), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 6 206 136,65 грн. (арк.с.18).

Водночас, слід враховувати, що дане значення потребує перерахунку шляхом вирахування коефіцієнта індексації за 2022 рік (1,15).

У відповідності до ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кі =1:100,

де І- індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Кумулятивно - шляхом перемноження коефіцієнтів.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (пйр://1апсі.еоу.иа) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони у 2022 він становить 115.

Крім того, як повідомляє Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, витяги, які були сформовані автоматично програмним забезпеченням Державного земельного кадастру в період з 1 січня до 13 січня 2023 року, не містять коефіцієнтів індексації за 2022 рік, відповідно, значення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зазначене в цих витягах, потребує перерахунку із застосуванням коефіцієнта індексації за 2022 рік.

Таким чином, ураховуючи, що Витяг видано 19.06.2023, в нього включений коефіцієнт індексації за 2022 рік (115), який некоректно відображає НГО земельної ділянки у 2022 році, тому позивачем перераховано нормативну грошову оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026 шляхом виключення вказаного, коефіцієнту.

В результаті цього нормативна грошова оцінка склала 5 396 640,57 гри.

(6 206136.65:115 х 100% = 5 396 640.57).

Отож, саме цей показник нормативної грошової оцінки застосовано позивачем при розрахунку орендної плати.

Поряд з цим, в силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Статтею 284 ПК України органам місцевого самоврядування надано право встановлювати ставки плати за землю на відповідній території.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У 2022 році розмір ставки орендної плати в місті Кривому Розі для земель промисловості (коди 11.01 - 11.05) становив 3,0% від нормативної грошової оцінки земель міста у відповідності до рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу (далі - Рішення №506).

За приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Подібні положення закріплює і Закон України Про місцеве самоврядування в Україні, відповідно до змісту частини першої статті 73 якого акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішення Криворізької міської ради №506 є нормативно-правовим актом з питань оподаткування (абз. перший п. 12.5. ст. 12 ПК України).

Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 11 ГПК України суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Законність та обов`язковість застосування аналогічних рішень Криворізької міської ради про встановлення ставок плати за землю (від 26.06.2019 №3897 та від 30.06.2020 №4799) встановлені Верховним Судом у справі №904/4393/21 за позовом Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю ПКФ ЛІТМЄХ про стягнення безпідставно збережених коштів, де встановлено, що: ... вказані рішення міської ради від 26.06.2019 №3897 та від 30.06.2020 №4799 є нормативними актами, були офіційно оприлюднені у визначений податковим законодавством строк, є чинними, діючими у відповідному періоді, та не скасованими у передбаченому законом порядку, а тому підлягають, у відповідності до статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, обов`язковому виконанню та застосуванню на всій території міста Кривого Рогу при здійсненні розрахунку розміру плати за землю за відповідний рік.

Згідно ст. 75 ГПК України не доказуються при розгляді іншої справи обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Положення частин 5, 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначають, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вказаний підхід спрямований на забезпечення формування єдиної правозастосовчої практики та однакового застосування законів усіма судами як запоруки правової визначеності - одного з найважливіших елементів принципу верховенства права.

За підрахунком Департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, до завдань якого належить виконувати контроль сплати орендної плати (розміру орендної плати), недоотриманими позивачем за користування відповідачем земельною ділянкою у період з 01.09.2021 по 31.12.2022 є 105586,31 грн.

161 899,21-56312,91 = 105 586,31

Даний розрахунок ґрунтується на визначенні розміру річної орендної плати (Р) та вирахуванню сплачених відповідачем коштів.

(Р) 161 899,21 = 5 396 640,57 грн х 3%, де:

5 396 640,57 - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Витягу-2; 3% - ставка орендної плати за землю згідно рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

Названий розмір заборгованості підтверджується та деталізується:

- Розрахунком розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою та пояснювальною запискою до розрахунку, виконаними департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

- Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 21.06.2023 за вих.№23040/5/04-36-04-12-14.

Відтак, суд позбавлений права втручатися в дискреційні повноваження суб`єкта влади, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає зазначений розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 105 586,31 грн. грн таким, що має бути застосований для визначення розміру суми безпідставно збережених коштів зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру орендної плати за користування земельною ділянкою суд вважає його арифметично вірним, а заявлену суму у розмірі 105 586,31 грн. такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відтак, враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено правомірність здійсненого нарахування та розмір заявлених до стягнення коштів, що в свою чергу свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" від 18.07.2006 ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХСТРОЙІНВЕСТ КР" (50086, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Дніпровське шосе, будинок 15; код ЄДРПОУ 35601318) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1; код ЄДРПОУ 33874388) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:171:0026, по вулиці Прокатників, 1В, за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 у розмірі 105 586,31 грн, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 10.06.2024.

Суддя В.Г. Бєлік