Рішення

від 06.05.2024 по справі 908/362/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/38/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.2024 Справа № 908/362/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Зеленцовій К.Ю., розглянувши матеріали справи № 908/362/24

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача Приватного підприємства Діапазон (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 22, ідентифікаційний код 13604515)

про зобов`язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від позивача: Білик Н.О., посвідчення « 1417 від 31.10.2023

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до Приватного підприємства Діапазон про зобов`язання повернути земельну ділянку загальною площею 0,6342га з кадастровим номером 2310100000:06:004:0007, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, шляхом складання акту приймання-передачі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 12.02.2024 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/362/24 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 142, 144 Конституції України, ст. ст. 10, 26, 59, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 5, 12 Земельного кодексу України, ст. ст. 31, 33, 34, 35 Закону України «Про оренду землі», умов договору оренди землі № б/н від 08.07.2008, ст. 785 Цивільного кодексу України та мотивовано тим, що відповідач, після закінчення строку дії договору, не вживав заходи для поновлення строку договору та не повернув позивачу земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/362/24, присвоєно справі номер провадження 24/38/24, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 25.03.2024 о 10 год. 40 хв.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкладено підготовче засідання на 15.04.2024.

Ухвалою суду від 15.04.2024 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 06.05.2024 об. 11 год. 40 хв.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 06.05.2024 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`являвся, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, шляхом доставки в його електронний кабінет ухвал суду по даній справі.

Судом також враховано, що не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відзив на адресу суду від відповідача у справі № 908/362/24 не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.

Згідно зі ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, суд вважає, що ним було вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/362/24, а його неявка не перешкоджала розгляду даної справи.

В засіданні 06.05.2024 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

16.12.2014 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Приватним підприємством Діапазон (Орендар) укладено Договір оренди землі № 201406000100664, за умовами п. 1 якого, Орендодавець відповідно до рішення п`ятдесятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради №74/187 від 10.09.2014 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування відкритої платної охороняємої автостоянки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачив.

Пунктом 3 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,6342 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:06:004:0007.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості майна: відсутні, та (або) інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка, що передається в оренду вільна від забудови (п. п. 4, 5 Договору).

На виконання умов договору, Орендодавець передав Орендарю земельну ділянку площею 0,6342 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:06:004:0007, що підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки за Договором.

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, щодо вказаної земельної ділянки, Договір оренди землі зареєстровано 16.12.2014 за № 201406000100664.

Згідно з п. 11 Договору сторонами погоджено, що Договір укладено до 10.09.2019.

Цільове призначення земельної ділянки, відповідно до п. 18 Договору оренди землі - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Пунктом 34.11 Договору, Орендар зобов`язаний після закінчення строку договору, договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному стані в порядку встановленому Договором.

Позивач вказує, що після закінчення строку дії Договору, відповідач не вживав заходів для поновлення чи продовження строку дії Договору, земельну ділянку не повернув.

08.01.2024 на адресу ПП «Діапазон» позивачем надіслано лист-вимогу № 07/07-11/0076 від 08.01.2024 про повернення Запорізькій міській раді земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:004:0007.

Проте, вимога відповідачем залишена без реагування, відповіді на вказаний вище лист-вимогу матеріали справи не містять.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо повернення позивачу земельної ділянки стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно зі ст. 33 Закону України Про оренду землі (у редакції станом на час закінчення строку договору), по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за Орендарем переважного права на поновлення Договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: Орендар належним чином виконує свої обов`язки за Договором; Орендар до спливу строку Договору повідомив Орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення Договору на новий строк; до листа-повідомлення Орендар додав проект додаткової угоди.

Таким чином, реалізація переважного права на поновлення Договору оренди землі, передбачена частиною 1 статті 33 Закону України Про оренду землі, можлива лише за умови дотримання встановлених законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не звертався до позивача з заявою щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки, відповідно додаткової угоди щодо поновлення строку Договору матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що після закінчення строку дії Договору, відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою без законних на те підстав, оскільки додаткової угоди щодо поновлення Договору оренди між сторонами Договору не укладалося, рішення Запорізькою міською радою про поновлення Договору не приймалося.

Договір оренди землі, виходячи з норм ст. 33 Закону України Про оренду землі, вважатиметься поновленим лише у разі укладення відповідної додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі. При цьому, відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Пунктом 34.11 Договору, Орендар зобов`язаний після закінчення строку договору, договір поновити або повернути земельну ділянку Орендодавцю за його вимогою в належному стані в порядку встановленому Договором.

За приписами ч. 1 ст. 34 Закону України Про оренду землі, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Доказів повернення земельної ділянки відповідачем позивачу матеріали справи не містять та сторонами не подано.

Враховуючи викладене, Договір оренди є таким, що припинив свою дію, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, підстави для користування відповідачем земельною ділянкою відсутні.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд, адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Приватне підприємство Діапазон (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 22, ідентифікаційний код 13604515) повернути Запорізькій міській раді (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) земельну ділянку загальною площею 0,6342 га з кадастровим номером 2310100000:06:004:0007, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Випробувачів, шляхом складання акту приймання-передачі.

Стягнути з Приватного підприємства Діапазон (43023, м. Луцьк, вул. Конякіна, буд. 22, ідентифікаційний код 13604515) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 04053915) - 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10.06.2024.

СуддяТ.А. Азізбекян