Рішення

від 10.06.2024 по справі 909/334/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/334/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг",

до відповідача: Лисецького ліцею Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області,

про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в сумі 42 522,35 грн, з них: 16 926,87 грн - основний борг, 17 677,77 грн - пеня, 1471,20 грн - 3% річних, 6446,51 грн - інфляційні

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Лисецького ліцею Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в сумі 42 522,35 грн, з них: 16 926,87 грн - основний борг, 17 677,77 грн - пеня, 1471,20 грн. - 3% річних, 6446,51 грн - інфляційні.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання природного газу №08-1434/21-БО-Т від 06.12.2021 в частині здійснення своєчасної оплати за поставлений позивачем відповідачу природний газ в період грудень 2021-грудень 2023, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою від 10.04.2024 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження та ухвалив здійснювати розгляд справи відповідно до приписів ст.252 ГПК України за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами та встановив сторонам строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням. Вказаною ухвалою надано відповідачу строк подачі суду (протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня вручення цієї ухвали) відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Ухвалою суду від 10.04.2024 позивач повідомлений про відкриття провадження у справі, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 12.04.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття провадження у справі теж повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка про доставку електронного листа від 12.04.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи. Відзив на позов суду не надав.

Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Згідно ч.2 ст.42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

06.12.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (по договору - постачальник/по справі - позивач) та Лисецьким ліцеєм Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, (по договору - споживач/по справі - відповідач) укладено Договір постачання природного газу №08-1434/21-БО-Т (далі по тексту - Договір).

Зазначений вище Договір постачання природного газупідписані сторонами, підписи яких скріплені печатками.

Відповідно до п.1.1. Договору постачання природного газу постачальник (позивач по справі) зобов`язався поставити споживачу (відповідачу по справі) природний газ (далі - газ), а споживач зобов`язується в свою чергу прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1. вказаного вище Договору сторонами погоджено кількість та фізико-хімічні показники природного газу із зазначенням розрахункового періоду, який замовлено споживачем.

Відповідно до п.3.5 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформляється відповідним актом приймання-передачі газу.

Пунктом 3.5.1 -3.5.4 Договору сторонами погоджено, що споживач зобов`язується надати постачалдьнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом , а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність Споживачу.

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджено ціну та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором.

Розділом 5 Договору сторонами погоджено порядок та умови проведення розрахунків за переданий природний газ.

Зокрема, п.5.1 Договору постачання природного газу оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природного газу здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності Акту приймання-передачі фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. п.3.5 цього договору.

На виконання умов Договору позивач у період грудень 2021 по грудень 2022 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 313 644 грн 73 к., про що свідчать долучені до матеріалів справи копії актів приймання-передачі природного газу.

Однак, відповідач в свою чергу оплату за переданий газ здійснив не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість по основному зобов`язанні на суму 16 926,87 грн.

Вказана обставина зумовила позивача звернутись із позовом до суду.

Разом з тим, на вказану суму основної заборгованості позивач здійснив нарахування пені, інфляційні втрати та 3% річних.

За наведеного, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В силу приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір постачання природного газу №08-1434/21-БО-Т від 06.12.2021 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом, а доказів визнання їх судом недійсними, суду не подано (ст.204 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами у справі Договір постачання природного газу №08-1434/21-БО-Т від 06.12.2021 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, обов`язок покупця з оплати товару виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням умов Договору постачання природного газу №08-1434/21-БО-Т від 06.12.2021 відповідач по справі зобов`язався оплатити отриманий ним на умовах договору природний газ, загальна вартість, якого, визначається загальною вартістю обсягу фактично переданого газу на підставі актів приймання-передачі газу.

Відповідно до Актів приймання-передачі природного газу, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 21-27,), підтверджено факт передачі позивачем та отримання відповідачем по справі на підставі Договору постачання природного газу №08-1434/21-БО-Т від 06.12.2021у період грудень 2021-грудень 2022 природного газу на суму 313 644,73 грн.

Однак, відповідач умови вказаного вище договору в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого виникла заборгованість на суму 16 926,87 грн., що підтверджується детальним розрахунком заборгованості, який долучений до матеріалів справи.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Станом на день ухвалення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості на суму 16 926,87 грн, не надав, доводи позивача не спростував.

З аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість щодо заявленої основної заборгованості в розмірі 16 926,87 грн. Отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пункт 6 ст. 231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які, боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Пунктом 7.2 Договору сторонами погоджено, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п.8.4 Договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалась пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі вказаних правових норм та договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 17 677,77 грн, 6 446,51 грн- інфляційні втрати та 1 471,20 грн - 3% річних.

Суд, здійснивши перевірку нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних прийшов до висновку про обгрунтованість та арифметично вірне їх нарахування та таких, що підлягають задоволенню.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов`язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Розподіл обов`язку доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин справи покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За аналізу наведеного вище, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат по справі, то позивач заявив про відшкодування йому лише судового збору в розмірі 2 422,40 грн (вказаний судовий збір сплачено із врахуванням пониженого коефіцієнту (0,8) внаслідок подання позову через Електронний суд).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням приписів ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору (позов задоволено в повному обсязі) суд приходить до висновку про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судовий збір в повному обсязі, сплаченого при поданні даного позову (в розмірі 2 422,40 грн).

Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 178, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Лисецького ліцею Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в сумі 42 522,35 грн, з них: 16 926,87 грн - основний борг, 17 677,77 грн - пеня, 1471,20 грн - 3% річних, 6446,51 грн - інфляційні - задовольнити.

Стягнути з Лисецького ліцею Лисецької селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (вул. Стрільців Січових, 50, смт. Лисець, Івано-Франківська область,20562734) - 42 522,35 грн (сорок дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні тридцять п`ять копійки) заборгованості, з них: 16 926,87 грн (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень вісімдесят сім копійки) - основний борг, 17 677,77 грн (сімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім гривень сімдесят сім копійки) - пеня, 1 471,20 грн (одна тисяча чотириста сімдесят одна гривня двадцять копійки) - 3% річних, 6 446,51 грн (шість тисяч чотириста сорок шість гривень п`ятдесят одна копійка) - інфляційні та 2 422,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного Господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. М. Фанда