Постанова

від 11.06.2024 по справі 497/2642/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1590/24

Справа № 497/2642/22

Головуючий у першій інстанції Кравцова А.В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 497/2642/22

Провадження номер: 22-ц/813/1590/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

учасники справи:

-позивач Болградська міська рада Одеської області,

-відповідач ОСОБА_1

розглянув упередбаченому ст.369ЦПК Українипорядку цивільнусправу запозовною заявоюБолградської міськоїради Одеськоїобласті до ОСОБА_1 простягнення безпідставнозбережених коштівза використанняземельної ділянкикомунальної власності,за апеляційноюскаргоюОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 28 квітня 2023 року, ухвалене у складі судді Кравцової А.В., повний текст рішення складений 08 травня 2023 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2022 року Болградська міська рада Одеської області звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі - 54900,45 грн. за безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, площею - 0,9027 га, за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121410100:02:005:0157, яка належить на праві власності Болградській міській раді Одеської області. Також позивач просить стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору 2481,00 грн..

Болградська міська рада Одеської області обґрунтовує вимоги позову тим, що відповідачка - ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу №7468 від 23.12.2005 р. є власником нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 , що розташована на земельній ділянці, площею - 0,9027га, з цільовим призначенням для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, вид використання для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, кадастровий номер земельної ділянки 5121410100:02:005:0157.

З моменту виникнення права власності на нерухоме майно власник зобов`язана була оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, що розташована під цією будівлею відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, проте відповідачка належним чином не оформила права користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля, а також не уклала з позивачем Болградською міською радою Одеської області відповідного договору оренди цієї земельної ділянки, яка рішенням 40 сесії VIII скликання Болградської міської ради Одеської області №1212-VIII від 28.07.2022 р. була передана відповідачці ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років. Цим же рішенням було визначено, що міська рада має підготовити договір оренди землі на вказану земельну ділянку, а відповідачка ОСОБА_1 укласти договір оренди цієї землі та здійснити на неї реєстрацію права оренди. Було також встановлено орендну плату за користування вищевказаною земельної ділянки з 01.12.2021 р. до 31.10.2022 р. у розмірі 54 900,45 грн.. Відповідачка безпідставно зберегла вказані кошти, оскільки фактично земельну ділянку використовувала шляхом розташування на ній власного нерухомого майна, оренду плату за користування земельною ділянкою не сплачувала, договір оренди не уклала. Тим самим позивачка збільшила вартість власного майна, а позивач Болградська міська рада втратило майно, що їй належить (кошти від орендної плати). Тобто, відбувся факт безпідставного збереження відповідачкою коштів у розмірі орендної плати. Вимогу позивача про оплату орендної плати та укласти договір оренди відповідачкою досі не виконано.

Позиція відповідачки в суді першої інстанції

У лютому 2023 року ОСОБА_1 надала відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що вона дійсно є власником нежитлового приміщення, загальна площа якого зазначена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у розмірі 1 109,8 кв. м.. Це занедбані складські приміщення, які взагалі не використовуються і знаходяться практично за межами м. Болград.

Відповідачка у 2021 р. подала заяву до Болградської міської ради про надання їй дозволу на розробку технічної документації для отримання кадастрового номеру на спірну земельну ділянку, в якій просила утворити комісію для узгодження меж і розміру земельної ділянки. Тривалий час чекала повідомлення про надання згоди на розробку технічної документації і утворення вказаної комісії, але не отримала відповіді за своєю заявою. З цих причин у серпні 2022 р. вона знову направила до Болградської міської ради заяву про надання їй відповіді стосовно її заяви про надання дозволу на розробку технічної документації. 19.08.2022 р. отримала конверт, в якому містився договір оренди щодо цієї земельної ділянки вже з вказаним кадастровим номером земельної ділянки. С цього моменту їй стало відомо, що без її участі позивачем була розроблена самостійно технічна документація і отриманий кадастровий номер. Цей факт був достатньо неочікуваний, оскільки процедурою розробки технічної документації передбачено узгодження меж і розмірів земельної ділянки з сусідніми земельними ділянками, а також з майбутнім користувачем, тобто з нею.

12.09.2022 р. вона звернулася до позивача з проханням надати їй документи, які свідчать про розмір і межі ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:005:0157, оскільки, згідно земельного законодавства вона має право просити про вилучення з її користування частини земельної ділянки, про що мала намір, тим більше, що земельна ділянка ніколи не перебувала в її користуванні належно оформленою. Також вона просила Болградську міську раду здійснити огляд комісією за її участю вищевказаної земельної ділянки і її об`єкта нерухомості, що на цій земельній ділянці розташований, з метою встановити факт того, що об`єкт нерухомості у занедбаному стані і не використовувався останні 10 - 15 років, у зв`язку з фінансовою кризою і неможливістю цей об`єкт продати.

Відповідачка згодна укласти договір оренди лише на частину цієї земельної ділянки. Однак, у зв`язку з тим, що вона копії технічної документації з надання кадастрового номера земельній ділянці так і не отримала, посилання позивача на те, що вона умисно відмовилася від укладання договору оренди абсолютно безпідставні (а. с. 58 - 68).

Позиція позивача на відзив в суді першої інстанції

У лютому 2023 р. від позивача надійшли заперечення на відзив, в яких останній зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначає, що земельну ділянку було сформовано без згоди майбутнього користувача. Разом з тим, чинне законодавство й не передбачає такої форми узгодження.У разі невідповідності розробленої землевпорядної документації законодавству України земельну ділянку не було б внесено до державного земельного кадастру кадастровим реєстратором.

Щодо площі земельної ділянки, то згідно доданих до позовної заяви фотокарток земельна ділянка з усіх сторін є огородженою будівлями та парканом. Таким чином, ніхто крім власника нерухомого майна не може використовувати земельну ділянку.

Відповідачці під час відчуження нерухомого майна ще у 2005 році було відомо про площу земельної ділянки, оскільки у договорі купівлі-продажу та у витязі з реєстру прав власності зазначена площа земельної ділянки у розмірі 9 415 кв. м. (а. с. 73 - 74).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Болградського районного суду Одеської областівід 28 квітня 2023 року задоволені вищевказані позовні вимоги Болградської міської ради Одеської області.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Болградської міської ради Одеської області кошти у сумі 54900,45 грн., в якості безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою, площею - 0,9027 га, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5121410100:02:005:0157.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Болградської міської ради Одеської області судові витрати в розмірі сплаченого позивачем судового збору 2481,00 грн..

Рішення мотивовано тим, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №298571423 від 09.02.2022 р., відповідачка ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомості, реєстраційний №13303863, а саме нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 , підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 23.12.2005р., реєстровий №7468.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9902994122021 від 17.12.2021р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №301699053 від 28.05.2022 р., земельна ділянка, площею - 0,9027 га, кадастровий номер 5121410100:02:003:0157, розташована за адресою - АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, знаходиться у комунальній власності Болградської міської ради Одеської області, дата реєстрації 23.02.2022р., реєстраційний №46936855.

Рішенням сорокової сесії VIII скликання Болградської міської ради Одеської області №1212-VIII від 28.07.2022 р. відповідачці ОСОБА_1 було передано в оренду, строком на 49 років, земельну ділянку, площею - 0,9027 га, кадастровий номер 5121410100:02:005:0157, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 . Було визначено, що міська рада має підготовити договір оренди землі на цю земельну ділянку, а відповідачка ОСОБА_1 має укласти договір оренди цієї землі та здійснити реєстрацію права оренди на неї.

На адресу відповідачки ОСОБА_1 позивачем було направлено лист №1611/08-12 від 10.08.2022 року, яким їй було запропоновано в обов`язковому порядку сплатити безпідставно збережені кошти у виді орендної плати та укласти з Болградською міською радою договір оренди ділянки, що на час подання до суду позову не виконано.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:005:0157, нормативна грошова оцінка ділянки становить 1996 382,39 грн..

Рішенням Болградської міської ради №520 від 08.07.2021р. встановлено ставки розміру орендної плати за земельні ділянки на території Болградської територіальної громади в Одеській області у відсотках від нормативно-грошової оцінки землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі в розмірі 5 % на рік. Відповідно, сума орендної плати за спірну земельну ділянку за період з 01.12.2021 р. до 31.10.2022 р. становить 54 900,45 грн. (а. с. 27 - 36).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Болградського районного суду Одеської областівід 28 квітня 2023 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про доведеність позовних вимог. Належні їй приміщення знаходяться у занадто ветхому стані, вони нею не використовуються. Вона не приймала участі у формуванні земельної ділянки (а. с. 112 - 115).

Узагальнені доводи позивача в апеляційному суді

У відзиві на апеляційну скаргу Болградська міська рада просить рішення Болградського районного суду Одеської області від 28 квітня 2023 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Представник позивача посилається на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції (а. с. 136 - 145).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09.06.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Болградського районного суду Одеської області від 28 квітня 2023 року (а. с. 131 - 131 зворотна сторона).

Копію ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, з пропозицією надати відзив протягом встановленого строку, та копію апеляційної скарги було надіслано учасникам справи.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 09.06.2023 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 09.06.2023 року доставлено до електронної скриньки ОСОБА_1 (а. с. 134).

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 09.06.2023 року документ в електронному вигляді «01 (Р) Відкриття» від 09.06.2023 року доставлено до електронної скриньки Болградської міської ради Одеської області (а. с. 134 зворотна сторона).

23 червня 2023 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив від представника Болградської міської ради (а. с. 136 - 145).

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що учасники справи є повідомленими про розгляд справи в апеляційному суді.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 10.06.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду. Призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) її учасників.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи (їх виклик). У такому випадку судове засідання не проводиться.

Пунктом 1 ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п. 1 ч. 1, ч. ч. 2, 4 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднанні з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 5 цієї частини.

Дана справа з ціною позову є малозначною, тому згідно зі ст. 369 ЦПК України справу розглянуто апеляційним судом без виклику її учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №298571423 від 09.02.2022 р., відповідачка ОСОБА_1 є власником об`єкта нерухомості, реєстраційний №13303863, а саме нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності - договір купівлі-продажу від 23.12.2005 р., реєстровий №7468 (а. с. 11 - 14).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №НВ-9902994122021 від 17.12.2021 р. та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №301699053 від 28.05.2022 р., земельна ділянка, площею - 0,9027 га, кадастровий номер 5121410100:02:003:0157, розташована за адресою - АДРЕСА_1 , для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, є комунальною власністю Болградської міської ради Одеської області, дата реєстрації 23.02.2022 р., реєстраційний №46936855 (а. с. 15 - 21).

Рішенням сорокової сесії VIII скликання Болградської міської ради Одеської області №1212-VIII від 28.07.2022р. відповідачці - ОСОБА_1 було передано в оренду, строком на 49 років, земельну ділянку, площею - 0,9027 га, кадастровий номер 5121410100:02:005:0157, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка розташована за адресою - АДРЕСА_1 . Визначено, що міська рада має підготовити договір оренди землі на вказану земельну ділянку, а відповідачка - ОСОБА_1 має укласти договір оренди цієї землі та здійснити реєстрацію права оренди на неї (а. с. 22).

На адресу відповідачки ОСОБА_1 позивачем було направлено лист №1611/08-12 від 10.08.2022 року, яким було запропоновано в обов`язковому порядку сплатити безпідставно збережені кошти у виді орендної плати та укласти з Болградською міською радою договір оренди ділянки, що на час подання до суду позову не виконано (а. с. 23 - 25).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5121410100:02:005:0157, нормативна грошова оцінка ділянки становить 1996 382,39 грн. (а. с. 26).

Рішенням Болградської міської ради №520 від 08.07.2021 р. встановлено ставки розміру орендної плати за земельні ділянки на території Болградської територіальної громади в Одеській області у відсотках від нормативно-грошової оцінки землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, а саме в розмірі 5 % на рік. Відповідно, сума орендної плати за спірну земельну ділянку за період з 01.12.2021 р. до 31.10.2022 р. становить 54 900,45 грн. (а. с. 27 - 36).

По справі виникли правовідносини щодо набуття майна без достатньої правової підстави.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних вищевказаних висновків про задоволення позову.

Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі та прийняття аргументів відзиву на апеляційну скаргу

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно ст. ст. 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. За змістом ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

В ході розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , яка є власником нежитлової будівлі за адресою - АДРЕСА_1 , здійснює користування земельною ділянкою, на якій розміщене належне їй майно, цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості. Разом з тим, належно оформленого договору оренди вказаної земельної ділянки з Болградською міською радою та державної реєстрації такого права матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і в разі, якщо підстава, за якою воно було набуте, згодом відпала. Положення гл. 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття, чи збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом ст. ст. 120, 125 ЗК України та з урахуванням положень ст. 1212 ЦК України, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна прав на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди, тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондиційними.

Відповідні правові висновки викладено у постановах Великої Палати ВС від 23.05.2018р. у справі №629/4628/16-ц, а також у справі №922/3412/17від 20.11.2018, у справі №320/5877/17 від 13.02.2019, та у постановах ВС від 14.01.2019 у справі №912/1188/17, а також у справі №902/794/17 від 21.01.2019, у справі №922/3409/17 від 04.02.2019, у справі №916/2948/17 від 12.03.2019, у справі №922/652/18 від 09.04.2019, а також у постановах ВС України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, та у справах №922/1009/15 від 07.12.2016, №922/207/15 і №922/5468/14 від 12.04.2017р.

Кондикційні зобов`язання (ті, що стосуються вимоги про повернення) виникають за наявності одночасно таких умов: - набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); - набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Відповідний висновок сформульований Верховним Судом України у постанові від 02.03.2016 р. (справа №6-3090цс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка це частина земної поверхні з встановленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. За змістом ч. ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Про необхідність застосування ст. 79-1 ЗК України та положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» при розгляді позову про стягнення безпідставно збережених коштів у виді недоотриманої орендної плати зазначив Верховний Суд у постановах від 29.01.2019 р. у справі №922/536/18 р., у справі №922/393/18 від 11.03.2019 р., в яких міститься правовий висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові. У випадку відсутності сформованості спірної земельної ділянки як об`єкту цивільних прав, вказане свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Вищевказана спірна земельна ділянка, площею - 0,9027 га, кадастровий номер 5121410100:02:005:0157, що розташована за адресою - АДРЕСА_1 , є сформованою як об`єкт цивільних прав. Відповідачка ОСОБА_1 є фактичним користувачем земельної ділянки за вищевказаною адресою, оскільки на ній розташоване її власне нерухоме майно.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»). Згідно п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №629/4628/16-ц викладено висновок, згідно якого обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019р. у справі №320/5877/17 (п.71).

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що вищевказані доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що належні їй приміщення знаходяться у занадто ветхому стані, вони нею не використовуються, вона не приймала участі у формуванні земельної ділянки є неспроможними. Вони не спростовують вищевказаних висновків суду першої інстанції, зводяться до власного тлумачення правовідносин між сторонами.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому вона підлягає залишенню без задоволення.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.

За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.

Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Болградського районного суду Одеської області від 28 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3 статті 389 ЦПК України

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе