Рішення

від 30.05.2024 по справі 296/9873/23

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №296/9873/23

Категорія 35

2/295/167/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої - судді Семенцової Л.М.,

за участі секретаря Кирийчук А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свій дім - 112» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року позивач звернувся до суду з указаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Свій дім-112». Відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , де також вони зареєстровані, проживають та користуються послугами, які надає позивача. Між сторонами склались зобов`язальні відносини - позивач надає послуги з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, а відповідачі такими послугами користуються та мають обов`язок по їх оплаті. Проте згідно з розрахунком нарахування та сплати членських внесків по особовому рахунку за адресою: АДРЕСА_3 , наданою ОСББ «Свій дім -112», відповідачі у період з червня 2017 року по червень 2023 року не виконували своїх обов`язків зі сплати внесків на утримання будинку і споруд та прибудинкової території. Заборгованість за вказаний період становить 7880,51 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість у розмірі 10349,74 грн, з яких: основна заборгованість за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.06.2017 по 01.06.2023 в розмірі 7880,51 грн, інфляційні втрати у розмірі 1726,56 грн та три відсотки річних у розмірі 742,67 грн, а також прсить стягнути з відповідачів судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2684,00 грн та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою судді Богунського районного суду міста Житомира Семенцової Л.М. від 28.12.2023 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свій дім-112»в частині вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відмовлено у зв`язку зі смертю останньої.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду подав заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, зазначивши про підтримання позовних вимог та відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином за зареєстрованим місцем проживання, причин неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не направив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, а тому за згодою представника позивача суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи згідно статей 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.09.2023. Частка власності кожного співвласника становить по 1/4 (а.с. 30). Окрім того, відповідно до інформації з ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області від 21.12.2023 вони мають зареєстроване місце проживання за цією адресою (а. с. 48-50).

Управителем зазначеного житлового будинку є ОСББ «Свій дім - 112», що вбачається з його статуту (а. с. 5-16). Розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території встановлений рішенням загальних зборів співвласників будинку, яке оформлене протоколом № 4 від 04.11.2017 (а. с. 18-21).

Копією розрахунку заборгованості по сплаті членських внесків та розрахунок суми коштів, нарахованих згідно ст. 625 ЦК України, підтверджуються заявлені в позові вимоги - основна заборгованістьпо оплатіза послугиз утриманнябудинку таприбудинкової територіїза періодз 01.06.2017по 01.06.2023в розмірі7880,51грн,інфляційні втратиу розмірі1726,56грн татри відсоткирічних урозмірі 742,67грн (а. с. 32-35).

Тому відповідачі є споживачами послуг, які надаються позивачем як управителем багатоквартирного будинку.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань співвласників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законами України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч. ч. 6, 7, 8 ст. 22, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного неподільного майна.

Згідно ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та Статутом об`єднання внески і платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» витрати на управління багатоквартирним будинком в тому числі включають: витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічної переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку та інше.

Частиною 2 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток, якщо рішенням зборів співвласник або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

За положеннями ч. 3 ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право відповідно законодавства та статуту об`єднання, зокрема, встановлювати порядок сплати, перелік, розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного ремонтного фондів; визначати підрядника, укладати договори про управління експлуатацію, обслуговування, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення майна з будь-якою фізичною або юридичною особою; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків та платежів.

Статтею 322 ЦК України передбачено обов`язок власника утримувати майно, що йому належить.

Згідно ст. 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Згідно ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року в справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Такий правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року справа № 912/1120/16.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст.24Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» № 206 від 05.03.2022, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Разом з тим, інфляційні нарахування та три проценти річних нараховані позивачем до лютого 2022 року, отже такі дії не суперечать приписами вказаної постанови КМУ.

Оскільки в добровільному порядку заборгованість відповідачами не сплачена, з наданими позивачем розрахунками заборгованості суд погоджується, тому вимоги позивача є обґрунтованими.

Згідност. 135 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюютьсяст. 137 ЦПК України. Відповідно до ч. 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

За приписами ч. 3ст. 137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Такий правовий висновок міститься в постанові КАС ВС від 28.12.2020 в справі № 640/18402/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5000,00 грн. до суду надано ордер на надання правничої (правової) допомоги від 18.07.2023, розрахунок № 1 кв. 65 суми гонорару за надану правову допомогу у розмірі 5000,00 грн та акт наданих послуг на суму 5000,00 грн, копію договору про наданн правововї допомоги № 1807 від 18.07.2023 (а.с. 26, 28, 29).

Необхідно зауважити, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн є неспівмірними зі складністю цієї справи, яку не можна віднести до складних, наданих адвокатом об`ємом послуг, через що така сума витрат є необгрунтованою та не відповідає критерию розумності їх розміру. За наведених обставин суд дійшов висновку стягнення з відповідачів на користь позивача 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1 ст.141ЦПК України з відповідачів слід стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору та 3000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 322, 526, 625 ЦК України, ст. 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. ст. 12, 76-81, 135, 137, 141, 259, 263-268, 280-282, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свій дім 112» заборгованість за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.06.2017 по 01.06.2023 у сумі 10349,74 грн, яка складається з: 7880,51 грн основна заборгованість, 742,67 грн. 3 % річних, 1726,56 грн інфляційні втрати, та 3000,00 грн витрати на професійну правничу допомогу, а всього 13349,74 грн (тринадцять тисяч триста сорок дев`ять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свій дім 112» судовий збір у сумі по 894,66 грн із кожного з них.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Свій дім - 112» (адреса: 10029, м. Житомир, вул. Князів Острозьких, 112, код ЄДРПОУ 40465584).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса: АДРЕСА_4 ,РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя Л.М. Семенцова