Рішення

від 10.06.2024 по справі 910/4690/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.06.2024Справа № 910/4690/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Князькова В.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповід альністю «Керрілайн», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології», м.Київ

про стягнення 162 529,64 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповід альністю «Керрілайн» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології» про стягнення 162 529,64 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором траснпортно-експедиторського обслуговування №КЛ-629/11-23 від 28.11.2023 в частині оплати в повному обсязі наданих послуг.

Ухвалою від 22.04.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповід альністю «Керрілайн» було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

03.05.2024 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4690/24; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою від 06.05.2024 встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, клопотання про продовження строку на подачу відзиву не заявив, проте, про розгляд справи був повідомлений належним чином з урахуванням наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Як встановлено судом станом відповідачем було здійснено реєстрацію електронного кабінету в підсистемі електронний суд.

Ухвала суду про відкриття провадження була доставлена до електронного кабінету відповідача 06.05.2024.

Наразі, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, з огляду на те, що до суду не надходило клопотань учасників справи або одного з них в порядку частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, господарський суд розглядає справу без проведення судового засідання.

Відповідно до ч.4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Керрілайн» (надалі по виконавець) та Товариством з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології» (замовник) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №КЛ-629/І1-23, предметом якого згідно п.1.1 є надання виконавцем визначених цим договором послуг з міжнародного і внутрішнього перевезення вантажів замовника у власному, орендованому або що належить виконавцю на іншій законній підставі рухомому складі по напрямках і в об`ємах, вказаних в додаткових угодах до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти і сплатити надані послуги в порядку і на умовах, передбачених цим договором, виконавець гарантує замовнику наявність згоди власника вагонів (в разі використання орендованого рухомого складу).

У п.1.2 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 вказано, що найменування, кількість, код вантажу відповідно до Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ), код вантажу відповідно до Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ), об`єм вантажу, що перевозяться, маршрут дотримання і інші відомості, необхідні для організації і забезпечення перевезення вантажів, визначаються у відповідних заявках (додатках), що є невід`ємною частиною цього договору.

Взаємовідносини Сторін при виконанні цього договору регламентуються діючими Правилами перевезення вантажів, Угодою про міжнародне залізничне сполучення (СМГС) та іншими нормативними актами України (пункт 1.3 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023).

Пунктом 2.2.18 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 визначено, що до обов`язків замовника також належить підписання акту виконаних робіт, акту звірки, що наданий виконавцем, або падання мотивованої відмови з підтверджуючими мотивацію відмови документами протягом п`яти календарних днів з моменту його отримання по факсимільному зв`язку/електронній пошті, рекомендованим листом з повідомленням або нарочним. В разі не надання письмової мотивованої відмови від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, акту звірки» послуги вважаються прийнятими і підлягають оплаті в порядку встановленому цим договором.

У п.3.1.1 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 вказано, що вартість послуг виконавця за даним договором визначається сторонами а додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.2 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 розрахунки здійснюються по 100% попередній оплаті на розрахунковий рахунок виконавця, якщо інше не погоджено сторонами додатково. Остаточна вартість наданих послуг виконавцем визначається в акті виконаних робіт. Остаточний розрахунок Замовником здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з дати погодження акту виконаних робіт виконавцем і замовником.

Всі платежі між сторонами за даним договором проводяться в національній валюті України, гривнях (пункт 3.3 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2024, а в частині взаємних розрахунків між сторонами до повного виконання договірних зобов`язань (п.7.1 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023).

08.12.2023 сторонами було укладено додаткову угоду за № 1, пунктом 1 якої визначено, що згідно умов Договору транспортно-експедиторського обслуговування № КЛ-629/11-23 від 28.11.2023 виконавець згідно заявок замовника падає послуги з організації перевезення вантажів замовника у власних, орендованих або що належать виконавцю на іншій законній підставі вагонах № 56107980, 56367741, 61104337, 56614423, 63868236, 52366978, 53101952, 56030919 по узгодженим напрямкам та по узгодженій нижче вартості.

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 було визначено, що вартість послуг складає 520,02 грн/вагон/доба, в т.ч. ПДВ. Час надання послуг розраховується від операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ по станції Броди (код 350905) до першої операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ на станції повернення вагонів, що вказана в інструкції виконавця. Повернення порожніх вагонів після вивантаження на станцію вказану в інструкціях виконавця здійснюється за рахунок Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології».

28.12.2023 сторонами було укладено додаткову угоду № 2, пунктом 1 якої визначено, що згідно умов договору транспортно-експедиторського обслуговування №КЛ-629/11-23 від 28.11.2023 виконавець згідно заявок замовника надає послуги з організації перевезення вантажів замовника у власних, орендованих або що належать виконавцю на іншій законній підставі вагонах № 56107980, 56367741, 61104337,56614423,63868236, 52366978, 53101952, 56030919 по узгодженим напрямкам та по узгодженій нижче вартості.

Пунктом 2 додаткової угоди за №2 від 28.12.2023 було визначено, що вартість послуг складає 580,02 грн/вагоп/доба, в т.ч. ПДВ. Час надання послуг розраховується від операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ по станції Броди (код 350905) до першої операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ на станції повернення вагонів, що вказана в інструкції виконавця. Повернення порожніх вагонів після вивантаження на станцію вказану в інструкціях Виконавця здійснюється за рахунок Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології». Пункт 2 вказаної додаткової угоди вступає в силу з 01.01.2024.

В межах договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023, за наслідками надання транспортно-експедиційних послуг сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт №461 від 31.12.2023 на суму 61882,38 грн, №25 від 31.01.2024 на суму 143 844,96 грн та №54 від 29.02.2024 на суму 116 004 грн.

Проте, як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем надані згідно вказаних вище актів транспортно-експедиційні послуги було лише частково оплачено, а саме перераховано грошові кошти на загальну суму 159 201,70 грн, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології» утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Керрілайн» в розмірі 162 529,64 грн.

Означені обставини у сукупності і стали підставою для звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Оцінюючи доводи позивача та наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку щодо наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог. При цьому, суд виходить з такого.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як було встановлено вище, пунктом 2.2.18 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 визначено, що до обов`язків замовника також належить підписання акту виконаних робіт, акту звірки, що наданий виконавцем, або падання мотивованої відмови з підтверджуючими мотивацію відмови документами протягом п`яти календарних днів з моменту його отримання по факсимільному зв`язку/електронній пошті, рекомендованим листом з повідомленням або нарочним. В разі не надання письмової мотивованої відмови від підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, акту звірки» послуги вважаються прийнятими і підлягають оплаті в порядку встановленому цим договором.

У п.3.1.1 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 вказано, що вартість послуг виконавця за даним договором визначається сторонами а додаткових угодах, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.2 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023 розрахунки здійснюються по 100% попередній оплаті на розрахунковий рахунок виконавця, якщо інше не погоджено сторонами додатково. Остаточна вартість наданих послуг виконавцем визначається в акті виконаних робіт. Остаточний розрахунок Замовником здійснюється на підставі виставленого рахунку протягом 3 (трьох) банківських днів з дати погодження акту виконаних робіт виконавцем і замовником.

Всі платежі між сторонами за даним договором проводяться в національній валюті України, гривнях (пункт 3.3 договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023).

Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 08.12.2023 було визначено, що вартість послуг складає 520,02 грн/вагон/доба, в т.ч. ПДВ. Час надання послуг розраховується від операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ по станції Броди (код 350905) до першої операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ на станції повернення вагонів, що вказана в інструкції виконавця. Повернення порожніх вагонів після вивантаження на станцію вказану в інструкціях виконавця здійснюється за рахунок Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології».

Пунктом 2 додаткової угоди за №2 від 28.12.2023 було визначено, що вартість послуг складає 580,02 грн/вагоп/доба, в т.ч. ПДВ. Час надання послуг розраховується від операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ по станції Броди (код 350905) до першої операції ПРИБ згідно даних ГІОЦ AT УЗ на станції повернення вагонів, що вказана в інструкції виконавця. Повернення порожніх вагонів після вивантаження на станцію вказану в інструкціях Виконавця здійснюється за рахунок Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології».

Судом встановлено, що в межах договору №КЛ-629/І1-23 від 28.11.2023, за наслідками надання транспортно-експедиційних послуг сторонами було складено та підписано акти виконаних робіт №461 від 31.12.2023 на суму 61882,38 грн, №25 від 31.01.2024 на суму 143 844,96 грн та №54 від 29.02.2024 на суму 116 004 грн.

Отже, виходячи з умов укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк оплати послуг, які було надано згідно вказаних вище актів, настав.

Проте, відповідачем надані згідно вказаних вище актів транспортно-експедиційні послуги було лише частково оплачено, а саме перераховано грошові кошти на загальну суму 159 201,70 грн, що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Проте, всупереч наведеного вище, відповідачем обставин відсутності заборгованості перед Товариством з обмеженою відповід альністю «Керрілайн» в сумі 162 529,64 грн належним чином доказово не спростовано.

За таких обставин, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповід альністю «Керрілайн» до Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології» про стягнення 162 529,64 грн.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Частиною 1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн позивачем надано суду:

-договір №0203 від 01.03.2018 про надання правничої допомоги, укладений між Адвокатським бюро «Олега Сулімова» та Товариством з обмеженою відповід альністю «Керрілайн»;

-додаткову угоду №18 від 25.03.2024 до договору №0203 від 01.03.2018 про надання правничої допомоги, згідно п.1.1 якого сторони узгодили, що вартість послуг виконавця за надання професійної правничої допомоги, пов`язаної з підготовкою та поданням заяви до Господарського суду міста Києва про стягнення збитків з Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології». Згідно умов вказаної додаткової угоди професійна пранича допомога з подання позовної заяви складається з: аналізу первинної документації та надання правової консультації щодо перспектив подання позовної заяви (500 грн); підготовка позовної заяви (5000 грн); виготовлення копій та додатків до позовної заяви (250 грн); відправлення позовної заяви з додатками відповідачу та на адресу суду (250 грн);

-платіжну інструкцію №430 від 26.03.2024 на суму 6000 грн.

Щодо заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховано правову позицію Великої палати Верховного Суду, яку висловлено у постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21. Зокрема, таке.

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі N 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

фіксованого розміру,погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.

У постанові від 16.11.2022 по справі №922/1964/21 Великої Палати Верховного Суду також наголошено, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Наразі, за висновками суду, надані позивачем докази, є належними та достатніми доказами підтвердження понесення в межах розглядуваної справи витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповід альністю «Керрілайн» до Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології» про стягнення 162 529,64 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповід альністю «Мультимодальні транспортні технології» (03193, м. Київ, вул. Білика Івана, буд. 11, нежиле приміщення 94, ЄДРПОУ 44873236) на користь Товариства з обмеженою відповід альністю «Керрілайн» (02093, м. Київ, вул. Бориспільська 26Б офіс 24, ЄДРПОУ 38327642) заборгованість в сумі 162 529,64 грн, судовий збір в розмірі 3028 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного господарського суду.

Повний текст складено та підписано 10.06.2024.

Суддя В.В. Князьков