Рішення

від 06.06.2024 по справі 910/15939/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024Справа № 910/15939/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Громадської спілки "Асоціація сонячної енергетики України"

до ОСОБА_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників:

від позивача: Шевченко І.Л.

від відповідача: Клян А.Ф.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Громадської спілки "Асоціація сонячної енергетики України" (далі - ГС "АСЕУ", позивач) до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Справа розглядалась у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України). За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 14.05.2024 у задоволенні позову ГС «Асоціація сонячної енергетики України» було відмовлено.

Після ухвалення судового рішення у справі від ОСОБА_1 до Господарського суду міста Києва надійшли докази до заяви відповідача, зробленої під час розгляду справи, про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 73 270,44 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2024 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 244 ГПК України.

Представник позивача подав свої заперечення на заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначив, що заявлена відповідачем сума витрат складає 93% від ціни майна, що витребовувалось, така сума не відповідає вимогам пропорційності та дійсності їх понесення. Також зазначив, що дана справа не є складною для відповідача, адже його позиція ґрунтувалася на недоведеності та недостатності доказів, а весь тягар доказування було покладено на позивача, у зв`язку з чим позивач просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні подану заяву підтримав та обґрунтував, просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вказаної заяви заперечив з підстав, наведених у своїх письмових поясненнях.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат, заслухавши думку представників сторін та дослідивши в цій частині наявні докази, дійшов висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 73 270,44 грн. відповідач долучив:

- договір № 40/07-23 від 19.07.2023 про надання правової допомоги, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням "Гвоздій та Оберкович" (АО "Гвоздій та Оберкович"), відповідно до якого адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу ОСОБА_1 у обсязі та на умовах, передбачених цим договором;

- додаток № 1 від 10.11.2023 до вказаного договору, у якому сторони погодили фіксований гонорар за надані послуги та строки його оплати;

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Клян А.Ф. серія КС № 000657 від 29.07.2019;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Клян А.Ф. серія АА № 1373771;

- акт надання послуг від 17.05.2024 із зазначенням переліку послуг, наданих адвокатським об`єднанням позивачу, та їх виконавців;

- опис деталізованого обсягу наданих послуг від 17.05.2023;

- рахунок АО «Гвоздій та Оберкович» № 5232 від 13.11.2023 на суму 26 078,19 грн.;

- рахунок АО «Гвоздій та Оберкович» № 5292 від 19.12.2023 на суму 37 192,25 грн.;

- платіжну інструкцію № 0.0.3324808285.1 від 24.11.2023 на суму 36 078,19 грн. та платіжну інструкцію № 0.0.3372515876.1 від 20.12.2023 на суму 37 192,25 грн.;

- витяг № 1926554501326 з Реєстру платників податку на додану вартість щодо Адвокатського об`єднання «Гвоздій та Оберкович»;

- наказ АО «Гвоздій та Оберкович» № 31 -п від 27.12.2017 про прийняття на роботу ОСОБА_3 ;

- наказ АО «Гвоздій та Оберкович» № 170-п від 13.05.2019 про прийняття на роботу Клян А.Ф. ;

- наказ АО «Гвоздій та Оберкович» № 90-п від 31.08.2023 про прийняття на роботу ОСОБА_4 ;

Дослідивши вказані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

У той же час при визначенні суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Також суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, яка не є складною; вартісну характеристику майна, витребування якого було предметом спору (79 087,17 грн.), що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та становить майже заявлену до стягнення суму; характер спірних відносин та значення справи для сторін; позицію відповідача, яка ґрунтувалася на недоведеності та недостатності доказів; розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи; кількість наданих суду заперечень та доказів представником відповідача, обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки заяв по суті позову; формування та викладення позиції представника відповідача на кожний довід позивача; кількість судових засідань та присутність у кожному з них адвоката відповідача.

Поряд з цим суд зазначає, що розглянутий спір відноситься до категорії простих спорів, що виникають із права власності, супровід такого спору для кваліфікованого юриста не складає великих труднощів, тому в даному випадку суд не вбачає необхідності надання правової допомоги трьома адвокатами. Спірні правовідносини регулюються переважно нормами Цивільного кодексу України та не передбачають великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, тож витрачання часу на послуги, зазначені у акті здачі-прийняття, не є виправданим.

Крім того, за висновком суду, обсяг технічної роботи, зазначеної відповідачем у акті надання послуг, не потребує спеціальних знань в галузі права та може бути виконана не адвокатом, а іншим працівником, оскільки не вимагає кваліфікованих знань юриста.

Отже, виходячи з обставин даної справи, відсутні підстави вважати, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу адвоката в сумі 73 270,44 грн відповідає критеріям дійсності та необхідності їх понесення.

При цьому суд приймає до уваги висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, про те, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

За таких обставин, з метою дотримання критерію розумності, співмірності між обсягом роботи, проведеної адвокатом та витратами, здійсненими на оплату адвокатських послуг, суд вважає за доцільне зменшити розмір заявлених судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу та встановити їх в сумі 20 000,00 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Громадської спілки «Асоціація Сонячної Енергетики України» (03110, місто Київ, вул. Олександра Пироговського, 19, корп. 4, ідентифікаційний код 41769391) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.

У решті вимог - відмовити.

Додаткове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 06 червня 2024 року.

Повний текст додаткового рішення складений 11 червня 2024 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К.І.