Рішення

від 06.06.2024 по справі 912/873/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 рокуСправа № 912/873/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/873/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл", 09100, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Пулюя Івана, буд. 48а

до відповідача Фермерського господарства "ПРОМІНЬ", 26035, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Каніж, вул. Максима Чередника, буд. 14

про стягнення 55 174,78 грн

Представники сторін участь у судовому засіданні не брали.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Юкойл" з вимогою до Фермерського господарства "ПРОМІНЬ" про стягнення заборгованості у розмірі 55 174,78 грн, з яких 44 832,25 грн основний борг, 8 636,76 грн пеня, 826,90 грн 3% річних, 878,87 грн інфляційні втрати, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №ОС-20/35 від 01.08.2023 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 15.04.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 912/873/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 14.05.2024 об 11:00 год, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 14.05.2024 розгляд справи в судовому засіданні відкладено до 06.06.2024, позивачу встановлено строк до 31.05.2024 подати до суду: письмові пояснення щодо обґрунтування позовних вимог неналежним виконанням відповідачем договору поставки №ОС-20/35 від 01.08.2023, з урахуванням наданих до матеріалів справи видаткової накладної №026694 від 09.08.2023 та рахунка на оплату №032375 від 09.08.2023, які містять посилання на договір №34/622-ОС від 03.01.2020; копію договору від 03.01.2020 №34/622-ОС.

30.05.2024 до суду від позивача надійшла заява від 27.05.2024 про зміну предмета та зменшення розміру позовних вимог, якою просить стягнути з Фермерського господарства "Промінь" основну заборгованість у розмірі 44 832,25 грн, 3% річних у розмірі 162,13 грн, втрати від інфляції у розмірі 537,99 грн, а також судовий збір у розмірі 3 028,00грн.

Так, в обґрунтування заявлених у цій заяві вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" зазначає, що надав суду докази, згідно з якими Постачальник поставив Товар, а Покупець прийняв Товар за видатковою накладною № 026694 від 09.08.2023 на суму 51 366,90 грн, який за рахунком на оплату №032375 від 09.08.2023 був оплачений 11.01.2024 на суму 6534,65 грн (платіжна інструкція № @2РL012800 від 11.01.2024). Тобто, станом на 14.03.2024 року (включно) поставлений товар був оплачений частково, неоплаченою залишилась вартість товару на суму 44 832,25 грн. Позивачем зазначено, що у видатковій накладній № 026694 від 09.08.2023 та рахунку на оплату №032375 від 09.08.2023, як підстава для поставки товару, вказаний договір поставки від 03.01.2020 № 34/622-ОС, примірник ТОВ "СП ЮКОЙЛ" якого відсутній у позивача та не може бути наданий до суду. При цьому, примірник ТОВ "СП ЮКОЙЛ" договору поставки від 01.08.2023 №ОС-20/35, що доданий до позовної заяви позивача, не є підставою для поставки товару згідно видаткової накладної № 026694 від 09.08.2023 року.

Позивач зазначає, що вимогу стосовно оплати поставленого згідно видаткової накладної №026694 від 09.08.2023 позивач пред`явив у претензії від 18.01.2024 №02/24, яка є у матеріалах справи. Претензія була отримана відповідачем 23.01.2024 року. Таким чином, кінцевим строком для оплати отриманого Товару відповідачем було 30.01.2024 року.

Розглянувши подану позивачем заяву, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

При цьому не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Предметом спору у даній справі, відповідно до первісної позовної заяви є стягнення 44 832,25 грн основного боргу, 8 636,76 грн пені, 826,90 грн 3% річних, 878,87 грн інфляційний втрат. У поданій заяві позивач вказує про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 44 832,25 грн основного боргу, 162,13 грн 3% річних та 537,99 грн інфляційних втрат.

Разом з тими, зі змісту вказаної заяви вбачається, що правова підстава позову змінилась. Тобто, позивачем змінені первісні фактичні підстави, а саме: договір поставки від 01.08.2023 № ОС-20/35, що доданий до позовної заяви позивача, не є підставою для поставки товару згідно видаткової накладної №026694 від 09.08.2023, а тому підставою позову є видаткова накладна №026694 від 09.08.2023 року.

Отже, суд констатує, що позивачем у встановленому процесуальним законодавством порядку, із дотриманням відповідних правовим норм змінено підстави позову та зменшено розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вказана заява подана у встановлений ГПК України спосіб та з дотриманням встановлених цим Кодексом процесуальних строків.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористався, уповноважених представників не направив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи. Відзив на позов суду не подав.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/873/24 в судовому засіданні 06.06.2024 за відсутності представників позивача та відповідача.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Товариством з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" поставлено Фермерському господарству "Промінь" товар, який прийнято без зауважень на суму 51 366,90 грн відповідно до видаткової накладної №026694 від 09.08.2023, яка підписана обома сторонами (а.с. 9), який за рахунком на оплату №032375 від 09.08.2023 було частково оплачено на суму 6534,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL012800 від 11.01.2024 (а.с. 11).

Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов`язань, оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у Фермерського господарства "Промінь" виникла заборгованість перед позивачем, яка становить 44 832,25 грн.

18.01.2024 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за поставлену продукцію згідно видаткової накладної № 026694 від 09.08.2023, яка становить 44 832,25 грн, в якій зокрема, вимагав сплатити суму основного боргу у розмірі 44 832,25 грн. Також у вимозі позивач попередив відповідача, що у разі не сплати заборгованості на захист своїх прав, буде змушений звернутися до суду та стягнути заборгованість в судовому порядку (а.с. 12-13).

Надіслання вимоги відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення підтверджується фіскальним чеком від 18.01.2024 та накладною №6901601007672. Згідно витягу із вебпорталу сервісу Укрпошта вимогу отримано відповідачем 23.01.2024 (а.с. 14-16).

Відповідно, кінцевий строк для оплати отриманого товару відповідачем - 30.01.2024.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату поставленого товару, позивач звернувся з даним позовом до суду. Також, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 162,13 грн 3% річних та 537, 99 грн інфляційних втрат.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з приводу поставки товару. Таким чином, суд доходить висновку, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" та Фермерським господарством "Промінь" укладено договір у спрощений спосіб, який за своєю правовою природою являється договором поставки.

Відтак правовідносини, які виникли між сторонами підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України та Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Поставка позивачем відповідачу товару підтверджується видатковою накладною №026694 від 09.08.2023 на суму 51 366,90 грн, яка підписана відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на зазначене, відповідач повинен був оплатити товар після його прийняття, тобто 30.01.2024, однак здійснив лише часткову оплату товару на суму 6 534,65 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №@2PL012800 від 11.01.2024, у зв`язку з чим виникла заборгованість на суму 44 832,25 грн.

З матеріалів справи вбачається, що направлення відповідачу вимоги про сплату заборгованості підтверджується витягом із вебпорталу сервісу Укрпошта (а.с. 16).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту міститься в ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Доказів сплати вказаної заборгованості або належних та допустимих доказів, які б її спростовували, відповідачем не подано.

Суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

З огляду на вище зазначене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 44 832,25 грн основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення 3% річних за період з 31.01.2024 по 14.03.2024 у розмірі 162,13 грн та інфляційних втрат за період з січня 2024 по березень 2024 в розмірі 537,99 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, нарахування 3% річних не є арифметично вірним. У зв`язку з чим, за перерахунком суду підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 161, 69 грн за період з 31.01.2024 по 14.03.2024, в решті частині вимоги про стягнення 0,44 грн 3% річних слід відмовити.

Позивачем також заявлено до стягнення інфляційні втрати, які розраховані у загальній сумі 537,99 грн за загальний період з січня 2024 по березень 2024.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем при розрахунку інфляційних втрат на заборгованість у розмірі 44 832,25 грн не враховано наступне.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

З огляду на викладене, з урахуванням дати виникнення у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем, здійсненої відповідачем оплати та меж позовних вимог, правомірним є нарахування до стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з лютого 2024 року по березень 2024 року із заборгованості у сумі 44 832,25 грн.

За результатами здійсненого судом перерахунку сума інфляційних втрат за період з лютого 2024 року по березень 2024 року із заборгованості у розмірі 44 832,25 грн становить 359,33 грн.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне позов задовольнити.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову всі судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства "Промінь" (26035, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Каніж, вул. Максима Чередника, буд. 14, код ЄДРПОУ 30416635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЮКОЙЛ" (09100, Київська область, Білоцерківський район, м. Біла Церква, вул. Пулюя Івана, буд. 48-А, код ЄДРПОУ 31852954) 44 832,25 грн основний борг, 161,69 грн 3% річних, 359,33 грн інфляційних втрат, а також 3028,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу до електронного кабінету, відповідачу за адресою: 26035, Кіровоградська область, Новомиргородський район, с. Каніж, вул. Максима Чередника, буд. 14.

Повне рішення складено 11.06.2024.

Суддя Г.Б. Поліщук