Рішення

від 06.06.2024 по справі 914/701/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2024 Справа № 914/701/24

за позовом: Приватного підприємства БКФ Осанна, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський р-н

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сонях, с. Семенівка, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

про стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Від учасників справи:

Від позивача: Івашків Любомир Володимирович представник;

Від відповідача: не з`явився

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства БКФ Осанна, с. Віта-Поштова, Києво-Святошинський р-н до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Сонях, с. Семенівка, Пустомитівський р-н, Львівська обл. про стягнення 80 318,06грн. заборгованості, з якої: 62 338,50грн. основний борг, 930,23грн. інфляційні нарахування, 12 826,67грн. пеня, 3116,93грн. штраф.

Позивач повідомляє суд, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести у звязку з розглядом справи становить 15 000,00 витрат на професійну правничу допомогу та 3028,00грн. судового збору, які просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 21.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 18.04.2024 року.

17.04.2024 року представником позивача подано через канцелярію суду клопотання за вх.№10619/24 про відкладення розгляду справи на інший день, у звязку з перебуванням представника по даній справі у відрядженні у місті Одеса. До поданого клопотання додано посадкові талони на відправлення у місто Одеса.

У судовому засіданні представником позивача надано пояснення по суті спору та судом озвучено присутньому представнику позивача, що від відповідача жодних заяв клопотань процесуального характеру до суду не надходило, відтак, для з`ясування всіх обставин справи, суд постановив відкласти судове засідання на 30.05.2024 року.

30.05.2024 року від представником відповідача подано через систему «Електронний суд відзив на позовну заяву за вх.№ 14489/24, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

04.06.2024 року представником позивача подано через систему 2Електронний суд» відповідь на відзив за вх. №14860/24.

В судове засідання 06.06.2024 року позивач явку представника забезпечив та позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримує в повному обсязі.

В судове засідання 06.06.2024 року відповідач явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою від 30.05.2024 року про доставку електронного документа відповідачу.

Ухвали суду надіслані учасникам у справі за адресами, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, які вказані позивачем у позовній заяві.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору, Приватне підприємство БКФ Осанна у період з грудня 2022 року по 2023 рік поставило товар на загальну суму 772 656,80 (Сімсот сімдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят шість гривень 80 копійок) грн. в тому числі на 62 338,50 грн. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000176 від 03.08.2023 року та видаткової накладної №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

Позивач стверджує, що ТзОВ «Сонях», в порушення умов договору, було частково сплачено за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 62 338,50грн., тобто саме за останньою поставкою за видатковою накладною №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

01 грудня 2023 року позивачем було надіслано Претензію з вимогою повністю оплатити вартість поставленого Товару за Договором поставки №221201 від 01 грудня 2022 року та Акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною від 01.12.2023 року, а також рекомендованим повідомленням про вручення від 08.12.2023 року. ТзОВ «Сонях» не виконало вимог, та не відреагувало на дану претензію.

Відтак, позивач стверджує, що відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у розмірі 62 335,50грн. за видатковою накладною №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

Відтак, у зв`язку із невиконанням Відповідачем зобов`язань перед Позивачем щодо сплати коштів за отриманий товар, поставлений позивачем в сумі 62 335,50грн., станом на 11.03.2024 року, позивачем було нараховано інфляційні втрати у сумі 930,23грн., 1 105,73 гривень 3% річних, 12 826,67 гривень пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3116,93 гривень штраф у розмірі 5% від суми невиконаних зобов`язань.

Аргументи відповідача.

У поданому відзиві на позовну заяву за вх.№ 14489/24, представник відповідача зазначає, що в даній справі Договір був повністю виконаний обома сторонами та припинив свою дію 31 грудня 2023 року. Додаткових угод чи інших договорів про продовження відносин між сторонами не укладалось, про що також підтверджується позивачем у справі. Тобто, договір припинив свою дію 31 грудня 2023 року та не був продовжений сторонами чи пролонгований автоматично.

Також відповідач зазначає, що ТзОВ «Сонях» не зареєстровано в місті Пустомити, а офіційна реєстрація ТзОВ «Сонях» значиться як: 81162, Львівська обл., Львівський район, село Семенівка, вулиця Шевченка, будинок 354, підтвердженням чому є виписка з ЄДР від 31.08.2018 року ,що спростовує твердження позивача про поставку товару на користь відповідача у місто Пустомити де зареєстрований Відповідач. У відповідача відсутня інформація та дані про наступні поставки позивачем товару, в тому числі згідно видаткової накладної №РН-0000241 від 03.08.2023 року, про яку помилково наводить позивач у позовній заяві.

Відповідач стверджує, що ТзОВ «Сонях» здійснює будівництво житлової нерухомості по вул. Дарії Дяченко в м. Пустомити, що не заперечується позивачем та інформація про поставки товару позивачем, включно по 08.06.2023 року здійснювались адресою: вул. Дарії Дяченко в м. Пустомити, про що зазначено в товарно-транспортних накладних доданих позивачем до позовної заяви.

Відтак, відповідач не визнає позовних вимог та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01.12.2022 року між Приватного підприємства БКФ Осанна (постачальник) і ТзОВ «Сонях» укладено Договір поставки №221201. У відповідності до умов якого Приватного підприємства БКФ Осанна зобов`язалось поставити ТзОВ «Сонях» (Покупцю) в погоджені строки Товар, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити такий Товар.

Відповідно до п.2.4. Договору Оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в такому порядку: 1) У випадку, якщо попередньо виставлено рахунок, - оплата у розмірі 100% протягом 3 (трьох) календарних днів віддати отримання рахунку; 2) У випадку, якщо Товар (послуги) отримано без попередньо виставленого рахунку, оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати виписки накладної та передачі у власність Покупця Товару.

На виконання умов договору, Приватне підприємство БКФ Осанна у період з грудня 2022 року по 2023 рік поставило товар на загальну суму 772 656,80 (Сімсот сімдесят дві тисячі шістсот п`ятдесят шість гривень 80 копійок) грн. в тому числі на 62 338,50 грн. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000176 від 03.08.2023 року та видаткової накладної №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

Позивач стверджує, що ТзОВ «Сонях», в порушення умов договору, було частково оплачено за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 62 338,50грн., тобто саме за останньою поставкою за видатковою накладною №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

Відповідно до матеріалів справи, під час здійснення поставки 03.08.2023 року, відповідачем було підписано лише внутрішню накладну №3.

Також факт поставки товару підтверджується звітом Drog. у якому зазначені мотогодини та стоянки транспортного засобу з реєстраційним номером ВС6621ЕС, яким Позивач здійснював поставку. З долученого Звіту вбачається, що 03.08.2023 року вказаний транспортний засіб здійснював поїздку з міста Дрогобич у місто Пустомити, де Відповідач -ТзОВ «Сонях» здійснює будівництво житлової нерухомості по вул. Дарії Дяченко в м. Пустомити, що не заперечується позивачем та відповідачем.

Згідно матеріалів справи, інформація про поставки товару позивачем, включно по 08.06.2023 року здійснювались адресою: вул. Дарії Дяченко в м. Пустомити, про що зазначено в товарно-транспортних накладних доданих позивачем до позовної заяви.

Окрім цього, у звіті зафіксовано, що 03.08.2023 року з 10:20:14 по 18:08:35 транспортний засіб здійснював стоянку у місті Пустомити тривалістю 7 годин 48 хвилин.

10.11.2023 року Позивачем було надіслано Відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000176 від 03.08.2023 року та підписану Позивачем видаткову накладну №РН-0000241 від 03.08.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення від 22.11.2023 року та описом вкладення у цінний лист з поштовою накладною від 10.11.2023 року, що містяться у матеріалах справи. Однак, Відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору, не підписав видаткову накладну та не надав жодних заперечень або відповіді на даний лист.

01 грудня 2023 року позивачем було надіслано Претензію з вимогою повністю оплатити вартість поставленого Товару за Договором поставки №221201 від 01 грудня 2022 року та Акт звірки взаєморозрахунків, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та накладною від 01.12.2023 року, а також рекомендованим повідомленням про вручення від 08.12.2023 року. ТзОВ «Сонях» не виконало вимог, та не відреагувало на дану претензію.

Відтак, позивач стверджує, що відповідача наявна заборгованість за поставлений товар у розмірі 62 335,50грн. за видатковою накладною №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

В підтвердженням здійснення господарської операції, позивач надав податкову накладну №3 від 03.08.2023 року з квитанцією про її реєстрацію, які знаходяться в матеріалах справи.

Вказана податкова накладна була сформована за наслідком поставки партій товару на виконання умов договору поставки №221201 між ПП «БКФ «Осанна» та ТзОВ «Сонях», саме 03.08.2023 року (за накладною №3 та видатковою накладною №РН-0000241).

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання зобовязань в частині оплати за поставку товару.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що здійснення поставки та прийняття товару на загальну суму 62 338,50грн. підтверджується видатковою накладною №РН-0000241 від 03.08.2023 року та накладною №3 від 3 серпня 2023 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Відповідно до матеріалів справи, факт поставки товару підтверджується звітом Drog. у якому зазначені мотогодини та стоянки транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 , яким Позивач здійснював поставку.

З долученого Звіту вбачається, що 03.08.2023 року вказаний транспортний засіб здійснював поїздку з міста Дрогобич у місто Пустомити, де Відповідач -ТзОВ «Сонях» здійснює будівництво житлової нерухомості по вул. Дарії Дяченко в м. Пустомити, що не заперечується позивачем та відповідачем.

Згідно матеріалів справи, інформація про поставки товару позивачем, включно по 08.06.2023 року здійснювались адресою: вул. Дарії Дяченко в м. Пустомити, про що зазначено в товарно-транспортних накладних доданих позивачем до позовної заяви. Факт місцезнаходження відповідача згідно відомостей ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, що не збігається з місцем поставки. Судом вважаються безпідставними та неумотивованими.

Вказані видаткова накладна №РН-0000241 від 03.08.2023 року; накладна №3 від 03.08.2023 року, а також рахунок-фактура №СФ-0000176 від 03.08.2023 року неодноразово надсилались відповідачу, однак після їх отримання ТзОВ «СОНЯХ» не підписувало їх та не надавало жодних заперечень. У випадку, якщо відповідач вважав, що дана поставка не відбулась, він мав можливість надати відповідь позивачу та вказати про це, чого ним зроблено не було.

Окрім цього, підтвердженням здійснення господарської операції є податкова накладна №3 від 03.08.2023 року з квитанцією про її реєстрацію, які знаходяться в матеріалах справи.

Вказана податкова накладна була сформована за наслідком поставки партій товару на виконання умов договору поставки №221201 між ПП «БКФ «Осанна» та ТзОВ «Сонях», саме 03.08.2023 року (за накладною №3 та видатковою накладною №РН-0000241).

Слід зазначити, що Відповідач, не міг не знати про реєстрацію даної податкової накладної, та якщо б вважав її такою, що не відповідає дійсності, звернувся б до позивача з проханням подати коригування до контролюючих органів, однак цього не зроблено, в матеріалах справи докази таких дій відсутні.

Згідно з абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац другий цього пункту).

У постанові від 09 березня 2023 року у справі №910/5041/22 Верховний Суд дійшов висновку, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірною видатковою накладною та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

У п. 8.21. постанови ОП КГС ВС від 03 червня 2022 року у справі №922/2115/19 якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

Вищезазначені докази, фіксують факт здійснення господарської операції та встановлення договірних відносин, що є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Відтак, отримання Відповідачем товару за вищевказаною видатковою накладною без жодних заперечень свідчить про вчинення Відповідачем конклюдентних дій на підтвердження факту здійснення сторонами господарської операції поставки та прийняття товару на виконання договірних зобов`язань за Договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено можливість виникнення обов`язку негайного виконання. Такий обов`язок випливає з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Пунктом 2.4. Договору Оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в такому порядку: 1) У випадку, якщо попередньо виставлено рахунок, - оплата у розмірі 100% протягом 3 (трьох) календарних днів віддати отримання рахунку; 2) У випадку, якщо Товар (послуги) отримано без попередньо виставленого рахунку, оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати виписки накладної та передачі у власність Покупця Товару.

Відтак, матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору, Приватне підприємство БКФ Осанна 03.08.2023 року поставило відповідачу товар на суму 62 338,50 грн. відповідно до рахунку-фактури №СФ-0000176 від 03.08.2023 року та видаткової накладної №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 62 338,50 коштів за поставлений відповідачу товар є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи.

Слід також заначити, що відповідно, до п. 8.6. Договору цей договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2023 року, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. Спірна поставка товару була здійснена в серпні 2023 року, тобто в період дії Договору. Враховуючи вищевикладене, укладений між сторонами 01.12.2022 року Договір поставки №221201 хоч і припинив свою дію 31 грудня 2023 року, однак Відповідач повинен виконати свої зобов`язання за даним договором, тобто оплатити заборгованість за отриманий товар.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 930,23грн. інфляційних нарахувань, які обраховувались від простроченої суми, яка підлягала сплаті по видатковій накладній з врахуванням п. 2.4 договору, з наступного дня по січень 2024 року включно, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильну суму боргу від якої здійснювалось нарахування інфляційних втрат та період, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 930,23грн.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми, яка підлягала сплаті по спірній видатковій накладній з врахуванням п. 2.4 договору, з наступного дня по 11.03.2024 рік у розмірі 1 105,73грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо`язання та сума від якої нараховувались 3% річних. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 1 105,73грн.

Щодо стягнення пені.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що за несвоєчасне виконання зобов`язань Сторона, що прострочила виконання зобов`язань, сплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний прострочений день, виходячи з суми прострочених зобов`язань. Відповідно до умов договору, у випадку, якщо Товар (послуги) отримано без попередньо виставленого рахунку, оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати виписки накладної та передачі у власність Покупця Товару.

Товар за накладною №3 та видатковою накладною №РН-0000241 було отримано Відповідачем 03.08.2023 року. З огляду на це, оплата за товар мала бути здійснена Відповідачем до 08.08.2023 року включно.

Пунктом 2.4. Договору Оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника в такому порядку: 1) У випадку, якщо попередньо виставлено рахунок, - оплата у розмірі 100% протягом 3 (трьох) календарних днів віддати отримання рахунку; 2) У випадку, якщо Товар (послуги) отримано без попередньо виставленого рахунку, оплата здійснюється протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати виписки накладної та передачі у власність Покупця Товару.

Відтак позивачем нараховано пеню з початком періоду нарахування з 09.08.2024 року по 11.03.2024 року на суму боргу, яка виникла по видатковій накладній №РН-0000241 від 03.08.2023 року.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку стягненню підлягає пеня в сумі 12 826,67грн.

Щодо строку, то відповідно до п.19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Щодо стягнення штрафу.

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що якщо оплата за отриманий товар прострочена більш, як на 30 календарних днів, Покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% від суми невиконаних зобов`язань.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду у справах №917/194/18, №911/2813/17, № 910/6046/16, 923/760/16 (від 27.09.2019).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що якщо оплата за отриманий товар прострочена більш, як на 30 календарних днів, Покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 5% від суми невиконаних зобов`язань.

Відтак позивачем нараховано відповідачу 20 % штрафу за прострочення оплати за поставлений Товар в розмірі 3 116,93грн., який розраховано правильно та такий підлягає стягненню.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 62 338,50грн. основного боргу, 930,23грн. інфляційних нарахувань, 1 105,73грн. 3% річних, 12 826,67грн. пені, 3116,93грн. штрафу, є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню та підтверджені належними доказами.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 3028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №516 від 12 березня 2024 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із повним задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 3028,00грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сонях (81162, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Семенівка, вул. Шевченка, ,354, код ЄДРПОУ 36769379) на користь Приватного підприємства БКФ Осанна (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Віта-Поштова, вул. набережна, 33, код ЄДРПОУ 36338364) 62 338,50грн. основного боргу, 930,23грн. інфляційних нарахувань, 1 105,73грн. 3% річних, 12 826,67грн. пені, 3116,93грн. штрафу та 3028,00грн. судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2024р.

СуддяКоссак С.М.