Рішення

від 10.06.2024 по справі 922/1247/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2024 р. Справа № 922/1247/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 42399676) до Релігійної громади (парафії) Свято-Дмитріївської Харківської Єпархії сел. Васищеве Української православної церкви (адреса: 62495, Харківська обл., Харківський р.-н, смт. Васищеве, вул. Орєшкова, буд. 41/пров. Пісчяний, буд. 2; код ЄДРПОУ 34784971) про стягнення 27554,13 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Релігійної громади (парафії) Свято-Дмитріївської Харківської Єпархії сел. Васищеве Української православної церкви 27554,13 грн, з яких:

19333,23 грн - основного боргу;

4269,18 грн - пені;

650,92 грн - 3% річних;

3300,80 грн - інфляційних втрат.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 6914/21-РО-Т від 04.01.2022 щодо своєчасної та повної оплати спожитого природного газу.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 відкрито провадження у справі № 922/1247/24; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та поштового зв`язку направлено копію ухвали від 28.03.2024 про відкриття провадження у справі.

Зокрема, повідомлення позивача про відкриття провадження у справі здійснено шляхом направлення копії названої ухвали до електронного кабінету в системі Електронний суд, про що свідчить долучена до матеріалів справи довідка про доставку електронного листа від 15.04.2024 (а. с. 48).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом направлено копію ухвали від 15.04.2024 засобами поштового зв`язку на адресу його реєстрації, яка зазначена у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зазначена копія ухвали вручена відповідачу, про що свідчить долучене до матеріалів справи зворотне поштове повідомлення (а. с. 49).

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляд справи, а останні в розумінні ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву в порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2024.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 04.01.2022 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір постачання природного газу № 6914/21-РО-Т (далі за текстом договір; а. с. 40-45), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити, на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п. п. 1.1-1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з січня 2022 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 2,170 тис. куб. метрів.

Пунктом 3.5 договору визначено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Ціна природного газу за 1000 куб. метрів з ПДВ становить 16554,00 грн (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. п. 3.5.1 договору, споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Відповідно до п.п. 3.5.2 п. 3.5 Договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником Позивача.

Відповідно до п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до п. 3.5.1 договору, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим, узгодженим відповідно до даних Інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 договору.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був оплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період (п. 5.1. договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період здійснюється споживачем в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період

За змістом п. 7.2 договору, у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі п. 13.1 даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору протягом січень 2022 грудень 2022 позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 20333,23 грн, що підтверджується в т.ч. щомісячними актами, в яких зафіксовано обсяг постачання природного газу в кожному з місяців, в т.ч.:

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, обсяг переданого газу: 0,30909 тис.куб.м, вартістю: 5 116,67 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, обсяг переданого газу: 0,30515 тис.куб.м, вартістю: 5 051,46 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022 та коригуючий акт від

25.04.2022 приймання-передачі природного газу, обсяг переданого газу: 0,31743 тис.куб.м, вартістю: 5 254,73 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2022, обсяг переданого газу: 0,13972 тис.куб.м, вартістю: 2 310,84 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2022, обсяг переданого газу: 0,09517 тис.куб.м, вартістю: 1 575,44 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2022, обсяг переданого газу: 0,00016 тис.куб.м, вартістю: 2,65 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2022, обсяг переданого газу: 0,00017 тис.куб.м, вартістю: 2,81 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2022, обсяг переданого газу: 0,00017 тис.куб.м, вартістю: 2,81 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2022, обсяг переданого газу: 0,00016 тис.куб.м, вартістю: 2,65 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.10.2022, обсяг переданого газу: 0,00017 тис.куб.м, вартістю: 2,81 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2022, обсяг переданого газу: 0,00016 тис.куб.м, вартістю: 2,65 грн;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2022, обсяг переданого газу: 0,06116 тис.куб.м, вартістю: 1 012,44 грн.

Наведені акти позивачем направлялись відповідачу засобами поштового зв`язку.

Суд констатує, що акти, надані позивачем акт за січень-грудень 2022 щодо постачання природного газу обсягом 1,22871 тис. куб. м. на суму 20333,23 грн відповідачем не підписано.

Разом з тим, факт постачання позивачем відповідачу природного газу протягом січня-грудня 2022 року в обсязі 1,22871 тис. куб. м. зафіксовано на Інформаційній платформі Оператора ГТС за ЕІС кодом відповідача, про що свідчить надана позивачем довідка (а. с. 36-39), а також інформація щодо остаточної алокації відборів споживача (а. с. 26-31).

Як зазначає позивач, спожитий природний газ відповідачем, всупереч умовами договору, повністю не оплачений, його борг перед позивачем становить 19333,23 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення-вимогу про сплату боргу № 125/2/2-6714 від 31.07.2023 (а. с. 15-17). Однак, зазначена вимога залишились без відповіді та задоволення.

Обставини щодо стягнення боргу за спожитий природний газ в сумі 19333,23 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов`язань, позивачем на підставі умов договору та відповідних вимог чинного законодавства України додатково нараховано до стягнення з відповідача 650,92 грн 3% річних за прострочення кожного з щомісячних платежів за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 30.06.2023, 3300,80 грн індексу інфляції за прострочення кожного з щомісячних платежів за загальний період прострочення квітень 2022 червень 2023 та 4269,18 грн пені за прострочення кожного з щомісячних платежів за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 15.09.2022.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

На підставі ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку, факт виконання позивачем умов договору щодо поставки природного газу та обсяг такої поставки підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується. Суд констатує, що не підписання актів приймання-передачі природного газу відповідачем не звільняє його від обов`язку оплатити спожитий природний газ в повному обсязі.

Як вже зазначалося, факт постачання позивачем відповідачу природного газу протягом січня-грудня 2022 року в обсязі 1,22871 тис. куб. м. зафіксовано на Інформаційній платформі Оператора ГТС за ЕІС-кодом 56XS0000YLSQZ00Y відповідача, про що свідчить надана позивачем довідка (а. с. 36-39). Зазначене підтверджує факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за природний газ у сумі 19333,23 грн.

Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати спожитого природного газу визначено п. 5.1 договору, та є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в зазначеній частині та стягнення з відповідача на користь позивача 19333,23 грн заборгованості.

Щодо позову в частині стягнення інфляційних та 3% річних, суд зазначає таке.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом ч. 1-2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

У даному випадку, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, оскільки не виконав його в строк, встановлений умовами укладеного між сторонами договору. Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за весь час прострочення.

Згідно з позовною заявою, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання, позивач на підставі ст. 625 ЦК України також нарахував до стягнення з відповідача 650,92 грн 3% річних за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 30.06.2023 та 3300,80 грн індексу інфляції за період прострочення квітень 2022 червень 2023.

Перевіривши за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон складений позивачем розрахунок, суд приходить до висновку про його правомірність та арифметичну вірність.

За таких обставин, позов в зазначеній частині вимог також підлягає задоволенню.

Щодо позову в частині стягнення пені, суд зазначає.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначалось, згідно з п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У даному випадку, як зазначалось, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, оскільки, не виконав його в строк, встановлений умовами договору.

Зазначене також надає позивачу право на нарахування пені за час прострочення, однак з урахуванням обмежень щодо строку її нарахування та розміру, визначеними Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, ним за прострочення оплати нараховано 4269,18 грн пені за період з 16.03.2022 по 30.06.2023.

Періоди прострочення грошових зобов`язань та суми таких зобов`язань відповідачем жодним чином не спростовуються, доказів протилежного матеріали справи не містять та останнім суду не надано.

Перевіривши за допомогою інструменту Калькулятори системи інформаційно-правового забезпечення Ліга: закон складений позивачем розрахунок пені, суд також приходить до висновку про його обґрунтованість та арифметичну вірність.

За таких обставин, позов в зазначеній частині також підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 4269,18 грн пені.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2422.40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Релігійної громади (парафії) Свято-Дмитріївської Харківської Єпархії сел. Васищеве Української православної церкви (адреса: 62495, Харківська обл., Харківський р.-н, смт. Васищеве, вул. Орєшкова, буд. 41/пров. Пісчяний, буд. 2; код ЄДРПОУ: 34784971) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 42399676):

19333,23 грн - основного боргу;

4269,18 грн - пені;

650,92 грн - 3% річних;

3300,80 грн - інфляційних втрат;

2422,40 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак