Ухвала

від 11.06.2024 по справі 753/8724/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8724/24

провадження № 1-кп/753/1485/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря ОСОБА_2

проводячи судовий розгляд кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12024100020001929 по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Городещина, Поліського р-ну, Київської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,

за участі сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 захисника ОСОБА_5 обвинуваченого ОСОБА_3

У С Т А Н О В И В :

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, пославшись при цьому на наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, подавши окреме клопотання з обгрунтуванням своєї позиції. Зокрема, прокурор зазначив, що існують ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Захисник ОСОБА_5 заперечував у задоволенні вказаного клопотання та просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зокрема, нічний домашній арешт, пославшить на те, що сторона обвинувачення посилається у своєму клопотанні на докази, які ще не були дослідженні в судовому засіданні, більш того, доказами, на які посилається сторона обвинувачення є протоколи допиту свідків, які не досліджуються в судовому засіданні та не можуть братися до уваги при винесенні процесуального рішення. Крім того, прокурор зазначає ризик переховування від суду, однак не наводить будь яких вагомих підстав на підтвердження заявленого ризику. Також, захисник наголосив на тому, що його підзахсиний має постійне місце реєстрації у Київській області, позитивно характеризується за місцем навчання та роботи, на підтвердження чого долучив характеристику з Володарського навчально-виховного обєднання, та довідку з Православної церкви Київської єпархії.

Обвинувачений ОСОБА_3 суду повідомив, що додати йому нема чого.

Розглядаючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.

У відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою для продовження строку запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, суд не вирішуючи наперед питання доведеності вини обвинуваченого, враховує обгрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правпорушення, яке за формою вини є умисними, при доведенні провині за яке обвинуваченому загрожує покарання до 8 років позбавлення волі.

Також суд враховує інформацію про особу обвинуваченого, сімейний стан, характеристики, відсутність офіційного працевлаштування, інформацію про попередні судимості.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При розв`язанні клопотання прокурора, судом окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 є тяжкість інкримінованого обвинувачеому злочину, міра покарання, суспільний резонас та обвинувачення у вчиненні крадіжки під час воєнного стану.

Наведені вище обставини у їх сукупності дають суду можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою, на даному етапі кримінального провадження, взмозі забезпечити уникненню ризиків передбачених ст.177 КПК України, а саме ризиків переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Реальним на даний момент є ризик переховування від суду, оскільки розуміючи яке покарання йому загрожує у разі доведення вини, ОСОБА_3 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, що унеможливить встановлення істинни у кримінальному провадженні та виконання завдань кримінального провадження передбачених ст. 2 КПК України.

Окрім того, реальним є ризик вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_3 є раніше судимою особою, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту на непрогашену в устагновленому порядку судимість, що може свідчити про те, що він є схильним до вчинення кримінальних правопорушень.

Разом із тим, судом не здобуто інформації про міцні соціальні зв`язки обвинуваченого, які би переважили вищезазначені ризики та могли гарантувати бездоганну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Також судом не здобуто інформації, яка би категорично виключала можливість перебування обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою.

Водночас, суд враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі "Марченко проти України" про те, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів, тому суд вважає за необхідне визначити заставу достатню для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків передбаченим КПК України у розмірі 121 120 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 176-206,291,314,315 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 09.08.2024 року включно.

Визначити заставу достатню для виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов`язків передбачених КПК України у розмірі 121 120 гривень.

У разі внесення застави звільнити ОСОБА_3 з-під варти та зобов`язати його з`являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із Київської області без дозволу суду.

Роз`яснити ОСОБА_3 та застоводавцям, що у разі невиконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Суддя: