Ухвала

від 02.05.2024 по справі 757/17943/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/17943/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №72024000500000055, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження №72024000500000055 від 18.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

ОСОБА_4 обвинувачується у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_4 на початку червня 2019 року (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 07.06.2019), перебуваючи в районі Калінінського ринку в м. Донецьк, (більш точного місця досудовим розслідуванням не встановлено), отримав пропозицію від невстановленої досудовим розслідуванням особи чоловічої статі на ім`я ОСОБА_5 , який діяв в інтересах невстановленої групи осіб, за грошову винагороду стати засновником (учасником) та директором юридичної особи, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтергеоком», код ЄДРПОУ 42447221 (далі - ТОВ «Інтергеоком»), без наміру здійснювати ОСОБА_4 господарської діяльності, передбаченої статутом вказаного товариства.

Отримавши зазначену пропозицію, усвідомлюючи протиправний характер дій, запропонованих йому невстановленою слідством особою чоловічої статі, ОСОБА_4 розуміючи, що він стане засновником ТОВ «Інтергеоком» та перебуватиме на посаді директора, не маючи наміру здійснювати господарську діяльність передбачену статутом вказаного товариства, з корисливих мотивів погодився на таку пропозицію, вступивши таким чином у попередню змову із зазначеною особою і до початку злочину домовився про спільне його вчинення з метою отримання грошової винагороди.

В свою чергу, ОСОБА_4 , реалізовуючи спільний з невстановленою слідством особою злочинний умисел, направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей стосовно реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Інтергеоком», визначення ОСОБА_4 його засновником (учасником) та призначення директором, на початку червня 2019 року (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 07.06.2019), поїхав до м. Києва де, неподалік від станції метро «Дружби Народів» (на теперішній час - «Звіринецька»), за вказівкою особи чоловічої статі ОСОБА_5 зустрівся з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_6 , якій надав копії власного паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Калінінським РВ ГУ МВС України в м. Донецьк 02.02.1996 та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру НОМЕР_2 , для виготовлення необхідних документів та надав згоду прибути до нотаріуса для державної реєстрації змін відомостей про ТОВ «Інтергеоком», за узгодженою домовленістю після вчинення вказаний дій він отримує 6 000 (шість) тисяч гривень.

На час надання документів, що містять його персональні дані для складання реєстраційних документів, ОСОБА_4 розумів, що він надає їх для внесення неправдивих відомостей у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ «Інтергеоком» (код ЄДРПОУ 42447221), що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки фактично директором та засновником вказаної юридичної особи він не буде, а фінансово-господарською діяльністю будуть займатись інші особи.

В подальшому невстановлена слідством особа, виконуючи свою роль у вчиненні злочину, у невстановлений слідством час та невстановленому місці, на підставі наданих ОСОБА_4 вищевказаних копій документів виготовила:

- Акт № 2 приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Інтергеоком» від 07.06.2019, в якому зазначено, що ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі вказаного товариства в розмірі 100%, що в грошовому еквіваленті складає 400 000 гривень 00 копійок;

- Рішення учасника ТОВ «Інтергеоком» №11/19 від 11.06.2019 в якому зазначено, що ОСОБА_4 вирішив затвердити нову редакцію Статуту Товариства та надано повноваження директору Товариства ОСОБА_4 та представникам за довіреністю на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- Статут ТОВ «Інтергеоком», затверджений рішенням учасника №11/19 від 11.06.2019, відповідно до якого засновником (учасником) є ОСОБА_4 , вклад останнього до статутного капіталу Товариства становить 100% у сумі 400 000 грн;

- Заяву Форми 3 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, від 12.06.2019, в якій ОСОБА_4 зазначений як керівник ТОВ «Інтергеоком» та містяться відомості щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою;

- Заяву Форми 3 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Форми 3 від 12.06.2019, в якій містяться відомості щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Надалі, реалізовуючи свій злочинний умисел, 10.06.2019 ОСОБА_4 зустрівся з невстановленою слідством особою чоловічої статі на ім`я Федір у денний час доби біля станції метро «Дружби Народів» у м. Києві та прослідували до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де в його присутності ОСОБА_4 підписав отриманий від невстановленої слідством особи попередньо складений за невстановлених обставин акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Інтергеоком» №2 від 07.06.2019, в якому містились відомості про те, що ОСОБА_4 прийняв частку номінальною вартість 400 000 гривень 00 копійок, що складає 100% у Статутному капіталі ТОВ «Інтергеоком».

У подальшому, ОСОБА_4 11.06.2019 переслідуючи спільний з невстановленою слідством особою прямий умисел направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передаючи їх наслідки, разом з невстановленою слідством особою чоловічої статі на ім`я Федір знову прибули до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , де в його присутності ОСОБА_4 підписав отримані від невстановленої слідством особи попередньо складені за невстановлених обставин документи, а саме:

- Рішення учасника ТОВ «Інтергеоком» №11/19 від 11.06.2019 в якому зазначено, що ОСОБА_4 вирішив затвердити нову редакцію Статуту Товариства та надано повноваження директору Товариства ОСОБА_4 та представникам за довіреністю на внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- Статут ТОВ «Інтергеоком» від 2019 року, затверджений рішенням учасника №11/19 від 11.06.2019, в якому зазначено, що засновником (учасником) є ОСОБА_4 , вклад останнього до статутного капіталу Товариства становить 100% у сумі 400 000 грн.

Надалі, 12.06.2019 ОСОБА_4 переслідуючи прямий умисел направлений на внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей прибув до офісної будівлі, яка розташована на вул. Чигоріна (на теперішній час - АДРЕСА_2 , неподалік від станції метро «Дружби Народів» (на теперішній час - «Звіринецька»), більш точної адреси в ході досудового розслідування не встановлено, де зустрівся з невстановленою досудовим розслідуванням особою чоловічої статі на ім`я ОСОБА_6 та підписав надані останнім документи:

- Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Форми 3 від 12.06.2019, в якій містились відомості щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою та ОСОБА_4 зазначений як керівник ТОВ «Інтергеоком»;

- Заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Форми 3 від 12.06.2019, в якій містились відомості щодо зміни складу засновників (учасників) або зміни відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Тим самим ОСОБА_4 своїми умисними діями вніс до вищевказаних документів, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Інтергеоком» завідомо неправдиві відомості.

Так, до тексту вищезазначених, документів, які ОСОБА_4 особисто підписав, було внесено завідомо неправдиві відомості, у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не мав реального наміру створювати правові наслідки, які зазначені у вищевказаних документах ТОВ «Інтергеоком», а саме: не мав наміру та фактично не приймав рішення в якості засновника (учасника) ТОВ «Інтергеоком»; фактично не отримував частку у статутному капіталі вказаного товариства; не мав фактичного наміру здійснювати від імені вказаного товариства господарську діяльність, передбачену статутом та діючим законодавством України та фактично не здійснював її; не мав фактичного наміру користуватись правами засновника (учасника) товариства та брати в якості директора участь в управлінні справами товариства, у розподілі прибутку тощо, вирішувати всі питання пов`язані із фінансово-господарською діяльністю вказаного товариства.

На час підписання акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Інтергеоком» №2 від 07.06.2019, рішення учасника ТОВ «Інтергеоком» №11/19 від 11.06.2019, заяв про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Форми 3 від 12.06.2019, ОСОБА_4 розумів, що він вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Інтергеоком», тим самим реалізував спільний з невстановленою слідством особою злочинний умисел, оскільки ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа попередньо домовились про те, що засновником (учасником) та директором вищевказаного підприємства буде формально значитися ОСОБА_4 , проте до діяльності ТОВ «Інтергеоком» в подальшому він не буде мати ніякого відношення, а фінансово-господарською діяльністю з використанням вказаного вище підприємства будуть займатись інші особи.

Після підписання вказаних вище документів ОСОБА_4 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 12.06.2019) передав їх невстановленій слідством особі, після чого отримав від неї раніше обумовлену грошову винагороду у розмірі 6 000 гривень.

В подальшому, невстановленою слідством особою у червні 2019 року (більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 13.06.2019), підписані вищевказані ОСОБА_4 документи, були подані державному реєстратору, на підставі яких реєстратором проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Інтергеоком», про що внесено відповідні записи у Єдиному державному реєстрі від 13.06.2019 та від 14.06.2019.

Обвинувачений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням від кримінальної відповідальності. В обґрунтування зазначеного клопотання, вказав, що на момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України (в редакції Закону від 26.11.2015 №835-VIII) за його вчинення було передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Відповідно до змін, внесених згідно із Законом України №361-IX від 06.12.2019, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, установлено покарання у вигляді штрафу від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. 3 огляду на викладене підлягає застосуванню покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, в редакції Закону від 26.11.2015 №835-VII, тобто таке, що діяло на момент його вчинення та згідно з ч. 2 ст. 12 (в редакції Закону №4025-VI від 15.11.2011) КК України було злочином невеликої тяжкості. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 (в редакції Закону №1183-VII від 08.04.2014) КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Крім того, свою вину повністю визнав, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, но обліку в психіатра та наркологу не перебуває.

Судом роз`яснені обвинуваченому правові наслідки закриття кримінального провадження із заявленої підстави, наголошено, що він має право на здійснення кримінального провадження на загальних підставах, при цьому ОСОБА_4 вказав, що йому зрозуміла підстава звільнення від кримінальної відповідальності, здійснення судового розгляду в загальному порядку він не бажає, така позиція є добровільною.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, вважав можливим його задовольнити. Вказав, що обставин, які зупиняли чи переривали перебіг строків давності, відсутні, речових доказів, процесуальних витрат в провадженні немає.

Вислухавши позиції сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд надходить наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до змісту обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні протягом 10.06.2019-12.06.2019 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Санкція ч. 2 ст. 205-1 КК України станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_4 . Кримінального правопорушення передбачала покарання у виді штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Після набрання чинності Закону України № 361-IX від 06.12.2019 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набув чинності 06.04.2020, покарання, передбачене санкцією . 2 ст. 205-1 КК України, посилене та санкція ч. 2 ст. 205-1 КК України передбачає покарання у виді штрафу від восьми тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали) нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України (в редакції, що діяла на час події) злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, діяння, передбачене ч. 2 ст. 205-1 КК України, на час його вчинення було злочином невеликої тяжкості, на день проведення судового засідання є нетяжким злочином.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Отже, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення злочину невеликої тяжкості, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння), становить три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

З огляду на вказане в даному випадку підлягають застосуванню норми Кримінального кодексу України, що діяли на час вчинення діяння.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 КК України (в редакції, що діє на час постановлення ухвали) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 14 вересня 2020 року в справі № 493/1843/16-к, матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.

Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов`язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.

ОСОБА_4 в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності нового злочину не вчинив, що вбачається з довідки №24099539800740665962 від 08.04.2024.

Судом в даному випадку не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Виходячи з фактичних обставин справи, так як вони викладені в обвинувальному акті, подія кримінального правопорушення, з приводу якої ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 205-1 КК України, мала місце 20.11.2016, відтак на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення діяння) трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим, суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як визначено п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати, речові докази в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285, 286, 288, 369-372, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 205-1 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України - у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження №72024000500000055, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.04.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.

Процесуальні витрати, речові докази в провадженні відсутні, цивільний позов не заявлявся.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1