Ухвала
від 26.03.2024 по справі 757/11691/24-к
ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11691/24-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Київської Бази Механізації ГО «ТСО України» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42023000000001040, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах Київської Бази Механізації ГО «ТСО України» в порядку ст. 174 КПК України звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні №42023000000001040 від 22.06.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.11.2023 у справі № 757/50174/23-к, на нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (літери ОСОБА_6 , «Б», ОСОБА_7 , «ВІ», «Г», «ГІ», «Д», «Е»), що на праві власності належить КИЇВСЬКА БАЗА МЕХАНІЗАЦІЇ ГО «ТСО УКРАЇНИ», КОД ЄДРПОУ:19404935 у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що підставою вказаного кримінального провадження стало те, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді заступника голови ГО «Товариство сприяння оборони України», директора ПОГ «Дрібнооптовий магазин ГО «ТСО України», директора Київське РБМУ ГО ТСО України, директора Київська база механізації ГО «ТСО України», в.о. директора підприємства об`єднання громадян «Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К.Антонова», вступивши в злочинну змову з іншими посадовими особами вказаної громадської організації, використовуючи своє службове становище, з метою власного збагачення, уклав завідомо збиткові правочини щодо здачі в оренду нерухомого майна громадської організації ТОВ «Київське ремонтно-будівельно-монтажне управління», засновником та директором якого є його цивільна дружина ОСОБА_9 , а також здійснив продаж 1/10 двох нежитлових приміщень.

Адвокат вважає, що сама підстава кримінального провадження та думка прокурора, що майно, на яке було укладено договори оренди та було продано, є державною власністю, є хибною, оскільки майно, яке належить ГО «Товариство сприяння обороні України», не є державною власністю. З цього приводу наявні висновки судів, зокрема у справі №917/1046/22.

Також ухвалою суду було заборонено і право користування вищевказаними нежитловими приміщеннями, однак усі вищевказані приміщення використовувались орендарями та приносили прибуток, тобто заборона користування вищевказаними приміщеннями призводить до негативних наслідків, а саме таких як втрати усіх орендарів. Договори оренди надати не виявляється можливим, оскільки усі вони були виявлені та вилучені слідчими під час обшуків, наразі документи не повернуті.

Окрім того, заявник зазначає, що у вказаній справі нікому не було вручено підозру та/або обвинувальний акт. Також Київська База Механізації ГО "ТСО України" не є стороною в кримінальному провадженні, Фонд Державного Майна України та/або його структурні підрозділи не були визнані потерпілими у справі. Майно, на яке накладено арешт, не перебуває на балансі Фонду Державного Майна України та ніколи не перебувало.

З урахуванням викладеного, заявник просив задовольнити клопотання та скасувати накладений арешт.

Представники власника майна - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримали у повному обсязі та просили задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені у клопотанні. Додатково зазначили, що арешт було накладено помилково та він обмежує здійснення господарської діяльності власника майна. Окрім того, адвокати наголосили на необґрунтованості обмеження права користування арештованим майном.

Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Так, прокурор зазначив, що Фонд Державного майна України визнано потерпілим у кримінальному провадженні та вручено пам`ятку про права потерпілого. Окрім того, прокурор наголосив, що наразі необхідність у вказаному арешті не відпала, просив відмовити у задоволенні клопотання. Також у судовому засіданні прокурором було надано письмові матеріали в обґрунтування заперечень.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання з додатками, заперечення прокурора та заслухавши осіб у судовому засіданні, дійшов наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001040 від 22.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом розтрати державного майна.

В межах вказаного кримінального провадження 06.11.2023 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа № 757/50174/23-к) накладено арешт на нежилі будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (літери ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , «ВІ», «Г», «ГІ», ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), що на праві власності належить КИЇВСЬКА БАЗА МЕХАНІЗАЦІЇ ГО «ТСО УКРАЇНИ», КОД ЄДРПОУ:19404935 у частині позбавлення права відчуження, розпорядження та користування.

Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_13 від 31.10.2023 нерухоме майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42023000000001040 від 22.06.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов`язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.

При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції (в тому числі в частині способу накладеного арешту), а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, накладаючи арешт на нерухоме майно, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, дійшов висновку про наявність підстав для арешту майна, з огляду на обставини ймовірно вчиненого кримінального правопорушення, представлених доказів за матеріалами клопотання в їх сукупності, а також на те, що прокурором у клопотанні доведено необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, оскільки в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Водночас, у клопотанні про скасування арешту майна та у судовому засіданні жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 06.11.2023.

Так, у відповідності до ч.ч. 1-2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

В свою чергу, представниками власника майна до матеріалів клопотання не долучено жодного додатку, окрім ухвали про арешт майна, який би обґрунтовував викладену позицію, та на підставі яких слідчий суддя мав би можливість перевірити твердження, викладені у клопотанні та висловлені у судовому засіданні.

Щодо посилань адвоката, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, то слід зазначити, що арешт майна, накладений у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною, обвинуваченою, засудженої чи юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у вчиненні кримінального правопорушення.

Досудове розслідування у вказаному провадженні триває, і з метою недопущення можливості приховування, зникнення, втрати, використання чи відчуження означеного майна існує необхідність у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, з урахуванням мети накладення арешту - забезпечення збереження речових доказів, вважаю, що представником власника майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, а тому підстави для задоволення клопотання - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 376, 392 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

СудПечерський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення26.03.2024
Оприлюднено13.06.2024
Номер документу119650765
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна

Судовий реєстр по справі —757/11691/24-к

Ухвала від 26.03.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Шапутько С. В.

Ухвала від 26.03.2024

Кримінальне

Печерський районний суд міста Києва

Шапутько С. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні