Рішення

від 05.06.2024 по справі 461/3691/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/3691/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючої судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Старовецька С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котляревського-4» до територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оціники» про визнання незаконним рішення, -

в с т а н о в и в :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котляревського-4» звернулося в суд з позовом до Територіальної громади міста Львова в особі Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оціники» про визнання незаконним рішення.

В обгрунтування заявленого позову покликається на те, що в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котляревського-4» знаходиться семиквартирний трьохповерховий будинок АДРЕСА_1 , збудований у 1891 році як вілла ОСОБА_1 , яка знаходиться у буферній зоні UNESCO, є пам`яткою архітектури місцевого значення згідно рішення виконкому Львівської обласної ради № 381 від 05.07.1985 та має охоронний № 4683-Лв. В будинку встановлена наступна нумерація квартир: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 . Всі перелічені квартири приватизовані з 1993 по 2000 рік. Після приватизації квартир вищезазначений будинок вибув з державного житлового фонду та до моменту здійснення реєстрації його в жовтні 2004 року БТІ за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради, належав на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир. Проте БТІ, вже після приватизації всіх квартир будинку, без належних правовстановлювальних документів, без згоди та повідомлення співвласників будинку, 04.10.2004 року внесло до РПВНМ інформацію про належність 16/20 частки будинку територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради. Співвласники будинку, керуючись нормами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», 27 вересня 2017 року створили ОСББ «Котляревського-4» не підозрюючи, що 16/20 частки їхнього будинку є власністю територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради. Загальними зборами співвласників будинку прийняте рішення стосовно отримання на баланс об`єднання всього будинку та прибудинкової території. Однак, дії БТІ привели до протиправного наділення територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради правом володіння, користування, розпорядження як квартирами, які належить мешканцям будинку на праві приватної власності, так і об`єктами нерухомого майна, призначеними для забезпечення експлуатації будинку (мережі тощо), його допоміжними приміщеннями, право власності на які вони набули під час приватизації власних квартир. Враховуючи наведене, у зв`язку з встановленням фактичного подвійного права власності на квартири та на допоміжні приміщення будинку, позивач просить позов задоволити та, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати незаконним рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо реєстрації 04.10.2004 року 16/20 частки багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 в особі Львівської міської ради; припинити право комунальної власності на 16/20 частки багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Представник Львівської міської ради Шевченко М.І. подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, при вирішенні позову покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Водночас, суд врахував, що відповідно до ч. 2ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відсутня, а відтак, суд вважає можливим проводити судове засідання та винести рішення по справі у відсутності учаксників, які не з`явилися в судове засідання.

Суду також не подано будь-яких інших доказів, які доводять об`єктивну неможливість учасників прибути у судове засідання, прийняти участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв`язку, а також неможливість забезпечить участь у судовому засіданні уповноваженого представника.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1 та 3статті 13 ЦПКвстановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

При цьому, виходячи з положеньст. 16 ЦК Україниособа звертається до суду за захистом свого порушеного права.

Перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що в управлінні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Котляревського-4» знаходиться семиквартирний трьохповерховий будинок АДРЕСА_1 , збудований у 1891 році як вілла ОСОБА_1 , яка знаходиться у буферній зоні UNESCO, є пам`яткою архітектури місцевого значення відповідно до рішення виконкому Львівської обласної ради № 381 від 05.07.1985, та має охоронний № 4683-Лв.

В даному будинку встановлена наступна нумерація квартир: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 .

Всі перелічені квартири приватизовані з 1993 по 2000 рік згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та на підставі «Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року за № 56, який діяв на момент приватизації квартир.

Відповідно до норми ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Тобто, після приватизації квартир, вищезазначений Будинок вибув з державного житлового фонду та згідно перелічених норм законодавства, до моменту здійснення реєстрації його в жовтні 2004 року БТІ за територіальною громадою міста Львова в особі Львівської міської ради, належав на праві спільної сумісної власності всім власникам квартир згідно з Рішенням Конституційного суду України № 4-рп/2004 по справі № 1-2/2004, з приписами статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та з положенням частини 2 статті 382 Цивільного кодексу України, що у відповідності до норми частини 2 статті 61 ЦПК України, не потребує доказування.

Наведені норми, відповідно до яких допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків, дають підстави стверджувати, що всі власники квартир будинку, є одночасно і співвласником самого будинку, адже відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, будинок, як різновид будівлі, складається «з несучих та огороджу вальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення», а вищезазначене Рішення Конституційного Суду України та стаття 382 Цивільного кодексу України визначили власників квартир співвласниками допоміжних приміщень та зазначених конструкцій будинку відповідно.

Водночас, Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» підтверджує норми вищезазначених нормативно-правових актів, а у відповідності до п. 5 частини 1 статті 1 цього закону, власники квартир будинку є його співвласниками.

Також нормою частини 1 статті 5 цього ж закону встановлено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників будинку.

Відповідно до вимог Закону, будинок, в якому створено ОСББ, не може належати одноосібному власнику, адже ОСББ, у відповідності до норми статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» це об`єднання співвласників будинку, яке може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до частини другої статті 369 Цивільного кодексу України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Проте, БТІ вже після приватизації всіх квартир будинку, без належних правовстановлювальних документів, без згоди та повідомлення співвласників будинку, 04.10.2004 року внесло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про належність 16/20 частки будинку територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради (реєстраційний номер майна 7720068).

Співвласники будинку, керуючись нормами Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», 27 вересня 2017 року створили ОСББ «Котляревського-4», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Статуту ОСББ «Котляревського-4».

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Загальними зборами співвласників будинку прийняте рішення стосовно отримання на баланс об`єднання всього будинку та прибудинкової території.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок фактично був переданий на баланс (управління) об`єднання лише у лютому 2019 року після набрання чинності рішення Господарського суду Львівської області від 17.12.2018 року по справі № 914/1437/18, про що був складений «Акт приймання-передачі житлового комплексу - багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 з балансу ЛКП «Цитадель-центр» на баланс (управління) ОСББ «Котляревського-4».

Відповідно до приписів статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 41 Конституції України, частиною 3 статті Цивільного кодексу України унормовано, що право власності є непорушним, а свавільне позбавлення права власності є неприпустимим.

Крім цього, Міністерство юстиції України у листі від 30.01.2010 року за № 15914-0-4-09 зазначає, що приватизація Львівською міською радою багатоквартирних будинків без належних правовстановлювальних документів та без відома співвласників багатоквартирного будинку є незаконним та спричинена недотриманням вимог законодавства.

Також Мінюст зазначає, що єдиним способом відновлення та захисту житлових прав мешканців багатоквартирного будинку є захист прав власності на будинок в судовому порядку шляхом позбавлення Львівської міської ради права власності на будинок та його нежилі (підвальні) приміщення.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в листі від 31.07.2014 року за № 8/13-181-14, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлового господарства, посилаючись на законодавство та судову практику зазначає, що багатоквартирні житлові будинки є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень, що у свою чергу виключає можливість його перебування у власності держави та територіальних громад.

Вищенаведене дає підстави стверджувати, що протиправні дії реєстратора БТІ привели до того, що будинок в цілому разом з приватизованими квартирами, допоміжними приміщеннями (горищем, підвалом сходами), інженерними мережами тощо вибув з володіння його законних власників поза їх волею.

ОСББ «Котляревського-4» зверталось письмово до Львівської міської ради щодо ініціювання з її боку процесу відмови від одноосібного права власності на будинок, проте, на час розгляду справи, дане питання не вирішено, а 16/20 частки будинку знаходиться у власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, однак дане питання вирішене не було.

Разом з цим, дії БТІ, тобто встановлення фактичного подвійного права власності на квартири та допоміжні приміщення будинку, привели до протиправного наділення територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради правом володіння, користування, розпорядження, як квартирами, які належить мешканцям будинку на праві приватної власності, так і об`єктами нерухомого майна, призначеними для забезпечення експлуатації будинку (мережі тощо), його допоміжними приміщеннями, право власності на які вони набули під час приватизації власних квартир.

Наділення територіальної громади м. Львова правом власності на 16/20 частки вищезазначеного багатоквартирного будинку спричинило те, що Львівська міська рада отримала фактичне право власності на 16/20 частки багатоквартирного будинку, незважаючи на те, що в ньому давно були свої співвласники, встановивши тим самим подвійне право власності на нерухоме майно, що, у свою чергу, порушило право власників квартир будинку володіння, користування та розпорядження своїм майном приватизованими квартирами та іншими приміщеннями будинку, яке належить нам відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України.

З урахуванням наведеного, оскільки встановлено, що при прийнятті рішення щодо внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про належність до комунальної власності багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було порушено вимоги чинного законодавства, та права співвласників, які підлягають судовому захисту, то і реєстрація такого права власності на вищезазначений будинок за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі такого рішення є протиправною, а тому позов слід задовольнити. Зокрема, припинити право комунальної власності на 16/20 частки багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

На підставі наведеного та керуючись ст. 22, 41, 55, 57, 58 та 92 Конституції України, Рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року за № 4- рн/2004, частини другої статті 382 та 392 Цивільного кодексу України, частини 5 статті 3 та п. 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», п. 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п. 5 частини 1 статті 1 «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», діючі у відповідності до статей 49, 174- 177 ЦПК України, ст.ст.18,13,76,77,259,263,265,268,273,280-284 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Визнати незаконним рішення Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо реєстрації 04.10.2004 року 16/20 частки багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 в особі Львівської міської ради.

Припинити право комунальної власності на 16/20 частки багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 10.06.2024.

Суддя І.Р.Волоско