Рішення

від 10.06.2024 по справі 120/15306/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 червня 2024 р. Справа № 120/15306/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним сформовано податкові накладні № 13 від 11 травня 2023 року, № 5 від 22 травня 2023 року, а також № 3 від 18 травня 2023 року та направлено такі до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані податкові накладні були прийняті, однак реєстрація їх зупинена з посиланням з тих підстав, що податкові накладні подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У квитанції запропоновано товариству надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Незважаючи на подання позивачем письмових пояснень та додаткових документів, комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 серпня 2023 року прийнято рішення № 9446709/33552945, № 9446836/33552945 та № 9446711/33552945, якими відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства.

На думку позивача, рішення контролюючого органу від 31 серпня 2023 року № 9446709/33552945, № 9446836/33552945 та № 9446711/33552945, якими позивачеві відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 09 жовтня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

24 жовтня 2023 року представником Головного управління ДПС у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 серпня 2023 року прийнято рішення № 9446709/33552945, № 9446836/33552945 та № 9446711/33552945, якими позивачеві відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних у зв`язку із наданням документів, складених і порушенням законодавства, а саме: невідповідність термінів здачі в оренду автомобіля згідно умов договору до акта здачі-приймання наданих послуг. Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг транспортний засіб надавався в оренду терміном 8 календарних днів, що унеможливлює здійснення послуг перевезення. За таких обставин представник Головного управління ДПС у Вінницькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

24 жовтня 2023 року також надійшов відзив на позовну заяву від Державної податкової служби України, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає, що вимога про зобов`язання Державну податкову службу зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями контролюючого органу. Відтак відповідач вказує на неможливість здійснення реєстрації податкової накладної.

03 листопада 2023 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій наведено спростування доводів, що наведені Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

11 травня, 18 травня та 22 травня 2023 року на виконання приписів пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС сформовано та направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 13, № 3 та № 5 відповідно.

15 червня 2023 року та 14 липня 2023 податковим органом сформовано квитанції, якими зупинено реєстрацію поданих позивачем податкових накладних, мотивуючи це тим, що податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). У зв`язку із цим запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15 серпня 2023 року позивачем на виконання пункту 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 направлено на адресу Головного управління ДПС у Вінницькій області повідомлення № 13, № 3 та № 5 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. Разом з повідомленням контролюючому органу направлено підтверджуючі документи, яких на думку позивача, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію поданих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Незважаючи на подані пояснення та документи, комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 31 серпня 2023 року прийнято рішення № 9446709/33552945, № 9446836/33552945 та № 9446711/33552945, якими позивачеві відмовлено в реєстрації поданих податкових накладних у зв`язку із наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства, а саме: невідповідність термінів здачі в оренду автомобіля згідно умов договору до акта здачі-приймання наданих послуг. Відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг транспортний засіб надавався в оренду терміном 8 календарних днів, що унеможливлює здійснення послуг перевезення.

Надаючи правову оцінку рішенням, що оскаржуються, суд зважає на таке.

Відповідно до частини "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165 в редакції, чинній на момент зупинення реєстрації спірних податкових накладних).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац 2 пункт 25 Порядку № 1165).

Так, судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації поданих податкових накладних слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

На момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку № 1165.

Пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 (в редакції, чинній станом на дату формування квитанції) відносить до ознак ризиковості платника податку наступне: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відтак суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має повідомити платника про необхідність подання документів на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши при цьому, що саме платнику податків потрібно надати у своїх поясненнях. Крім того, обов`язковим є зазначення податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції за поданою для реєстрації податковою накладною.

Разом з тим судом встановлено, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації спірних податкових накладних містять загальну інформацію про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Водночас пропозиція щодо надання документів наведена без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без посилання на норму права, котра такий містить. У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган послався лише на номер пункту Критеріїв ризиковості платника податку, але при цьому чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам, передбаченим пунктом 11 Порядку № 1165.

Відтак вказані недоліки квитанцій, крім того що характеризують прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку контролюючого органу ризиків.

На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, аби платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року позивач надіслав до комісії пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому до своїх письмових пояснень позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Водночас, на думку суду, відповідач з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної, зазначивши, що позивач не надав копій первинних документів.

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, підставою для їх прийняття слугувало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

Поряд із цим, ані в оскаржуваних рішення, ані у відзивах на позовну заяву представником відповідача не вказано копії яких саме документів були складені з порушенням законодавства.

Водночас у оскаржуваних рішення в графі Додаткова інформація контролюючим органом вказано на невідповідність термінів здачі в оренду автомобіля згідно умов договору до акта здачі-приймання наданих послуг. Так, відповідно до акту здачі-приймання наданих послуг транспортний засіб надавався в оренду терміном вісім календарних днів, що унеможливлює здійснення послуг перевезення.

Тобто, в даному випадку Головним управлінням ДПС у Вінницькій області фактично поставлено під сумнів реальність господарської операції щодо оренди транспортних засобів між позивачем та його контрагентом.

Разом із тим суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав податкові накладні № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Вказаний висновок підтверджується постановою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, згідно з якою, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Відтак, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд дійшов висновку, що в контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року.

У цьому контексті суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

За наведених обставин рішення № 9446709/33552945, № 9446836/33552945 та № 9446711/33552945 від 31 серпня 2023 року, якими позивачеві відмовлено в реєстрації податкових накладних № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року відповідно, є протиправними та підлягають скасуванню.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто врахувати наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами суд дійшов висновку зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання представника Державної податкової служби України у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому на законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржувані рішення № 9446709/33552945, № 9446836/33552945 та № 9446711/33552945 від 31 серпня 2023 року прийнято всупереч вимогам Порядку № 520, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, на переконання суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім наведеного, частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, що понесені позивачем, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 8052 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 3246 від 27 вересня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в сумі по 4026 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області № 9446709/33552945 від 31 серпня 2023 року, № 9446836/33552945 від 31 серпня 2023 року та № 9446711/33552945 від 31 серпня 2023 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року відповідно.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 13 від 11 травня 2023 року, № 3 від 18 травня 2023 року та № 5 від 22 травня 2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС» витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС» витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-ПРОМРЕСУРС» (місцезнаходження: 21015, м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, буд. 4-Д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33552945)

Відповідачі:

Державна податкова служба України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43005393)

Головне управління ДПС у Вінницькій області: (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44069150)

Рішення суду в повному обсязі складено 10.06.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович