Ухвала

від 11.06.2024 по справі 160/15929/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2024 рокуСправа № 160/15929/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу UA-M-2020-09-18-000069 у закупівлі UA-2020-09-04-001028-b.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду дану позовну заяву залишено без руху, із наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення відповідних недоліків.

Ухвалено, що визначені недоліки позовної заяви позивачу необхідно усунути шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру; копії висновку Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу M-2020-09-18-000069 у закупівлі UA-2020-09-04-001028-b, відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою суду продовжено Комунальному підприємству «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради встановлений ухвалою суду строк для усунення недоліків позовної заяви Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку.

Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання цієї ухвали шляхом надання суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру;

- копії висновку Східного офісу Держаудитслужби за результатом моніторингу M-2020-09-18-000069 у закупівлі UA-2020-09-04-001028-b, відповідно до кількості учасників справи.

Означена ухвала була направлена на адресу позивача, яка зазначена ним в позовній заяві.

Суд зазначає, що на адресу суд повернувся конверт, який міститься в матеріалах справи, кореспонденція адресована Комунальному підприємству «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради повернулася за зворотньою адресою: За закінченням терміну зберігання.

Кодексом адміністративного судочинства визначені порядок вручення судових повісток і судових рішень.

Так, порядок вручення судового рішення регулюється статтею 251 КАС України, відповідно до частини 5 якої, якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, його копія протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі надсилається в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

Оскільки позивачем електронна адреса, у позові не зазначалась, ухвала суду про залишення позову без руху надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте повернулась до суду з відміткою пошти за закінченням встановленого строку зберігання, що свідчить про неотримання особою поштового відправлення у поштовому відділенні з власних невідомих суду причин.

Пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, позивач не відмовлявся отримати судове рішення, проте і судом виконані усі передбачені чинним процесуальним законодавством заходи для повідомлення позивача про прийняте рішення.

Таким чином, виникла ситуація, яка не передбачена КАС України.

Фактично законодавцем створено ситуацію, коли після повернення конверту із судовим рішенням з позначкою за закінченням терміну зберігання суди не можуть прийняти жодного рішення, оскільки таке судове рішення не вважається врученим і відлік будь-якого строку (оскарження, усунення недоліків тощо) не починає свій перебіг.

Така ситуація також виникла у зв`язку з тим, що Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, містять лише приписи щодо вручення судових повісток і не визначають окремого порядку вручення судових рішень.

Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Отже, чинним КАСУ не заборонено застосовувати аналогію закону щодо прогалин у процесуальному законодавстві.

Позивачем у позовній заяві своїм місцезнаходженням зазначено пр. Пушкіна, 20, м.Дніпро,49006 куди судом і направлялась ухвала про продовження Комунальному підприємству «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради встановлений ухвалою суду строк для усунення недоліків позовної заяви Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, тобто судом виконані усі залежні від нього дії для повідомлення позивача про необхідність усунення виявлених недоліків позовної заяви, проте позивачем ухвала суду не отримана з невідомих причин.

Приписами статті 126 КАС України регулюється порядок вручення повісток, а саме її пунктом 11 визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З наведеного вбачається, що вручення судових повісток і судових рішень визначені окремими статтями, які не є тотожними і по різному регулюють таке вручення.

Так, стаття 251 КАС України, яка регулює порядок вручення судових рішень, на відміну від статті 126, що регулює порядок вручення судових повісток, не визначає днем вручення судового рішення закінчення терміну зберігання у поштовому відділенні.

У зв`язку з цим, суд вважає можливим застосувати до ситуації, яка виникла, аналогію закону, а відповідно і правила, визначені ч. 11 ст. 126 КАС України.

Інше застосування процесуальних норм взагалі не дозволить судам ніколи прийняти рішення в подібній ситуації.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають не тільки права, але і відповідні обов`язки, зокрема зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд прийшов до висновку, що позивач, будучи належним чином повідомлений, у встановлений судом строк і до цього часу вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху та ухвали про продовження встановленого ухвалою суду строку для усунення недоліків позовної заяви не виконав.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241, 243, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку повернути позивачу.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька