Рішення

від 11.06.2024 по справі 160/9442/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2024 рокуСправа №160/9442/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Сентравіс продакшн юкрейн" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.02.2024 року № 000/116/32-00-07-04-19.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків безпідставно дійшло висновку про не спрямованість правочину укладеного позивачем з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» на настання реальних правових наслідків. Позивач зазначає, що його контрагенти здійснили поставку товару . Позивач зазначає, що порушення ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» податкової дисципліни не є підставою для відмови у праві на формування податкового кредиту. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Податкові накладні ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» зареєстровані у ЄРПН.

Ухвалою суду від 12.04.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечував проти задоволення позову вказуючи на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки правочини укладені позивачем з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» є такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки:

- ТОВ «АДФ Дніпро» не є виробником товару; придбання товару, який в подальшому реалізований позивачу не прослідковується по ланцюгу постачання;

- ФОП ОСОБА_1 не імпортував товар та не купував товар, який в подальшому перепроданий позивачу;

-позивач здійснив безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання товару у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро»;

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

З 23.01.2024 року по 12.02.2024 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питання законності декларування від`ємного значення ПДВ, яке становить більше 100 000 грн, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2023 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт від 01.02.2024 року № 73/32-00-07-04-14/30926946.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено, зокрема, висновок: про завищення сум податкового кредиту по декларації з ПДВ на суму 32861 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ у розмірі 32861 грн. за листопад 2023 року.

Висновок відповідача у акті перевірки обґрунтований тим, що правочини укладені позивачем з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» є такими, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки:

-- ТОВ «АДФ Дніпро» не є виробником товару; придбання товару, який в подальшому реалізований позивачу не прослідковується по ланцюгу постачання;

- ФОП ОСОБА_1 не імпортував товар та не купував товар, який в подальшому перепроданий позивачу;

-позивач здійснив безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з придбання товару у ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро».

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.02.2024 року № 000/116/32-00-07-04-19 на суму 32861 грн.

Процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість та обґрунтованості формування фінансового результату до оподаткування повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення правосуб`єктності учасників господарської операції.

3. встановлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку вимог щодо документального підтвердження понесених витрат.

5. встановлення факту понесення позивачем вказаних витрат.

Суд зазначає, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» правочини визнані податковим органом ризикованими, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних та неспростовних доказів того, що не виконання контрагентами ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» своїх договірних зобов`язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро».

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на формування фінансового результату до оподаткування порушення податкової дисципліни, вчинені ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР 3060678).

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро».

Судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір поставки від 08.07.2023 року № 4600013675, відповідно до умов якого ФОП ОСОБА_1 зобов`язувалось доставити товари позивача до пункту призначення, а позивач зобов`зався його оплатити.

Факт відвантаження товару підтверджується копіями видаткових накладних, що міститься у матеріалах справи.

Факт транспортування товару підтверджується копіями експрес-накладних ТОВ «Нова Пошта», які містяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оприбуткування товару здійснювалось на підставі прибуткових ордерів, що містяться у матеріалах справи.

Придбані товар оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи.

Використання товару у власній господарській діяльності підтверджується накладними вимогами на відпуск матеріалів, що містяться у матеріалах справи.

Якість товару підтверджується паспортами якості, що містяться у матеріалах справи.

ФОП ОСОБА_1 видав позивачу податкову накладну, яка зареєстрована у ЄРПН.

Судом на підставі інформації з ЄДРПОУ встановлено, що ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований як ФОП, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та був платником ПДВ, що вказано в акті перевірки.

Згідно вимог п.201.10 ПК України податкова накладна складена та зареєстрована після 01.07.2017 року у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), є для покупця таких товарів (послуг) достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є відповідність податкової накладної до порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2022 року у справі № 200/5932/19.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «АДФ Дніпро» укладено договір поставки від 14.02.2020 року № 4600012641, відповідно до умов якого ТОВ «АДФ Дніпро» зобов`язувалось доставити товари позивача до пункту призначення, а позивач зобов`зався його оплатити.

Факт відвантаження товару підтверджується копіями видаткових накладних, що міститься у матеріалах справи.

Факт транспортування товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які містяться у матеріалах справи.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Оприбуткування товару здійснювалось на підставі прибуткових ордерів, що містяться у матеріалах справи.

Придбані товар оплачені позивачем, що підтверджується платіжними інструкціями, що містяться у матеріалах справи.

Використання товару у власній господарській діяльності підтверджується накладними вимогами на відпуск матеріалів, що містяться у матеріалах справи.

ТОВ «АДФ Дніпро» видав позивачу податкові накладні, які зареєстровані у ЄРПН.

Судом на підставі інформації з ЄДРПОУ встановлено, що ТОВ «АДФ Дніпро» був зареєстрований як юридична особа, на момент здійснення з позивачем господарської діяльності та був платником ПДВ, що вказано в акті перевірки.

Згідно вимог п.201.10 ПК України податкова накладна складена та зареєстрована після 01.07.2017 року у ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), є для покупця таких товарів (послуг) достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є відповідність податкової накладної до порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2022 року у справі № 200/5932/19.

Суд звертає увагу на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Універсальний принцип розгляду податкових спорів полягає у наступному: перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.

На підставі викладеного, судом відхиляються доводи відповідача про неможливість здійснення ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «АДФ Дніпро» господарських операцій з позивачем.

За вказаних обставин податкове повідомлення рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на відповідача.

Сума судових витрат, яка підлягає відшкодуванню позивачу, становить 3028 грн. та складається із суми судового збору за подання позовної заяви.

За вказаних обставин сума судового збору підлягає стягнення з відповідача.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» (53201, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 30926946) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 43968079, 49005, м. Дніпро, пр-т. Поля, 57) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 21.02.2024 року № 000/116/32-00-07-04-19

Стягнути з Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Сентравіс Продакшн Юкрейн» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін