Рішення

від 10.06.2024 по справі 200/2703/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року Справа№200/2703/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач-1), Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі Комісія, відповідач-2), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (надалі ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач-3), про:

- визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.04.2024 року №4/14, а також рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2024 року №056550005936 щодо відмови в призначенні пільгової пенсії;

- зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.03.2024 року, із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 27.07.1992 року по 30.12.1992 року, з 30.07.1993 року по 18.10.1993 року, з 14.08.1995 року по 20.06.2000 року на посаді «скловара» в Костянтинівському скляному заводі ім. Жовтневої революції (ВАТ «Костянтинівський скляний завод») а також період служби в армії з 01.11.1993 року по 15.05.1995 року та період навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі з 01.09.1989 року по 30.06.1993 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.03.2024 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 03.04.2024 року №056550005936 позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До пільгового стажу не були зараховані періоди роботи: з 27 липня 1992 року по 30 грудня 1992 року, з 30 липня 1993 року по 18 жовтня 1993 року та з 14 серпня 1995 року по 20 червня 2000 року на посаді «скловара» в Костянтинівському скляному заводі ім. Жовтневої революції (ВАТ «Костянтинівський скляний завод», період служби в армії з 01 листопада 1993 року по 15 травня 1995 року, а також період навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі з 01 вересня 1989 року по 30 червня 1993 року. Також, рішенням Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 квітня 2024 року №4/14 позивачу було підтверджено період роботи на пільгових умовах за Списком № 1 з 01.01.1998 по 20.06.2000 на посаді скловара в ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293172), однак було відмовлено у підтверджені періодів роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993 та з14.08.1995 по 31.12.1997 на посаді скловара в ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293172) у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження періодів роботи. Позивач вважає дії відповідачів щодо незарахування до його пільгового стажу спірних періодів роботи протиправними та такими, що порушують його право на отримання пільгової пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2024 було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду письмові заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження, які наявні у відповідача.

17 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позов, згідно якому відповідач позовні вимоги не визнає з огляду на відсутність правових підстав для зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів роботи, оскільки рішенням № 4/14 від 26.04.2024 Комісія підтвердила період роботи за Списком № 1 за період з 01.01.1998 по 20.06.2000, та відмовила в підтвердженні стажу по Списку № 1 за періоди з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1997, у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження періодів роботи. Для зарахування до пільгового стажу періоду роботи, підтвердженого рішенням Комісії, ОСОБА_1 слід було звернутися з заявою про призначення пенсії встановленого зразку та відповідним пакетом документів через вебпортал Пенсійного фонду України або до територіального органу Пенсійного фонду. Крім того, за матеріалами електронної пенсійної справи позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 20.06.2000 відповідно до довідки № 5/221 від 30.06.2001, оскільки зазначена довідка не відповідає вимогам Додатку № 5 Порядку № 637, а саме: наявний підпис голови правління по кадрах та інспектору відділу кадрів, у той час, як мають бути підписи керівника підприємства, головного бухгалтера та начальника відділу кадрів. Крім того, ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (ЄДРПОУ 00293172) припинило діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом, рішення Комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє. Відтак, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області, яким опрацьовано заяву від 26.03.2024 за принципом екстериторіальності, було прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 056550005936 від 03.04.2024 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Враховуючи викладене, представник відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

24 травня 2024 року до суду надійшов відзив на позов відповідача-3, в якому зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 20.06.2000, оскільки пільгова довідка № 5/221 від 30.06.2001 не відповідає вимогам до оформлення згідно з додатком 5 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а саме: наявний підпис голови правління по кадрах та інспектора відділу кадрів, у той час, як мають бути наявні підписи наступних відповідальних посадових осіб: директора підприємства, головного бухгалтера підприємства та начальника відділу кадрів підприємства. Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293172) припинило діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом, проте рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на момент звернення з заявою про призначення пенсії відсутнє. Позивачу рекомендовано звернутися до Комісії Головного управління Пенсійного фонду України та надати документи для підтвердження стажу роботи на пільгових умовах. Після прийняття рішення Головним управлінням від 03.04.2024 №056550005936, позивач звернувся з заявою про підтвердження стажу роботи до Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Комісії від 26.04.2024 №4/14 підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №1 з 01.01.1998 по 20.06.2000 на посаді скловара у ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293172), та відмовлено ОСОБА_1 в підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993 та з 14.08.1995 по 31.12.1997 на посаді скловара у ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (код ЄДРПОУ 00293172) у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження періодів роботи. Щодо незарахування періоду строкової військової служби з 01.11.1993 року по 15.05.1995 року та періоду навчання з 01.09.1989 року по 30.06.1993 року повідомлено, що зазначені періоди не зараховані до пільгового стажу, оскільки Костянтинівський індустріальний технікум не відноситься до професійно-технічного навчального закладу. Враховуючи викладене, представник відповідача-3 просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.03.2024 року звернувся до Пенсійного фонду із заявою щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності вказана заява розглядалася структурним підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2024 року №056550005936 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком за списком № 1 у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Необхідний пільговий стаж становить 10 років. Пільговий стаж позивача становить 7 років 6 місяців 28 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 20.06.2000 відповідно до пільгової довідки № 5/221 від 30.06.2001, оскільки довідка не відповідає вимогам до оформлення згідно з додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а саме: наявний підпис голови правління по кадрах та інспектора відділу кадрів, у той час, як мають бути наявні підписи наступних відповідальних посадових осіб директора підприємства, головного бухгалтера підприємства та начальника відділу кадрів підприємства. Крім того, згідно даних ЄДРПОУ ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (00293172) припинило діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом, рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє.

Також, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області № 4/14 від 26.04.2024 Комісія підтвердила період роботи позивача за Списком № 1 за період з 01.01.1998 по 20.06.2000, та відмовила в підтвердженні стажу по Списку № 1 за періоди з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1997, у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження періодів роботи.

Як вбачається з розрахунку стажу позивача РС-право, до пільгового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1989 по 30.06.1993, період служби в армії з 01.11.1993 по 15.05.1995, періоди роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1998. Період роботи з 01.01.1999 по 20.06.2000 зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Разом з тим, в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 містяться записи, в тому числі, про роботу:

- з 01.09.1989 по 30.06.1993 навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі;

- з 30.07.1993 по 18.10.1993 на посаді скловара;

- з 01.11.1993 по 15.05.1995 служба в рядах Збройних Сил;

- з 14.08.1995 по 20.06.2000 на посаді скловара.

Згідно довідки, уточнюючої особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 30.06.2001 №5/221, виданої ВАТ «Костянтинівський скляний завод», з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, та з 14.08.1995 по 20.06.2000 позивач працював повний робочий день скловаром з виробництва скла, що передбачено Списком №1, розділ XV, п. 1 код 1150101а-18852 постанови КМУ від 11.03.1994 №162.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради №05-01-31/88 від 26.06.2023, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, архівні фонди ліквідованих підприємств документи з кадрових питань (особового складу) евакуйовані та перебувають на збереженні у безпечному місці, на даний час надання архівних довідок не можливе.

Також, в підтвердження спірних періодів роботи позивачем надано: наказ про підсумки атестації робочих місць за умовами праці від 05.08.1994 №229.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

За ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов`язком держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За ст.1, п. 1 ст. 24 Закону 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом Закон 1788).

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 положення Закону 1788 застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

На підставі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Вищевказана норма закону кореспондується з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, названими нормами матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

У відповідності до ст.62 Закону 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку№ 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Таким чином, трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 , зокрема, в частині записів про його роботу:

- з 01.09.1989 по 30.06.1993 навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі;

- з 30.07.1993 по 18.10.1993 на посаді скловара;

- з 01.11.1993 по 15.05.1995 служба в рядах Збройних Сил;

- з 14.08.1995 по 20.06.2000 на посаді скловара,

є належним доказом роботи позивача на вказаних посадах і у наведений період часу, а отже юридичний факт роботи позивача протягом вказаного періоду часу є підтвердженим належними та допустимими доказами, тому судом не приймаються доводи відповідача про неможливість зарахувати до пільгового стажу зазначені періоди роботи через відсутність довідок, підтверджуючих факт пільгової роботи, оскільки спірні періоди роботи підтверджуються трудовою книжкою позивача, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Крім того, пільгові періоди роботи позивача підтверджені довідкою, уточнюючою особливий характер та умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії від 30.06.2001 №5/221, виданої ВАТ «Костянтинівський скляний завод», з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, та з 14.08.1995 по 20.06.2000, згідно якої позивач працював повний робочий день скловаром з виробництва скла, що передбачено Списком №1, розділ XV, підрозділ 1, код посади 1150101а-18852 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №162 від 11.03.1994 року.

Щодо посилань відповідачів на те, що пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 20.06.2000 відповідно до пільгової довідки № 5/221 від 30.06.2001, оскільки довідка не відповідає вимогам до оформлення згідно з додатком 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637, а саме: наявний підпис голови правління по кадрах та інспектора відділу кадрів, у той час, як мають бути наявні підписи наступних відповідальних посадових осіб директора підприємства, головного бухгалтера підприємства та начальника відділу кадрів підприємства. Крім того, згідно даних ЄДРПОУ ВАТ «Костянтинівський скляний завод» (00293172) припинило діяльність у зв`язку з визнанням його банкрутом, рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відсутнє.

Пунктами 1 і 6 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1), передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема, для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Згідно з п. 15 указаного Порядку передбачено, що рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Так, рішенням Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області № 4/14 від 26.04.2024 Комісія підтвердила період роботи позивача за Списком № 1 за період з 01.01.1998 по 20.06.2000, та відмовила в підтвердженні стажу по Списку № 1 за періоди з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1997, у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження періодів роботи.

Разом з цим, як вже було зазначено вище, пільгові періоди роботи позивача підтверджені пільговою довідкою від 30.06.2001 №5/221, а відповідальність за належне і правильне оформлення документів щодо відомостей про періоди роботи та трудової книжки покладається на керівника підприємства, організації.

За даних обставин пенсійний орган фактично переклав відповідальність за належне та правильне документальне оформлення щодо періодів роботи на позивача, що є непропорційним заявленій легітимній меті (підтвердження періодів роботи позивача), тому зазначені дії не можна вважати такими, які вчинені обґрунтовано, добросовісно та розсудливо. Крім того, позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працює.

Таким чином, періоди роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1998, мають бути зараховані до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Позивач просить суд зарахувати до пільгового стажу зокрема період роботи з 27.07.1992 по 30.12.1992 та з 14.08.1995 по 20.06.2000, однак з матеріалів справи судом встановлено, що позивач працював на посаді скловара саме з 28.07.1992, а період з 01.01.1999 по 20.06.2000 зарахований до пільгового стажу позивача за Списком №1, що підтверджується розрахунком стажу за формою РС-право, тому зарахуванню підлягають саме періоди зокрема з 28.07.1992 по 30.12.1992 та з 14.08.1995 по 31.12.1998.

Додатково суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні Комісії № 4/14 від 26.04.2024 серед підстав відмови зазначено відсутність документів про підтвердження періодів роботи, однак не конкретизовано яких саме документів та яка робота на якій саме посаді не дає право на пільгове пенсійне забезпечення.

На підставі наведеного, суд вважає оскаржувані рішення необґрунтованими і протиправними, а тому рішення Комісії № 4/14 від 26.04.2024 підлягає скасуванню частково (у частині відмови у підтвердженні роботи, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за періоди з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1997.

Рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 03.04.2024 року №056550005936 підлягає скасуванню повністю.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1989 по 30.06.1993, суд зазначає наступне.

Позивач з 01.09.1989 року по 30.06.1993 року навчався в Костянтинівському індустріальному технікумі за спеціальністю технологія силікатних і тугоплавких матеріалів і виробів, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_2 від 30.06.1993 року та трудовою книжкою позивача.

Згідно із п. «д» ч. 3 ст. 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Частиною 2 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» визначено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, необхідними умовами для зарахування до пільгового стажу часу навчання в професійно-технічному навчальному закладі є те, що перерва між днем закінчення навчання та днем зарахування на роботу не повинна перевищувати трьох місяців та те, що після закінчення навчання особа повинна бути зарахована на роботу за здобутою спеціальністю.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 справа №520/15931/16-а, від 30.03.2021 справа № 595/495/17.

Згідно із записів трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач період з 01.09.1989 року по 30.06.1993 рік проходив навчання в Костянтинівському індустріальному технікумі.

Також, з пільгової довідки від 30.06.2001 №5/221 вбачається, що з 30.07.1993 року позивач працював скловаром, що передбачено Списком № 1.

З наведених норм законодавства вбачається, що технічне училище було закладом професійної (професійно-технічної) освіти, а отже вказаний період навчання позивача може бути віднесений до пільгового стажу, оскільки з моменту закінчення навчального закладу до виходу позивачем на роботу минуло менше трьох місяців.

Відтак, за наведених обставин, відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» період навчання позивача з 01.09.1989 року по 30.06.1993 рік в Костянтинівському індустріальному технікумі слід зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на пільгову пенсію за віком за Списком № 1, оскільки перерва між днем закінчення навчання (30.06.1993) і днем зарахування на роботу за набутою професією (30.07.1993 року) не перевищила трьох місяців.

Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду військової служби з 01.11.1993 по 15.05.1995.

На підставі абзацу 2 частини першої статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011- XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби (...) зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу (...) особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне за6езпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно- технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу (...), не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині першій статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», відповідно до яких військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Законодавець визначає такі самостійні підстави для зарахування періоду служби до пільгового стажу: якщо на момент призову особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, якщо на момент призову особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням висновків суду про наявність у позивача спеціального стажу роботи в період з 30.07.1993 по 18.10.1993, період проходження служби в армії з 01.11.1993 по 15.05.1995 також має зараховуватися до пільгового стажу позивача за Списком №1.

Також суд виходить з того, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46Конституції Україникожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

На підставі п..4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року,в редакціїпостанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача-3 про відмову позивачу в призначенні пенсії не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, є неправомірним, а тому суд вважає позовні вимоги про скасування цього рішення обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням висновків суду.

Приймаючи до уваги, що позов задоволено частково, у порядку ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 970,00 грн., з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області підлягає стягненню по 436,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.04.2024 року №056550005936 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.04.2024 року №4/14 в частині відмови ОСОБА_1 у підтвердженні періодів роботи на пільгових умовах за Списком №1 з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993 та з 14.08.1995 по 31.12.1997 на посаді скловара в ВАТ «Костянтинівський скляний завод».

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2024 року про призначення пенсії згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 28.07.1992 по 30.12.1992, з 30.07.1993 по 18.10.1993, з 14.08.1995 по 31.12.1998, періоду навчання з 01.09.1989 по 30.06.1993, та періоду проходження служби в рядах Збройних Сил з 01.11.1993 по 15.05.1995, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

5. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (місцезнаходження: 61000, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 436 (чотириста тридцять шість) гривень 50 копійок.

7. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), судовий збір у розмірі 436 (чотириста тридцять шість) гривень 50 копійок.

Судове рішення складено та підписано 10 червня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко