Рішення

від 24.05.2024 по справі 260/2687/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2024 року м. Ужгород№ 260/2687/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунальної установи "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлено вступну та резолютивну частину Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 03 червня 2024 року.

Комунальна установа "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, яким просить суд визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Закарпатській області по внесенню неправдивих відомостей в Акт №385/04 від 09.11.2021 року

В обґрунтування позовної заяви зазначає, що комунальною установою «Вільшанський дитячий будинок-інтернат» Закарпатської обласної ради було отримано припис №/04 від Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного з 03.11.2021 по 09.11.2021 року.

Згідно вказаного припису позивача зобов`язано:

- до 09.02.2022 року, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України, - отримати дозвіл на спеціальне водокористування;

- до 31.12.2021 року, відповідно до п.7 ч.1 ст.44 Водного кодексу України, - забезпечити облік води, забраної з водного об`єкту.

Підставою до складання припису №/04 від 09.11.2021 року став Акт № 385/04 від 09.11.2021 року, в якому були зазначені порушення вимог природоохоронного законодавства.

Представник позивача зазначає, що порушення, в разі їх виявлення під час перевірки повинні бути підтверджені певними документами, що відповідно і підтверджують наявність факту порушення. Наведене передбачено п. 16 «Рекомендацій щодо проведення перевірок діяльності територіальних органів Державної екологічної інспекції України» затверджених наказом Держекоінспеції від 01.09.2017 №62.

В згаданому Акті документи, що підтверджують наявність у позивача в межах його земельної ділянки будь-якого водного об`єкта чи наявність в його власності споруд по забору води - відсутні, що наштовхує на висновок, що твердженнями Відповідача з цього приводу і констатація нібито виявлених ним порушень є неправдивою та протиправною.

Внесення Відповідачем неправдивих відомостей в Акт № 385/04 призвело до передчасного визнання Позивача саме первинним водокористувачем і поклало на нього зайві обов`язки.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити та зазначає, що інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області проведено позапланову перевірку КУ «Вільшанський дитячий будинок -інтернат» Закарпатської обласної ради, результати якої зафіксовано в Акті позапланової перевірки № 385/04 від 09.11.2021р.

За фактом проведеної позапланової перевірки зазначено факти що зафіксовано в Акті та протоколі з винесенням Постанови про вчинення адміністративного правопорушення, щодо дотримання природоохоронного законодавства, при ведені господарської діяльності КУ «Вільшанський дитячий будинок-інтернат» Закарпатської обласної ради не дотримуються вимоги природоохоронного законодавства щодо охорони та раціонального використання водних ресурсів.

Проведений розрахунок витрат води згідно методики розрахунку що застосована посадовими особами інспекції та є чинною на даний проміжок часу ДБН В.2.5.-64:2112 показав, що добовий забір води складає 21м.куб., що значно перевищує допустимі норми забору води на добу для суб`єктів господарювання та потребує дозвіл на спецводокористування, отже, здійснення водокористувачем водокористування без дозволу є порушенням його обов`язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.

Саме тому, факт самовільного використання позивачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювана шкоди, причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини позивача Інспекцією було встановлено під час перевірки та зафіксовано Актом перевірки.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 03 листопада 2021 року згідно направлення від 01 листопада 2021 року № 3302-04 інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області здійснено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Комунальною установою "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради.

За наслідками вказаної позапланової перевірки складено Акт № 385/04 від 09 листопада 2021 року.

09 листопада 2021 року Комунальною установою "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради було отримано припис № /04 від 09 листопада 2021 щодо усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час позапланового заходу державного нагляду (контролю), проведеного з 03 листопада 2021 року по 09 листопада 2021 року.

Згідно вказаного припису Комунальну установу "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради зобов`язано: до 09 лютого 2022 року, відповідно до статті 44 частини 1 пункту 9 Водного кодексу України, - отримати дозвіл на спеціальне водокористування; до 31 грудня 2021 року, відповідно до статті 44 частини 1 пункту 7 Водного кодексу України, - забезпечити облік води забраної з водного об`єкту.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).

Так, за приписами статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі по тексту - Положення № 275), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В силу положень пункту 4 його підпункту 2 підпункту "в" Положення № 275, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об`єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар`єрні, дренажні води); проведення робіт, пов`язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об`єктів; здійснення заходів, пов`язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар`єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші); використання, відтворення і охорони морського середовища і природних ресурсів внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України та континентального шельфу України.

Відповідно до пункту 7 Положення № 275, Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

У свою чергу Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є таким територіальним управлінням (пункт 1 Положення "Про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області", що затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 02 лютого 2021 за № 49).

Основними завданнями Державної екологічної інспекції у Закарпатській області є реалізація повноважень Державної екологічної інспекції України у межах Закарпатської області (пункт 3 Положення "Про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області", що затверджене наказом Державної екологічної інспекції України від 02 лютого 2021 за №49).

У відповідності до статті 22-2 частини 1 пункту "е" Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", відповідач, зокрема вправі надавати обов`язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції.

У відповідності до статті 7 частини 6 абзацу 10 Закону України № 877-V, в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до статті 7 частини 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

09 листопада 2021 року інспекторами Державної екологічної інспекції у Закарпатській області проведено позапланову перевірку КП «Вільшанський дитячий будинок-інтернат» Закарпатської обласної ради, результати якої відображено в Акті позапланової перевірки №385/04 від 09.11.2021р.

Судом встановлено, що відповідачем в Акті № 385/04 зазначено, що джерелом водопостачання служить невеликий гірський потічок, даний потічок являється водним об`єктом та відноситься до поверхневих вод (води поверхневі - води різних водних об`єктів, що знаходяться на земній поверхні). Вода після проходження решіток та грубого фільтру потрапляє в бетону ємкість об`ємом 27м.куб. надкаптажної споруди і по трубі подається для використання суб`єктом господарювання.

У вказаному акті працівниками відповідача зроблено висновок про належність позивачу земельної ділянки і наявності на такій надкаптажної споруди, у зв`язку з чим зроблено хибні висновки про наявні порушення, а саме відсутності дозволу на спеціальне водокористування без засобів вимірювання позивачем.

Суд зазначає, що в Акті № 385/04 субєктом владних повноважень не зазначено на чиїй земельній ділянці знаходиться надкаптажна споруда, оскільки дане питання Відповідачем не досліджувалося. Жодна надкаптажна споруда на балансі позивача відсутня.

Також Відповідачем не було надано суду жодних документів на споруду та земельну ділянку, які б дозволили встановити власника чи користувача - саме позивача.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як вже зазначалося вище, відповідачем до суду не було подано жодного доказу, який би підтверджував зазначені у Акті № 385/04 твердження, щодо належності Комунальній установі "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" земельної ділянки на якій знаходиться надкаптажна споруда.

Відповідно до п.16 Рекомендацій щодо проведення перевірок діяльності територіальних органів Державної екологічної інспекції України затверджених наказом Держекоінспекції від 01.09.2017 року №62, встановлює, що для виконання визначених наказом Держекоінспекції завдань, члени робочої групи під час проведення перевірки мають право:

- вимагати припинення дій, які перешкоджають проведенню перевірки;

- ознайомлюватись з необхідними документами, у разі потреби копіювати їх та додавати копії до матеріалів перевірки;

- отримувати необхідні довідки, статистичні дані, іншу інформацію від посадових осіб органу, що перевіряється;

- отримувати відповідно до законодавства доступ до баз даних та реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію, необхідну для здійснення контролю за виконанням покладених на територіальні органи завдань та планів їх роботи;

- вимагати й отримувати від посадових осіб органу, в якому проводиться перевірка, усні та письмові пояснення з питань, що стосуються перевірки, та ставити перед керівником, іншими посадовими особами територіального органу вимоги щодо невідкладного усунення виявлених порушень;

- перевіряти повноту усунення недоліків та порушень, виявлених під час попередніх перевірок тощо.

Згідно п.19 Рекомендацій, встановлено, що довідка (акт) готується винятково на перевірених достовірних фактах і прикладах. При підготовці довідки (акта) повинна бути дотримана об`єктивність і вичерпність опису виявлених порушень і недоліків у діяльності територіального органу.

Крім того, порушення, в разі їх виявлення під час перевірки повинні бути підтверджені копіями документів, що підтверджують наявність факту порушення, що передбачено п.16 «Рекомендацій щодо проведення перевірок діяльності територіальних органів Державної екологічної інспекції України» затверджених наказом Держекоінспекції від 01.09.2017 №626.

Суд зазначає, що під час складання оскаржуваного Акту № 385/04 відповідачем не було встановлено всіх обставин, щодо земельної ділянки, на якій розміщена надкаптажна споруда, що також не було спростовано представником відповідача у поданому до суду відзиві.

Твердження відповідача, що на момент перевірки «Рекомендацій щодо проведення перевірок діяльності територіальних органів Державної екологічної інспекції України затвердженого наказом Держекоінспекції України від 01.09.2017р.№626 втратили чинність з 05 листопада 2021 року і не підлягають до застосуванню в даних правовідносинах, суд відхиляє, оскільки в Акті № 385/04 чітко зазначено, що строк проведення заходу державного нагляду було розпочато 03 листопада 2021 року, відтак відповідач повинен був керуватись рекомендаціями №626 під час здійснення заходу державного нагляду.

Крім того, статтею 48 Водного кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування:

- пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

- скид води з водних об`єктів відповідно до встановлених для них режимів роботи для підтримання екологічних витрат у річці та з метою запобігання виникненню гідродинамічних аварій;

- подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

- усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);

- використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

- вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

- виконання розчистки русел річок, каналів і дна водойм, будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

- видобування корисних копалин (крім підземних вод) і водних рослин;

- прокладання трубопроводів і кабелів;

- проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

- використання поверхневих вод для судноплавства;

- подача (перекачування) води каналами та водогонами зрошувальних і осушувальних систем, каналами та водогонами (водопроводами) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів для потреб водокористувачів;

- проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення;

- забір та/або використання води в об`ємі до 5 кубічних метрів на добу, крім тієї, що використовується для виробництва (входить до складу) напоїв та фасованої питної води;

- інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод.

Статтею 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Відповідач стверджуючи про використання надкаптажної споруди (для цілей і мети ст. 49 BK України), не враховує відсутність у позивача (у власності, оренді, користуванні, чи на будь-яких інших правах) такої споруди.

Визначення спеціального водокористувача, діяльність якого по забору води потребує спеціального дозволу, передбачає окрім цього, наявність скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, що передбачено вимогами ст. 48 ВК України.

Однак, у вказаному Акті зазначено, що скид стічних вод здійснюється в гідроізольований вигріб розмірами 3x4x3 м (під вбиральнею), який обладнаний переливом у наливний копаний ставок розмірами 30x5x1,5 м, в якому відсутнє обладнання для скиду стоків, в разі переповнення, в р. Теребля.

На момент проведення перевірки потрапляння будь-яких стоків в р. Теребля не встановлено та не зафіксовано.

Щодо "скидів" зазначено, що вміст ізольованої вигрібної ями періодично вивозиться силами волонтерів.

Згідно ст. 42 Водного кодексу України водокористувачі в Україні можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Забір та використання води первинними водокористувачами з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів здійснюються на платній основі на підставі договору з підприємствами, установами та організаціями, що забезпечують перерозподіл (перекидання) водних ресурсів, у тому числі в маловодні регіони, та за наявності дозволу на спеціальне водокористування. Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування.

Беручи до уваги вище встановлені обставини, позивач не може бути первинним водокористувачем, оскільки з огляду на викладені норми Законодавства, спеціальне водокористування має місце при умові, якщо послідовно здійснюється :

- забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв;

- скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання,

- забруднюючих речовин із зворотними водами із застосування каналів.

Забір води - це вилучення води з водного об`єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Водний об`єкт природній або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Зворотна вода згідно з ст.1 BK України визначається як вода, що повертається за допомогою технічних споруд і засобів з господарської ланки.

Таким чином, виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм слід дійти висновку, що спеціальне водокористування має місце лише у тому випадку, коли забір води з водних об`єктів здійснюється із застосування споруд або технічних пристроїв та поєднується із наступним його використанням та скиданням забруднюючих речовин у водні об`єкти, однак в описовій частині Акту №385/04 від 09.11.2021 року відповідачем вказано, що позивач здійснює спеціальне водовикористання з джерела (невеликий гірський потічок) з якого вода після проходження решіток та грубого фільтру потрапляє в бетонну ємність надкаптажної споруди, звідки потрапляє до суб`єкта господарювання.

Таким чином, внесені відомості в оскаржуваний Акт № 385/04 відповідачем не відповідають дійсності, суперечать наявним документам, фактичним обставинам справи, є неточними та неправдивими, що в сукупності призводить до неможливості виконання приписів.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з підстав та предмету спору, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 72-73, 76-77, 90, 139, 143, 243-246, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунальної установи "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про визнання дій протиправними - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо внесення неправдивих відомостей в Акт складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природніх ресурсів №385/04 від 09.11.2021 року.

Стягнути на користь Комунальної установи "Вільшанський дитячий будинок-інтернат" Закарпатської обласної ради (код ЄДРПОУ - 03191549) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (код ЄДРПОУ - 38015668) судові витрати у розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк