ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2024 року Справа № 908/3609/21 (908/2505/22) Провадження №ЗП/280/42/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Шаповалова Б.М.,
представника позивача Рибалки О.В.,
представника відповідача Мерзи Д.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД НАДПОТУЖНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ» (вул. Випробувачів, буд. 2, м. Запоріжжя, 69124) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
07 грудня 2022 року до Господарського суду Запорізької області надійшов позов Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД НАДПОТУЖНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.10.2022 №8746/13-01-07-04, №8752/13-01-07-04.
Крім того, просить судові витрати присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується з висновками податкового органу щодо допущення позивачем порушення вимог податкового законодавства щодо заниження позивачем інших операційних доходів завищення фінансового результату до оподаткування (збитку) на загальну суму 1873000 грн по взаємовідносинах позивача з ПрАТ «Завод малогабаритних трансформаторів», а також в частині наявності провини позивача у невчасній реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість за серпень 2021 року березень 2022 року. Зазначає, що взаємовідносини позивача з ПрАТ «Завод малогабаритних трансформаторів» ґрунтуються на нормах цивільного законодавства, а несвоєчасна реєстрація податкових накладних спричинена невиконанням податковим органом свого обов`язку щодо зарахування суми поповнення ліміту реєстраційної суми в системі електронного адміністрування ПДВ.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15 грудня 2022 року було залишено буз руху позовну заяву.
27.12.2022 позивачем подано заяву на усунення недоліків позову.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.01.2023 було прийнято до розгляду позовну заяву, здійснення розгляду позову призначено в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 23.02.2023.
07.02.2023 від відповідача до Господарського суду Запорізької області надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що перевіркою позивача, за наслідками якої прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановлено заниження позивачем інших операційних доходів за 2020 рік по отриманню від ПрАТ «Завод малогабаритних трансформаторів» безповоротної фінансової допомоги в сумі 1873000 грн. При цьому відповідач вважає неможливим внесення змін до договору про надання такої допомоги після припинення його дії. Також перевіркою була встановлена відсутність реєстрації позивачем податкових накладних, складених у вересні 2021 березні 2022 років на загальну суму 5872824 грн, з яких ПДВ 978804 грн, через що до позивача застосований штраф.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.02.2023 було продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання відкладене на 21.03.2023.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.03.2023 було задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні 21.03.2023 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.03.2023 було закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.04.2023.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.04.2023 було відкладено розгляд справи на 27.04.2023.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023 позовні вимоги було задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.10.2022 року №8746/13-01-07-04 за формою «П»; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 13.10.2022 №8752/13-01-07-04 за формою «ПН»; стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 34219,98 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 було витребувано з Господарського суду Запорізької області матеріали справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 апеляційну скаргу відповідача було залишено буз руху.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.07.2023 було відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків позову, апеляційну скаргу повернено відповідачу.
30.10.2023 позивачу виданий наказ про примусове стягнення судового збору.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.11.2023 заяву позивача про виправлення помилки у виконавчому документі задоволено.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2023 апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023 залишено буз руху.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2023 поновлено строк подання апеляційної скарги, відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023, витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 19.02.2024.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.02.2024 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволене.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.02.2024 апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023 задоволено частково, рішення Господарського суду Запорізької області від 27.04.2023 скасоване, провадження у справі закрите.
26.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про передачу справи для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.03.2024 справу направлено за встановленою підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.
28.03.2023 справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду та була розподілена для подальшого розгляду судді Киселю Р.В.
Ухвалою від 02.04.2024 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
08.04.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову.
Ухвалою від 09.04.2024 у справі відкрите загальне позовне провадження, підготовче засідання призначене на 07.05.2024.
22.04.2024 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшли відзив на позов та заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою від 23.04.2024 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.
Відзив відповідача повністю відтворює текст попередньо поданого відзиву на позов (який надійшов до Господарського суду Запорізької області 07.02.2023).
24.04.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач аргументи, аналогічні викладеним у позові.
06.05.2024 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 07.05.2024 представник позивача не прибув.
Протокольною ухвалою від 07.05.2024 підготовче засідання було відкладене на 15.05.2024.
Протокольною ухвалою від 15.05.2024 було закрите підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 28.05.2024.
У судовому засіданні 28.05.2024 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача проти позову заперечив.
У судовому засіданні 28.05.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, судом встановлено наступне.
На підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 29.08.2022 №907-п співробітниками Головного управління ДПС у Запорізькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 05.09.2022, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 05.09.2022 з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 05.09.2022, іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 05.09.2022, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
За результатами перевірки складено акт від 14.09.2022 №2482/08-01-07-04/1360450969124 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" (код ЄДРПОУ 13604509)» (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення позивачем:
1. п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 1873000 грн., у тому числі по відповідних податкових періодах: за 2020 рік у сумі 1 873 000 грн.; за 2021 рік у сумі 1 873 000 грн.; за перший квартал 2022 року у сумі 1 873 000 грн.
2. п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, в єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну.
Перевіркою встановлено наступне:
Перевіркою повноти визначення задекларованих платником податків показників у рядку 01 Декларацій "Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" за період з 01.01.2017 по 31.03.2022 встановлено їх заниження всього у сумі 1 873 000 грн, у тому числі за відповідні податкові періоди: 2020 рік у сумі 1 873 000 гривень.
Перевіркою встановлено що, на порушення вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України позивачем занижено інші операційні доходи р.2020, в результаті чого занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток) на загальну суму 1873000 грн., у тому числі за відповідні податкові періоди: 2020 рік у сумі 1873000 гривень.
В ході проведення перевірки встановлено укладання договорів про надання безповоротної фінансової допомоги: FIN 000102 від 17.01.2020, FIN 000103 від 23.01.2020, FIN 000104 від 06.02.2020, FIN 000105 від 18.02.2020 укладених з ПрАТ "Завод МГТ" (код ЄДРПОУ13604900).
Позивачем отримано безповоротну фінансову допомоги від ПрАТ "Завод МГТ" у розмірі 1 873 000 грн. відповідно до договорів:
-FIN 000102 від 17.01.2020 отримано безповоротну фінансову допомогу відповідно до банківської виписки від 17.01.2020 у розмірі 215000 грн.;
-FIN000103 від 23.01.2020 отримано безповоротну фінансову допомогу відповідно до банківської виписки від 28.01.2020 у розмірі 628000 грн.;
-FIN000104 від 06.02.2020 отримано безповоротну фінансову допомогу відповідно до банківської виписки від 13.02.2020 37000 грн., 06.02.2020 323000 грн. всього у розмірі 360000 грн.;
-FIN 000105 від 18.02.2020 отримано безповоротну фінансову допомогу відповідно до банківської виписки від 20.02.2020 100000 грн., 27.02.2020 у розмірі 570000 грн., всього у розмірі 670000 гривень.
Перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу доходів суму отриманої безповоротної фінансової допомоги від ПрАТ "Завод МГТ" у розмірі 1 873 000 гривень.
В бухгалтерському обліку зазначені операції за січень-лютий 2020 року відображено:
Дт 311 "Поточні рахунки в національній валюті" Кт 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" 1 873 000 грн.;
Дт 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" Кт 718 "Дохід від безоплатно одержаних активів" 1 873 000 грн.;
Дт 718 "Дохід від безоплатно одержаних активів" Кт 79 "Фінансові результати" 1873000 гривень.
Також до перевірки надано:
Додаткова угода № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020,
Додаткова угода № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000103 від 23.01.2020,
Додаткова угода № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000104 від 06.02.2020,
Додаткова угода № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000105 від 18.02.2020,
Додаткова угода № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020.
ПрАТ "Завод МГТ" (код ЄДРПОУ13604900), юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України, в особі Генерального директора ОСОБА_1 , яка діє на підставі Статуту , з однієї сторони - Сторона 1
ПрАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" (код ЄДРПОУ 13604509), юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України, в особі Генерального директора ОСОБА_2 , яка діє на підставі Статуту , з другої сторони- Сторона 2 уклали додаткову угоду про наступне:
1.Змінити і викласти в новій редакції Договор FIN 000102 від 17.01.2020 "про надання безповоротної фінансовой допомоги":
Договір FIN 000102 від 17.01.2020 від Про надання позики від 17.01.2020.
Умови додаткових угод № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020, № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000103 від 23.01.2020, № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000104 від 06.02.2020, № 1 від 20.11.2020 до договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000105 від 18.02.2020 є типовими.
Контролюючим органом встановлено, що термін дії Договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020 закінчено в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок, а саме 17.01.2020.
Термін дії Договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000103 від 23.01.2020 закінчено в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок, а саме 28.01.2020.
Термін дії Договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000104 від 06.02.2020 закінчено в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок, а саме 13.02.2020.
Термін дії Договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000105 від 18.02.2020 закінчено в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок, а саме 27.02.2020.
Дані додаткові угоди укладено 20.11.2020, вже після завершення дії Договорів про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020, FIN 000103 від 23.01.2020, FIN 000104 від 06.02.2020, FIN 000105 від 18.02.2020.
Позивачем зменшено дохід у розмірі 1873000 грн. відповідно до бухгалтерських довідок, складених на підставі додаткових угод, які укладено вже після звершення дії Договорів про надання безповоротної фінансової допомоги: Додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020, Додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000103 від 23.01.2020, Додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000104 від 06.02.2020, Додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 договору про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000105 від 18.02.2020.
Таким чином, перевіркою встановлено безпідставне зменшення доходу у розмірі 1873000 гривень.
В бухгалтерському обліку зменшення доходу 20.11.2020 відображено:
Дт 6851 "Розрахунки з іншими кредиторами" Кт 718 "Дохід від безоплатно одержаних активів"
718 „Дохід від безоплатно одержаних активів" Кт 79 "Фінансові результати" "-" 1873000 гривень.
Також до перевірки надано договори про переведення боргу № 30 від 07.07.2021 (до договору FIN 000105 від 18.02.2020), № 2 від 07.07.2021 (до договору FIN 000104 від 06.02.2020), №33 від 07.07.2021 (FIN 000103 від 23.01.2020), №34 від 07.07.2021 (FIN 000102 від 17.01.2020). Умови договорів є типовими.
Договір про переведення боргу №34 від 07.07.2021 ПрАТ "Запорізький завод надпотужних трансформаторів" (код ЄДРПОУ 13604509), юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України, в особі Генерального директора ОСОБА_2 , яка діє на підставі Статуту - Первісний боржник, ТОВ "Інвестиційна Рада" (код ЄДРПОУ 34614572), Новий боржник, ПрАТ "Завод МГТ" (код ЄДРПОУ13604900), юридична особа, зареєстрована відповідно до законодавства України, в особі Генерального директора ОСОБА_1 , яка діє на підставі Статуту - Кредитор, Уклали договір про переведення боргу про наступне: Цим договором регулюються правовідносини Сторін, пов`язані із заміною зобов`язаної Сторони (Первісного боржника) у зобов`язаннях, які виникли на підставі договору № БШ000102 від 17.01.2020.
Первісний боржник переводить на Нового боржника борг у сумі 215000 грн, який Новий боржник зобов`язується виконати (сплатити) на користь Кредитора у термін до 19.07.2021.
Цей договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.
В бухгалтерському обліку 14.07.2021 переведення боргу відображено:
Дт 6851 ПрАТ "Завод МГТ" (код ЄДРПОУ13604900)
Кт 6852 ТОВ "Інвестиційна Рада" (код ЄДРПОУ 34614572) 1873000 гривень.
Станом на 05.09.2022 Кредиторська заборгованість по рахунку 6852 по контрагенту ТОВ "Інвестиційна Рада" (код ЄДРПОУ 34614572) становить 22609757,84 грн., в т.ч. по вищенаведених договорах про переведення боргу у розмірі 1873000 гривень.
В листі позивача від 04.09.2022 зазначено: «В періоді листопад 2020 року в бухгалтерському обліку ПрАТ "Супер" було відображено кредиторську заборгованість перед ПрАТ "Завод МГТ" (код ЄДРПОУ 13604900) в сумі 1873000,00 грн., яка була погашена, тобто надані грошові кошти було повернено позикодавцю». Перевіркою було встановлено, що заборгованість не погашено (грошові кошти не було повернено позикодавцю), відбулось лише заміна боржника по договорам переведення боргу № 30 від 07.07.2021 (до договору FIN 000105 від 18.02.2020) , № 2 від 07.07.2021 (до договору FIN 000104 від 06.02.2020), № 33 від 07.07.2021 (FIN 000103 від 23.01.2020), № 34 від 07.07.2021 (FIN 000102 від 17.01.2020).
Перевіркою було встановлено, що дія договорів FIN 000102 від 17.01.2020, FIN 000103 від 23.01.2020, FIN 000104 від 06.02.2020, FIN 000105 від 18.02.2020 про отримання безповоротної фінансової допомоги була припинена і закінчена їх дія у зв`язку з виконанням сторонами своїх зобов`язань за договорами про отримання безповоротної фінансової допомоги в повному обсязі.
Надані до перевірки додаткові угоди укладено 20.11.2020, вже після завершення дії Договорів про надання безповоротної фінансової допомоги FIN 000102 від 17.01.2020 FIN 000103 від 23.01.2020, FIN 000104 від 06.02.2020, FIN 000105 від 18.02.2020.
Таким чином перевіркою встановлено безпідставне зменшення доходу у розмірі 1873000 гривень та не включення до складу іншого доходу суми отриманої безповоротної фінансової допомоги у розмірі 1873000 грн. по контрагенту ПрАТ "Завод МГТ" (код ЄДРПОУ13604900).
Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що підприємством частково зареєстровано за серпень 2021 та взагалі не зареєстровано податкові накладні вересень 2021-березень 2022 року у Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 5872824 грн., без ПДВ 4 894 020 грн., ПДВ 978 804 гривень.
Позивачем не складено податкові накладні в день виникнення податкових зобов`язань, передбачених п.187.1 ст.187 ПК України, та відсутня реєстрація таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, на порушення вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено відсутність реєстрації податкових накладних, в єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення від 13.10.2022 року №8746/13-01-07-04, за формою "П" та податкове повідомлення-рішення від 13.10.2022 року №8752/13-01-07-04, за формою "ПН", які позивач просить суд визнати протиправним та скасувати.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд заходить з наступного.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.10.2022 №8746/13-01-07-04 суд зазначає наступне.
В обґрунтування податкового повідомлення-рішення від 13.10.2022 №8746/13-01-07-04 відповідач зазначає про порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України.
За приписами п. 44.1 ст. 44 ПК України (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на день коригування позивачем показника доходу) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об`єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У зв`язку з відсутністю обігових коштів у позивача та з метою фактичного повернення отриманої безповоротної фінансової допомоги між позивачем (Первісний боржник), TOB «Інвестиційна Рада» (Новий боржник) та ПрАТ «Завод МГТ» (Кредитор) укладено договори про переведення боргу:
№ 34 від 07.07.2021 (до договору № FIN 000102 від 17.01.2020). Платіжним дорученням № 434 від 14.07.2021 ТОВ «Інвестиційна Рада» перераховано ПрАТ «Завод МГТ» суму боргу у розмірі 215 000,00 грн.;
№ 33 від 07.07.2021 (до договору № FIN 000103 від 23.01.2020). Платіжним дорученням № 433 від 14.07.2021 ТОВ «Інвестиційна Рада» перераховано ПрАТ «Завод МГТ» суму боргу у розмірі 628 000,00 грн.;
№ 32 від 07.07.2021 (до договору № FIN 000104 від 06.02.2020). Платіжним дорученням № 432 від 14.07.2021 ТОВ «Інвестиційна Рада» перераховано ПрАТ «Завод МГТ» суму боргу у розмірі 360 000,00 грн.;
№ 30 від 07.07.2021 (до договору № FIN 000105 від 18.02.2020). Платіжним дорученням № 430 від 14.07.2021 ТОВ «Інвестиційна Рада» перераховано ПрАТ «Завод МГТ» суму боргу у розмірі 670 000,00 грн.,
всього перераховано суму боргу у розмірі 1 873 000,00 грн.
В періоді листопад 2020 року в бухгалтерському обліку позивача було відображено кредиторську заборгованість перед ПрАТ «Завод МГТ» (код ЄДРПОУ 13604900) в сумі 1873000,00 грн., яка була погашена, тобто надані грошові кошти було повернено позикодавцю.
Згідно Міжнародного стандарту фінансової звітності 15 (Додаток А. Визначення термінів) дохід визнається в разі збільшення економічних вигід протягом звітного періоду у формі надходжень або покращення активів або зменшення зобов`язань, що веде до збільшення власного капіталу, окрім збільшення власного капіталу, пов`язаного з отриманням внесків від учасників власного капіталу.
У зв`язку з вищенаведеним в бухгалтерському обліку позивача у періоді листопад 2020 року було проведено коригування доходу в бік зменшення.
Стосовно того, що додаткові угоди було укладено після завершення дії Договорів про надання безповоротної фінансової допомоги, суд зазначає наступне:
Будь-яка додаткова угода за своєю сутністю являє собою окремий договір, предметом якого є внесення змін до основного договору.
У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 Цивільного кодексу України).
У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
Водночас, справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин. Ці загальні засади втілюються в конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Крім того, положення умов договору мають відповідати засадам цивільного законодавства, зокрема, зазначеним у статті 3 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, за частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами частин другої та третьої статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Отже сторонами, на добровільних засадах, в зв`язку з погіршенням фінансового стану позикодавця (ПрАТ «Завод МГТ») правомірно укладено додаткові угоди до Договорів про надання безповоротної фінансової допомоги, що повністю відповідає принципам справедливість, добросовісність та розумність передбачених статтею 3 ЦК України. При цьому норми законодавства України не містять заборони новації договірних відносин на умовах її добровільності (згоди сторін договору на таку новацію).
В свою чергу суд зазначає про відсутність будь-яких судових рішень щодо визнання недійсними договорів позивача з ПрАТ «Завод МГТ» чи застосування наслідків недійсності до нікчемних договорів, як і доказів звернення податкового органу до суду з цього приводу (суду такі докази не надані).
На підставі викладеного вище, суд визнає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 13.10.2022 №8746/13-01-07-04 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 13.10.2022 №8752/13-01-07-04, за формою "ПН", суд зазначає наступне.
В обґрунтування цього податкового повідомлення-рішення податковий орган посилається на порушення позивачем вимог п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України
За приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата складання податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;
й) індивідуальний податковий номер.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг доподаткової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Платник податку має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно зпунктом 201.16цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати доподаткової деклараціїза звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.
Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосований штраф за п. 120-1.2 ст. 120 ПК України.
Відповідно до п. 120-1.2 ст. 120 ПК України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу), що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
У разі відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, та/або податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Судом встановлено, що станом на дату складання Акту перевірки позивачем не були зареєстровані 127 податкових накладних за період серпень 2021 року березень 2022 року. Даний факт визнається учасниками справи.
Обґрунтування позовних вимог в щодо цього податкового повідомлення-рішення зводиться до відсутності провини позивача у не реєстрації податкових накладних за зазначений період через несвоєчасне поповнення податковим органом електронного рахунку позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Як свідчать матеріали справи, з метою своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань, згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, позивач здійснив поповнення свого електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на загальну суму 199965,00 грн., а саме: платіжним дорученням № 1 від 01.09.2021 на суму 80 820,00 грн. та платіжним дорученням № TR.60615 від 28.09.2021 на суму 119 145,00 грн.
Державним казначейством України кошти з електронного рахунку ПрАТ «СУПЕР» у сумі 199 965,00 грн. перераховано до Державного бюджету України зі сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ, відповідно до поданої ПрАТ «СУПЕР» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року. Залишок узгоджених податкових зобов`язань, несплачених ПрАТ «СУПЕР» до бюджету відсутній.
Однак, Державною податковою службою України не було збільшено ліміт реєстраційної суми в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 199 965,00 грн., що в подальшому потягло за собою від`ємне значення ліміту, що не дало можливості ПрАТ «СУПЕР» зареєструвати податкові накладні.
Спірна ситуація зумовлена тим, що поповнення електронного рахунку ПрАТ «СУПЕР» в системі електронного адміністрування ПДВ на загальну суму 199 965,00 грн. за платіжним дорученням № 1 від 01.09.2021 на суму 80 820,00 грн. та платіжним дорученням № TR.60615 від 28.09.2021 на суму 119 145,00грн. здійснено ПрАТ «СУПЕР» з рахунку відкритого ПрАТ «СУПЕР» у відділенні ПУМБ «РЦ Центральний», який не перебував на обліку в контролюючому органі як відкритий ПрАТ «СУПЕР». При цьому, відповідно до позиції податкового органу, чинним податковим законодавством для обчислення показника ЕПопРах не передбачено поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення, тощо, а тому в рахунок збільшення реєстраційного ліміту сума поповнення в розмірі 199 965,00 грн. не врахована.
Згідно абзацу 6 пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ, ЕПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті.
При цьому пункт 200-1.4 статті 200-1 ПКУ визначає рахунки, з яких на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти.
Отже, відповідно до вказаних норм Кодексу, в разі перерахування платником податків коштів для поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ з інших рахунків, аніж вказаних в пункті 200-1.4, такі кошти взагалі не можуть зараховуватись на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та, відповідно, не приймають участі при визначенні реєстраційного ліміту.
Водночас, сплачені ПрАТ «Супер» кошти в загальній сумі 199965,00 грн., були зараховані на поповнення електронного рахунку, і в подальшому перераховані Державним казначейством України до Державного бюджету України зі сплати узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ, однак не брали участі у формуванні реєстраційного ліміту.
Пункт 200-1.3 статті 200-1 ПКУ встановлює, що не враховуються в обрахунку показника ЕПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з:
а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу);
б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу;
в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу.
Отже, чинне податкове законодавство не встановлює випадку неврахування в обрахунку показника ЕПопРах суми, зарахованої на рахунок платника у системі електронного адміністрування ПДВ з банківського рахунку, який не перебуває на обліку в контролюючому органі як відкритий такому платнику.
Системний аналіз наведених вище норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що в разі зарахування на рахунок платника у системі електронного адміністрування податку на додану вартість коштів з рахунків, відмінних від встановлених підпунктами а), б), в) абзацу пункту 200-1.3 статті 200-1 ПКУ, відсутні підстави для неврахування суми таких коштів при обрахунку показника ЕПопРах, та, як наслідок, при обрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЕНакл), обчисленої за формулою, встановленою пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
07.02.2022 ПрАТ «СУПЕР» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2022 у адміністративний справі № 280/2121/22, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023, позов ПрАТ «СУПЕР» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України щодо не збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість приватного акціонерного товариства «Запорізький завод надпотужних трансформаторів» на суму 199 965,00 грн. Зобов`язано Державну податкову службу України зарахувати кошти в сумі 199 965,00 грн. у збільшення ліміту реєстраційної суми податку на додану вартість позивача.
За приписами п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктами 112.1, 112.2 статті 112 ПК України визначено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
Відповідно до пунктів 112.7, 112.8 статті 112 ПК України (в редакції, яка була чинною станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення):
112.7. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством.
Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
112.8. Обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є:
112.8.1. сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення;
112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено;
112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
112.8.5. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи - учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбаченихстаттями 124і 125-1цього Кодексу);
112.8.6. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеногоабзацом другимпункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
112.8.7. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.
Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;
112.8.8. самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;
112.8.9. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);
112.8.10. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;
112.8.11. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;
112.8.12. інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, порушення вимоги п.п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України відбулось за відсутності провини позивача, оскільки відсутність реєстрації податкових накладних, в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом граничного терміну фактично зумовлена протиправною бездіяльністю Державної податкової служби України, що в силу вимог пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПК України є обставиною, що звільняє позивача від фінансової відповідальності.
Таким чином, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 13.10.2022 року №8752/13-01-07-04.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частин першої та третьої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Матеріалами справи підтверджується факт сплати позивачем судового збору в розмірі 30280,00 грн, які належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД НАДПОТУЖНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ» (вул. Випробувачів, буд. 2, м. Запоріжжя, 69124) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 13.10.2022 №8746/13-01-07-04 та №8752/13-01-07-04.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «ЗАПОРІЗЬКИЙ ЗАВОД НАДПОТУЖНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати по сплаті судового збору в розмірі 30280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійки).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.06.2024.
СуддяР.В. Кисіль
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119655588 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Кисіль Роман Валерійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні