Постанова

від 24.09.2009 по справі 2а-147/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 24 вересня 2009 року           18:15           № 2а-147/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Головного контрольно-ревізійного управління України

до          Головної державної інспекції з карантину рослин України

третя особа          Державне казначейство України

про          стягнення благодійної допомоги у сумі 23450,00 грн. що була надана сторонній організації Фонду соціального захисту ветеранів ВВВ м. Києва

 На  підставі ч. З ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24.09.2009 р. о 18 год. 15 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач уточнені позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач неправомірно надавав благодійну допомогу протягом 2004, 2006 та І півріччя 2007 року за рахунок коштів спеціального фонду.

Вказує на порушення Відповідачем норм п.18 ст. 51 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», п. 20 ст. 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п. 20 ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які визначають, що кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на заходи, пов’язані з організацією надання послуг, реалізації продукції та виконання робіт бюджетними установами та організаціями, та інші заходи з утримання цих установ та організацій згідно із законодавством.

Звертає увагу суду на приписи п. 1, 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002 року (далі –Постанова № 228), згідно яких установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів спеціального фонду, а також порядок здійснення видатків з такого фонду.

Посилається на норми, закріплені у Положенні про Головну державну інспекцію з карантину рослин України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 21.12.2005 року № 727, де визначаються, зокрема, основні завдання Відповідача.

Відповідач у своїх запереченнях на позовну заяву з вимогами Позивача не погоджується, обґрунтовує це відсутністю права у Позивача на звернення до адміністративного суду у зв’язку із пропущенням строку позовної давності, визначеному у ст. 99 КАС України. Звертає увагу суду на відсутність клопотання Позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Третя особа своїми процесуальними правами не скористалась, письмових пояснень до суду не подала, повноважного представника у засідання суду не направила, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Головним контрольно-ревізійним управлінням України (далі –Позивач) на виконання п. 2.21 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України на ІІІ квартал 2007 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 27.09.2007 року № 1430 та від 27.09.2007 року №1488, 1493, 1494 було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Головної державної інспекції з карантину рослин України  (далі –Відповідач) за період з 01.01.2004 по 01.07.2007 рр. Ревізію було проведено з 27.09.2007 по 07.11.2007 рр., за результатами якої складено акт від 07.11.2007 року №28-23/66 (далі –Акт ревізії).

В Акті ревізії зазначено: «протягом 2004, 2006 та І півріччя 2007 року за рахунок коштів спеціального фонду Інспекцією надано благодійну допомогу Фонду соціального захисту ветеранів ВВВ м. Київ у сумі 23450,0 грн., чим порушено вимоги п. 5 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 року №228, п.18 ст. 51 Закону України від 27.11.2003 року № 1344-ІV «Про Державний бюджет України на 2004 рік», п. 20 ст. 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20.12.2005 року №3235-ІV, п. 20 ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 року №489-V…».

За результатами ревізії Позивачем складено на пред’явлено Відповідачу вимогу про усунення порушень від 14.11.2007 року № 28-14/605 (далі –Вимога).

Позивач посилається на те, що вказана Вимога добровільно у встановлені строки Відповідачем не виконана. Тому, керуючись приписами п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Позивач звернувся до суду в інтересах держави, оскільки «підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів».

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»(далі –Закон про ДКРС) головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі —підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Приписи ч. 7 ст. 10 Закону про ДКРС надають Позивачу право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства тощо.

Згідно ч. 10 ст. 10 Закону про ДКРС органам ДКРС надається право на звернення до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Стаття 15 цього ж закону передбачає, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов’язковими для виконання службовими особами об’єктів, що ревізуються.

Відповідно до п. 1 Постанови № 228, кошторис бюджетних установ складається, зокрема, зі спеціального фонду, «який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету».

Приписи п. 5 вказаної Постанови визначають, що «Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів».

Згідно п. 6 Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 21.12.2005 року № 727 (далі –Положення про Відповідача) «Основними завданнями Укрголовдержкарантину є: охорона території України від занесення карантинних організмів; своєчасне виявлення, локалізація і ліквідація карантинних організмів; запобігання проникненню карантинних організмів з карантинної зони в регіони України, де вони відсутні; здійснення державного контролю за дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів з карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні підкарантинних матеріалів».

Отже, надання благодійної допомоги до основних завдань Відповідача не відноситься.

Положення Постанови № 228 поширюються на бюджетні установи. З приписів п. 12 Положення про Відповідача випливає, що Відповідач є юридичною особою, яка фінансується з Державного бюджету. Отже норми, закріплені в Постанові № 228 є обов’язковими для виконання Відповідачем.

Приписи п.18 ст. 51 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», п. 20 ст. 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п. 20 ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»визначають, що кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України спрямовуються відповідно на заходи, пов’язані з організацією надання послуг, реалізації продукції та виконання робіт бюджетними установами та організаціями, та інші заходи з утримання цих установ та організацій згідно із законодавством.

Таким чином, серед наведених положень відсутня вказівка щодо надання благодійної допомоги за рахунок спеціального фонду. Отже, Відповідач не мав права надавати благодійну допомогу, тобто його дії є такими, що вчинені з порушенням приписів п.1,5 Постанови № 228, п. 6 Положення про Відповідача, п.18 ст. 51 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», п. 20 ст. 43 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», п. 20 ст. 40 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач не подав доказів на підтвердження виконання вимог Позивача. Тому суд вважає вимоги останнього обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги твердження Відповідача про пропущення Позивачем строку позовною давності, визначеного ст. 99 КАС України, виходячи з наступного.

Указом Президента України «Питання мережі та кількісного складу суддів адміністративних судів України»від 13.10.2008 року № 922/2008 було ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено з 14 жовтня 2008 року Центральний окружний адміністративний суд міста Києва та Лівобережний окружний адміністративний суд міста.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2008 року про забезпечення позову дію вказаного Указу Президента України № 922/2008 було зупинено.

Указом Президента України «Про вдосконалення мережі адміністративних судів України»від 16.10.2008 року № 941/2008 ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Зазначеним указом з 17.10.2008 року було утворено Центральний окружний адміністративний суд міста Києва та Лівобережний окружний адміністративний суд міста Києва.

20.10.2008 року Київський оружний адміністративний суд виніс ухвалу про забезпечення позову, якою зупинив дію Указу № 941/2008.

На момент прийняття постанови зазначені ухвали не скасовано.

Як вбачається з матеріалів справи, року Позивач надіслав позовну заяву до Центрального окружного адміністративного суду м. Києва, тобто в межах строку звернення до суду.

Уповноважений представник Позивача в судовому засіданні пояснив,  що 05.11.2008 року ГоловКРУ звернулося саме в Центральний окружний адміністративний суд м. Києва за позовом до Головної державної інспекції з карантину рослин України про стягнення в інтересах держави коштів, оскільки в засобах масової інформації, на той час, основна увага приділялася ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва та створенню Центрального та Лівобережного окружних адміністративних судів. Водночас інформації про зупинення дії указів Президента України № 922/2008 та № 941/2008 у ЗМІ не було. враховуючи ситуацію, яка склалася, суд визнає аргументи Позивача достатніми для поновлення процесуального строку, встановленого КАС України.

На підтвердження своєї позиції, Позивачем надано позовну заяву до Центрального окружного адміністративного суду м. Києва та конверт (де адресатом визначено вказаний суд) з повідомленням про вручення №6787854 та відміткою поштового відділення № 14 від 31.12.2008 року, де зазначено: «організація не зареєструвалась. За повідомленням до ВПЗ-14 не зверталися». Вказані докази є підтвердженням того, що Позивач звернувся до суду у межах процесуального строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 100 КАС України, «якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом». Також приписи ч. 1 ст. 102 КАС України визначають, що «пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений».

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати поважною причину пропущення процесуального строку та поновити його.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи Позивача, Відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат Позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з Відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Зобов’язати Головну державну інспекцію з карантину рослин України (м. Київ, вул. Колоскова, 7, код ЄДРПОУ 00485187) відшкодувати шляхом перерахування до Державного бюджету України по рахунку 21080500 «Інші надходження», на реєстраційний рахунок в УДК Коломенському районі м. Києва № 31116090700010, ЄДРПОУ 26077951, банк –ГУ ДКУ в м. Києві, МФО 820019, незаконно надану сторонній організації благодійну допомогу у сумі 23 450,00 грн. (двадцять три тисячі чотириста п’ятдесят гривень 00 коп.).

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                 А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 16.11.2009 р.