Рішення

від 11.06.2024 по справі 280/2205/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 червня 2024 року Справа № 280/2205/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарський світ» (69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 8, кв. 103)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарський світ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 230608010710 форми «С» за штрафними (фінансовими) санкціями та/або пенею на суму 347927,34 грн. ГУ ДПС у Запорізькій області від 26.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірним податковим повідомленням-рішенням до ТОВ «Друкарський світ» нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 347927,34 грн. Разом із тим, податковим органом не враховано, що невиконання нерезидентом умов укладеного контракту та повернення авансового платежу за не поставлений товар не свідчить про порушення позивачем законодавства в частині дотримання граничних строків розрахунків. При цьому, відповідачем не взято до уваги фактичні обставини щодо розірвання умов контракту, за яким зобов`язання сторін припинені. Крім того, зазначає про неправильний розрахунок пені, а саме податковою не враховано, що 03.09.2023 припадає на вихідний день (неділя), а тому з огляду на положення Європейської конвенції про обчислення строків (ETS N 76) від 16.05.1972 граничний строк переноситься на перший робочий день 04.09.2023, що є також датою припинення зобов`язань сторін за контрактом. Також, контрагент повернув кошти 03.10.2023, на які позивач набув права власності з моменту їх списання з рахунку нерезидента, відповідно до умов укладеної додаткової угоди № 2. З урахуванням наведеного вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 18.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/2205/24; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав відзив (вх. 04.04.2024 № 16061), в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що актом перевірки встановлено, що ТОВ «Друкарський світ» порушено терміни розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 16.02.2023 № 23/02. Зауважує, що розрахунки за такою операцією підлягають проведенню у строки, встановлені валютним законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.

Від представника відповідача надійшло клопотання (вх. від 04.04.2024 № 16209) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, обґрунтоване необхідністю всебічного та об`єктивного її розгляду.

Ухвалою суду від 08.04.2024 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 280/2205/24 в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.

22.04.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 19138), в якій він заперечує проти доводів податкової.

07.05.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. № 21692), а 27.05.2024 від позивача надійшла відповідь на зазначені пояснення (вх. № 25166).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Друкарський світ» (код ЄДРПОУ 37526238) зареєстровано в якості юридичної особи.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 69.35-1 підр. 10 р. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 19.01.2024 № 94-п та направлення від 19.01.2024 № 132/08-01-07-10 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарський світ» (код ЄДРПОУ 37526238) з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 16.02.2023 № 23/02, укладеному з нерезидентом Grafotronic Sp.z.o.o. (Польща) за період діяльності з 07.03.2023 по 29.01.2024, за результатом якої складено акт від 31.01.2024 № 1035/08-01-07-10/37526238.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням вимог пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18, а саме: повернення попередньої оплати по імпортному контракту від 16.02.2023 № 23/02, укладеному з нерезидентом Grafotronic Sp.z.o.o. (Польща), відбулось з порушенням законодавчо встановленого 180-денного строку розрахунків в сумі 64854,00 Євро у періоді з 03.09.2023 по 17.10.2023 (45 днів).

На підставі акту перевірки від 31.01.2024 № 1035/08-01-07-10/37526238 ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 № 230608010710, яким позивачу нараховано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 347927,34 грн.

Незгода з даним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення ТОВ «Друкарський світ» до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до приписів підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи виконують такі функції, а саме: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIIІ (далі Закон № 2473-VIIІ).

Частинами першою третьою статті 3 Закону № 2473-VIIІ визначено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною третьою статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За правилами абзаців першого, другого частини четвертої статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі зазначеного висновку протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідної заяви. Інформація про виданий висновок оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу не пізніше наступного робочого дня після видачі висновку.

Частиною п`ятою статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

В силу частини шостої статті 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Згідно частини сьомої статті 13 Закону № 2473-VIII, у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (абзац 2 частини 8 статті 16 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2473-VIII).

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Водночас, пунктом 14-2 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18 установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Таким чином, резидент, що здійснює імпортні операції зобов`язаний забезпечити надходження валютних коштів на відповідні рахунки у встановлені законом строки, а у випадку порушення цих строків до таких резидентів застосовуються заходи відповідальності у вигляді стягнення пені у встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 1 та пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження військового стану» від 24.02.2022 № 18.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, серед іншого, посилається на те, що контракт від 16.02.2023 № 23/02 був достроково розірваний у зв`язку із не поставкою товару у встановлений строк на підставі Додаткової угоди від 04.09.2023 № 2.

Однак, наведене в силу Закону № 2473-VIII не може бути підставою для невиконання позивачем вимог валютного законодавства. Слід зазначити, що правовідносини учасників договору врегульовані саме цивільним законодавством, і невиконання умов договору, його розірвання, повернення передплати не є обставинами, які анулюють відповідальність товариства за невиконання вимог Закону № 2473-VIII. Крім того, контракт від 16.02.2023 № 23/02 розірваний вже після спливу граничних строків розрахунків за імпортною операцією.

Стаття 13 Закону № 2473-VIII визначає випадки, за яких нарахування пені зупиняється. Зокрема, такими обставинами є: форс-мажорні обставини, підтверджені відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту); прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк.

Крім того, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Разом із тим, позивачем не надано доказів на підтвердження існування форс-мажорних обставин або подання ним позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості.

Також, Міністерством економіки України на звернення позивача прийнято рішення про відмову у видачі висновку, про що повідомлено листом від 26.09.2023 № 4432-10/3186-07.

Наведене у сукупності свідчить про правомірність висновку податкової щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства.

Стосовно покликань позивача на те, що відповідачем неправильно визначено кількість днів, за які нараховується пеня, суд зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі Інструкція № 7).

Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України Про Національний банк України, статей 12, 13 Закону України Про валюту і валютні операції та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків (п. 1 р. І Інструкції № 7).

Згідно пп. 4 п. 3 р. І Інструкції № 7, у цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції № 7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 Реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

В даному випадку позивач на підставі платіжної інструкції від 07.03.2024 № 162JBKLN3 перерахував за контрактом від 16.02.2023 № 23/02 суму передплати 64854,00 Євро.

Отже, 07.03.2024 день, з якого розпочинається відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків; 02.09.2024 180-й день таких строків.

Посилання позивача на те, що 03.09.2024 (перший день, з якого контролюючий орган розпочав нарахування пені) є вихідним днем, і відповідно строк має переноситися на перший робочий день, суд не приймає до уваги, оскільки Закон № 2473-VIII є спеціальним по відношенню до спірних правовідносин та не передбачає перенесення строків. Крім того, позивач під час укладення зовнішньоекономічних контрактів має враховувати можливі ризики, зокрема, і те, що граничний строк зарахування коштів на валютний рахунок може припадати на вихідний чи святковий день, а відтак розрахувати час для вжиття відповідних заходів з метою уникнення відповідальності за порушення строку.

Також суд відхиляє і покликання позивача на те, що контрагент повернув кошти 03.10.2023, на які позивач набув права власності з моменту їх списання з рахунку нерезидента, відповідно до умов укладеної додаткової угоди № 2, з огляду на наступне. Так, за правилами пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, в т.ч. після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів. Отже, в даному випадку зарахування коштів на поточний рахунок позивача відбулося 17.10.2023, що не є спірним. Таким чином, суд доходить висновку про правомірність нарахування пені за період з 03.09.2023 по 17.10.2023.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 26.02.2024 № 230608010710 та відсутність підстав для його скасування.

Відповідно, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарський світ» не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Друкарський світ» (69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 8, кв. 103; код ЄДРПОУ 37526238) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 166; код ЄДРПОУ ВП: 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 11.06.2024.

Суддя Ю.П. Бойченко