Рішення

від 11.06.2024 по справі 300/1125/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2024 р. справа № 300/1125/24

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, підприємець, покупець, ФОП ОСОБА_1 ), в інтересах якого на підставі ордера про надання правової допомоги діє адвокат Шевченко Кирило Тарасович (надалі по тексту також представник позивача, адвокат Шевченко К.Т.) звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі по тексту також відповідач, митний орган, Митниця), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000002 (надалі по тексту також картка, Картка відмови, Картка відмови №UA206070/2024/000002) і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення, Рішення про коригування, рішення від 03.01.2024).

Підставою звернення ФОП ОСОБА_1 із вказаним позовом є необґрунтована, на переконання позивача, відмова відповідача у митному оформленні товару (автонавантажувач телескопічний марки JCB), шляхом винесення Картки відмови і Рішення про коригування (надалі по тексту також оскаржувані рішення). Позивач вважає, що прийняте рішення не відповідає вимогам статті 55 Митного кодексу України (надалі по тексту також МК України).

Позовні вимоги мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_1 21.11.2023 на підставі укладеного між позивачем та продавцем-нерезидентом "Uwe Muller GmbH" зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів №11/2023 отримав у власність (придбав) телескопічний навантажувач (включаючи вилки для палет) моделі JCB типу 525-60, 2018 року випуску, серійний номер JCB5A41PLJ2709178 (надалі по тексту також автонавантажувач, транспортний засіб, ТЗ, JCB 525-60). За вказаний автонавантажувач ФОП ОСОБА_1 на підставі рахунку рахунку-фактури (invoice) №231705 від 23.11.2023 та згідно платіжної інструкції в іноземній валюті (SWIFT) від 24.11.2023 за №175JBKLNB оплатив продавцю-нерезиденту "Uwe Muller GmbH" (надалі по тексту також продавець) повну вартість ТЗ в сумі 25000,00 EUR (надалі по тексту також євро), про що отримав відповідні документи.

Позивачем через митного брокера, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю "ОХРІДЕЯ" (надалі по тексту також митний брокер, ТОВ "ОРХІДЕЯ") 02.01.2024 подано до митного оформлення електронну вантажну митну декларацію (надалі по тексту також ЕМД) №24UA206070000018U5, до якої долучив такі документи, як: рахунок-проформа №231748 від 21.11.2023, рахунок-фактура (інвойс) №231705 від 23.11.2023; автотранспортна накладна №0002661 від 21.12.2023; декларація про походження товару №231705 від 23.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 175JBKLNB від 24.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 02.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення №02/01/01 від 02.01.2024; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №11/2023 від 21.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаток 1) від 21.11.2023; договір про перевезення №01/12/2023 від 21.12.2023; акт огляду декларанта від 02.01.2024; технічні характеристики навантажувача від 30.12.2023; заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів 1-2024 від 02.01.2024; копія митної декларації країни відправлення MRN 23DE 705421816094В3 від 04.12.2023.

Незважаючи на вказане, в порушення норм статей 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, відповідачем 03.01.2024 протиправно прийнято рішення №UA206070/2024/000001/2 про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість ТЗ за резервним методом у розмірі 33 229,21 EUR (надалі по тексту також євро), замість 25 000,00 EUR, що була заявлена декларантом. Підставою для прийняття такого рішення, на переконання Митниці, стало невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, а саме використані позивачем відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально. Зокрема, як вважає відповідач, ФОП ОСОБА_2 подано звіт LV-240102-01 від 02.01.2024, у якому для визначення вартості порівняльним підходом експертом використано один із трьох, а саме автонавантажувач 2017 року випуску вартістю 32 720,00 EUR, що є істотно більшою ніж задекларований автонавантажувач 2018 року випуску вартістю 25 000,00 EUR. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала митна декларація №23UA101020/2023/38963U1 від 11.10.2023 по іншому факту митного оформлення подібного товару.

Позивач стверджує, що вимога Митниці про надання додаткових документів не обґрунтована жодними обставинами. Крім того, під час митних консультацій ФОП ОСОБА_1 надав до митного органу звіт LV-240102-01 від 02.01.2024, згідно якого вартість автонавантажувача становить 24759,00 EUR, тобто пред`явлена до митного оформлення вартість товару не суперечить, а зовсім навпаки, відповідає вказаному звіту та платіжним документам. Надані первинно до митного оформлення документи, розглянуті митним органом з формальним підходом, без належного аналізу, до них першочергово не було висунуто зауважень, а лише після проведених консультацій відповідачем знайдено розбіжності. Також, відповідачем, в порушення вимог Митного кодексу України не зазначено розрахунку коригування та обставин, що були покладені в основу такого розрахунку, що унеможливлює його аналіз та перевірку.

На переконання ФОП ОСОБА_1 протиправними є також доводи відповідача, щодо здійснення коригування на вартість транспортування, яке взяте за основу оскаржуваного рішення, оскільки до вартості транспортування митний орган не висловлював жодних зауважень.

Звертає увагу на те, що оскаржуване рішення, на переконання позивача, не відповідає вимогам частини 2 статті 55 Митного кодексу України. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. При цьому, митний орган не навів належного розрахунку скорегованої митної вартості товару, а також не обґрунтував як неможливість застосування основного методу визначення митної вартості ТЗ, так і послідовного використання у спірному випадку другорядних методів, регламентованих статтями 59-64 згаданого Кодексу.

За доводами позивача, наявні у Митниці документи беззаперечно давали всі підстави для розмитнення товару за задекларованою ціною. Однак, в кінцевому результаті, враховуючи оскаржуване рішення, товар був розмитнений за ціною 33 229,21 EUR.

На підставі таких мотивів, а також враховуючи те, що збільшення митної вартості з 25 000,00 EUR до 33 229,21 EUR суттєво порушує права позивача, просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 21.02.2024 відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.38-39).

Відповідач скористався правом на подання відзиву від 05.03.2024 за №10/10/8.19/74 на позовну заяву, який 05.03.2024 зареєстрований в суді із відповідними доказами за вх.№7011/24 (а.с.44-107). Митниця не погоджується з заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного. Декларантом заявлено фактурну вартість автонавантажувача 25 000,00 EUR по 42,01 гривень за курсом валют, що склала 1 050 147,50 гривень, як складову митної вартості заявлено транспортування в розмірі 65 706,40 гривень, всього митна вартість становила 1 115 853,90 гривень, відповідно до графи 12 ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024. Митний орган не погоджується із заявленою декларантом митною вартістю з огляду на наступну аргументацію.

ФОП ОСОБА_1 на запит Митниці отримав висновок оцінювача LV-240102-01 від 02.01.2024 (надалі по тексту також звіт, висновок), відповідно до якого вартість автонавантажувача JCB 525-60 становила 24 759,00 EUR. Вказаний звіт митним органом не взято до уваги, оскільки такий складений з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 за №142/5/2092 (надалі по тексту також Методика). Для визначення вартості за порівняльним підходом використано автонавантажувач марки JCB моделі 525-60Т4, в той час, як предметом декларування та оцінки виступав автонавантажувач марки JCB моделі 525-60. Таким чином, твердження позивача щодо вартості ТЗ, визначеної у звіті LV-240102-01 від 02.01.2024, в повній мірі відповідає ціні договору, є безпідставними.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, а оскаржуване рішення прийнятим відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин, оскільки подані позивачем документи до митного оформлення не підтверджують митної вартості товару, а на вимогу митного органу останнім не надано додаткових документів на підтвердження такої вартості.

Представник позивача адвокат Шевченко К.Т. засобами електронного зв`язку через підсистему "Електронний суд" подав до суду відповідь від 16.03.2024 на відзив, яка зареєстрована судом з відповідними доказами 18.03.2024 за вх.№8302/24 (а.с.108-114). Адвокат заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне. Митним органом при витребуванні у позивача висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, не вказано про наявність будь-яких розбіжностей чи суперечностей у будь-яких числових позначеннях складової митної вартості, що потребують уточнення.

Після ознайомлення Митницею з наданим ФОП ОСОБА_1 висновком LV-240102-01 від 02.01.2024, останній протиправно не взято відповідачем до уваги, адже митний орган не повідомив позивача, що існують до такого висновку якісь зауваження, задля надання можливості декларанту усунути їх. Відтак, такі дії Митниці говорять або про відсутність зауважень до наданого висновку про вартість товару, або про штучне приховування зауважень задля бодай якогось обґрунтування збільшення митної вартості.

Також адвокат Шевченко К.Т. вказує на те, що митний орган не зазначає про наявні зауваження до жодного документу, який подавався до розмитнення, де вказані всі необхідні числові позначення для визначення митної вартості автонавантажувача.

На переконання представника позивача, Митниця зобов`язана була повідомити які саме числові позначення складових митної вартості залишаються не підтвердженими і надалі, і що саме ця обставина не дозволяє розмитнити товар за обраним імпортером методом. Митний орган не надав жодних розрахунків коригування, а також будь-якої інформації про деталі господарської операції про придбання товару, який розмитнювався згідно ЕМД, що слугувало джерелом інформації для коригування митної вартості товару.

З огляду на попередні висновки, вважає, що всі числові складової митної вартості були підтверджені належними документами та поясненнями, а відтак, не існувало раніше, і не існує сьогодні жодних підстав вважати їх не підтвердженими. Просить задоволити позовні вимоги у повному обсязі, шляхом визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вивчивши адміністративний позов, відзив на позов, відповідь на відзив, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та нерезидентом "Uwe Muller GmbH" (продавець) 21.11.2023, укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) від 21.11.2023 за №11/2023 (надалі по тексту також Договір), згідно підпункту 1.1. пункту 1 якого продавець продає, а покупець купує, на умовах, визначених Договором, товар телескопічний навантажувач (включаючи вилки для палет) моделі JCB, тип 525-60, серійний номер JCB5A41PLJ2709178, 2018 року випуску (зворотній бік а.с.12).

Відповідно до підпункту 1.2. пункту 1 Договору загальна вартість контракту становить 25 000,00 євро. Поставка товарів здійснюється на умовах "FCA" (Німеччина) відповідно до правил Інкотермс 2010 (підпункт 2.1. пункту 2 Договору).

Також ФОП ОСОБА_1 та Uwe Muller GmbH", в особі директора Phillip Muller, підписали додаток 1 до Договору, який є його невід`ємною частино Договору. Згідно вказаного додатку позивач купує на умовах поставки "FCA" телескопічний навантажувач (включаючи вилки для палет) моделі JCB, тип 525-60, серійний номер JCB5A41PLJ2709178, 2018 року випуску, бувший у використанні в загальній кількості 1 (одну) штуку за ціною 25 000,00 євро (а.с.13).

На виконання вказаного Договору від 21.11.2023 за №11/2023 складено рахунок-проформу (терміном дії 7 днів) від 21.11.2023 за №231748 та рахунок-фактуру (інвойс) від 23.11.2023 за №231705 на телескопічний навантажувач (включаючи вилки для палет) моделі JCB, тип 525-60, серійний номер JCB5A41PLJ2709178, 2018 року випуску, бувший у використанні на суму 25 000,00 євро (зворотній бік а.с.9, а.с.10).

Оплата вказаного товару здійснювалась через англ. Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications (SWIFT) на IBAN DE50391629804200550019 "Uwe Muller GmbH", вказаний у Договорі від 21.11.2023 за №11/2023. Свідченням чого є наявні в матеріалах справи платіжна інструкція АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 24.11.2023 за №175JBKLNB та платіжна інструкція в іноземній валюті (SWIFT) від 24.11.2023 за №175 на суму 25 000,00 євро (а.с.60-61).

ФОП ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "РОМТРАНС СЕРВІС" (надалі по тексту також ТОВ "РОМТРАНС СЕРВІС") уклали договір від 21.12.2023 за №01/12/2023 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (а.с.66-69).

На виконання умов вказаного договору від 21.12.2023 за №01/12/2023 про перевезення вантажів автомобільним транспортом ФОП ОСОБА_1 оплатив ТОВ "РОМТРАНС СЕРВІС" транспорті послуги в міжнародному сполученні Eschweiler (Німеччина) пропускний пункт Ужгород на суму 65 706,40 гривень, та транспортні послуги в міжнародному сполученні пропускний пункт Ужгород с. Брошнів-Осада (Україна) на суму 16 426,60 гривень, всього 82 133,00 гривень. Вказане підтверджується рахунком на оплату №1 від 02.01.2024 та довідкою про транспортні витрати від 02.01.2024 за №02/01/01 (а.с.62-63).

Товариством з обмеженою відповідальністю "ОРХІДЕЯ" в інтересах позивача подано до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, а саме: "автонавантажувач телескопічний марки JCB, моделі 525-60, з вилковим захватом на колісному ходу і може використовуватися на нерівній місцевості. Ідентифікаційний номер JCB5A41PLJ2709178, рік випуску 2018, бувший у використанні, кількість 1 штука. Характеристики: оснащений дизельним двигуном потужністю 59 кВт. Кількість відпрацьованих мотогодин 1202,10. Номінальна вантажопідйомність 2500 кг., висота підйому 6,00 м., вантажопідйомність при максимальній висоті підйому 2750 кг. Країна походження Великобританія. Країна виробництва Великобританія. Виробник J C Bamford Excavator Ltd. Торговельна марка JCB" (а.с.18, 51).

В зазначеній митній декларації декларант самостійно визначив митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а саме згідно рахунку-фактури (інвойс) від 23.11.2023 за №231705, за ціною 25 000,00 євро.

Окрім вказаного, судом встановлено, та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією надано відповідачу такі документи:

-рахунок-проформа (proforma invoice) №231748 від 21.11.2023;

-рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) №231705 від 23.11.2023;

-автотранспортна накладна (road consignment note) №0002661 від 21.12.2023;

-декларація про походження товару (declaration of origin) №231705 від 23.11.2023;

-банківський платіжний документ, що стосується товару 175JBKLNB від 24.11.2023;

-рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1 від 02.01.2024;

-документ, що підтверджує вартість перевезення №02/01/01 від 02.01.2024;

-зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №11/2023 від 21.11.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаток 1) від 21.11.2023;

-договір про надання послуг митного брокера №174 від 16.06.2015;

-договір (контракт) про перевезення №01/12/2023 від 21.12.2023;

-висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом (розшифровка VIN-коду) від 30.12.2023;

-акт огляду декларанта від 02.01.2024;

-технічні характеристики навантажувача від 30.12.2023;

-заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів 1-2024 від 02.01.2024;

-копія митної декларації країни відправлення 23DE 705421816094В3 від 04.12.2023.

Відповідач підтвердив обставину подання всіх вказаних документів у відзиві на позов, долучивши їх засвідчені копії, перелік яких визначений у графі 44 електронної митної декларації №24UA206070000018U5 від 02.01.2024 (а.с.51).

Митним органом 02.01.2024 розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: висновок про якісні та вартісні характеристики товару підготовленого спеціалізованою експертною організацією (а.с.76).

ФОП ОСОБА_1 звернувся до оцінювача-суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 з метою здійснення незалежної оцінки та виготовлення звіту для встановлення вартості автонавантажувача з вилковим захватом на колісному ходу і може використовуватися на нерівній місцевості марки JCB, моделі 525-60, 2018 року виготовлення, такого, що був у використанні і ввозиться на митну територію України.

За результатами проведеної незалежної оцінки ФОП ОСОБА_3 визначила вартість вказаного вище автонавантажувача, яка становить 24 759,00 євро, про що складено відповідний Звіт LV-240102-01 від 02.01.2024 (а.с.79-106).

Декларант подав 02.01.2024 на ім`я начальника Івано-Франківської митниці заяву за №1/2024, у якій просив відповідно до статті 268 МК України надати дозвіл на внесення змін до ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, шляхом доповнення графи 44 документами, що підтверджують митну вартість товару, а саме: "3001 swift 24/12/2023; 3016 LV-240102-01 02/01/2024" (а.с.75).

Відповідач, під час проведення процедури консультацій з декларантом, повідомив про результати перевірки наданого звіту, за наслідками якої встановлено, що для визначення вартості порівняльним підходом експертом використано один із трьох автонавантажувач 2017 року випуску, вартістю 32 720,00 євро, яка є істотно більшою ніж задекларований автонавантажувач 2018 року випуску вартістю 25 000,00 євро. У результаті вищезазначеного з декларантом проведено консультацію та встановлено, що митна вартість задекларованого автонавантажувача становить 22 119,21 євро/шт. (у тому числі перевезення 1 564,22 євро) (а.с.77).

Івано-Франківська митниця Державної митної служби України, за результатами розгляду поданої електронної митної декларації від 02.01.2024 за №24UA206070000018U5 та доданих до неї документів, відмовила в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідності до Картки №UA206070/2024/000002 (а.с.9).

Згідно даних оскаржуваної Картки "митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій, третій статті 53 МКУ. Відповідно до пункту 1 частини 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість даних товарів нижча від подібних і аналогічних товарів. Відповідно до частин 2, 3 статті 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів: Висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями. Відповідно до вимог частини 6 статті 54 МКУ, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з статтею 57 МКУ. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально (декларантом подано Звіт LV-240102-01 від 02.01.2024, у якому для визначення вартості порівняльним підходом експертом використано однин із трьох автонавантажувач 2017 року випуску вартістю 32 720,00 євро, що є істотно більшою ніж задекларований автонавантажувач 2018 року випуску вартістю 25 000,00 євро.) відповідно до пунктів 2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МКУ) та методу 26 (стаття 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні (мали ідентичну інформацію щодо виробників, торгових марок, країну виробництва та ідентичний/аналогічний асортимент), методу 2в (стаття 62 МКУ) та методу 2г (стаття 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та ненаданням декларантом документів, які уможливили б визначення митної вартості за згаданими методами. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно стаття 64 МКУ. Митний кодекс України від 13.03.2012 за №4495-VI розділ ІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала ЕМД від 11.10.2023 №UA101020/2023/38963 та здійснено коригування на вартість транспортування. Визначена митна вартість 33 229,21 євро/шт." (а.с.9).

У зв`язку з наведеним, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України прийнято оскаржуване Рішення №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024, в графі 33 якого в розділі "обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначені ті ж причини що й в Картці відмови (а.с.8).

При цьому, Івано-Франківською митницею Державної митної служби України за резервним методом скориговано задекларовану митну вартість товару (25 000,00 EUR) і визначено її в розмірі (33 229,21 EUR).

Позивач на підставі оскаржуваного Рішення 03.01.2024 подав декларацію №23UA206070000069U7, в графі 43 якої метод визначення митної вартості позначив "6", при цьому в графі 47 нарахування платежів визначив із скоригованих відповідачем показників (а.с.107).

На запит ФОП ОСОБА_1 від 05.01.2024 про підтвердження ціни та технічного стану автонавантажувача нерезидент "Uwe Muller GmbH" надав лист такого змісту: "підтверджую, що автонавантажувач JCB5F41PLF2709178, 525-60, 2018 року випуску, бувшого у вжитку, був проданий ФОП ОСОБА_1 за ціною 25 000,00 євро (FCA Німеччина). Щодо технічного стану, то повідомляємо, що автонавантажувач придатний до використання, однак потребує сервісного обслуговування та ремонту коробки передач. Про вказані технічні особливості Покупець був попереджений перед продажем, тому впевнені, що до продавця не може бути ніяких претензій." (зворотній бік а.с.35).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом про визнання протиправними та скасування картки відмови №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (надалі по тексту також МК України, Кодекс).

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини 1 статті 248 коментованого Кодексу розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина 2 статті 51 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини 2 статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 Кодексу слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Із наведених положень слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Повертаючись до фактичних обставин справи, встановлених вище по тексту судового рішення, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у графі 43 митної декларації №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, визначено за основним (1) методом (а.с.51).

Так, на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №24UA206070000018U5 від 02.01.2024 митної вартості товару та обраного методу її визначення (за ціною договору), разом з декларацією декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: рахунок-проформа (proforma invoice) №231748 від 21.11.2023; рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) №231705 від 23.11.2023; автотранспортна накладна (road consignment note) №0002661 від 21.12.2023; декларація про походження товару (declaration of origin) №231705 від 23.11.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару 175JBKLNB від 24.11.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1 від 02.01.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення №02/01/01 від 02.01.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №11/2023 від 21.11.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (додаток 1) від 21.11.2023; договір про надання послуг митного брокера №174 від 16.06.2015; договір (контракт) про перевезення №01/12/2023 від 21.12.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом (розшифровка VIN-коду) від 30.12.2023; акт огляду декларанта від 02.01.2024; технічні характеристики навантажувача від 30.12.2023; заява підприємства, подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів 1-2024 від 02.01.2024; копія митної декларації країни відправлення 23DE 705421816094В3 від 04.12.2023; платіжну інструкція в іноземній валюті (SWIFT) від 24.11.2023 за №175 на суму 25 000,00 євро; звіт LV-240102-01 від 02.01.2024.

Зазначені документи містять усі необхідні реквізити сторін: продавця "Uwe Muller GmbH" та покупця ФОП ОСОБА_1 , особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Суду не знайшов фактичних і юридичних підставі вважати, що подані декларантом позивача 02.01.2024 до митного оформлення документи - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №11/2023 від 21.11.2023, рахунок-проформа (proforma invoice) №231748 від 21.11.2023; та банківські платіжні документи щодо сплати коштів за нього (платіжна інструкція АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 24.11.2023 за №175JBKLNB та платіжна інструкція в іноземній валюті (SWIFT) від 524.11.2023 за №175 на суму 25 000,00 євро), за назвою і змістом не відповідали вимогам пунктів 1-4 частини другої статті 53 МК України.

Відповідач не надав суду жодних доказів, зміст яких ставить під сумнів достовірність і повноту відомостей, внесених до рахунку-фактури (інвойс) (commercial invoice) №231705 від 23.11.2023 (а.с.10).

Банківські платіжні документи (платіжна інструкція АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 24.11.2023 за №175JBKLNB та платіжна інструкція в іноземній валюті (SWIFT) від 24.11.2023 за №175 на суму 25 000,00 євро), які стосуються автонавантажувача, підтверджують факт виконання покупцем зобов`язання щодо оплати за товар, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та реальному характеру його виконання (а.с.60-61).

Зокрема, вартість транспортування згідно договору від 21.12.2023 за №01/12/2023 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, підтверджена банківським платіжним документом щодо сплати коштів за транспортування, зокрема рахунком на оплату №1 від 02.01.2024 і довідкою про транспортні витрати від 02.01.2024 за №02/01/01 (а.с.62-63) та в повній мірі відповідає вартості вказаній у декларації №24UA206070000018U5 від 02.01.2024 на суму 65 706,40 гривень.

Також незрозумілою є вимога митного органу надати декларантом експертний висновок про вартість товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, оскільки, жодних зауважень до первинно поданих документів у відповідача не виникало.

Втім, окремої оцінки заслуговує наданий ФОП ОСОБА_1 , на вимогу Митниці, звіт LV-240102-01 від 02.01.2024 (а.с.79-108).

При ретельному дослідженні вказаного звіту, суд встановив, що об`єктами визначення вартості обладнання за порівняльним підходом стали автонавантажувачі:

- марки JCB моделі 525-60T4, 2018 року випуску, потужністю 80 кВт, за ціною 22 999,00 EUR;

- марки JCB моделі 525-60 HI-VIZ, 2017 року випуску, потужністю 76 кВт, за ціною 24 149,00 EUR;

- марки JCB моделі 525-60, 2017 року випуску, потужністю 39 кВт., за ціною 32 720,00 EUR.

Предметом декларування у даних правовідносинах є саме автонавантажувач телескопічний марки JCB, моделі 525-60, 2018 року випуску, потужністю 59 кВт. Вказані вище ТЗ різних моделей, з різною потужністю двигуна та років випуску, що безпосереднього впливає на фактор ціноутворення, а тому отриманий на вимоги митного органу ФОП ОСОБА_1 звіт LV-240102-01 від 02.01.2024 не може підтвердити вартість заявленого до митного оформлення навантажувача за ціною 24 759,00 EUR.

Також суду є незрозумілими та такими, що викликають обґрунтований сумнів низка доданих позивачем документів до митного оформлення, зокрема, таких як: розшифрування VIN-коду від 30.12.2023 (а.с.70) та знімки екрану персонального комп`ютера/планшету ("screenshot", "скриншот") з відкритої (публічної) мережі Інтернет, вказані в додатках до ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, як "технічні характеристики навантажувача від 30.12.2023" (а.с.71-72) з огляду на таке.

Розшифрування VIN-коду від 30.12.2023 автонавантажувача моделі JCB типу 525-60, 2018 року випуску, серійний номер НОМЕР_1 містить запис англійською мовою "check digit not used", що дослівно перекладається, як "контрольна цифра не використовується" (переклад здійснено за допомогою Інтернет-ресурсу "Google перекладач" https://translate.google.com/). Та, ймовірно, означає те, що вказаний автонавантажувач не має годин роботи, в той час, як в ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024 зазначено, що час роботи вказаного ТЗ становить 1202,2 мотогодин.

Знімки екрану персонального комп`ютера/планшету ("screenshot", "скриншот") з відкритої (публічної) мережі Інтернет, вказані в додатках до ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, як "технічні характеристики навантажувача від 30.12.2023" містять інформацію, яка стосується автонавантажувача JCB 525-60 HI-VIZ (2019-2020 років виготовлення), а специфікація вказана для ТЗ потужністю 55 кВт. Суд вкотре вказує, що об`єктом декларування є автонавантажувач телескопічний марки JCB, моделі 525-60, 2018 року випуску, потужністю 59 кВт. Коментовані документи не стосуються такого автонавантажувача, а зроблені на інший модельний ряд та роки виготовлення (а.с.71-72).

Окремо слід відзначити, що у митного органу не виникало жодних зауважень до вказаних документів.

Не заслуговують й на увагу доводи позивача, що джерелом підтвердження митної вартості ТЗ є також лист продавця товару від 23.01.2024 (зворотній бік а.с.35) із підтвердженням ціни товару, оскільки такий складений після прийняття рішення про коригування митної вартості, а тому останній не був предметом оцінки відповідача, а отже не може бути взятий до уваги судом, як доказ при вирішенні цього спору по суті вимог.

Незважаючи на висновки суду про необґрунтованість, наданого ФОП ОСОБА_1 , звіту LV-240102-01 від 02.01.2024, необхідно прийти до висновку, що відповідач не надав доказів, які б ставили під сумнів первинно подані декларантом документи, в тому числі в частині відображення ціни товару, або вказували б на розбіжності в кількісних чи якісних показниках такої ціни.

Втім, слід звернути увагу відповідача на право митних органів щодо проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів визначених статтею 345 МК України, у разі виявлення будь-яких інших зауважень стосовно документів, що підтверджують достовірність визначення митної вартості товарів.

З приводу застосування відповідачем у спірному випадку резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) та відсутності можливості послідовного використання методів визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів за статтями 59 і 60 Митного кодексу України, суд виходить із наступних аргументів та мотивів.

Як свідчать зміст графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024, в ньому є посилання про визначення митної вартості за резервним методом (стаття 64 Митного кодексу України), із зазначенням відомостей митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, а саме інша митна декларація від 11.10.2023 за №UA101020/2023/38963 (а.с.8).

Відповідача надано суду копію ЕМД за №UA101020202338963 від 11.10.2023, яка як слідує із змісту відзиву на позов, є тим самим джерелом інформації, який визначено в оскаржуваних рішеннях, - ЕМД за №UA101020/2023/38963 від 11.10.2023.

При порівнянні ЕМД за №UA101020/2023/38963 від 11.10.2023, що слугувала у відповідача джерелом для коригування митної вартості товарів ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, поданої позивачем, судом встановлено безліч розбіжностей (а.с.51, 78), зокрема.

По-перше, відмінними є товари, зазначені в графі 31 митних декларацій.

Позивач декларував автонавантажувач телескопічний марки JCB, моделі 525-60, з вилковим захватом на колісному ходу і може використовуватися на нерівній місцевості. Ідентифікаційний номер JCB5A41PLJ2709178, рік випуску 2018, бувший у використанні, кількість 1 штука. Характеристики: оснащений дизельним двигуном потужністю 59 кВт. Кількість відпрацьованих мотогодин 1202,2. Номінальна вантажопідйомність 2500 кг., висота підйому 6,00 м., вантажопідйомність при максимальній висоті підйому 2750 кг. Країна походження Великобританія. Країна виробництва Великобританія. Виробник J C Bamford Excavator Ltd. Торговельна марка JCB, в кількості 1 штука (а.с.51).

В той же час, як свідчить графа 31 митної декларації від 11.10.2023 за №UA101020/2023/38963, тоді як в іншому (порівнюваному) випадку здійснювалося митне оформлення автонавантажувачі, в комплекті з вилковим захватом, оснащені телескопічним підіймальним обладнанням, самосхідні, що можуть працювати на нерівній місцевості, бувші у використанні марки JCB моделі 525-60Т4, 2018 року випуску, вагою 5320 кг. 1 штука, вантажопід`ємність 2500 кг., висота підйому 6,0 м., тип двигуна дизель потужність 54,50 кВт, 4 циліндра, ємність баку 75 л. Призначений для транспортування, навантаження/розвантаження та штабелювання вантажів телескопічний навантажувач JCB 540-170, 2019 року випуску, вагою 12300 кг. 1 штука.

Є очевидним той факт, що порівнювані товари не тільки не є аналогічними, а й повністю різними за технічними характеристиками, модельним рядом, роком випуску, потужністю двигуна, що, безперечно, впливає на вартісний показник таких товарів, а сама лише кількість розмитнених товарів (2 транспортних засоби) відповідно до ЕМД від 11.10.2023 за №UA101020/2023/38963, явно вказує на більшу ціну від вартості товару, який ввозив позивач.

По-друге, відмінними є й валюта у якій здійснювався розрахунок вартості, так згідно іншої митної декларації від 11.10.2023 за №UA101020/2023/38963 у порівнянні з валютою у якій здійснювався розрахунок вартості товару у випадку, що розглядається судом. Зокрема згідно митної декларації від 11.10.2023 за №UA101020/2023/38963 у графі 22 валюта визначено GBP (фунт Стерлінгів), при цьому задекларований товар, розрахований позивачем, як вже встановлено судом у євро.

По третє, у випадку із декларацією від 11.10.2023 країну відправлення (експорту) задекларовано "Великобританія", GB (графи 10, 11), а у декларації позивача віл 02.01.2024 такою країною є "Німеччина", DE (графи 10, 11). Вказане безумовно щонайменше впливає на вартість транспортування такого товару, яка є складовою митної вартості. До прикладу, відстань від Лондона до Берліну автомобільними дорогами становить приблизно становить 1100 км, а з Берліну до Ужгорода 910 км.

Також слід відзначити на різницю обмінного курсу валют, ЕМД №24UA206070000018U5 подана позивачем 02.01.2024 за курсом 42,0059 євро, в той час як ЕМД №UA101020/2023/38963 подана 11.10.2023 за курсом 44,67760 фунт Стерлінгів. Оскільки митним органом не надано розрахунків коригування, то суд не може встановити за яким обмінним курсом відповідач здійснив коригування відносно автонавантажувача задекларованого в ЕМД №24UA206070000018U5 від 02.01.2024, в тому числі станом на яку календарну дату здійснювалося співставлення курсу двох іноземних валют (курсової різниці) до національної грошової одиниці України.

Відповідач не надав, ані позивачу, ані суду математичних обрахунків корегування вартості, пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, з яких суд міг би встановити достовірність скорегованої митної вартості.

З урахуванням вказаного, на переконання суду, позивачем подано до Митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом.

Правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Протиправність рішень Митниці, на переконання суду, обґрунтовується наданням декларантом документів, які є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

По-перше, суд констатує, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого статтею 64 МК України, не довів перед судом про наявність обґрунтованих застережень щодо застосування у спірних відносинах шостого методу, в тому числі в частині:

- не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості;

- наявності достатніх умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості товару.

По-друге, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення митної вартості товару.

По-третє, відповідач ні під час здійснення митного контролю спірного товару, ні у відзиві на позов не вказав на документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, і які подані декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки, зміни і підтирання окремих/усіх числових значень нанесених машинописним чи рукописним способом, або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за такий товар.

Суд зазначає, що згідно пункту 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024, - не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи №804/2061/17 зазначив:

"…Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №500060702/2017/000010/1 від 25.02.2017 року, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган…".

Зрештою, суд вважає, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

Однак, контролюючим органом не доведено, що подані позивачем документи не підтверджують митну вартість товару, а також те, що позивач мав надати саме ті документи, які витребувано митним органом (висновок експертної організації), з огляду на відсутність зауважень щодо розбіжностей в митній декларації та долучених до неї документах, що підтверджують митну вартість товару.

Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може бути самостійною підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю (іншим обраним законним методою) та, як наслідок, коригування митної вартості таких товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Суд вказує на право декларанта (його уповноваженої особи) визначити митну вартість за основним методом. При визначенні вартості товару особа має надати митному органу необхідні і достатні відомості про митну вартість, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних.

Проте, митниця не спростувала належними і допустимим доказами відомості, зафіксовані в документах, наданих митному органу разом з митною декларацією №24UA206070000018U5 від 02.01.2024.

Враховуючи вищевказане, суд констатує, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024 в порушення пунктів 1, 2 і 4 частини другої статті 55 МК України не містять:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).

Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак Митниця, приймаючи картку відмови №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024 діяла не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що картка відмови №UA206070/2024/000002 і рішення про коригування митної вартості товарів №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024 - є протиправними та такими, що підлягають до скасування.

Розподіляючи між сторонами судові витрати суд відзначає, що відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру в загальному розмірі 4 239,20 гривень, підтвердженням чого є наявна в матеріалах справи платіжна інструкція №5058 від 13.02.2024 (а.с.7).

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАС України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина 1 статті 139 КАС України).

Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 4 239,20 гривень.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед інших, і витрати на професійну правничу допомогу (частина 3 статті 132 КАС України).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Окрім зазначеного, частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що докази щодо розміру витрат на послуги адвоката будуть подані після ухвалення рішення суду.

Таким чином на час прийняття рішення в цій справі в суду відсутні підстави для розподілу судових витрат на правничу допомогу.

Сторонами не подано будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206070/2024/000002.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці Державної митної служби України №UA206070/2024/000001/2 від 03.01.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 4 239,20 гривень (чотири тисячі двісті тридцять дев`ять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 ;

представник позивача Шевченко Кирило Тарасович (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №856 від 02.03.2012, ордер на давання правової допомоги серії АТ №1049807 від 15.02.2024), бульвар Незалежності, 6/141, м. Калуш, 77304;

відповідач Івано-Франківська митниця Державної митної служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43971364), вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005.

Суддя Чуприна О.В.