Рішення

від 10.06.2024 по справі 320/46756/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2024 року м. Київ№ 320/46756/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жукової Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 серпня 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач/ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність командира ВЧ НОМЕР_1 в частині не внесення полковника зазначеної військової частини ОСОБА_1 до наказу про виплату додаткової винагороди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період часу з 29.03.2022 по 20.06.2022;

зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період часу з 29.03.2022 по 20.06.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу у Збройних Силах України у ВЧ НОМЕР_1 . Відповідно до посвідчення про відрядження позивач перебував в зоні бойових дій (ОУВ «Дніпро») з 08.03.2022 по 20.06.2022. Однак, відповідач не нарахував та не виплатив позивачу підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях та участь у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 29.03.2022 по 20.06.2022, відповідно до Постанови №168.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 відкрито провадження у справі №320/46756/23, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов та витребуваних документів.

18 січня 2023 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Київського окружного адміністративного суду від Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позов, сформований в системі «Електронний суд».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на відсутність правових підстав. Вказує, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 04.03.2022 №44 позивача направлено у відрядження до ОУВ «Дніпро» для виконання поставлених завдань за призначенням, в якому позивач перебував з 08.03.2022 по 20.06.2022. За період з 08.03.2022 по 28.03.2022 ОУВ «Дніпро» надало довідку №313/ОУВ/85/д від 29.03.2022 встановленого зразка про безпосередню участь позивача у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, на підставі якої було нараховано додаткову винагороду з розрахунку до 100 000грн пропорційно участі в таких заходах. За період з 29.03.2022 по 20.06.2022 довідок встановленого зразка про безпосередню участь позивача у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони від ОУВ «Дніпро» не надходило. Отже підстав для виплати позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000грн не було. Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Правом надання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 163 КАС України позивач не скористався.

З метою додержання розумного строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 проходить військову службу в Збройних Силах України у ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні полковника.

ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасник бойових дій.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.03.2022 №44 полковника ОСОБА_1 відряджено до району виконання завдання.

Відповідно довідки ОУВ «Дніпро» №313/ОУВ/85/д від 29.03.2022 полковник ОСОБА_1 з 08.03.2022 по 28.03.2022 безпосередньо приймав участь у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони на підставі бойового розпорядження командувача ОКП ОУВ «Дніпро» від 08.03.2022 №313/ОУВ/192.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування в повному обсязі 100 000 грн додаткової винагороди починаючи з 29.03.2022 по 20.06.2022, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» та пункту 1 «Положення про Міністерство Оборони України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 671, Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Також, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (із змінами) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Вказана Постанова №168 у спірному періоді мала декілька редакцій щодо предмета спору.

Зі змісту Постанови №168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) суд вбачає, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн.

Отже, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов визначених Постановою №168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Також, відповідно до пункту 2-1 цієї ж постанови установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

При цьому, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29, абзацами 3, 4 пункту 3 якого передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

На підставі рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 №248/1298 додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах).

Відповідно до Протоколу наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України від 16.04.2022, затвердженого заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України, зазначено, що військовослужбовцям (в тому числі і ті, що забезпечують заходи з евакуації, ремонту техніки, продовольчого забезпечення, ведення служби, обліку документів тощо) здійснюється виплата винагороди в розмірі 100 000 грн, у разі перебування цих військовослужбовців у складі угрупування військ в районі ведення бойових дій з урахуванням документального підтвердження участі військовослужбовців у збройних діях або забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони.

Тобто, необхідною умовою для отримання додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн є не лише перебування військовослужбовця в районах проведення воєнних (бойових) дій, необхідним є саме прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

При цьому, наведені обставини мають бути підтверджені документально, журналами бойових дій та наказами командира військової частини.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплачено винагороду відповідно до Постанови №168 з 29.03.2022 по 20.06.2022 в розмірі 30 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

При цьому, з матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що додаткова грошова винагорода в розмірі 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, що відповідачем пояснюється відсутністю підстав для такого нарахування.

Так, судом встановлено, що відповідно до наданих сторонами доказів та заяв по суті справи, за спірний період відсутні бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командира підрозділу тощо про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З листа ВЧ НОМЕР_4 (ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») від 21.06.2023 №313/7/3669, наданого на адвокатський запит вбачається, що ОСОБА_2 до ВЧ НОМЕР_4 (ОУВ «Дніпро») стосовно видачі довідки про безпосередню участь у виконанні бойових завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України не звертався, така довідка не видавалась. Інформація, що підтверджує факт перебування у відрядженні, безпосередньої участі у бойових діях чи у відповідних заходах ОСОБА_1 у ВЧ НОМЕР_4 (ОУВ «Дніпро») відсутня.

Бездіяльність ВЧ НОМЕР_4 щодо ненадання відповідних довідок про безпосередню участь у виконанні бойових завдань та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації проти України та не направлення відповідних довідок до ВЧ НОМЕР_1 , де позивач проходить службу, ОСОБА_1 не оскаржував.

Суд наголошує, що перебування на території, де ведуться бойові дії, та участь у таких діях не є тотожними поняттями.

Так, прийняття участі в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії - це безпосередня участь військовослужбовця в бойових діях при виконані бойового розпорядження командира військової частини.

Суд зазначає, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач у спірний період виконував бойові завдання (розпорядження), які б відповідали зазначеним вище умовам.

Отже, позивачем не надано жодних доказів своєї безпосередньої участі в бойових діях, як і не надано відповідних бойових розпоряджень командира військової частини.

Таким чином, судом не встановлено будь-яких ознак протиправності в діях відповідача щодо виплати позивачу відповідно до Постанови №168 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, а не 100 000 грн, тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії є такими, що задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством; бездіяльність щодо позивача не допустив, і не порушив права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи, суд приходить висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

2. Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.