Постанова

від 19.08.2009 по справі 2а-2105/09/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

Вн. № < Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 19 серпня 2009 року           11:40           № 2а-2105/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Стодоля»

до      Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про   визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0007782314/0 від 12.09.07 р. та №0007782314/1 від 18.12.2007 р., та вимоги №1/3456 від 21.03.08 р. та №2/4665 від 06.05.08 р.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що Позивач не погоджується з висновками акту перевірки №514/23-14/32665943 від 29.08.2007р. на підставі якого винесені оскаржувані рішення. Зазначає, що він на законних підставах включив до складу податкового кредиту суми ПДВ, які зазначені в податкових накладних ДП «Стодоля», так як на цей проміжок часу дане підприємство вело господарську діяльність, було зареєстровано як платник ПДВ, поставляло відповідний товар та надало Позивачу належним чином оформлені податкові накладні на поставлений товар.

          Відповідач у письмовому запереченні на позов повідомив, що проти позову заперечує. Зазначає, що рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 13.06.2006 року ТОВ «Сервіском-ЛТД»визнано недійсними установчі документи, а саме: Протокол установчих зборів №1, Установчий договір та Статут, а також Свідоцтво №36105872 від 26.01.2005р. про реєстрацію ТОВ «Сервіском-ЛТД»як платника податку на додану вартість.

Враховуючи рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 13.06.2006  щодо визнання недійсним вказаних документів ТОВ «Сервіском-ЛТД»Відповідач вважає, що Позивачем порушені наступні норми чинного законодавства: пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р.(із змінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Стодоля»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією від 29.10.2003р. та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32665943. Місце знаходження юридичної особи: м. Київ, вул..Патріса Лумумби,11.  

Відповідно до довідки № 17747/05 з ЄДРПОУ видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля рибою, морепродуктами і молюсками; роздрібна торгівля рибою, морепродуктами і молюсками .

Позивача зареєстровано платником податку на додану вартість, присвоєно індивідуальний податковий номер 326659426555 та видано відповідне свідоцтво № 37639102.

Між ТОВ «Сервіском-ЛТД»(продавець) та ТОВ «Стодоля»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу продуктів харчування № б/н від 30.04.2006р. Вартість наданих послуг позивач повністю сплатив, про що свідчать податкові накладні № С-605081 від 26.05.2006р. та № С-001601 від 11.08.2006р., складені ТОВ «Сервіском-ЛТД»та передані ДП «Стодоля»в рамках правовідносин за договором купівлі-продажу продуктів, а таким чином підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту ДП «Стодоля»суму ПДВ у розмірі 71 946,00 грн., а також відображенні у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ, поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва за періоди: травень, серпень 2006р.  

Розрахунки між ТОВ «Сервіском-ЛТД»та ДП «Стодоля»проводились у безготівковій формі шляхом перерахування ДП «Стодоля»на розрахунковий рахунок ТОВ «Сервіском-ЛТД»грошових коштів.

З 15.08.2007р. по 29.08.2007р. Відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка Позивача з питань правовідносин із ТОВ «Сервіском-ЛТД»за період з 01.01.2005р.  по 31.12.2006 року.

В ході перерви було виявлено порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 167/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 52 128,00 грн.

Зазначене порушення зафіксовано в акті перевірки № 514/23-14/32665943 від 29.08.2007р. на підставі якого було прийнято перше податкове повідомлення-рішення від 12.09.2007р. №0007782314/0 відповідно до якого Позивачу визначено суму податкового зобов’язання 78 192,00 грн., з яких 52 128,00 грн. - основного платежу та 26 064,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій

          Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, а також не погоджуючись з прийнятим Відповідачем на підставі даного Акта податковим повідомленням-рішенням Позивач подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва скаргу. Рішенням Відповідача від 26.11.2007р. № 36967/10/25-011 було залишено без змін перше податкове повідомлення-рішення (№ 0007782314/0 від 12.09.2007р.), а скарга Позивача без задоволення. За результатами розгляду скарги було прийнято друге податкове повідомлення-рішення № 0007782314/1 від 18.12.2007р. про сплату податкової заборгованості у сумі 78 192,00 грн.          

          Не погоджуючись з такою позицією податкових органів Позивач звернувся з позовом до суду.

          Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до наступних висновків.

В п.1.7. ст. 1 Закону про ПДВ  визначено поняття податкового кредиту - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього ж закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) —в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Господарські операції щодо купівлі-продажу продуктів харчування, що описані вище, співвідноситься із діяльністю, яка задекларована Позивачем при створенні та зазначена довідці з ЄДРПОУ.

Відповідно до пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків…вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ на суму 71 946,00 грн., які зазначені в податкових накладних ТОВ «Сервіском-ЛТД».

Таким чином суд вважає, що Відповідачем неправомірно було застосовано приписи пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 вище вказаного Закону. При цьому суд виходить з того, що, як зазначалось вище, Позивач отримав товар у свого контрагента, сплатив за нього кошти (в тому числі ПДВ), відобразив ці господарські операції у деклараціях з податку на прибуток підприємства і документальні докази цього досліджені у ході судового розгляду.

Крім іншого при перерахуванні коштів Позивачем ТОВ «Сервіском-ЛТД» відбулася перша і друга подія, передбачена пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ.

Береться до уваги і те, що на момент здійснення правочинів (підписання договору купівлі-продажу продуктів харчування № б/н від 30.04.2006р.) та їх оформлення, ТОВ «Сервіском-ЛТД», як юридична особа, не була припинена. Рішення Солом’янського районного суду м. Києва про визнання недійсним установчих документів ТОВ «Сервіском-ЛТД»та скасування свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту внесення його в реєстр платників податку на додану вартість було прийнято 13.06.2006р.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням  права особи  на участь  у  процесі  прийняття  рішення;  своєчасно,  тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Стаття 94 КАС України передбачає, що судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 0007782314/0 від 12.09.07 р. та № 0007782314/1 від 18.12.2007 р.

3.          Скасувати першу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №1/3456 від 21.03.08 р.

4.          Скасувати другу податкову вимогу Державної податкової інспекції у Печерському № 2/4665 від 06.05.08 р.

5.          Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства «Стодоля»3,40 грн. (три гривні 40 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                           А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 14.09.2009 р.