Ухвала

від 11.06.2024 по справі 600/2476/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 червня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/2476/24-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатський Ферментаційний завод» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатський Ферментаційний завод» звернулось до суду з позовом до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000172/2 від 20 березня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000440 від 20 березня 2024 року;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000173/2 від 20 березня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000441 від 20 березня 2024 року;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000174/2 від 20 березня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000442 від 20 березня 2024 року;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000175/2 від 20 березня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000443 від 20 березня 2024 року;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000203/2 від 02 квітня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000535 від 02 квітня 2024 року;

- визнати протиправними та скасувати прийняте Чернівецькою митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2024/000204/2 від 02 квітня 2024 року та картку відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000533 від 02 квітня 2024 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно з частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною сьомою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Однак усупереч положенням пункту 5 частини п`ятої статті 160 та частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не додано до матеріалів позову (як для суду, так і до примірнику позову для відповідача) оригіналів чи належних чином засвідчених копій документів, на які він посилається в обґрунтування заявленого позову, а саме: Контракт №02/01-1 від 02 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпатський Ферментаційний завод» та компанією «ZAFIRIS NAXIADES TOBACCO IN LEAVES S.A.»; митну декларацію №24UA408020014746U0, рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ13 від 12 березня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №14200 від 12 березня 2024 року; сертифікат про походження товару №60/02302 від 12 березня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №50 від 14 березня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №5 від 04 березня 2024 року; митну декларацію №24UA408020014747U9, рахунок-фактуру (інвойс) №ТІМ04 від 12 березня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №14220 від 12 березня 2024 року; сертифікат про походження товару №60/02307 від 12 березня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №50 від 14 березня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №5 від 04 березня 2024 року; митну декларацію №24UA408020014748U8, рахунок-фактуру (інвойс) №ТІМ05 від 12 березня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №14230 від 12 березня 2024 року; сертифікат про походження товару №60/02315 від 12 березня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №49 від 14 березня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №6 від 04 березня 2024 року; митну декларацію №24UA408020014749U7, рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ14 від 12 березня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №14230 від 12 березня 2024 року; сертифікат про походження товару №60/02314 від 12 березня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №49 від 14 березня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №6 від 04 березня 2024 року; митну декларацію №24UA408020017777U3, рахунок-фактуру (інвойс) №ТТХ20 від 28 березня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №14440 від 28 березня 2024 року; сертифікат про походження товару №60/02754 від 28 березня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1214 від 02 квітня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №9 від 18 березня 2024 року; митну декларацію №24UA408020017788U7, рахунок-фактуру (інвойс) №ТІМ08 від 28 березня 2024 року; автотранспортну накладну CMR №14440 від 28 березня 2024 року; сертифікат про походження товару №60/02756 від 28 березня 2024 року; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №1214 від 02 квітня 2024 року; специфікацію для замовлення на постачання №9 від 18 березня 2024 року.

Крім цього, усупереч положенням пункту 5 частини п`ятої статті 160 та частини сьомої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не додано до позову оригіналів чи належних чином засвідчених копій оскаржуваних рішень Чернівецької митниці №UA408000/2024/000172/2 від 20 березня 2024 року, №UA408000/2024/000173/2 від 20 березня 2024 року, №UA408000/2024/000174/2 від 20 березня 2024 року, №UA408000/2024/000175/2 від 20 березня 2024 року, №UA408000/2024/000203/2 від 02 квітня 2024 року та №UA408000/2024/000204/2 від 02 квітня 2024 року, а також карток відмови в прийнятті декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2024/000440 від 20 березня 2024 року, №UA408020/2024/000441 від 20 березня 2024 року, №UA408020/2024/000442 від 20 березня 2024 року, №UA408020/2024/000443 від 20 березня 2024 року, №UA408020/2024/000535 від 02 квітня 2024 року та №UA408020/2024/000533 від 02 квітня 2024 року.

Водночас разом з позовом не заявлено клопотання про витребування оскаржуваних у цьому позові рішень та карток відмови у разі відсутності таких у позивача.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України Про судовий збір. Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Поряд з цим варто зазначити і таке.

Частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В силу вимог зазначеної норми процесуального права суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16 березня 2020 року у справі №1.380.2019.001962 (адміністративне провадження №К/9901/30593/19), в якій Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок про те, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Виходячи з викладеного, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів носить майновий характер. Вирішення судом такого спору стосується зобов`язань позивача, що виражені в грошовому еквіваленті та має очевидний економічний характер. А ціною даного позову є різниця митних платежів, які підлягали сплаті позивачем з урахуванням розрахованої ним у митній декларації митної вартості товарів, та які підлягали сплаті після розрахунку відповідачем митної вартості товарів, зазначеної в оскаржуваному рішенні.

Як вбачається зі змісту позову, позивач вказав, що загальна сума митних платежів по оскаржуваним рішенням про коригування митної вартості товарів збільшилась на 786578,83 грн.

Проте всупереч положенням пункту 5 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано жодних належних доказів на підтвердження збільшення суми митних платежів на 786578,83 грн після ухвалення оскаржуваних у цьому позові рішень.

Вказане унеможливлює суд правильно визначити суму судового збору, яка підлягає сплаті позивачем за подання до суду цього позову.

Поряд з цим суд звертає увагу, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатський Ферментаційний Завод» фактично містить шість позовних вимог майнового характеру (визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів) та шість позовних вимог немайнового характеру (визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення).

Вказане розмежування щодо характеру позовних вимог у даній категорії справ підтверджується також позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 01 червня 2022 року по справі №540/5134/21, у постанові від 26 березня 2019 року по справі №820/3356/16.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином суд також зауважує, що окрім судового збору за шість вимог майнового характеру, підлягає сплаті і судовий збір за шість вимог немайнового характеру у розмірі 18168,00 грн (3028,00*6).

Проте до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору, натомість, як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивач просить суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатський Ферментаційний завод» до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк