Постанова

від 11.06.2024 по справі 520/2682/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Єгупенка В.В.

11 червня 2024 р. Справа № 520/2682/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

07.02.2023 позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ» (далі ТОВ «АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ», підприємство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС в Харківській області, контролюючий орган), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022 № 7863518/36537516 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, складену ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ».

Позов мотивував тим, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022 № 7863518/36537516 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.

Зазначив, що у рішенні про врахування або неврахування таблиці даних платника податку ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ» контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, якими визначено підстави щодо виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Вказує, що ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ» було направлено до ГУ ДПС у Харківській області всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарській діяльності, яка здійснюється підприємством.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позов.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) задоволено адміністративний позов ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022 № 7863518/36537516 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

ГУ ДПС у Харківській області зобов`язано врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, складену ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ».

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ» стягнуто судовий збір у розмірі 2 481.00 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що оскаржуваному рішенні не зазначено, яка саме невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності не відповідає наявним у платника податку основним засобам, спірне рішення не містить ані посилань на види діяльності та основні засоби платника, які на думку відповідача є невідповідними, ані на підстави, за яких такі основні засоби не відповідають визначеним платником податків в таблиці даних видам діяльності, що свідчить про формальність прийнятого рішення.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не надано жодного належного та достовірного доказу на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що з урахуванням того, що ГУ ДПС у Харківській області не виносило рішення, № 7863518/36537516 прийняте від 15.12.2022 щодо ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ», а отже не порушувало права позивача.

Вказує, що відповідно до наказу ДПС України № 173 моніторинг фінансово-господарских платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в період з 28.03.2022 по 08.06.2022 закріплено за ГУ ДПС у Полтавській області а з 09.06.2022 і по 26.01.2023 за ГУ ДПС у Рівненській області.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч.1 ст. 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Судовим розглядом справи встановлено, що у відповідності до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 (далі Порядок № 1165), ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ» було складено Таблицю даних платника податку (а.с. 51-52).

Згідно квитанції від 12.12.2022 інформацію Таблиці даних платника податку на додану вартість, зареєстрованої у контролюючому органі 12.12.2022 за № 9264788793 не враховано автоматично через невиконання вимог п.18 Порядку № 1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду (а.с. 53).

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022 № 7863518/36537516, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 12.12.2022 № 9264788793 відповідно до п. 16 Порядку № 1165 прийнято рішення про її неврахування з підстав виявлення невідповідності інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів економічної діяльності, товарів/послуг тощо).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга відповідача мотивована твердженнями щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині визначення належного відповідача, оскільки оскаржуване рішення від 15.12.2022 № 7863518/36537516 було прийнято не ГУ ДПС в Харківській області, а ГУ ДПС в Рівненській області.

Враховуючи викладене, з метою повного з`ясування обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне встановити суб`єкта владних повноважень, який приймав спірне рішення від 15.12.2022 № 7863518/36537516 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що Порядок № 1165 зокрема визначає механізм подачі таблиці даних платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 13-18 Порядку № 1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Відповідно до п. 14 Порядку № 1165 Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення про неврахування таблиці на підставі п. 16 Порядку № 1165 вказано виявлення невідповідності інформації, зазначеної в Таблиці даних платника податку та даних інформаційних ресурсів ДПС (невідповідність кодів видів економічної діяльності, товарів/послуг тощо).

Так, з наявного в матеріалах справи наказу ДПС України «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» (зі змінами, внесеними наказом ДПС України від 24.06.2022 № 344) від 28.03.2022 № 173 (а.с. 77-80) вбачається, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з метою забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС в умовах дії правового режиму воєнного стану та встановленого простою в роботі деяких територіальних органів ДПС, відповідно до п. I і положень про територіальні органи ДПС, затверджених наказом ДПС від 12.11.2020 № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС» (зі змінами) (далі - наказ № 643), вирішено:

- закріпити виконання повноважень, передбачених положеннями про головні управління ДПС в областях, затвердженими наказом № 643, а саме головних управлінь ДПС у Донецькій, Запорізькій (крім підпунктів 9 (у частині акцизного податку), 23 та 25), Луганській, Миколаївській, Харківській областях, Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, зокрема, повноважень визначених підпунктами 38 (проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів податкового контролю, у частині організації роботи територіальних органів ДПС щодо здійснення моніторингу фінансово-господарських операцій платників податків на наявність податкових ризиків та організації роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) пункту 4 положень, - за територіальними органами ДПС згідно з додатком 1.

Відповідно до Додатку № 1 до наказу ДПС України № 173 (у редакції наказу Державної податкової служби України від 09.06.2022 № 311) (а.с. 81), за ГУ ДПС у Рівненській області закріплюється виконання повноважень іншого територіального органу - ГУ ДПС у Харківській області.

Таким чином, з 10.06.2022 виконання повноважень ГУ ДПС у Харківській області, зокрема, організація роботи з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних закріплено за ГУ ДПС у Рівненській області.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом спору у даній справі є рішення від 15.12.2022 № 7863518/36537516 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, яке підписано головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН ОСОБА_1 .

Як вбачається з офіційного веб-сайту ДПС України, ОСОБА_1 на час прийняття оскаржуваного рішення був посадовою особою ГУ ДПС в Рівненській області.

Таким чином, оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийнято комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС у Рівненській області.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів приходить до висновку, що належним відповідачем по даній справі є саме орган, орган, який ухвалював спірне рішення ГУ ДПС в Рівненській області, а не орган, в якому позивач перебуває на обліку як платник податків ГУ ДПС в Харківській області.

З приводу наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 48 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, може за згодою позивача та особи, якій належить право вимоги, допустити заміну первинного позивача належним позивачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Частиною 3 статті 48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач вказує відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС України.

За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.

Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права, зокрема, була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.

Крім того, колегія суддів зауважує, що незважаючи на те, що позовні вимоги заявляє позивач, адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб`єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.

Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).

З огляду на викладене, враховуючи предмет даного позову, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, в порушення вказаних вимог процесуального закону, вирішуючи спір не з`ясував належність відповідача у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.

У зв`язку з чим, враховуючи відсутність у суду апеляційної повноважень на здійснення дій щодо заміни відповідача на належного або залучення в якості співвідповідача на стадії апеляційного перегляду справи, що унеможливлює дослідження таких обставин під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнати протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.12.2022 № 7863518/36537516 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість; зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, складену ТОВ АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ», звернених до ГУ ДПС в Харківській області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень, встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2019 у справі № 826/12172/18.

При цьому, слід звернути увагу позивача на те, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягало у не вирішенні питання заміни неналежного відповідача або залучення другого відповідача, призвело до відмови у задоволенні позову саме з вищенаведених підстав та мотивів, що в свою чергу не свідчить про відсутність порушеного права позивача у спірних відносинах.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 317 КАС України установлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі (п. 4 ч. 3 ст. 317 КАС України).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року по справі № 520/2682/23 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОФІРМА «ТЕЛЕЦ».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді А.О. Бегунц Л.В. Курило