Постанова

від 11.06.2024 по справі 160/205/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/205/20(суддя Верба І.О., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року про задоволення заяви щодо відстрочення виконання судового рішення у справі №160/205/20 за позовом ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Любимівська сільська рада Дніпровського району Дніпропетровської області 12 жовтня 2022 року звернулася до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення у справі №160/205/20 згідно з якою просить відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року до моменту закінчення воєнного стану в Україні (т.2 а.с.67-69).

Заява обґрунтовано тим, що згідно із підпунктом 5 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, а тому на теперішній час Любимівська сільська рада законодавчо позбавлена можливості виконати судове рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року заяву задоволено повністю.

Ухвала суду мотивована тим, що заява відповідача є обґрунтованою, оскільки на день розгляду заявленого клопотання рішення суду є не виконаним, знаходиться на примусовому виконанні, а законодавцем з 07.04.2022 року запроваджено заборону на надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель у власність та розроблення такої документації, як особливість регулювання земельних відносин під час дії воєнного стану, при цьому законодавець не встановив особливостей щодо надання таких дозволів (на виконання рішення суду або у загальному порядку).

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що дії відповідача порушують право позивача на отримання земельної ділянки за судовим рішенням.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, посилаючись при цьому на наявність законних підстав для відстрочення виконання судового рішення у цій справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції від 23.12.2020 року, позов ОСОБА_1 до Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано рішення Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 29.11.2019 № 788-26/VII «Про розгляд клопотання ОСОБА_1 щодо надання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га»;

- зобов`язано Любимівську сільську раду Дніпровського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2 га із земель комунальної власності відповідно до клопотання від 28.11.2019 № 1599 (т.2 а.с.14-20, 59-61).

03.11.2021 року у справі видано виконавчий лист.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскарженої ухвали виходить з наступного.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Частиною 2 ст.14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі №160/205/20 набрало законної сили 23.12.2020 року, а тому підлягало обов`язковому виконанню саме з 23.12.2020 року.

Згідно з частиною 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановленим судом.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Однак, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Оцінюючи доводи заяви про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення слід враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Зазначена правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду від 06.12.2019 року у справі №2а/0570/6531/2011, від 30.01.2020 року у справі №819/150/17.

Як вбачається із заяви відповідача як на підставу для відстрочення виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року відповідач вказує на положення пп.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України, яким визначено, що під час дії воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, що унеможливлює виконання боржником судового рішення у цій справі.

Так, у зв`язку з розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ.

На час розгляду цієї справи військовий стан не скасовано.

Між тим, Верховний Суд у своїй постанові від 27 липня 2023 року прийнятої у справі №392/856/22 під час аналізу пп.5 п.27 Перехідних положень Земельного кодексу України зробив висновок про те, що «Тлумачення вказаної норми, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що така заборона не поширюється на випадки виконання рішення суду, яке набрало законної сили».

Враховуючи те, що обов`язок прийняти відповідне рішення виник у відповідача ще до прийняття вищевказаних змін, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі №160/205/20 набрало законної сили 23.12.2020 року, а тому підлягало обов`язковому виконанню саме з 23.12.2020 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 5 статті 378 КАС України передбачено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи те, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 року у справі №160/205/20 набрало законної сили 23.12.2020 року, а з заявою про відстрочення виконання такого рішення відповідач звернувся до суду 12 жовтня 2022 року, тобто більше ніж через один рік, суд апеляційної інстанції враховуючи положення частиною 5 статті 378 КАС України вважає, що такі обставини є окремою підставою для відмови у задоволення поданої відповідачем заяви.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про відстрочення виконання судового рішення у справі №160/205/20.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі №160/205/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заяви Любимівської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про відстрочення виконання судового рішення у справі №160/205/20 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 11 червня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов