ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18876/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Маринчак Н.Є.
суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у адміністративному провадженні з розгляду заяви ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
В С Т А Н О В И В:
30 квітня 2024 року представник ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» адвокат Рибіцька Ю.Б. (далі заявник, апелянт) звернулась до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом:
- заборони Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710), Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦЮГ» (код ЄДРПОУ 43645826) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження природних ресурсів на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянку, розорювати її, здійснювати на ній земляні роботи, підготовчі та будівельні роботи, розчищати територію, облаштовувати під`їзні шляхи, складувати будівельні матеріали, підводити тимчасові інженерні мережі, намивати ґрунт чи пісок, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб;
- зупинення дії Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище».
В обґрунтування заяви зазначено, що в даний час заявником готується належна доказова база в обґрунтування позовної заяви про визнання незаконним та скасування Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище».
За змістом Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року було вилучено земельну ділянку з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 з постійного користування Національного університету біоресурсів та природокористування України, змінено її цільове призначення з 09.01 «для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг» на 07.09. «земельні ділянки загального користування відведені для місця поховання», надано ділянку у постійне користування Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище».
За позицією заявника, внаслідок протиправної зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 на підставі оскаржуваного Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року, на даний час рядом осіб вчиняються дії, які свідчать про фактичне знищення природних ресурсі за відсутності спеціального дозволу на використання таких ресурсів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у задоволенні заяви представника ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА. ПІДТРИМКА» про забезпечення позову відмовлено.
Відмова мотивована тим, що основні доводи заявника, викладені ним в заяві про забезпечення позову, стосуються безпосередньо протиправності оскаржуваного Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року, яке, в свою чергу, буде предметом розгляду по суті заявлених позовних вимог; перевірка законності Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року на час розгляду заяви про забезпечення позову є фактично вирішенням справи по суті, а ухвалення рішення про забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, не відповідає меті інституту забезпечення позову; оскаржуване Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року може стосуватись не лише заявника, а невизначеного кола осіб, відтак, зупинення дії такого розпорядження спричинить виникнення прав і обов`язків у третіх осіб і це за умов, що провадження у адміністративній справі ще не відкрито.
Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції, представником ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА. ПІДТРИМКА» адвокатом Рибіцькою Ю.Б. подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його повністю та ухвалити нове, яким заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнити в повному обсязі шляхом:
-заборони Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710), Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦЮГ» (код ЄДРПОУ 43645826) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження природних ресурсів на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянку, розорювати її, здійснювати на ній земляні роботи, підготовчі та будівельні роботи, розчищати територію, облаштувати під`їзні шляхи, складувати будівельні матеріали, підводити тимчасові інженерні мережі, намивати ґрунт чи пісок, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб;
- зупинення дії Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище».
Апеляційна скарга мотивована тим, що дії, які вже фактично проводяться на земельній ділянці, призводять до знищення природних ресурсів (лісових ресурсів, ґрунтового покриву, флори та фауни), що свідчить про незворотність таких дій, а невжиття заходів по їх припиненню може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Апелянт зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 входить до лісового фонду, є складовою Смарагдової мережі, що свідчить про її перебування під захистом Бернської конвенції; ділянка попередньо використовувалася у науково-дослідній діяльності закладу освіти, є природоохоронною територією, що визначає її статус, як землі іншого природоохоронного призначення; оскаржуване Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року є рішенням про зміну цільового призначення земельної ділянки без проекту землеустрою, оскільки таке рішення прийняте одночасно з передачею цієї ділянки у користування.
Апелянт наголошує, що надав беззаперечні й належні докази для достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття запобіжних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення прав й інтересів заявника, зокрема щодо вирубки цінного лісу на площі більше 5 га; невжиття запобіжних заходів у даній справі унеможливить поновлення оспорюваних прав й інтересів громадськості, передбачених, зокрема статтею 50 Конституції України, статтею 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до фактичних обставин справи, Розпорядженням Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище», вилучено з постійного користування Національного університету біоресурсів та природокористування України земельну ділянку державної власності з кадастровим номером 3222481200:05.002:0457 площею 258,7298 га з цільовим призначенням 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, що розташована на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (за межами насосних пунктів).
Змінено цільове призначення земельної ділянки, визначеної у пункті 1 цього розпорядження з « 09.01 для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг» на « 07.09 земельні ділянки загального користування відведені під місця поховання» з правом вирубування дерев і чагарників та використання у визначеному законодавством порядку заготовленої при цьому деревини Державною установою «Національне військове меморіальне кладовище» (ідентифікаційний код юридичної особи 45022710).
Надано Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (ідентифікаційний код юридичної особи 45022710) в постійне користування земельку ділянку із земель державної власності з кадастровим номером 3222481200.05:002:0457 площею 258,7298 га з цільовим призначенням №07.09 земельні ділянки загального користування відведені під місця поховання, що розташована на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (за межами населених пунктів) для розміщення Національного військового меморіального кладовища.
Не погоджуючись з таким Розпорядженням Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року, вважаючи свої права та інтереси порушеними, ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» звернулась до Київського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року у задоволенні заяви представника ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА. ПІДТРИМКА» про забезпечення позову відмовлено.
За наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів дійшла наступних висновків.
Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).
Колегія суддів враховує, що виходячи з аналізу норм процесуального права, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову; 2) можливість істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; 3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень; 4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, оспорюваним рішенням, дією або бездіяльністю.
Також колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, повинні забезпечувати співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до Рекомендації №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових та інших наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу про забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову із предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
У постанові від 22 грудня 2022 року у справі №640/31815/21 Верховний Суд зазначив:
«Колегія суддів зазначає, що судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов`язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що зі змісту заяви ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710), Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦЮГ» (код ЄДРПОУ 43645826) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження природних ресурсів на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області та зупинення дії Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище».
Необхідність застосування заходів забезпечення майбутнього позову обґрунтовано тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду
За матеріалами апеляційної скарги, заявник наполягає на тому, що земельна ділянка входить до лісового фонду, є складовою Смарагдової мережі та перебуває під захистом Бернської конвенції. Однак, доказів на підтвердження наведеної інформації матеріали справи не містять.
В частині доводів апелянта щодо протиправності Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище», колегія суддів зауважує, що правова оцінка законності даного Розпорядження може надаватись судом першої інстанції під час розгляду справи по суті.
Розглядаючи доводи заявника щодо громадського занепокоєння та не проведення громадських обговорень при визначенні місця розташування Національного військового меморіального кладовища, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 1-1 розділу VI "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, визначено, що під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, місце розташування Національного військового меморіального кладовища визначається без проведення публічного обговорення намірів будівництва на території територіальної громади та без прийняття органом місцевого самоврядування рішення про розроблення відповідної містобудівної документації місцевого рівня.
За такого правового регулювання, колегія суддів не приймає до уваги вищезазначені доводи, оскільки у матеріалах справи відсутні докази очевидності ознак протиправності Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року та порушення таким рішенням прав, свобод та інтересів заявника.
Сама лише незгода ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 400/722/19.
Крім того, як встановлено матеріалами справи, заявник просить здійснити забезпечення позову шляхом заборони дій Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦЮГ» (код ЄДРПОУ 43645826), яке не є стороною у справі і до якого не пред`явлено позовних вимог.
Разом з тим, колегією суддів встановлено, що постановою Кабінету міністрів України №225 від 01 березня 2024 року «Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища» зобов`язано Державну установу Національне військове меморіальне кладовище, Київську обласну державну адміністрацію (Київську обласну військову адміністрацію), Фастівську районну державну адміністрацію (Фастівську районну військову адміністрацію) забезпечити приведення цільового призначення та складу угідь на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області (земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481200:05:002:0457 площею 258,7298 гектара та 3222481200:05:002:0458 площею 7,9607 гектара) у встановленому законодавством порядку у відповідність із завданнями, пов`язаними із функціонуванням Національного військового меморіального кладовища.
Частинами 3, 6 Порядку видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №225 від 01 березня 2024 року «Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища» право на видалення, зрізання та пересаджування зелених насаджень надано замовнику будівництва Національного військового меморіального кладовища - державній установі Національне військове меморіальне кладовище; видалення зелених насаджень може здійснюватися генеральним підрядником чи підрядником (у разі, коли будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) під час виконання підготовчих чи будівельних робіт та/або за результатами проведення публічних закупівель в установленому законом порядку щодо визначення виконавця робіт.
Таким чином, Розпорядження Київської обласної військової адміністрації № 275 від 14 березня 2024 року «Про вилучення та надання в постійне користування земельної ділянки зі зміною цільового призначення державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» є прямою реалізацією приписів Постанови Кабінету міністрів України №225 від 01 березня 2024 року «Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища».
З вищенаведеного вбачається, що право Державної установи «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710) на вирубку лісу на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 прямо передбачено приписами Постанови Кабінету міністрів України №225 від 01 березня 2024 року «Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища».
Однак, за матеріалами справи, заявник не повідомляє про намір оскаржувати будь-які нормативно-правові акти Кабінету міністрів України та відповідно не заявляє його як майбутнього, потенційного учасника справи.
Колегія суддів в контексті зазначеного зауважує, що приписами пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Заявник просить суд встановити заборону Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» (код ЄДРПОУ 45022710), Товариству з обмеженою відповідальністю «АВТОСПЕЦЮГ» (код ЄДРПОУ 43645826) та будь-яким іншим особам вчиняти дії, які можуть призвести до пошкодження природних ресурсів на території земельної ділянки з кадастровим номером 3222481200:05:002:0457 на території Гатненської сільської територіальної громади Фастівського району Київської області, зокрема, але не виключно, огороджувати ділянку, розорювати її, здійснювати на ній земляні роботи, підготовчі та будівельні роботи, розчищати територію, облаштувати під`їзні шляхи, складувати будівельні матеріали, підводити тимчасові інженерні мережі, намивати ґрунт чи пісок, знищувати (вирубувати) лісові насадження та рослинний покрив у будь-який спосіб, право на які встановлено приписами Постанови Кабінету міністрів України №225 від 01 березня 2024 року «Деякі питання видалення дерев, чагарників, газонів і квітників під час виконання підготовчих та/або будівельних робіт і експлуатації Національного військового меморіального кладовища», що в свою чергу прямо заборонено приписами пункту 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, дослідивши встановлені обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та всі доводи апелянта, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для вжиття адміністративним судом заходів забезпечення позову відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» про забезпечення позову до подання позовної заяви.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 150-154, 242, 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року відмову у задоволенні заяви ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «МАРХАЛІВКА.ПІДТРИМКА» про забезпечення позову до подання позовної заяви залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.
Судді: Черпак Ю.К.
Штульман І.В.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119660323 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Маринчак Нінель Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Маринчак Нінель Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Маринчак Нінель Євгеніївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Маринчак Нінель Євгеніївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні