ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10869/23
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Єжелі А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року, суддя Руденко А.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 № 8896/23-00-07-08-01.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 05.09.2023 №8967/23-00-07-08-01/40817035 відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 25.09.2023 № 8896/23-00-07-08-01, яким позивачу нарахована пеня за порушення вимог валютного законодавства на суму 1 129 138,04 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2023 №8896/23-00-07-08-01 позивач зазначає, що Закон України «Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 №2473-VІІІ пов`язує порядок обчислення строку з днем митного оформлення продукції, що експортується, водночас не передбачає тлумачення терміну «день митного оформлення продукції, що експортується», це питання регулюється митним та валютним законодавством.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця, а отже з цієї дати має початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.
Вказана правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №П/811/2370/15 та підтримана у постанові від 15.06.2023 у справі П/811/72/16.
З посиланням на інформацію, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck зазначає, що відповідач невірно обрахував кількість днів прострочення сплати валютної виручки, внаслідок чого невірно обрахована сума пені.
Також пункт 109.1 статті 109 Податкового кодексу України передбачає, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим кодексом) діяння (дія, бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб. прирівняних до нього), контролюючих органів, та/або посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Позивач не заперечує, що кошти за товар, проданий за зовнішньоекономічним договором, в передбачені законом строки не надійшли, проте стверджує, що вказане відбулось з вини його контрагента-нерезидента через невиконання умов договору і відповідач не надав жодних доказів, які підтверджують умисне вчинення позивачем діяння, що мало на меті невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених валютним законодавством.
При цьому, як зазначає позивач він здійснював активні дії щодо витребування заборгованості у контрагента-нерезидента, що підтверджується листами та претензіями з вимогою сплати боргу, і аналіз приписів Закону №2473 свідчить про те, що він не покладає на резидента всього тягаря з виконання договору та відповідальності за його неналежне виконання, достатня демонстрація того, що резидент вживає активних дій, направлених на вчасне належне виконання договірних умов.
Відповідач проти позову заперечив та у відзиві на позовну заяву, вказав, що згідно з частиною 2 статті 13 Закону №2473 строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25 вересня 2023 року №8896/23-00-07-08-01 про нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» (код ЄДРПОУ 40817035) пені за порушення термінів розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності у сумі 88 364,67 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська хлодня» (вул. Ржевська, буд. 24-б, с. Холодноярське, Смілянський район, Черкаська обл, код ЄДРПОУ 40817035) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 116,02 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та приняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Смілянська Хлодня» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 40817035.
Між позивачем та FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (Польща) був укладений договір поставки від 02.05.2022 №020522, згідно якого позивач поставив свіжозаморожені та охолоджені овочі, фрукти та ягоди (коди товару згідно УКТ ЗЕД 070809500, 0710809500, 0811203900, 081190500,0811203100, 0811109000, 0710100000, 0710900000, 0710210000) на загальну суму 655 215,74 Євро (еквівалент 24 213 809,49 грн.)
На адресу ГУ ДПС у Черкаській області надійшла інформація AT «Південний», надана НБУ листами від 27.06.2023 № 25-0005/136/ДСК та 25.07.2023 № 25- 0005/156/ДСК, доведена листами ДПС України від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-02-07 та від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 щодо порушення ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» вимог валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У зв`язку з отриманою інформацією на підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 23.08.2023 № 1608-п та направлення від 23.08.2023 №2851/23-00-07-08-01 Головним управлінням ДПС у Черкаській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні операцій з експорту товарів по договору поставки від 02.05.2022 №020522 за період з 02.05.2022 по 23.08.2023.
За результатами перевірки складено акт від 05.09.2023 №8967/23-00-07-08- 01/40817035, яким встановлено, що згідно митних декларацій FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА) за період з 02.05.2022 по 23.08.2023 оплатило 464 174,00 євро (еквівалент 17 813 598,45 грн), з яких на валютний рахунок ТОВ «Завод Смілянська Хлодня» № НОМЕР_1 , відкритий в АБ «Південний», МФО 328209, отримано кошти за експортовані товари на загальну суму 463 251,00 євро (еквівалент 17 777 766,35грн), ще 923,00 євро (еквівалент 35 832,10 грн), утримано комісію при перерахуванні коштів банками-кореспондентами, які відповідно до додаткової угоди від 19.05.2022 №01 до договору сплачує продавець. У зв`язку з тим, що зазначена сума (923,00 євро) є незначною при здійсненні кожного платежу, на неї не розповсюджуються граничні строки розрахунків, встановлені пунктом 142 Постанови № 18.
Станом на 23.08.2023 згідно даних документальної перевірки та бухгалтерського обліку платника податків (рахунок 362) дебіторська заборгованість по договору від 02.05.2022 №020522 складає 191 041,74 євро, з яких по 89 075,34 євро настали граничні строки надходження коштів за експортними операціями, встановлені Національними банком України.
Таким чином встановлено порушення частин 1, 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (зі змінами та доповненнями), стосовно порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів, встановлених Національним банком України, по договору поставки від 02.05.2022 № 020522, укладеному з FRESHFROST Spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia (ПОЛЬЩА), в розмірі 20 412,50 евро на 8 днів, в розмірі 39 587,50 евро на 8 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 21 день, в розмірі 3 836,50 евро на 25 днів, в розмірі 6 163,50 євро на 25 днів, в розмірі 15 000,00 євро на 28 днів, в розмірі 20 000,00 євро на 65 днів, в розмірі 12 000,00 євро на 77 днів, в розмірі 260,50 євро на 85 днів, в розмірі 6 739,50 євро на 35 днів, в розмірі 3 000,00 євро на 41день, в розмірі 8 000,00 євро на 43 дні, в розмірі 5 000,00 євро на 45 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 58 днів, в розмірі 9 084,85 євро на 64 дні, в розмірі 5 915,15 євро на 57 днів, в розмірі 11 682,10 євро на 57 днів, в розмірі 17 669,00 євро на 57 днів, в розмірі 16 669,17 євро на 51 день, в розмірі 15 187,50 євро на 51 день, в розмірі 20 659,33 євро на 3 дні.
За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення (форма «С») від 25.09.2023 №8896/23-00-07-08-01 за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та ІПС за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) на суму 1 129 138,04 грн, яке отримано платником 29.09.2023.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.
Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У відповідності до пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІІ (далі - Закон №2473-VІІІ), постановою Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7.
Статтею 13 Закону №2473-VІІІ визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти належать зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.
Частиною восьмою статті 13 Закону №2473 передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.
Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).
Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Згідно з пунктами 21, 23 Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Згідно пункту 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Постанова № 18) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до пункту 144 Постанови № 18 розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні.
Згідно пункту 7 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція №7), Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.
Згідно з підпунктом 2 пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VІІІ, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Частиною третьою статті 3 Закону №2473-VІІІ визначено, що у разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовують положення цього Закону.
Частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VІІІ передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що порушення резидентом строків розрахунків тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів.
Згідно частини сьомої статті 13 Закону №2473-VІІІ у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Так, положення Закону №2473-VІІІ пов`язують початок обчислення такого строку з днем митного оформлення продукції, що експортується.
Відповідач вважає таким днем дату виписки вивізної митної декларації.
Разом з тим, позивач звертає увагу на те, що після оформлення митних декларацій експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митної декларації.
Закон №2473-VІІІ не передбачає тлумачення терміну день митного оформлення продукції, що експортується. Це питання регулюється митним та валютним законодавством.
При цьому, згідно зі статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Оскільки після оформлення митних декларацій позивачем експортований товар знаходився на території України ще декілька днів до моменту перетину кордону, то відсутні підстави для висновку, що експортна операція була завершена саме в момент оформлення митних декларацій.
Так, Верховний Суд, аналізуючи положення нормативно-правових актів, які регулюють питання нарахування пені за порушення експортно-імпортних операцій, у постанові від 27.02.2018 у справі № П/811/2370/15 дійшов висновку, що моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування ст. 1, 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України, а отже, саме з цієї дати має брати початок відліку встановленого законом строку валютного контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № П/811/72/16.
Отже, визначальним є саме момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Експортований товар вважається таким, що вивезений з митної території України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення митної декларації.
Таким чином, доводи відповідача, що визначальним для висновку про наявність порушення строку повернення валютної виручки є дата оформлення митної декларації, колегія суддів вважає помилковими, оскільки моментом вчинення імпортної (експортної) операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статті 13 Закону «Про валюту і валютні операції» є момент фактичного перетину товаром митного кордону України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про валюту і валютні операції» та раніше діючий Закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР однаково регулюють дату початку відліку строку для зарахування валютної виручки при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Верховний Суд в подальшому не відступав від своєї правової позиції про визначення моменту вчинення експортної операції для застосування відповідальності за несвоєчасне надходження валютної виручки.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач обрахував строки розрахунків по зовнішньоекономічних операціях починаючи з дати оформлення митних декларацій, а саме: в розмірі 20 412,50 евро на 8 днів, в розмірі 39 587,50 евро на 8 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 21 день, в розмірі 3 836,50 евро на 25 днів, в розмірі 6 163,50 євро на 25 днів, в розмірі 15 000,00 євро на 28 днів, в розмірі 20 000,00 євро на 65 днів, в розмірі 12 000,00 євро на 77 днів, в розмірі 260,50 євро на 85 днів, в розмірі 6 739,50 євро на 35 днів, в розмірі 3 000,00 євро на 41день, в розмірі 8 000,00 євро на 43 дні, в розмірі 5 000,00 євро на 45 днів, в розмірі 10 000,00 євро на 58 днів, в розмірі 9 084,85 євро на 64 дні, в розмірі 5 915,15 євро на 57 днів, в розмірі 11 682,10 євро на 57 днів, в розмірі 17 669,00 євро на 57 днів, в розмірі 16 669,17 євро на 51 день, в розмірі 15 187,50 євро на 51 день, в розмірі 20 659,33 євро на 3 дні.
Проте відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» Державної митної служби за посиланням https://cabinet.customs.gov.ua/ccdcheck, дата перетину кордону, тобто дата здійснення експорту товару не відповідає даті оформлення митної декларації, оскільки товар знаходився на митній території України ще декілька днів (від 1 до 4).
Водночас, з розрахунку пені за порушення позивачем строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях вбачається зменшення кількості днів порушень по 20 ти митних деклараціях на 2, 3, 4 дні та зайве нарахування пені на загальну суму 88 364,47 грн.
Таким чином, пеня за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях у сумі 1 129 138,04 грн, передбачена податковим повідомленням-рішенням від 25.09.2023 №8896/23-00-07-08-01, підлягає зменшенню на 88 364,47 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 25 вересня 2023 року №8896/23-00-07-08-01 в частині нарахування позивачу пені у сумі 88 364,67 грн.
Щодо рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів зазначає, що позивачем рішення в цій частині не оскаржується, а відповідач в апеляційній скарзі також не наводить доводів та міркувань в частині незаконності рішення щодо відмови позивачу у задоволенні позовних вимог, а тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.
Повний текст виготовлено: 11 червня 2024 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119660438 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо валютного регулювання і валютного контролю, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні