Ухвала

від 10.06.2024 по справі 295/7297/24

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/7297/24

2-з/295/55/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира в складі: головуючого - судді Кузнєцова Д.В., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» - адвоката Ліпської-Романченко Г.Д. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+», Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся-Техсервіс» про визнання недійсним договору комісії та витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати недійсним договір комісії №7990/22/8/009509 від 08.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі ОСОБА_2 і суб`єктом господарювання ТОВ «Автокапітал+» щодо транспортного засобу KOEGEL SN24, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 ; визнати недійсним договір комісії №ПТС-383/05-62 від 13.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі ОСОБА_2 і суб`єктом господарювання ТОВ «Автокапітал+» щодо напівпричепу навантажувача фронтального АМКАДОР 352Л, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу (комісії) №ПТС-383/05-62 від 14.09.2022 року, укладений між власником транспортного засобу ТОВ «Форест Полісся-10» в особі ОСОБА_2 , суб`єктом господарювання ТОВ «Полісся-Техсервіс» та покупцем ОСОБА_1 щодо купівлі-продажу напівпричепу навантажувача фронтального АМКАДОР 352Л, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» вказані транспортні засоби.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира Кузнєцова Д.В. від 03.06.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

07.06.2024 року до Богунського районного суду м. Житомира надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» - адвоката Ліпської-Романченко Г.Д. про забезпеченняпозову шляхомнакладення арештуна майно,а самена транспортнийзасіб KOEGELSN24,VIN: НОМЕР_1 ,державний номернийзнак НОМЕР_2 ,та нанапівпричеп навантажувачфронтальний АМКАДОР352Л,заводський номер НОМЕР_3 ,номер двигуна НОМЕР_4 .

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову представник зазначає, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває зазначена вище цивільна справа за позовом ТОВ «Форест Полісся-10» про визнання недійсними договорів комісії (купівлі-продажу) та витребування майна з чужого незаконного володіння. Предметом спору у справі є транспортні засоби марки KOEGEL SN24 та навантажувач фронтальний АМКАДОР 352Л.

Представник звертає увагу, що дані транспортні засоби були незаконно відчужені відповідачу ОСОБА_1 , а тому для запобігання повторного відчуження майна, яке є предметом спору, вимоги про витребування якого заявлені, у позивача виникла необхідність звернутись до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, розгляд заяви проводиться судом у письмовому провадженні, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст.7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши й дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10» заявлені вимоги про визнання недійсними договору купівлі-продажу (комісії) № ПТС-383/05-62 від 14.09.2022, договору комісії №ПТС-383-05-62 від 13.09.2022 щодо напівпричепу навантажувача фронтального АМКАДОР 352Л, заводський номер НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 ; договору комісії №7990/22/8/009509 від 08.09.2022 року щодо транспортного засобу KOEGEL SN24, VIN: НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , та витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ «Форест Полісся-10» вказаного рухомого майна.

Із наявного у матеріалах справи листа Головного управління Держпродспоживспілки в Житомирській області №вих-1135/10-00/-ДВ від 17.04.2024 слідує, що власником навантажувача фронтального АМКАДОР 352Л є ОСОБА_1 , при цьому даний транспортний засіб раніше належав ТОВ «Форест Полісся-10», підтвердженням чого є додана до позову копія свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 .

Крім цього, зі змісту оспорюваного договору комісії №7990/22/8/009509 від 08.09.2022 року, укладеного між ТОВ «Автокапітал+» та ТОВ «Форест Полісся-10», вбачається, що власником транспортного засобу KOEGEL SN24, VIN: НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , також був позивач. У подальшому, відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №7990/22/8/004791 від 10.09.2022 року, згаданий транспортний засіб KOEGEL SN24, VIN: НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 , перейшов у власність ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 10ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

У частині першій статті 150ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90 гс 20) зазначено, що: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729 цс 19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88 цс 20) зазначила, що: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Вивчивши окремі матеріали справи та проаналізувавши наведені у заяві про забезпечення позову доводи суд пристає на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зважаючи на ризики можливого перепродажу ОСОБА_1 спірних транспортних засобів, що утруднить виконання рішення суду про задоволення позову, у разі його ухвалення судом.

Суд переконаний, що такий захід забезпечення позову як накладення арешту на перелічені вище транспортні засобі марки АМКАДОР 352Л та KOEGEL SN24 є співмірним із заявленими позовними вимогами та буде достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов`язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.

Крім того, суд зауважує, що забезпечення позову є тимчасовим обмеженням щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача. Таке тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, оскільки між сторонами виник спір з приводу права власності на рухоме майно та існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову, зважаючи на предмет спору та межі заявлених вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог заяви про забезпечення позову у спосіб, який є співмірним із заявленими позивачем вимогами та про який просить заявник.

Зважаючи на обставини справи, наявні в матеріалах справи документи та положення ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення під час розгляду питання щодо вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.149-154, 260, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФорестПолісся-10»-адвоката Ліпської-РоманченкоГ.Д. про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на транспортний засіб марки KOEGEL SN24, VIN: НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_2 .

Накласти арешт на напівпричеп навантажувач фронтальний АМКАДОР 352Л, заводський номер НОМЕР_3 , марка двигуна Д-260.

Копії примірників ухвали про забезпечення позову направити учасникам справи для відома, а Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Житомирській області для виконання.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК України.

Відомості про учасників справи:

Заявник, Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Форест Полісся-10», адреса: м. Баранівка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ: 36575849.

Відповідач 1: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокапітал+», адреса: м. Житомир, вул. Грушевського, 91/Б, код ЄДРПОУ: 43635226.

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся-Техсервіс», адреса: Житомирська обл., м. Звягель, вул. Шевченка, 51/81, код ЄДРПОУ: 38006790.

Дата складання повного тексту ухвали 10.06.2024.

Суддя Д.В. Кузнєцов