УХВАЛА
11 червня 2024 року
м. Київ
справа № 440/4311/22
адміністративне провадження № К/990/22228/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року
у справі № 440/4311/22
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
10 червня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 440/4311/22, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 лютого 2022 року № 00009120701; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 лютого 2022 року № 00009110701; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 лютого 2022 року № 00009100701; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04 лютого 2022 року № 00009090701.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року, у задоволені позову відмовлено.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 КАС України, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
У поданій касаційній скарзі, скаржник, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, посилається, зокрема, на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок щодо питання застосування норм підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185, пункту 2 статті 186, пункту 188.1 статті 188 розділу V Податкового кодексу України, у взаємозв`язку з пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, частина шоста статті 22 Бюджетного кодексу України, пункт 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, у подібних правовідносинах, саме щодо отримання бюджетних коштів в рахунок відшкодування за надані послуги комунальним підприємством, як одержувачем бюджетних коштів від замовника зазначених послуг - розпорядника бюджетних коштів. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами норм процесуального права.
Суд визнає неприйнятними посилання заявника касаційної скарги на відсутність висновків Верховного Суду з огляду на рішення Верховного Суду від 07 лютого 2023 року у справі №420/18420/21, від 08 березня 2023 року у справі №640/4920/20, від 06 грудня 2023 року у справі №520/28419/21. Це питання неодноразово вирішувалось у зазначених та низці інших рішень Верховного Суду.
Суд визнає, що підстави для відкриття касаційного провадження відповідно пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України касаційною скаргою не доведені.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є податкові повідомлення-рішення: № 00009120701 від 04 лютого 2022 року, яким збільшено КП "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 3612821,50 гривень (в тому числі: за податковим зобов`язанням 3342461,00 гривень та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 270360,50 гривень); № 00009110701 від 04 лютого 2022 року, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 226512,00 гривень; № 00009100701 від 04 лютого 2022 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2069874,00 гривень; № 00009090701 від 04 лютого 2022 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з частини чистого прибутку доходу, що підлягає сплаті до державного бюджету на суму 1492461,00 гривень, таким чином скаржник має довести підстави касаційного оскарження в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Щодо посилання скаржника, як на підставу для оскарження на порушення норм процесуального права, Суд зазначає, що у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права
Відповідно до частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.
Таким чином, частина друга статті 353 КАС України регламентує прийнятність цих доводів виключно за умови попередньо зробленого судом висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Враховуючи те, що скаржником не наведено належного обґрунтування означених підстав касаційного оскарження судових рішень, про що зазначено вище, ця умова не підлягає перевірці
В цілому доводи заявника зводяться до цитування норм права, що регулюють спірні правовідносини і опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, із загальним посиланням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України та виходить за межі повноважень касаційного суду.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2024 року у справі № 440/4311/22 за позовом Комунального підприємства «Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- повернути заявнику.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяР.Ф. Ханова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2024 |
Оприлюднено | 12.06.2024 |
Номер документу | 119662056 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні