Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Номер провадження 2/229/3/2024
Справа № 219/13009/17
29 травня 2024 року
Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Погрібної Н.М., за участю секретаря Шемчука О.О., представника позивача адміністрації Державної прикордонної служби України Рисіча О.В., представника позивача Краматорського прикордонного закону (ВЧ НОМЕР_1 ) - ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 адвокатаДеменкової Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дружківка у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в інтересах держави в особі адміністрації Державної прикордонної служби України та Крамторського прикордонного закону (ВЧ НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 , третя особа - ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування майнової шкоди,
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Страхове товариство «Домінанта», про відшкодування майнової шкоди, який в подальшому уточнив, та в якому просить стягнути з відповідача на користь держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) завдану майнову шкоду у розмірі 248318,37 грн. та вирати за проведення експертизи в сумі 8580 грн.
Позовна заяваобґрунтована тим,що майно,яке закріплене за органами Державної прикордонної служби України, її навчальними закладами, установами та організаціями, є державною власністю і належить їм на праві оперативного управління. Отже шкода, завдана майну органів Державної прикордонної служби України, є безпосередньою шкодою інтересам держави. З метою забезпечення службової діяльності, 21.10.2015 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) отримано транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ), вартістю 1 178 941,42 грн., який в подальшому введений в штат відділення логістики відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » оперативної бойової прикордонної комендатури « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та закріплений за старшим техніком-водієм молодшим сержантом ОСОБА_3 . У ході виконання службових завдань, під час руху за маршрутом смт. Майорськ - м. Бахмут, з метою доставки особового складу прикордонного наряду до розташування відділу прикордонної служби «Бахмут», близько о 17 год. 00 хв., 23.02.2017 р., при в`їзді до м. Бахмут транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , за кермом якого перебував громадянин ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , завдано механічні пошкодження, а саме пошкоджено передній бампер, рамка радіатора, передні ліве та праве крила, частково ушкоджено капот, передні двері, розбиті лівий та правий блоки освітлення, чим вказаному автомобілю спричинено майнову шкоду у розмірі 248318,37 грн. Із протоколу про адміністративне правопорушення від 23.02.2017 р., серії АП1 № 898849, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час керування автомобілем Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , не уступив дорогу та скоїв зіткнення із автомобілем Ford Transit, номерний знак НОМЕР_5 , чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2017 р. у справі № 219/1823/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. Судом встановлено, що 23.02.2017 р., о 16 год. 55 хв., по вул. Незалежності у м. Бахмуті Донецької області, ОСОБА_2 керував автомобілем Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , виїжджаючи з АЗС «IGAS», не надав переваги у русі автомобілю Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі праворуч, чим спричинив дорожньо-транспортну пригоду, у якій обидва автомобілі отримали механічні пошкодження. З урахуванням викладеного, вважає, що майнова шкода транспортному засобу Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , завдана з вини ОСОБА_2 , тому піддягає відшкодуванню.
Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області Давидовської Т.В. від 01.12.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 18.01.2018 р. ухвалено проводити розгляд справи за парвилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого судового засідання у зв`язку зі зміною положень ЦПК України.
Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 09.01.2019 р. справу прийнято до провадження судді Погрібної Н.М. та призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2020 р. позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Донецького апеляційного суду від 13.01.2021 р. ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 28.09.2020 р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду пешої інстанції.
Ухвалою судді Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.01.2021 р. справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2021 р. закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Розпорядженням Голови Верховного суду України № 61 від 21.10.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Артемівський міськрайонний суд Донецької області)» змінено територіальну підсудність Артемівського міськрайонного суду Донецької області на Дружківський міський суд Донецької області.
Згідно Протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, 28.02.2023 року цивыльна справа № 219/13009/17, 2/229/965/2023 відповідно до Рішення зборів суддів Дружківського міського суду Донецької області № 6 від 08 листопада 2022 року, була розподілена судді Дружківського міського суду Донецької області Погрібній Н.М.
В судовому засіданні виявилось, що матеріали цивільної справи частково було втрачено під час евакуації справи з Артемівського міськрайонного суду Донецької області до Дружківського міського суду Донецької області.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 10.04.2024 р. суд ухвалив перейти зі стадії судового розгляду справи до стадії підготовчого судового засідання та призначити справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав викладених в позовній заяві, додатково суду пояснили, що залучення співвідповідачем ТДВ «СТ «Домінанта» є неможливим з огляду на відсутність належних документів, як щодо страхування, так і щодо виконання вимог відповідачем договору та ЗУ «Про страхування», з яких можливо було встановити, що відповідач дійсно виконав всі вимоги закону і договору, лише при виконанні відповідачем вимог договору і Закону у ТДВ «СТ «Домінанта» виникають обов`язки щодо відшкодування коштів по страховому випадку, що у свою чергу надало б суду підставу залучити у якості співвідповідача ТДВ «СТ «Домінанта», а у подальшому покласти на останнього рішенням суду обов`язку щодо виплати коштів згідно умов договору, і навпаки при наявності порушень/невиконання умов договору чи Закону відповідачем і покладення майнових зобов`язань на ТДВ «СТ «Домінанта» призведе до неможливості виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до невідшкодування матеріального збитку державному майну і таке рішення суду фактично звільнить від відповідальності відповідача, який судом визнаний винним у скоєнні ДТП. Крім того, залучення такого співвідповідача є штучним затягуванням розгляду судової справи, оскільки СТ «Домінанта» перебуває у стані припинення своєї діяльності.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково в сумі стягнення шкоди 149318,37 грн. (248 318,37 грн. 100000 грн. (страховий ліміт) + 1000 грн. франшиза = 149318,37 грн.), стягнення витрат на експертизу в розмірі 5148 грн., посилаючись на те, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної у тому числі майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Вказаним Законом передбачено, що саме потерпіла особа із своїм пошкодженим автомобілем зобов`язана звернутися до страхової компанії для визначення страховиком розміру шкоди, пов`язаної з пошкодженням транспортного засобу. І страхова компанія на вибір потерпілого або сплачує відновлювальний ремонт на рахунок СТО де безпосередньо будуть проводитися роботи з відновлювання пошкодженого ТЗ або на рахунок потерпілої особи, наданий страховику саме потерпілою особою. Вважала, що позивачі не виконали умови вказаного Закону, хоча достовірно були обізнані про те, що цивільно-правова відповідальність власника легкового автомобіля ToyotaCorolla,номерний знак НОМЕР_4 , застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Домінанта». Крім того, просила стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, надав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність, додатково, пояснив, що станом на день ДТП він був затрахований в СТ «Домінанта», своєчасно у триденний строк, він повідомив страхову компанію про страховий випадок, інших учасників ДТП було повідомлено про страхування від майнової немайнової шкоди в СТ «Домінанта», органами поліції перевірний страховий поліс. Вважав, що оскільки позивачем не надано доказів звернення з відповідною заявою до СТ «Домінанта» для отримання відшкодування, тому його вини в неотриманні позивачем від страхової компанії грошових коштів немає.
В судове засідання представник третьої особи ТДВ «Страхова компанія «Домінанта» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що 21.10.2015 р. ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) отримано та закріплено транспортний засіб Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 (номер кузова НОМЕР_3 ), вартістю 1 178 941,42 грн., надано доступ персоналу до управління автомобілем, який технічно справний, належить ВЧ НОМЕР_1 , що підтверджується накладною (вимогою) № Є 6163 від 21.10.2015 р., актом прийняття-передачі основних засобів, витягом з наказу № 754-аг від 20.12.2016 р. «Про закріплення транспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_1 за підрозділами в 2017 році», витягом з наказу № 765-аг від 22.12.2016 р. «Про допуск персоналу до управління транспортними засобами і спеціальною технікою та тих, що обладнанні для перевезення особового складу та небезпечних вантажів», протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу №00132-16 від 23.11.2016 р., технічним талоном транспортного засобу державної прикордонної служби України серії НОМЕР_6 від 05.11.2015 р. (т.1 а.с.20,21,39-40, 41-43, 44, 45,130).
Згідно висновку службового розслідування по факту дорожньо-транспортної пригоди за участі службового автомобіля Форд Транзіт, військових номер НОМЕР_2 , молодшого сержанта ОСОБА_3 , який керував вищевказаний автомобілем 23.02.2017 р. та здійснив зіткнення з транспортним засобом Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , за кермом якого, перебував ОСОБА_2 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності (т.1 а.с.22-33), у ОСОБА_3 23.02.2017 р. ознак сп`яніння не виявлено, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (т.1 а.с.38). ОСОБА_3 має посвідчення водія, 23.02.2017 р. на ім`я ОСОБА_3 видано дорожній лист № 1186, маршрут руху ВПС КРП-ВПР час вибуття 07 год. 00 хв. прибуття 19 год. 00 хв., останній входить до списку персоналу прикордонної застави (т.1 а.с.45,47-48, 49-58).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 24.02.2017 р., останній 23.02.2017 р. о 07 год. 00 хв. згідно наряду-розпорядження виписав лист, пройшов інструктаж, отримав ключі від автомобіля Форд Транзіт, військових номер НОМЕР_2 , заповнив книги обліку, отримав наказ щодо доставки прикордонного наряду на КПВВ «Майорськ», приблизно о 17 год. 30 хв. сталося ДТП за участю водія автомобіля Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , який не навав переваги в русі його автомобілю (т. 1 а.с.59), що також пітверджується письмовими поясненнями службовцями прикордонного наряду (т.1 а.с.60-73).
23.02.207 р. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про те, що 23.02.2017 р., о 17 год. 30 хв., під час руху по автодорозі сполученням м. Майорськ - м. Бахмут, з метою доставки п/н (в кількості 8 чоловік) до розташування відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », службовий автомобіль марки Форд Транзит, в.н. НОМЕР_2 , під керуванням старшого техніка відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » молодшого сержанта ОСОБА_3 (старший машини капітан ОСОБА_4 ) при в`їзді в м. Бахмут, здійснив зіткнення з автомобілем марки Тойота Корола, д/н НОМЕР_7 (транзитний номер), під керуванням ОСОБА_2 . В результаті ДТП у службового автомобіля Форд Транзит, в/н НОМЕР_2 , пошкоджено передні ліве та праве крила, частково двері, розбиті ліва та права фара. Водії та пасажири автомобілів пошкоджень не зазнали (т.1 а.с.34), що також підтверджується наказом № 62 від 01.03.2017 р. «Про результати службового розслідування» (т.1 а.с.74-76).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 23.02.2017 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час керування автомобілем Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , не уступив дорогу та скоїв зіткнення із автомобілем Ford Transit, номерний знак НОМЕР_5 , чим порушив вимоги п. 16.11 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП (т.1 а.с.35-37).
Постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.03.2017 р. ОСОБА_2 визнанно винним у вчиненні адміністартвиного правопорушення, перебадченого ст. 124 КУпАП, яке мало місце 23.02.2017 р., та призначено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн. При цьому, ОСОБА_2 свою вину визнав (т.1 а.с.77-79).
ОСОБА_2 має посвідчення водія та у його користування та розпорядженні мається автомобіль Toyota Corolla, номерний знак НОМЕР_4 , що підтверджується довіреністю від 18.02.2017 р. (т.1 а.с.80,81). ОСОБА_2 є інвалідом 3 групи, що підтверджується довідкою МСЕК № 161156 від 27.02.2006 р. (т.1 а.с.127).
18.05.2017 р. Краматорський прикордонний загін звертався до СТ «Домінанта» з проханням щодо вжиття заходів визначення вартості матеріального збитку та своєчасної виплати страхового відшкодуваннч на відновлення автомобіля Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 (т.1 а.с.162).
Згідно звіту вартості матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , ринкова вартість автомобіля марки Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , на час провдедення дослідження, без урахування пошкоджень, спричинених внаслідок ДТП, складає 670572,36 грн. Вартість відновлювального ремонту вищевказаного автомобіля та вартість матеріальної шкоди, з урахуванням експлуатаційного зносу замінюваних детелей автомобіля складає 222137,08 грн. (т.1 а.с.7-19, 202-214).
22.06.2018 р. між Харківським НДІ судових експертиз ім. Засл.проф. М.С. Бокаріуса МЮУ та Краматорським прикордонним загіном укладено договори на проведення екпретизи № 85/179-18 та № 84/180-18 (т.2 а.с.59, 60), за які було сплачено 8580 грн. та 10010 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1310 від 23.06.2018 р. та № 1311 від 23.06.2018 р.(т.2 а.с.61,62).
Згідно висновку експертів по матеріалам комплексної судової автотоварознавчої та трасо логічної експертизи № 10758/10759/17255 від 21.12.2018 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автобуса марки Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження при ДТП від 23.02.2017 р., станом на час проведення експертизи складає 248318,37 грн., відновлювального ремонту 248318,37 грн. Даний автобус на момент проведення технічного огляду знаходився у пошкодженому пісдя ДТП стані та непридатний для подальшої експлуатації. На даному автобусі є сліди проведення ремонту-відновлювальних робіт деталей, вартість відновлювального ремонту становить 376416,37 грн. (т.2 а.с.68-93).
З інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України № 9-03/15580 від 12.04.2024 р., яка була надана на запит представника відповідача, вбачається, що за результатами запиту виявлено інформацію про чинний на дату 23.02.2017 р. договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № АЕ/8444853 щодо забезпечення транспортного засобу «Toyota Corolla» з державним номерним знаком НОМЕР_8 . Зазначений договір страхування укладений 17.03.2016 р. страховиком ТДВ "СТ "Домінанта" на період з 19.03.2016 р. по 18.03.2017р. До ЦБД МТСБУ страховиком за вказаним договором ОСЦПВВНТЗ внесено інформацію про страхову суму за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 200000 грн., страхову суму за шкоду майну - у розмірі 100000 грн., франшизу - у розмірі 1000 грн. (т.4 а.с.220).
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).
Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (ст. 993 ЦК України).
У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст. 993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон), яким визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст. 4 Закону, суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).
Згідно п. 17.1 ст. 17 Закону, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір «Зелена картка») відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.
Так, за інформацією Моторного (транспортного) страхового бюро України № 9-03/15580 від 12.04.2024 р., яка була надана на запит представника відповідача, за результатами запиту виявлено інформацію про чинний на дату 23.02.2017 р. договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № АЕ/8444853 щодо забезпечення транспортного засобу «Toyota Corolla» з державним номерним знаком НОМЕР_8 . Зазначений договір страхування укладений 17.03.2016 р. страховиком ТДВ "СТ "Домінанта" на період з 19.03.2016 р. по 18.03.2017р. До ЦБД МТСБУ страховиком за вказаним договором ОСЦПВВНТЗ внесено інформацію про страхову суму за шкоду життю та здоров`ю у розмірі 200000 грн., страхову суму за шкоду майну - у розмірі 100000 грн., франшизу - у розмірі 1000 грн.
Як визначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правочину, зокрема, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ (стаття 11 Закону).
Договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо: 1) його укладено після настання страхового випадку; 2) об`єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації (частина перша статті 998 ЦК України).
У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним (частина друга статті 981 ЦК України).
Страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним (пункт 3 частини першої статті 989 ЦК України).
Аналіз вказаних норм свідчить, що договір страхування може бути нікчемним або оспорюваним. Нікчемність договору страхування має місце, зокрема, у разі: недодержання письмової форми договору страхування; неповідомлення страхувальником страховика про те, що об`єкт уже застрахований. Законодавець не пов`язує нікчемність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з неподанням інформації страховиком про укладені договори до централізованої бази даних. Тобто, невиконання страховиком свого обов`язку щодо подання інформації про укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним). До спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Законодавець не пов`язує нікчемність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності з неподанням інформації страховиком про укладені договори до централізованої бази даних. Тобто, невиконання страховиком свого обов`язку щодо подання інформації про укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних не зумовлює його нікчемність.
Отже,оскільки договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВВНТЗ) № АЕ/8444853 щодо транспортного засобу «Toyota Corolla» з державним номерним знаком НОМЕР_8 недійсним судом не визнавався, тому суд вважає, що вказаний договір є чинним на момент ДТП.
Відповідні висновки викладені в постанові ВС/КЦС від 28.07.2021 р. у справі № 759/24061/19.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) вказано, що "покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність".
За таких обставин, ТДВ «СТ «Домінанта» зобов`язана відшкодувати шкоду в межах ліміту відповідальності заподіяну майну, у розмірі 100 000,00 грн. за виключенням франшизи у розмірі 1000,00 грн. тобто в межах 99 000,00 грн.
Разом з тим, оскільки страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої ОСОБА_2 шкоди, то останній зобов`язаний сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Оскільки шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 23.02.2017 року, завдана власнику автомобіля марки Ford Transit, номерний знак НОМЕР_2 , становить 248 318,37 грн., то ОСОБА_2 зобов`язаний, відповідно до ст. 1194 ЦК України, відшкодувати 149 318,37 грн. (248 318,37 грн. 100 000 грн. + 1000 грн. = 149 318,37 грн.).
При цьому, слід зазначити, що позивач в заяві про незалучення СТ «Домінанта» в якості співвідповідача, вважав, що залучення такого співвідповідача є штучним затягуванням розгляду судової справи, оскільки СТ «Домінанта» перебуває у стані припинення своєї діяльності (т.4 а.с.116-118), проте саме на третю особу як страховика покладений відповідний обов`язок у межах суми страхового відшкодування.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За викладених обставин, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо стягнення витрат за проведення експертизи, суд зазначає наступне.
Відповідно до платіжного доручення № 1310 від 23.06.2018р. позивачем сплачено 8580 грн. за проведення судової експертизи (т.2 а.с.61).
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати за проведення експертизи пропорційно розміру задоволених вимога в сумі 5159,15 грн.
В частині вирішення спору про стягнення з позивача витрат на надання правничої допомоги, слід зазначити наступне.
Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції Українитаст. 15 ЦПК України.
За приписами ст.ст.137,141 ЦПК Українивитрати на правову допомогу відносяться до судових витрат.
Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2ст. 15 ЦПК України).
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також, розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018р. у цивільній справі справа № 372/1010/16-ц.
За матеріалами справи встановлено, що 17.01.2018 року між адвокатом Деменковою Є.С. та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги, розрахунок послуг складає 4000 грн., що підтверджується рахунком № 82/03 від 19.03.2018 р. та квитанціями від 19.03.2018 р. та 20.03.2018 р.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з правничою допомогою пропорційно розміру задоволених вимога в сумі 1202,60 грн.
На підставіст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім витрати на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 2003,56 грн.
Керуючись ст. ст.4, 141, 265,274-279, 352,354 ЦПК України, суд,
вирішив:
позовні вимоги Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єданих сил, адреса знаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Маяковського, 21, ЄДРПОУ 39969443, в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, адреса знаходження: м. Київ вул. Володимирська, 26, ЄДРПОУ 00034039, та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), адреса знаходження: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 , до ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , третя особа - Страхове товариство «Домінанта», адреса знаходження: м. Київ, пров. Індустріальний, 23, ЄДРПОУ 35265086, про відшкодування майнової шкоди, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користьдержаи в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) матаріальну шкоду в сумі 149 318 (сто сорок дев`ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 37 коп., вирати за проведення експертизи в сумі 5159 (п`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 15 коп., судовий збір в сумі 2003 (дві тисячі три) грн. 56 коп.
Стягнути зі Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил в інтересах держави в особі адміністрації Державної прикордонної служби України та Крамторського прикордонного закону (ВЧ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу з кожного по 1202 (однієї тисячі двісіті дві) грн. 60 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 10 червня 2024 року.
Суддя Н.М. Погрібна
10 червня 2024 року
Суд | Дружківський міський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.06.2024 |
Оприлюднено | 13.06.2024 |
Номер документу | 119662776 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Дружківський міський суд Донецької області
Погрібна Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні