Постанова

від 13.05.2010 по справі 2а-30/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

             13 травня 2010 року             12:06           № 2а-30/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Костенка Д.А., при секретарі судового засідання Білову М.В.,

за відсутності представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі – УПФ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Бізнес-Технології" (далі – ТОВ) про стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

в с т а н о в и в:

УПФ звернулось до суду із позовом, у якому просить стягнути із ТОВ заборгованість із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески) у розмірі 5858,93 грн., яка виникла на підставі вимоги про сплату боргу № 885 від 02 жовтня 2009 року.

Представник позивача до суду не з’явився, подавши документи на виконання ухвали про відкриття провадження та клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач явку своїх представників не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся, письмових заперечень не надав, поважних причин неприбуття до суду не повідомляв, у зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову. При цьому суд виходить із такого.

Відповідно до положень ст. 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Судом встановлено, що ТОВ згідно із п. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV є страхувальником, платником страхових внесків, для якого базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV відповідач зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом (п. 4); нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6).

Згідно із ч. 6 та ч. 12 ст. 20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  

Протягом 10-ти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом 3-х робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом встановлено, що з 01 квітня 2008 році по 03 березня 2010 року відповідач сплачував страхові внески за відповідні звітні періоди не у повному обсязі.

На підставі облікових даних карток особових рахунків страхувальника, УПФ направило відповідачу вимогу про сплату недоїмки за відповідний період: №855 від 02 жовтня 2009 року на суму 752169,67 грн., яка була отримана відповідачем, про що свідчить підпис на корінці вимоги.

Протягом 10-ти робочих днів з дня отримання вказаних вимог відповідач, як убачається, цю вимогу не узгоджував та не оскаржував.

Суму заборгованості сплатив частково. Заборгованість, щодо якої позивачем не було вжито заходів позовного характеру складає 5858,93 грн.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 23, п. 7 ст. 64 та ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право звертатися до суду з позовною заявою про стягнення із страхувальників заборгованості із сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи те, що докази надані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не надано доказів, які спростовували доводи та аргументи позивача, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 17, 50, 70, 71, 76, 79, 86, 104, 158–163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Задовольнити адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.

2.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційні Бізнес Технології" (03115, м. Київ, вул. Святошиньска, 34, код 33889079) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (р/р 256053012612 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431) заборгованість із сплати страхових внесків у розмірі 5858,93 грн. (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят вісім гривень 93 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки встановлені ст.ст. 185–187 КАС. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 17 травня 2010 року.

Суддя                                                                                                              Д.А. Костенко