Ухвала

від 11.06.2024 по справі 438/1693/23

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1693/23

Номер провадження 2/438/56/2024

УХВАЛА

11 червня 2024 року м. Борислав

Справа № 438/1693/23

Номер провадження 2/438/56/2024

Бориславський міський суд Львіської області у складі судді Ткачової С.М.,

секретаря судового засідання Терлецької Ю.

сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

представник позивача: ОСОБА_2 (доручення №017/07-5/3670 від 22.04.2024, свідоцтво № 1434 від 11.11.2008);

відповідач: ОСОБА_3 ;

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради Бреньо Любомир Любомирович, (виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №310375778454 від 22.07.2021)

розглянувши в порядку ч.8 ст.40 ЦПК України заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ткачової С.М. та заяву судді Ткачової С.М. про самовідвід без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про відшкодування шкоди.

1. Стислий виклад позиції заявника ОСОБА_1 , судді Ткачової С.М. та заперечення відповідача:

Позивач письмово 10.06.2024 заявив про відвід судді Ткачовій С.М., яка обґрунтована тим, що заявник вважає, що суддею винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження по справі обманним, маніпулятивним шляхом проти його волі. Вважає, що суддя Ткачова С.М. трактує суд як власну вотчину і діє з порушенням прав та норм закону. Обман і маніпуляції її гасла. Просить відвести суддю на підставі ст. ст.36, 40 ЦПК України.

10.04.2024 суддею Ткачовою С.М. подано заява про самовідвід, яка ґрунтується напрактиці ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, для забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь - який обґрунтований сумнів у її безсторонності і упередженості, усунення можливого необ`єктивного рішення за результатом розглянутої справи, вважає за необхідне заявити собі самовідвід.

Відповідач письмових заперечень на заяву не надав.

2. Заяви (клопотання ) учасників справи.

Заяв та клопотань не надійшло.

3. Процесуальні дії при розгляді заяви про відвід

Заяви про відвід та самовідвід вирішується за ч.ч.7, 8 ст. 40 ЦПК України в письмовому провадженні без виклику сторін.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності із ч.2 ст. 247 ЦПК України.

4. Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Бориславського міського суду від 08.11.2023 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди прийнято до розгляду та визначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.

Відповідачем ОСОБА_3 18 грудня 2023 року подано відзив на позовну заяву.

02 січня 2024 року судом отримано від представника позивача ОСОБА_4 відповідь на відзив.

Ухвалою Бориславського міського суду від 28.02.2024 в цивільній справі № 438/1693/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, задоволено клопотання про залучення третьої особи. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради.

Протокольною ухвалою суду розв`язано всі клопотання заявлені позивачем та його представником під час звернення із позовною заявою, зокрема відкладено розгляд клопотання про призначення експертизи. Сторони визначились повернутись до цього питання після з`ясування всіх обставин по справі. Також протокольною ухвалою задоволено всі інші клопотання, заявлені в позовній заяві.

19 березня 2024 року в судовому засіданні, врахувавши думку учасників судового провадження, судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження в справі. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

22.04.2024 до канцелярії суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 про вступ у справу замість ОСОБА_4

13.05.2024 через канцелярію суду надійшли письмові клопотання позивача, а саме: про допит в якості свідка головного інженера ПП «Борислав - Комфорт» ОСОБА_5 ; про допит позивача ОСОБА_1 в якості свідка; про призначення судової експертизи; про визнання явки третьої особи обов`язковою.

Протокольною ухвалою суду від 15.05.2024 постановлено: клопотання про призначення експертизи розглянути після заслухання сторін і з`ясування всіх обставин по справі. Разом з тим ухвалою Бориславського міського суду від 15 травня 2024 року у вказаній цивільній справі клопотання позивача та його представника, задоволено. Постановлено викликати та допитати у судовому засідання в якості свідка: головного інженера ПП «Борислав - Комфорт» ОСОБА_5 та допитати у судовому засідання позивача ОСОБА_1 як свідка. Визнано явку представника третьої особи, обов`язковою.

Таким чином, враховуючи проміжок часу з дати проведення першого підготовчого судового засідання (21.11.2023) до дати закриття підготовчого провадження (19.03.2024), а також те, що судом двічі розв`язувались тотожні клопотання позивача в порядку ст.ст. 197, 222 ЦПК України, які знаходять своє підтвердження в протокольних та письмових ухвалах, суд вважає, що позивач та іншими учасниками справи не наведено та не надано суду доказів, які б свідчили про вагомість причин та доцільність повернення до стадії підготовчого засідання, оскільки всі заявлені клопотання, судом вирішені. Тому ухвалою Бориславського міського суду від 30.05.2024 в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 щодо повернення до стадії підготовчого судового засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про відшкодування шкоди, відмовлено.

Крім цього, суд зазначає, що позивач у судовому засіданні користувався та користується професійною правничою допомогою, тобто підстави вважати, що він не зміг належним чином реалізувати свої права відсутні.

Після оголошення ухвали від 30.05.2024 про відмову в задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого судового засідання у справі, ОСОБА_1 заявив клопотання про відвід судді та попросив надати час для написання причин відводу письмово.

Згідно ч.3 ст.213 ЦПК у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали.

Законодавцем передбачено обмежені випадки відкладення розгляду справи та наслідки відкладення за ч.ч.2,8,9 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з`явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Відповідно до ч.3 ст.213 ЦПК України з урахуванням обмежень, передбачених ч.2 ст.233 ЦПК України, суд протокольною ухвалою постановив перерву по справі для надання ОСОБА_1 , інваліду 2 групи, можливості надати письмово заяву про відвід судді та призначено продовження розгляду справи на 19.06.2024 о 13-45 годині.

Підстави для відводу судді визначені ст.ст.36,37 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Частиною 8 ст. 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

В свою чергу, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року про незалежність судової влади визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").

Згідно частини 3 статті 39 ЦПК України, відвід (самовідвід) судді повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 звернувся усно 30.05.2024, а потім письмово 10.06.2024 з заявою про відвід судді після оголошення ухвали про відмову в задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого судового засідання у справі. В письмовій заяві ОСОБА_1 не зазначено на підставі якого пункту ст.36 ЦПК України суддя підлягає відводу. Також відсутні докази, які б підтверджували твердження позивача, викладені у його заяві про відвід судді.

Таким чином судом не вбачається законних підстав відведення судді Ткачової С.М. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про відшкодування шкоди. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу.

Вирішуючи питання самовідводу, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти,які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді ( схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли виникнути сумніви в неупередженості судді. Такаж позиція відображена у статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року.

На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб`активна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об`єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об`єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.

Закон не покладає на суддю обов`язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та поза процесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

У рішенні в справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.

Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року, професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд. Підставою для відводу (самовідводу) судді, є зокрема, наявність обставин, які б викликали у стороннього спостерігача сумнів в неупередженості судді. При розгляді заяви про відвід(самовідвід) слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03 травня 2007 року суд нагадує, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Таким чином у головуючого судді Ткачової С.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про відшкодування шкоди особисто відсутня будь-яка упередженість чи необ`єктивність щодо сторін по справі. Але наявність співчуття до позивача, внутрішнє засудження поведінки відповідача, який не виконує вимоги ч.2 ст.16 ЦПК України, що може призвести до ухвалення необ`єктивного рішення по справі. Позивач ОСОБА_1 заявляє категоричні і безпідставні сумніви у неупередженості судді у розгляді справи за його позовом. За таких обставин у стороннього спостерігача з точки зору об`єктивного критерію можуть виникнути легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід. Для усунення сумнівів в тому, що рішення по справі буде ухвалено безстороннім та неупередженим судом, саме з ціллю збереження та підвищення авторитету судової системи України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід судді Ткачової С.М.

5. Позиція суду .

Перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід, заяви про самовідвід, суд дійшов до наступного висновку.

Порушень порядку розгляду справи та підстав, передбачених ст.36 ЦПК України за заявою ОСОБА_1 про відвід судді Ткачової С.М. не виявлено .

За таких обставин суд дійшов висновку, що не є підставами для відводу заява позивача ОСОБА_1 , яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджені належними і допустимими доказами, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Суд вважає даний відвід необґрунтованим та заява про відвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи практику ЄСПЛ, положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, для забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь - який обґрунтований сумнів у безсторонності і упередженості судді Ткачової С.М., усунення можливих підозр відповідача у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України задовольнити заяву про самовідвід по цивільній справі № 438/1693/23 провадження 2/438/56/2024.

Керуючись ст. ст.14, 33, 36, 39, 40, 44, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ткачової С.М. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про відшкодування шкоди,відмовити.

Задовольнити заяву судді Ткачової С.М. про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради про відшкодування шкоди.

Цивільну справу передати до канцелярії на повторний розподіл автоматизованою системою документообігу суду, для визначення іншого судді у порядку встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена, заперечення щодо даної ухвали може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду за результатами розгляду справи по суті.

Суддя Світлана ТКАЧОВА